Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: про виплату заробітної плати
Дата: 30 вересня 2026 р.
Справа: №758/1607/23
Суддя: Кафідова Олена Василівна
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.
№ 22-ц/824/10828/2026
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
м. Київ Справа № 758/1607/23
01 жовтня 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кафідової О.В.
суддів - Оніщука М.І.
- Шебуєвої В.А
при секретарі - Д`яченко М.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 березня 2026 року, ухвалене під головуванням судді Ларіонової Н.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Клімат Системс» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
в с т а н о в и в:
У лютому 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «Клімат Системс», в якому просить стягнути з відповідача суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 119 960,56 грн.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 лютого 2026 року в позові ОСОБА_1 до ТОВ «Клімат Системс» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - відмовлено в повному обсязі.
10 лютого 2026 року представник ТОВ «Клімат Системс» звернувся до Подільського районного суду м. Києва з заявою про ухвалення додаткового рішення у даній справі.
В обґрунтування заявлених вимог зазначав, що 10.11.2023 між адвокатом Марченко (Онуфрійчук) Валентиною Анатоліївною (Адвокат) та ТОВ «КЛІМАТ СИСТЕМС» (Відповідач, Клієнт) укладено Договір про надання правничої допомоги - адвокатських послуг. Відповідно до п. 1.1 Договору, передбачено, що «Клієнт» доручає, а «Адвокат» приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором, зокрема але не виключно здійснити представництво інтересів "Клієнта" в органах державної влади, підприємствах, установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування, в органах державної податкової служби та її структурних підрозділів, всіх інших судових органах України, правоохоронних органах.
Відповідно до 5.1. даного Договору визначено, що за надання правової допомоги Клієнт зобов`язується виплатити Адвокату гонорар розмір якого встановлюються виходячи із об`єму роботи. Оплата гонорару здійснюється на розрахунковий рахунок Адвоката на підставі рахунку. Так, згідно рахунку на оплату №04/02-1 від 04 лютого 2025 було визначено, що вартість наданих послуг за Договором становить 21 000,00 грн., а також складено та підписано акт наданих послуг Акту наданих послуг №04/02-1 від 04.02.2025 та детальний Акт від 04.02.2025р. Оплата у розмірі 21 000,00грн., згідно вказаного рахунку, Клієнтом була проведено 11.03.2025р., що підтверджується платіжним дорученням №197. Також, 10.02.2026 було виставлено рахунок на оплату №10/02 від 10 лютого 2026, відповідно до якого додатково було надано юридичні послуги на суму 12 000,00 грн., а також складено та підписано акт наданих послуг.
З огляду на вище викладене просив суд стягнути з позивача на користь відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 33 000,00 грн.
Додатковим рішенням Подільського районного суду м. Києва від 20 березня 2026 року заяву представника відповідача - адвоката Онуфрійчук В.А. про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Клімат Системс» про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Клімат Системс» витрати по оплаті правової допомоги в розмірі 10 000,0 грн (десять тисяч грн 00 коп).
Не погоджуючись з таким додатковим рішенням суду першої інстанції, 20 квітня 2026 року позивач ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 20.03.2026 та ухвалити нове рішення, яким заяву ТОВ «Клімат Системс» про стягнення витрат на правничу допомогу скасувати повністю або задовольнити частково, зменшивши розмір таких витрат до 1 000 (однієї тисячі) гривень.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Зазначає, що відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, докази щодо витрат на правничу допомогу мають бути подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (тобто до 09.02.2026). Сама заява відповідача містить відмітку про її формування в системі «Е лектронний суд» лише 10.02.2026. Тобто з порушенням 5-денного строку (ст. 141 ЦПК). Пропуск є цього присічного строку безумовною підставою для відмови у стягненні витрат. Також в протоколі останнього судового засідання №5848373 відсутня інформація про зафіксовану фразу адвоката відповідача про судові витрати. Протокол засідання є офіційним документом, який фіксує перебіг процесу.
Вказує на те, що задовольняючи частково заяву про ухвалення додаткового рішення суд першої інстанції не врахував стан здоров`я позивача, відсутність у неї доходів та перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей.
19 червня 2026 року до Київського апеляційного суду від представника ТОВ «Клімат Системс» Онуфрійчука В.А. надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому представник зазначав, що не погоджується з доводами апеляційної скарги та вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
В судове засідання з`явився представник ТОВ «Клімат Системс» Онуфрійчук В.А., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилась. 01 жовтня 2026 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшла заява про розгляд справи без її участі.
З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе проводити розгляд справи без участі не з`явившихся сторін.
Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Задовольняючи частково заяву представника відповідача - адвоката Онуфрійчук В.А. про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції посилався на те, що з огляду на обсяг виконаних адвокатом Онуфрійчук В.А. робіт, складність справи, суд дійшов висновку, що сума гонорару в розмірі 33000,00 грн. є неспівмірною із складністю справи та ціною позову, а тому є підстави для зменшення відшкодування витрат на правничу допомогу до 10 000,0 грн.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За змістом частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною третьою статті 137 ЦПК України передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
За змістом наведених положень процесуального закону для вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд має встановити факт надання правничої допомоги, її обсяг та вартість, пов`язаність понесених витрат із розглядом конкретної справи, а також оцінити їх розмір з точки зору обґрунтованості, пропорційності та співмірності.
При цьому частина восьма статті 141 ЦПК України встановлює строк саме для подання доказів на підтвердження розміру судових витрат та передбачає необхідність заявлення стороною до закінчення судових дебатів про намір вирішити питання про їх розподіл.
Разом із тим зазначена норма не встановлює п`ятиденного строку для подання саме заяви про ухвалення додаткового рішення.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з частиною другою статті 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Отже, посилання апелянта на те, що сама заява про ухвалення додаткового рішення, подана представником відповідача 10 лютого 2026 року, подана з пропуском п`ятиденного строку, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів також звертає увагу, що процесуальний закон не встановлює конкретних вимог щодо форми заяви сторони про намір вирішити питання про розподіл судових витрат, яка відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України має бути зроблена до закінчення судових дебатів.
Крім того, дата подання заяви про ухвалення додаткового рішення не може автоматично ототожнюватися із датою подання доказів на підтвердження понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу, оскільки процесуальний закон розмежовує заявлення стороною вимоги про вирішення питання щодо судових витрат, подання доказів на підтвердження їх розміру та подальше ухвалення судом додаткового рішення у випадку, якщо відповідне питання не було вирішене в основному рішенні.
Як вбачається з матеріалів справи, між адвокатом Марченко (Онуфрійчук) В.А. та ТОВ «Клімат Системс» 10 листопада 2023 року укладено договір про надання правничої допомоги - адвокатських послуг.
Пунктом 1.1 договору передбачено, що клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов`язання надавати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених договором, зокрема здійснювати представництво інтересів клієнта в судових органах України.
Відповідно пункту 5.1 договору за надання правової допомоги клієнт зобов`язується виплатити адвокату гонорар, розмір якого встановлюється виходячи з обсягу роботи. Оплата гонорару здійснюється на розрахунковий рахунок адвоката на підставі рахунку.
Згідно з рахунком на оплату № 04/02-1 від 04 лютого 2025 року вартість наданих послуг за договором визначена у розмірі 21 000 грн.
На підтвердження обсягу та вартості наданої правничої допомоги складено та підписано акт наданих послуг № 04/02-1 від 04 лютого 2025 року та детальний акт від 04 лютого 2025 року.
Оплата у розмірі 21 000 грн здійснена ТОВ «Клімат Системс» 11 березня 2025 року, що підтверджується платіжним дорученням № 197.
Крім того, 10 лютого 2026 року виставлено рахунок на оплату № 10/02, відповідно до якого вартість додатково наданих юридичних послуг становить 12 000 грн, та складено відповідний акт наданих послуг.
Таким чином, загальний розмір заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу становив 33 000 грн.
Разом із тим суд першої інстанції не поклав на позивача обов`язок із відшкодування відповідачу всієї заявленої суми витрат, а, врахувавши обсяг виконаної адвокатом роботи, складність справи, ціну позову та критерії співмірності витрат, дійшов висновку про наявність підстав для їх зменшення до 10 000,00 грн.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції.
Предметом розгляду у справі були вимоги ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Клімат Системс» середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 119 960,56 грн.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 04 лютого 2026 року у задоволенні позову відмовлено у повному обсязі.
Отже, з урахуванням пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України витрати відповідача, пов`язані з розглядом справи, підлягали покладенню на позивача.
При цьому із заявлених відповідачем 33 000 грн витрат на професійну правничу допомогу судом першої інстанції до стягнення визначено 10 000,00 грн, тобто менш як третину заявленої суми.
Визначаючи такий розмір витрат, суд першої інстанції врахував характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг наданої адвокатом правничої допомоги, ціну позову та необхідність дотримання критеріїв розумності й співмірності судових витрат.
Колегія суддів не вбачає підстав вважати визначений судом першої інстанції розмір відшкодування у сумі 10 000 грн завищеним чи неспівмірним із фактично наданою відповідачу правничою допомогою та обставинами цієї справи.
Доводи апеляційної скарги щодо необхідності зменшення витрат на професійну правничу допомогу до 1 000 грн не містять належного обґрунтування того, чому саме такий розмір відповідав би обсягу наданої адвокатом правничої допомоги, складності справи та іншим критеріям, установленим статтями 137, 141 ЦПК України.
Фактично суд першої інстанції вже надав оцінку співмірності заявлених відповідачем витрат та істотно зменшив їх із 33 000 грн до 10 000 грн, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині.
Посилання ОСОБА_1 на стан її здоров`я, відсутність доходів та перебування на її утриманні двох неповнолітніх дітей також не свідчать про неправильність висновків суду першої інстанції щодо розподілу витрат на професійну правничу допомогу.
За правилами частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови у позові інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Разом з тим наведені апелянтом обставини не спростовують факту надання відповідачу професійної правничої допомоги та понесення відповідних витрат, а також не свідчать про неспівмірність визначеного судом першої інстанції до стягнення розміру таких витрат у сумі 10 000 грн.
При цьому суд першої інстанції, зменшивши заявлену відповідачем суму витрат із 33 000 грн до 10 000 грн, забезпечив розумний баланс між правом відповідача, на користь якого вирішено спір, на відшкодування понесених ним витрат на професійну правничу допомогу та необхідністю дотримання критерію співмірності таких витрат.
Отже, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни оскаржуваного додаткового рішення.
Відповідно до частини першої статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 березня 2026 року ухвалено з додержанням норм процесуального права, а визначений судом до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає критеріям обґрунтованості, розумності та співмірності.
Підстав для його скасування або зміни з доводів апеляційної скарги колегією суддів не встановлено.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд, -
у х в а л и в:
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Додаткове рішення Подільського районного суду м. Києва від 20 березня 2026 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст постанови складено 02 жотвня 2026 року.
Головуючий: Судді:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua