Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №756/16718/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: надання послуг

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №756/16718/25

Суддя: Березовенко Руслана Вікторівна

справа № 756/16718/25 головуючий у суді І інстанції Луценко О.М.

провадження № 22-ц/824/11280/2026 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Березовенко Р.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого судді Березовенко Р.В.,

суддів: Лапчевської О.Ф., Мостової Г.І.,

з участю секретаря Щавлінського С.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Ніколенко Євгеном Анатолійовичем на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

у жовтні 2025 року Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Оболонського районного суду міста Києва з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позову зазначено, що за розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Отже, з 01 травня 2018 року надання послуг з центрального опалення та постачання гарячої води здійснює КП «Київтеплоенерго».

На виконання вимог Закону КП «Київтеплоенерго» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34 (5085). Зміст зазначеного договору відповідає змісту типового договору, затвердженого Правилами. Такі договори є договорами приєднання, а може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору вцілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови.

Відповідно до норм Цивільного Кодексу України встановлено, якщо особа вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, то договір вважається укладеним.

Підключення будинку до мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води свідчить про надання послуг позивача.

Відповідач від мереж централізованого опалення та/або постачання гарячої води у встановленому чинним законодавством порядку не відмовлявся (не відключався).

Отже, виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату послуг, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Відповідач є споживачем послуг з центрального опалення та/або постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач своєчасно не сплачує за спожиті послуги з центрального опалення та/або постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка за період з 01 травня 2018 до 31 жовтня 2025 року складає 80 176,66 грн та складається з заборгованість за послуги з центрального опалення в розмірі 15957, 35 грн та заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 19632, 06 грн, за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 21226, 91 грн, заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 20744, 49 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з центрального опалення у розмірі 227, 78 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг з центрального постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1557, 02 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 831, 05 грн. Крім того відповідач своєчасно не сплачують за спожиті послуги з центрального опалення та/або постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість, яка станом на 01 травня 2024 року складається заборгованість за послуги з центрального опалення в розмірі 10468,12 грн та заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 13553,40 грн.

Розрахунок заборгованості на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженням КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована.

Отже, згідно із зазначеними нормами законодавства відповідач зобов`язаний оплатити спожиті послуги з центрального опалення та постачання гарячої води.

Загальна сума заборгованості відповідачів перед позивачем становить 126 008,61 грн та складається з заборгованість за послуги з центрального опалення в розмірі 15957, 35 грн, інфляційна складова в розмірі 2696, 79 грн, 3% річних в розмірі 758,08 грн, та заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 19632,03 грн, інфляційна складова в розмірі 3317, 82 грн, 3% річних в розмірі 932,66 грн, за період з 01 листопада 2021 року заборгованість за постачання теплової енергії в розмірі 21226, 91грн, інфляційна складова в розмірі 2877, 38 грн, 3% річних в розмірі 823, 06 грн, пеня в розмірі 1001, 38 грн, заборгованість з постачання гарячої води у розмірі 20744, 49 грн, інфляційна складова в розмірі 2585, 03 грн, 3% річних в розмірі 729, 66 грн, пеня в розмірі 887,75 грн, заборгованість, яка станом на 01 травня 2018 року складається з заборгованість за послуги з центрального опалення в розмірі 10468,12 грн. інфляційна складова в розмірі 1769,11 грн, 3% річних в розмірі 497,31 грн, заборгованість за послуги з постачання гарячої води у розмірі 13553,40 грн, інфляційна складова в розмірі 2290,52 грн, 3% річних в розмірі 643,88 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання теплової енергії в розмірі 1557,02 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з послуг з постачання гарячої води у розмірі 831,05 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг централізованого опалення у розмірі 227,78 грн, заборгованість зі сплати внесків за обслуговування вузла комерційного обліку послуг централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн.

З цих підстав, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за спожиті послуги в розмірі 126 008, 61 грн, та судовий збір 3028,00 грн.

26 грудня 2025 року представником відповідача надано відзив відповідно до якого просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що згідно витягу з реєстру територіальної громади міста Києва вбачається, що у квартирі АДРЕСА_2 зареєстроване місце проживання як відповідача ОСОБА_1 , так і ОСОБА_2 . Однак, позивач визначив відповідачем у справі лише ОСОБА_1 , на якого і покладає обов`язок щодо повного відшкодування заборгованості за спожиті житлово- комунальні послуги. Відповідач ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 має нести відповідальність за несплату за житлово-комунальні послуги лише в межах своєї частки у праві спільної часткової власності, а не в межах всієї суми заборгованості. Позивачем до суду наданий лише витяг з договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї) від 11 жовтня 2018 року, що унеможливлює його аналіз на предмет умов договору, а також наявності обґрунтованого розрахунку заборгованості за період до 01 травня 2018 року, що зокрема перешкоджає відповідачу заявити про пропуск позивачем строків позовної давності, оскільки незрозумілий період нарахування такої заборгованості та її розмір у платежах щомісячно. На переконання відповідача, в задоволенні позовних вимог КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилась до 01 травня 2018 року в сумі 24 021,52 грн., а також інфляційних втрат на 3% річних в розмірі 5 200,82 грн. - слід відмовити, оскільки матеріали справи не містять розрахунок заборгованості за означений період, незрозуміло, з чого утворилась вказана заборгованість, її складові, відтак має місце недоведеність позовних вимог в цій частині та відсутність розрахунку заборгованості в зазначений період. Згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій з 14 грудня 2023 року. Відтак, всі розрахунки щодо наявності обґрунтованої суми заборгованості за житлово- комунальні послуги в межах частки у власності відповідача, починаючи з грудня 2023 року мають враховувати 75% пільгу (знижку), що має відповідач, як учасник бойових дій.

Рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року позовні вимоги задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 10468,12 грн, інфляційну складову у розмірі 1769,11 грн та 3% річних у розмірі 497,31 грн, заборгованість за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 13553,40 грн; інфляційну складову у розмірі 2290,52 грн та 3% річних у розмірі 643,88 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 15957,35 грн ; інфляційну складову у розмірі 2696,79 грн та 3% річних у розмірі 758,08 грн, заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 19632,06 грн; інфляційну складову у розмірі 3317,82 грн. та 3% річних у розмірі 932,66грн, заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 послуги з теплової енергії у розмірі 21226,91грн; інфляційну складову у розмірі 2877,38грн, 3% річних у розмірі 823,06 грн, та пені 1001,38 грн, заборгованість за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 20744,49 грн; інфляційну складову у розмірі 2585,03 грн, 3% річних у розмірі 729,66 грн та пені в розмірі 887,75грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 1557,02 грн; заборгованість з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 831,05 грн; заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 227,78 грн; заборгованість зі сплати внесків обслуговування вузла комерційного обліку послуг з централізованого постачання гарячої води у розмірі 0,00 грн; судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

Не погодившись із вказаним судовим рішенням, 30 квітня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Ніколенко Є.А. через систему «Електронний суд» подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, у якій, просив скасувати рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року у справі №756/16718/25 та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що реєстраційним посвідченням від 30 липня 1998 року, виданим Київським міським бюро технічної інвентаризації засвідчено, що квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних долях як особиста приватна власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 14 липня 1998 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлаченко С.Б. та зареєстрованим в реєстрі за № К1604.

Тобто, відповідач у справі ОСОБА_1 є власником 1/2 частки квартири АДРЕСА_2 , а відтак і в силу норм ст. 360 ЦК України має нести відповідальність за несплату за житлово-комунальні послуги лише в межах своєї частки у праві спільної часткової власності, а не в межах всієї суми заборгованості, що заявлена до стягнення позивачем тільки з відповідача, тобто в частці 50% від заявленої до стягнення суми заборгованості (в разі визнання її судом обґрунтованою та задоволення позовних вимог судом).

Таким чином, суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, допустив грубе порушення норм процесуального права, задовольнивши позовні вимоги позивача в повному обсязі, які були заявлені до неналежного складу відповідачів у справі, хоча мав би відмовити в задоволенні позову з наведених вище підстав.

В оскаржуваному судовому рішенні суд першої інстанції серед інших вимог задовольнив також і вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 10 468,12 грн та 13 553,40 грн заборгованості за період до 01 травня 2018 року.

Апелянт вважає вказану суму заборгованості безпідставною та такою, що не підтверджується належними доказами, а відтак і безпідставно стягнутою судом першої інстанції виходячи з наступного.

11 жовтня 2018 року між ПАТ «Київенерго» та КП (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» було укладено Договір № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї), за яким ПАТ «Київенерго» відступило право вимоги, а КП «Київтеплоенерго» набуло право вимоги до юридичних осіб, фізичних осіб, фізичних осіб-підприємців щодо виконання ними грошових зобов`язань перед Кредитором з оплати спожитих до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання станом на 01 серпня 2018 року з урахуванням оплат, що отримані Кредитором за період з 01 серпня 2018 року до дати укладення цього договору та коригувань платежів. Перелік договорів (особових рахунків), споживачів та сум грошових зобов`язань (основний борг), прав вимоги яких відступається за цим договором, зазначається у Додатку № 1 та Додатку № 2 до цього договору.

Відповідно до Додатку № 1 та Додатку № 2 до Договору цесїї позивач набув право вимоги заборгованості за спожиті до 01 травня 2018 року за адресою: АДРЕСА_1 послуги з централізованого опалення у розмірі 10 468,12 грн та послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 13 553,40 грн, а всього: 24 021,52 грн.

Водночас, позивачем до суду наданий лише витяг з договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї) від 11 жовтня 2018 року, що унеможливлює його аналіз на предмет умов договору, а також наявності обґрунтованого розрахунку заборгованості за період до 01 травня 2018 року, що зокрема перешкоджає відповідачу заявити про пропуск позивачем строків позовної давності, оскільки незрозумілий період нарахування такої заборгованості та її розмір у платежах щомісячно.

Відтак, на переконання апелянта, в задоволенні позовних вимог КП ВО Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення з відповідача заборгованості, яка утворилась до 01 травня 2018 року в сумі 24 021,52 грн, а також інфляційних втрат на 3% річних в розмірі 5 200,82 грн - суду першої інстанції слід було відмовити, оскільки матеріали справи не містять розрахунок заборгованості за означений період, незрозуміло, з чого утворилась вказана заборгованість, її складові, відтак має місце недоведеність позовних вимог в цій частині та відсутність розрахунку заборгованості в зазначений період.

Апелянт звертає увагу апеляційного суду, що позивачем Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не доведені суми заборгованості за увесь період, що зазначений в розрахунках заборгованості.

Доводи позивача щодо розміру нарахованих сум заборгованості не підтверджені жодними належними доказами, а правових підстав приймати бездоказово позицію позивача як апріорі істинну тільки тому, що позивачем є КП ВО КМР (КМДА) «Київтеплоенерго», законом не встановлено і у суду таких повноважень немає.

З огляду на викладене апелянт вважає, що позов Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості за період з 01 травня 2018 року по дату звернення до суду є необґрунтованим, а суд першої інстанції в оскаржуваному судовому рішенні дійшов помилкового висновку про обґрунтованість та доведеність заявлених позовних вимог та задовольнив цю частину позовних вимог в повному обсязі без належних доказів в порушення норм процесуального та матеріального права.

Крім цього, представник апелянта вказує, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій з 14 грудня 2023 року.

Відтак, всі розрахунки щодо наявності обґрунтованої суми заборгованості за житлово- комунальні послуги в межах частки у власності відповідача, починаючи з грудня 2023 року мають враховувати 75% пільгу (знижку), що має відповідач, як учасника бойових дій.

Таким чином, представником апелянта вказано, що оскаржуване судове рішення не відповідає критеріям законності та обґрунтованості, оскільки судом першої інстанції було грубо порушено норми матеріального та процесуального, а відтак рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року не є обґрунтованим та не може вважатись законним, у зв`язку з чим підлягає скасуванню судом апеляційної інстанції.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 22 червня 2026 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 поданою представником - адвокатом Ніколенко Євгеном Анатолійовичем на рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року у справі за позовом Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 11 серпня 2026 року призначено справу до розгляду з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не з`явився, належним чином повідомлений про місце, час і дату розгляду справи в апеляційній інстанції, що підтверджується Звітом про доставку вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду.

Заяв або клопотань про неможливість прибути у судове засідання, відкладення розгляду справи, розгляд справи за його відсутності або ж про проведення судового засідання у режимі відеоконференції до суду не надходило.

Колегія суддів звертає увагу, що виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в тому чи іншому судовому засіданні. При цьому, участь сторін та їх представників в судовому засіданні суду апеляційної інстанції не є обов`язковою (частина 2 ст. 372 ЦПК України).

Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов`язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» зазначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04).

Зважаючи на вищезазначене та положення ч. 8 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України, апеляційний суд визнав повідомлення учасників справи належним, а неявку представника позивача такою, що не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши думку представника апелянта, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що за розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10 квітня 2018 року №591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.

Суд першої інстанції встановив, що відповідач є споживачем послуг з центрального опалення та/або постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач своєчасно не сплачує за спожиті послуги з центрального опалення та/або постачання гарячої води, в результаті чого утворилась заборгованість. Розрахунок заборгованості на послуги з центрального опалення і постачання гарячої води, здійснюється за тарифами, які закріплені Розпорядженням КМДА, інформація про які є загальнодоступною та загальновідомим фактом, офіційно опублікована.

З огляду на вищевикладене суд першої інстанції дійшов висновку, що позов слід задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, яка в себе включає: заборгованість за послуги з центрального опалення та/або постачання гарячої води.

Колегія суддів, перевіривши оскаржуване рішення, у межах доводів апеляційної скарги, частково не погоджується з висновками суду першої інстанції, з наступних підстав.

Частиною 1 статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).

Відносини у сфері надання житлово-комунальних послуг регулюються Житловим кодексом УРСР, Законом України «Про теплопостачання», Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та «Правилами надання послуг центрального опалення, постачання холодної і гарячої води і водовідведення», затверджених постановою КМУ від 21 липня 2005 року №630.

Відповідно статті 1 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року, житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил; споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово-комунальну послугу.

Положеннями п. 2 ч. 1 ст. 5 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року визначено, що до житлово-комунальних послуг, належать: комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

Згідно зі ст. ст. 67, 68 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами, і має вноситися споживачами послуг своєчасно.

Згідно із пунктом 5 частини третьої ст.20 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Обов`язок споживача здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію визначено ст.19 Закону України «Про теплопостачання».

За вимогами ст. 9 Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Згідно з п.18 «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених Постановою КМУ України 21 липня 2005 року №630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата вноситься не пізніше 20 числа місця, що настає за розрахунковим.

Договір складений на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 та є договорами приєднання, а отже такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

10 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року у новій редакції.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 1 Закону №2189-VIII від 09 листопада 2017 року, визначено, що житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.

Пунктом 2 частини 1 статті 5 Закону №2189-VIII від 09 листопада 2017 року визначено, що до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - це послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

На виконання вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» підготовлено та опубліковано договір про надання послуг та централізованого опалення та постачання гарячої води в газеті «Хрещатик» від 28 березня 2018 року №34(5085). Договір складений на підставі типового договору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 та є договорами приєднання, а отже такий договір може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно п. 3 Розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання комунальних послуг, укладені до введення в дію цього Закону, зберігають чинність на умовах, визначених такими договорами, до дати набрання чинності договорами про надання відповідних комунальних послуг, укладеними за правилами, визначеними цим Законом.

Так, за змістом положень ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно з ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору. Відповідно до умов ст.ст. 641, 642 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Згідно з частиною другою ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Частиною другою ст. 642 ЦК України встановлено, якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

До того ж, слід зазначити, що факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, необхідним є доведення факту надання та споживання таких послуг. Зазначений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, Верховного Суду від 21 квітня 2020 року у справі №910/7968/19, а тому доводи апелянта в даній частині є необґрунтованими та не підтверджуються належними доказами.

Таким чином, наявність відносин між сторонами, а отже, і виникнення цивільних прав та обов`язків, підтверджується діями сторін: постачальник надає послуги з централізованого опалення та постачає гарячу воду, надсилає споживачу платіжні документи (рахунки) на оплату спожитої енергії, а споживач має здійснювати оплату виставлених рахунків.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірних висновків, що відповідач є споживачем послуг з централізованого опалення та постачання гарячої води, які надає позивач за спірною адресою.

Відповідно до статті 3 ЦК України принципи справедливості, добросовісності та розумності є однією із фундаментальних засад цивільного права, спрямованою, у тому числі, на утвердження у правовій системі України принципу верховенства права. При цьому добросовісність означає прагнення особи сумлінно використовувати цивільні права та забезпечити виконання цивільних обов`язків, що зокрема підтверджується змістом частини 3 статті 509 цього Кодексу. Отже, законодавець, навівши у тексті ЦК України зазначений принцип, установив у такий спосіб певну межу поведінки учасників цивільних правовідносин, тому кожен із них зобов`язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов`язки, у тому числі передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам та інтересам інших осіб. Цей принцип не є суто формальним, оскільки його недотримання призводить до порушення прав та інтересів учасників цивільного обороту.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Відповідно до 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Оскільки цивільні права та обов`язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, відповідач зобов`язаний сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов`язку щодо оплати наданих послуг.

За правилами частини першої статті 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

У розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» №2189-VIII від 09 листопада 2017 року, споживачем є, у тому числі, фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Згідно з п. 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року споживач має право відмовитися від отримання комунальних послуг, попереднього написавши письмову заяву до надавача комунальних послуг та сплативши наявну у нього заборгованість, долучити докази на підтвердження відсутності за місцем реєстрації: довідку з місця тимчасового проживання, роботи, лікування, навчання, проходження військової служби, відбування покарання.

Отже, незалежно від того чи є відповідач власником квартири або ж не користується комунальними послугами, за відсутності у матеріалах справи належних та допустимих доказів письмового звернення до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з інформацією про фактичне непроживання за спірною адресою, останній має нести обов`язок зі сплати комунальних послуг за такою адресою.

Також, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до ч.2 ст. 28 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», у разі ненадання, надання не в повному обсязі або неналежної якості комунальних послуг, що надаються у багатоквартирному будинку на підставі індивідуальних договорів, виклик виконавця для перевірки кількості та якості наданих комунальних послуг, підписання акта -претензії, відібрання проб здійснюються співвласником - стороною договору або його представником.

Разом з цим, доказів складання актів-претензій щодо ненадання або надання неналежної якості послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій не надано. Відповідно до порядку, передбаченому ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», апелянт не відмовився від надання позивачем послуг.

Відтак, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо невірності нарахування заборгованості, оскільки вони лише зводяться до припущень щодо невірності розрахунків, однак апелянт не надає суду свого контррозрахунку або ж доказів оплати комунальних послуг.

Окрім цього, колегія суддів вважає, що доводи представника апелянта щодо того, що йому не зрозумілі нарахування позивачем заборгованості за комунальні послуги до травня 2018 року є необґрунтованими, оскільки позивачем надані розрахунки заборгованості, які відповідачем не були спростовані.

Також посилання на те, що позивачем до суду наданий лише витяг з договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесїї) від 11 жовтня 2018 року, що унеможливлює його аналіз на предмет умов договору, а також наявності обґрунтованого розрахунку заборгованості за період до 01 травня 2018 року, не є такими, які вказують на невірність нарахувань заборгованості відповідача, оскільки такі твердження не спростовуються відповідачем, а лише зводяться до непогодження з такими нарахуваннями. Проте суду не надано доказів того, що апелянт звертався до позивача для здійснення перерахунків та надання йому розгорнутого розрахунку заборгованості.

Щодо посилань представника апелянта, що згідно посвідчення серії НОМЕР_1 , ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій з 14 грудня 2023 року, а тому при нарахуванні заборгованості має враховуватись 75% пільга (знижку), колегія суддів дійшла наступних висновків.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 12 зазначеного Закону України «Про статус ветеранів та гарантії їх соціального статусу» встановлено, що учасникам бойових дій (статті 5, 6) надаються такі пільги: 75-процентна знижка плати за користування комунальними послугами (газом, електроенергією та іншими послугами) та скрапленим балонним газом для побутових потреб в межах середніх норм споживання.

Постановою Кабінету Міністрів України № 373 «Деякі питання надання житлових субсидій та пільг на оплату житлово- комунальних послуг у грошовій формі" від 17 квітня 2019 року з наступними змінами, затверджено Порядок надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг, придбання твердого палива і скрапленого газу у грошовій формі, яким внесено зміни до механізмів відшкодування пільг та субсидій.

Так, згідно п. 3. зазначеної постанови визначено уповноваженим банком, який забезпечує банківське обслуговування реалізації механізму надання пільг на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій безготівковій формі, Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України».

Пунктом 3 постанови встановлено, що пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються у грошовій безготівковій або готівковій формі до грудня 2022 року включно. Із січня 2023 року пільги на оплату житлово-комунальних послуг надаються виключно у грошовій готівковій формі органами Пенсійного фонду України.

Отже, згідно із Порядком, затверджених постановою КМУ № 373, змінився механізм надання та розрахунку громадянам пільг на оплату житлово-комунальних послуг, внесків за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, витрат з управління багатоквартирним будинком (для громадян, що проживають у будинках, де визначено управителя або створено об`єднання співвласників багатоквартирних будинків, житловобудівельні (житлові) кооперативи).

За новим механізмом пільги на оплату житлово-комунальних послуг та інших витрат до 01 січня 2023 року розраховувалися структурними підрозділами з питань соціального захисту населення, а з січня 2023 року - органами пенсійного Фонду, а не управителями багатоквартирним будинком чи виконавцями комунальних послуг, об`єднаннями.

З урахуванням положень зазначеного Порядку, при наданні пільг у грошовій формі (готівковій чи безготівковій формі) управителі, виконавці комунальних послуг нараховують повну плату за спожиті житлово-комунальні послуги, внески за встановлення, обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку (за їх наявності) - без урахування розміру пільг.

Отже з урахуванням вказаного, правильним є те, що позивачем виставлялися рахунки на оплату житлово-комунальних послуг по особовому рахунку відповідача на повну суму, враховуючи законодавчо визначений порядок їх нарахування та відповідної компенсації, а тому такі доводи представника апелянта є необґрунтованими.

Разом з цим, враховуючи те, що відповідач є учасником бойових дій то нарахування пені за невиконання зобов`язань не здійснюється, що передбачено п. 15 ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції від 05 жовтня 2023) військовослужбовцям, призваним на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, на весь час їх призову, а військовослужбовцям під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, які перебували або перебувають безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються, крім кредитних договорів щодо придбання майна, яке віднесено чи буде віднесено до об`єктів житлового фонду (житлового будинку, квартири, майбутнього об`єкта нерухомості, об`єкта незавершеного житлового будівництва, майнових прав на них), та/або автомобіля.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не було взято до уваги дану обставину, а тому помилково стягнуто з ОСОБА_1 пеню, яка нарахована за період з 01 січня 2024 по 31 серпня 2025 року.

Окрім цього, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції помилково стягнуто з відповідача в повній мірі заборгованість за надання комунальних послуг, оскільки у відповідності з реєстраційним посвідченням від 30 липня 1998 року, виданим Київським міським бюро технічної інвентаризації засвідчено, що квартира АДРЕСА_2 зареєстрована за громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_1 в рівних долях як особиста приватна власність на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 14 липня 1998 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бурлаченко С.Б. та зареєстрованим в реєстрі за № К1604.

Колегія суддів звертає увагу, що ст. 360 ЦК України передбачено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Відтак, оскільки ОСОБА_1 є співвласником квартири то останній не може нести повну відповідальність за несплату коштів за комунальні послуги, так як співвласники несуть відповідальність у розмірі своїх часток, а у даному випадку в рівних долях по 1/2 кожний.

Таким чином, колегія суддів вважає, що з ОСОБА_1 у відповідності до його частки власності на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» підлягає стягненню заборгованість, а саме:

- за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого опалення у розмірі 5234,06 грн (поточний рахунок № НОМЕР_2 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»); інфляційну складову у розмірі 884,55 грн та 3% річних у розмірі 248,65 грн (поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»;

- за спожиті до 01 травня 2018 року послуги з централізованого гарячого водопостачання у розмірі 6776,70 грн (поточний рахунок № НОМЕР_4 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»); інфляційну складову у розмірі 1145, 26 грн та 3% річних у розмірі 321, 94 грн (поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»;

- заборгованість за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги з централізованого опалення у розмірі 7978,67 грн (поточний рахунок № НОМЕР_5 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»); інфляційну складову у розмірі 1348,39 грн та 3% річних у розмірі 379,04 грн (поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»;

- за спожиті з 01 травня 2018 року по 31 жовтня 2021 року послуги централізованого постачання гарячої води у розмірі 9 816, 03 грн (поточний рахунок № НОМЕР_4 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»); інфляційну складову у розмірі 1658,91 грн та 3% річних у розмірі 466,33 грн (поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»;

- за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з теплової енергії у розмірі 10 613,45 грн (поточний рахунок № НОМЕР_5 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»); інфляційну складову у розмірі 1438,69 грн, 3% річних у розмірі 411,53 грн (поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»;

- за спожиті з 01 листопада 2021 року послуги з постачання гарячої води у розмірі 10372,24 грн (поточний рахунок № НОМЕР_4 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»); інфляційну складову у розмірі 1292, 51 грн, 3% річних у розмірі 364, 83 грн (поточний рахунок № НОМЕР_3 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»;

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування з теплової енергії у розмірі 778,51 грн (поточний рахунок № НОМЕР_6 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»);

- заборгованість з плати за абонентське обслуговування з гарячого водопостачання у розмірі 415, 52 грн (поточний рахунок № НОМЕР_7 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»);

- заборгованість з обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 113,89 грн (поточний рахунок № НОМЕР_8 у ТВБВ № 10026/020 філія - Головного управління по м. Києву та Київської області АТ «ОЩАДБАНК», МФО 322669, код ЄДРПОУ 40538421 КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО»).

Таким чином, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення з ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню, оскільки відповідач несе відповідальність лише у розмірі своєї частки власності.

Окрім цього, колегія суддів відмовляє у стягненні пені з ОСОБА_1 у відповідності до його частки, з підстав зазначених вище.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи представника апелянта викладені у апеляційній скарзі знайшли своє часткове підтвердження, а тому апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Проте, у іншій частині доводи апеляційної скарги не дають правових підстав для встановлення неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, не спростовують висновків суду, а зводяться до лише переоцінки доказів у справі.

Ухвалюючи судове рішення, крім іншого, колегія суддів приймає до уваги вимоги ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», відповідно до якої суди застосовують при розгляді справи Конвенцію та практику Суду як джерело права та висновки Європейського суду з прав людини зазначені в рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 2958, про те, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Таким чином, враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України апеляційний суд, в зв`язку з ухваленням нового судового рішення, змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України постанова суду апеляційної інстанції складається з: нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» підлягає стягненню судовий збір у відповідності до задоволених вимог у розмірі 1 514,00 грн (49,25% задоволених позовних вимог).

Також, оскільки колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги (50,75%) то з Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 305,06 грн.

Керуючись ст. ст. 374, 375, 376, 382 ЦПК України, Київський апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 подану представником - адвокатом Ніколенко Євгеном Анатолійовичем - задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду міста Києва від 02 квітня 2026 року - скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання - АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» заборгованість:

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судовий збір у розмірі 1 514,00 грн.

В іншій частині позовних вимог Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення заборгованості та пені з ОСОБА_1 - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства виконавчого округу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 305,06 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів у випадках, передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України.

Головуючий: Р.В. Березовенко

Судді: О.Ф. Лапчевська

Г.І. Мостова

Оригінал: reyestr.court.gov.ua