Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №752/15681/22 — Київський апеляційний суд

Справа № 752/15681/22

Провадження №22-ц/824/314/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,

розглянувши справу за апеляційною скаргою комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання боргу безпідставним, зобов`язання списати заборгованість та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2022 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва із позовом до КП «Київтеплоенерго» про визнання боргу безпідставним, зобов`язання списати заборгованість та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 15.12.2017 року складено акт виконаних робіт з виконання вимірювання для метрологічної повірки та опломбування засобів обліку, лічильника. 15.12.2017 року згідно акту № 027/02 проведено вимірювання для метрологічної повірки та опломбування засобів обліку, лічильника гарячого водопостачання.

30.11.2017 року позивач звернувся до ПАТ «Київенерго» з заявою про здійснення перерахунку в зв`язку з помилковим його нарахуванням. 13.03.2018 року ПАТ АК «Київводоканал» склало акт про прийняття на абонентський облік засобів обліку води лічильник за адресою: АДРЕСА_1 . 08.01.2019 року ПрАТ АК «Київводоканал» актом № 452841 прийняв на абонентський облік засобів обліку води лічильник за адресою: АДРЕСА_1 .

08.01.2019 року позивач звернувся до Комунального центру «Центр комунального сервісу» з заявою про здійснення перерахунку у зв`язку з помилковим його нарахуванням. 01.10.2019 року позивачу надійшов рахунок, в якому КП «Київтеплоенерго» рахує за ним заборгованість за гаряче водопостачання у розмірі 17530,71 грн. 06.02.2020 року був складений акт встановлення пломб на запірній арматурі. 11.05.2022 року позивач звернувся до Комунального центру «Центр комунального сервісу» з заявою про здійснення перерахунку у зв`язку з помилковим його нарахуванням. Так, послуги гарячого водопостачання припинено, труба гарячої води заглушена і нарахування з того часу проводяться помилково. 01.10.2022 року позивачу надійшов рахунок, в якому КП «Київтеплоенерго» рахує за ним заборгованість за гаряче водопостачання в розмірі 17521,48 грн.

На підставі викладеного позивач просив суд визнати заборгованість за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 17521,48 грн неправомірно нарахованою; зобов`язати Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок та виключити з обліку за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 17521,48 грн, що утворилась станом на 01.10.2022 року; стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду в розмірі 10000,00 грн.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 09.07.2024 року позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про визнання боргу безпідставним, зобов`язання списати заборгованість та відшкодування моральної шкоди задоволено частково. Визнано заборгованість за особовим рахунком ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 17521,48 грн неправомірно нарахованою. Зобов`язано Комунальне підприємство «Київтеплоенерго» здійснити перерахунок та виключити з обліку за особовим рахунком за адресою: ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 17521,48 грн, що утворилась станом на 01.10.2022. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач направив апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права. Вказує на те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та є помилковими. У зв`язку з цим апелянт просив апеляційний суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити по справі нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову повністю.

Основними доводами апеляційної скарги було те, що при постановленні рішення судом першої інстанції не застосовано норми Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність». Зобов`язуючи відповідача здійснювати з позивачем перерахунок за постачання гарячої води, судом не враховані вищевказані норми законодавства.

Зазначає, що матеріали справи не містять документів на підтвердження наявності вищезазначеного лічильника гарячого водопостачання у квартирі АДРЕСА_2 за період нарахування попереднім виконавцем послуг ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (нині АК «К. ЕНЕРГО»).

Зазначає, що з доданого до відзиву розрахунку вбачається, що заборгованість позивача перед відповідачем, починаючи з березня 2020 року, а також станом на 01.10.2022 року становить 1994, 77 грн.

Вказує, що в ході розгляду судом першої інстанції справи у квітні 2023 року КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» проведено перерахунок боргу позивача в сторону зменшення на суму 1982, 27 грн. Зазначає, що починаючи з травня 2023 року і по сьогоднішній день у позивача рахується заборгованість за послугу з централізованого постачання гарячої води перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО», яка утворилася, починаючи з 01.05.2018 року в розмірі 12, 50 грн.

Зазначає, що виконання рішення суду першої інстанції в частині здійснення перерахунку та виключення з обліку за особовим рахунком за адресою: ОСОБА_1 № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 17521,48 грн, що утворилась станом на 01.10.2022 року не вбачається з можливе, оскільки КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» до дати винесення судом першої інстанції рішення здійснило перерахунок.

Також зазначає, що у позивача рахується заборгованість за договором про відступлення права вимоги (цесії) №602-18 від 11.10.2018 року у розмірі 15 526, 71 грн., укладеним між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (нині - АТ «К. Енерго») та КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО».

Вказує, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження правонаступництва між КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (нині- АТ «К.ЕНЕРГО»), з чим погодився суд першої інстанції. Нарахування за послуги централізованого опалення до 01.05.2018 року здійснювалися попереднім суб`єктом господарювання, а саме ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (нині - АТ «К. Енерго») питання щодо проведення перерахунку за період до 01.05.2018 року повинно вирішуватись саме АТ К. Енерго».

Також в апеляційній скарзі апелянт просив визнати поважною причиною неподання додаткових доказів до суду першої інстанції, прийти клопотання про поновлення строків надання додаткових доказів до суду апеляційної інстанції та долучити до матеріалів справи додаткові докази, а саме копію рахунку-повідомлення за квітень 2023 року, розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з централізованого постачання гарячої води, копію Додатку до Договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018 року №602-18.

Що стосується клопотання про долучення додаткових доказів, колегія суддів зазначає таке:

Відповідно д ч.3 ст. 367 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

В обґрунтування неможливості подання доказів до суду першої інстанції апелянт зазначив, що перерахунок на суму 1982, 27 грн було проведено у квітня 2023 року вже після подання відзиву на позовну заяву.

Вказані причини суд апеляційної інстанції вважає такими, що об`єктивно не залежали від нього, тому вказаний перерахунок долучає до матеріалів справи. Інші докази - розрахунок заборгованості за послуги з централізованого опалення/постачання теплової енергії та з централізованого постачання гарячої води, копію Додатку до Договору про відступлення права вимоги від 11.10.2018 року №602-18 суд апеляційної інстанції не приймає в якості доказів, оскільки апелянтом не було доведено неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд зазначив, що відсутність у відповідача інформації про наявний квартирний лічильник обліку гарячої води у споживача, яку не було передано попереднім постачальником послуг ПАТ «Київенерго» не може покладати на споживача надмірний тягар та обов`язок сплати за послугу, яку не споживає.

Що стосується вимог про відшкодування моральної шкоди, суд зазначив, що позивачем не зазначено та не надано суду жодного доказу, який би підтверджував ступінь завданої моральної шкоди.

Апеляційний суд частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції.

Судом встановлено, що відповідно до Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001 року (Угода), укладеною між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго» (в подальшому перейменована на ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» та АТ «К.ЕНЕРГО»), майно енергетичного комплексу міста Києва було передано у володіння та користування ПАТ «КИЇВЕНЕРГО».

Згідно з рішенням Київської міської ради від 24.04.2018 № 517/4581 зазначена Угода припиняє свою дію стосовно майна ТЕЦ №5 та ТЕЦ №6, сміттєспалювального заводу (Завод «Енергія») з 01.08.2018 року, а стосовно іншого майна - з 01.05.2018 року.

Вищезазначене майно в подальшому було закріплене за Підприємством на праві господарського відання на виконання розпорядження Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 року № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», та наказу Департаменту комунальної власності виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.05.2018 року № 224 із змінами та доповненнями внесеними від 01.08.2018 року № 370.

Таким чином, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» стало виконавцем послуг з централізованого опалення (ЦО) та централізованого постачання гарячої води (ЦПГВ) лише з 01.05.2018 року. Саме з цього періоду Підприємство здійснює нарахування за послуги з ЦО та ЦПГВ і у будинку Позивача.

Питання надання послуг з ЦО та ЦПГВ регулювалось Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 № 630 (Правила), Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та іншими нормативно-правовими актами у сфері житлово-комунальних послуг.

Пунктом 8 Правил передбачено, що послуги надаються споживачеві згідно з договором, який оформляється на основі типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

28.03.2018 у газеті Київської міської ради «Хрещатик» від 28.03.2018 № 34 (5085), розміщено оголошення про те, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» стало виконавцем послуг з ЦО та ЦПГВ та розміщеного договір про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який є договором приєднання та вважається акцептованим усіма споживачами, які в установленому законом порядку не надали заперечення щодо його умов.

Таким чином, послуги ЦО та ЦПГВ для Позивача надавались КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» з 01.05.2018року на підставі договору про приєднання.

Звертаємо увагу на те, що КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не є правонаступником ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (нині - АТ «К.ЕНЕРГО»), яке раніше було виконавцем послуг у зазначеному будинку.

КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» стало правонаступником ПАТ «Київенерго» лише в частині зобов`язань з оплати спожитого останнім природного газу, тобто в частині основного боргу.

ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією його паспорту серії НОМЕР_2 .

15.12.2017 року згідно з актом виконаних робіт з виконання вимірювань для метрологічної повірки та опломбування засобів обліку № 027/01 проведено вимірювання для метрологічної повірки та опломбування засобів обліку, лічильника гарячого водопостачання (лічильник № 9209890, показники 00794, номер пломби R22380018N).

13.03.2018 року складено Акт приймання на абонентський облік засобів обліку води, абонент: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , особовий рахунокНОМЕР_4, дата повірки 12.2017, показники 00813 м3, особовий рахунок ГВ-, показники 00305 м3. На гаряче водопостачання встановлено пломбу, лічильник: тип - ЛК-15, заводський № 06010360.

08.01.2019 року ПрАТ АК «Київводоканал» складено Акт № 452841 про приймання на абонентський облік засобів обліку води; споживач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_3 , показники ХВ 00864 м3, НОМЕР_3 , дата повірки 12.2017 року. На гаряче водопостачання встановлено пломбу №С40872516, лічильник: тип - ЛК-15, заводський № 06010360.

08.01.2019 року ОСОБА_1 звернувся до Комунального центру «Центр комунального сервісу» із заявою про здійснення перерахунку у зв`язку з помилковим його нарахуванням. Зазначив, що у грудні 2014 було встановлено бойлер і з того часу показник лічильника (305) не змінювався, оскільки послугами гарячого водопостачання не користувались. Враховуючи показання квитанцій, середньомісячна норма споживання гарячої води складає 7 м. куб. (останній показник лічильника 196 м. куб. - травень 2012). Враховуючи показання лічильника послугами гарячого водопостачання припинено у вересні 2013 і нарахування з того часу вважає помилковим.

06.02.2020 року складено Акт встановлення пломб на запірній арматурі, відповідальний представник споживача ОСОБА_1 про те, що представником РВЗ № 5 було здійснено встановлення пломб на запірній арматурі для відключення гарячої води.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині визнання боргу безпідставним, з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно зі ст. 6 Закону України «Про теплопостачання» державна політика у сфері теплопостачання базується на принципах: зокрема, забезпечення захисту прав та інтересів споживачів; забезпечення впровадження засобів обліку і приладів регулювання споживання теплової енергії.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» оснащення будівель вузлами комерційного обліку та обладнанням інженерних систем для забезпечення такого обліку здійснюється відповідно до проектної документації з дотриманням будівельних норм і правил у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Таке оснащення та відповідна проектна документація не потребують видачі технічних умов та інших вимог до встановлення вузла комерційного обліку, погодження з державними органами, органами місцевого самоврядування, їхніми посадовими особами, операторами зовнішніх інженерних мереж, виконавцями комунальних послуг.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 6 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» обслуговування вузлів комерційного обліку здійснюються оператором зовнішніх інженерних мереж відповідно до цього Закону з урахуванням вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» рахунки на оплату наданої комунальної послуги формуються виконавцем або визначеною власником (співвласниками) іншою особою, що здійснює розподіл обсягів комунальної послуги, на основі показань вузла комерційного обліку відповідної комунальної послуги згідно з вимогами статей 9-11 цього Закону.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 10 Закону Україну «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» визначений за допомогою вузла (вузлів) комерційного обліку (а у випадках, передбачених частиною другою статті 9 цього Закону, - за розрахунковим або середнім споживанням) обсяг спожитої у будівлі теплової енергії включає обсяги теплової енергії на опалення житлових та нежитлових приміщень, які є самостійними об`єктами нерухомого майна, опалення місць загального користування, гаряче водопостачання (у разі обліку теплової енергії у гарячій воді), забезпечення функціонування внутрішньо будинкових систем опалення та гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) та розподіляється між споживачами в такому порядку: загальний обсяг теплової енергії, що надходить до індивідуального теплового пункту, зменшується на обсяг теплової енергії, витраченої на приготування гарячої води, визначений на підставі показань відповідних вузлів обліку, а в разі їх відсутності - за методикою розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства.

Згідно пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630 «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» у разі встановлення будинкових засобів обліку води у багатоквартирному будинку, де окремі (або всі) квартири обладнані квартирними засобами обліку, споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю та які не мають квартирних засобів обліку (у разі обладнання всіх квартир квартирними засобами обліку - споживачі, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку виконавцю), оплачують послуги згідно з показаннями будинкових засобів обліку, не враховуючи витрати води виконавця, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які є власниками або орендарями приміщень у цьому будинку, та сумарних витрат води за показаннями всіх квартирних засобів обліку. Різниця розподіляється між споживачами, які не мають квартирних засобів обліку, та споживачами, які не зняли та не передали показання квартирного засобу обліку води виконавцю, пропорційно кількості мешканців квартири в разі відсутності витоків із загальнобудинкової мережі, що підтверджується актом обстеження, який складається виконавцем у присутності не менш як двох мешканців будинку.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 послугами з гарячого водопостачання не користувався. У зв`язку з вищевказаним позивач звертався до КК Центр комунального сервісу з заявою, в якій повідомляв про те, що у грудні 2014 року у нього було встановлено бойлер і зазначив, що з того часу покази лічильника (305) не змінювалися, оскільки послугами гарячого водопостачання не користувався.

Зазначене підтверджується крім іншого актом № 452841 зняття контрольних показань з вузла розподільного обліку гарячої води від 08 січня 2019 року. У зазначеному акті зафіксовані наступні покази лічильника гарячого водопостачання № 06010360 - 305 м3.

Водночас відповідач повідомив суду, що відомості про наявність квартирного обліку (лічильника) у постачальника відсутні.

Суд першої інстанції, задовольняючи в цій частині вимоги позивача, зазначив, що відсутність у відповідача інформації про наявний квартирний лічильник обліку гарячої води у споживача, яку не було передано попереднім постачальником послуг ПАТ «Київенерго» не може покладати на споживача надмірний тягар та обов`язок сплати за послугу, яку не споживає.

З вказаною позицією суду погоджується і колегія суддів апеляційного суду.

В той же час, задовольняючи позов в частині зобов`язання Комунального підприємства виконавчого округу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» здійснити перерахунок та виключити з обліку за особовим рахунком за адресою: ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в розмірі 17521,48 грн, що утворилась станом на 01.10.2022 року, суд першої інстанції не врахував наступне:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України самостійною підставою заміни кредитора у зобов`язанні є правонаступництво. Цивільному праву відомі дві форми правонаступництва - універсальне та сингулярне.

Встановлено, що позивач є власником квартири у багатоквартирному будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Як вбачається зі змісту наказу Департаменту комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 04.05.2018 року за № 224, закріплено за КП «Київтеплоенерго» на праві господарського віддання з дня, наступного за днем підписання акту прийняття-передання, основних засобів комунальної власності територіальної громади міста Києва, які передаються виконавчому органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з володіння ПАТ «Київенерго», у зв`язку з припиненням угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською держаною адміністрацією та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго».

Тобто, КП «Київтеплоенерго», отримавши в користування на праві господарського віддання основні засоби виробництва та постачання теплової енергії м. Києва, набуло статусу виконавця указаних комунальних послуг у опалювальному сезоні 2018-2019 років, в тому числі до багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_4 .

У опалювальних сезонах до 2018 року послугу з теплопостачання у м. Києві надавалися ПАТ «Київенерго».

Як вбачається із витягу з ЄДРПОУ ПАТ «Київенерго» не ліквідовано, здійснює господарську діяльність та не має правонаступників, а також відсутні відомості про юридичних осіб - правонаступником після яких є КП «Київтеплоенерго».

Після передачі від ПАТ «Київенерго» основних засобів виробництва та постачання теплової енергії м. Києва до КП «Київтеплоенерго», відповідачем нарахування позивачам плати за опалення місць загального користування продовжувалось відповідно до наявних у нього площ нежитлових приміщень загального користування, що сторонами не заперечується.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції не погоджується із висновком суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог за період 01.05.2018 року, оскільки виконавцем послуг з теплопостачання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" стало лише з 01.05.2018 року, а тому не може відповідати за проведені нарахування оплати за теплову енергію у період до 01.05.2018 року.

Крім того, позивач не позбавлений права звернутись із позовом до ПАТ «Київенерго», яке не ліквідовано та здійснює господарську діяльність та надавало послуги споживачам у вище зазначений опалювальний сезон.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу суду апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції вважає, що майнове право позивача не було порушено відповідачем.

Тобто при вирішенні даного спору суд першої інстанції мав виходити із того, що відповідно до положень ст. 512 ЦК України, відповідач не є правонаступником ПАТ «Київенерго», та не може відповідати за порушення прав за дану юридичну особу.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» перерахунок та виключити з обліку за особовим рахунком за адресою: ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в розмірі 17521,48 грн, що утворилась станом на 01.10.2022 року, не підлягають до задоволення.

Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, висновки суду в частині зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» зробити перерахунок заборгованості та виключити з обліку за особовим рахунком за адресою: ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в розмірі 17521,48 грн, що утворилась станом на 01.10.2022 року, не відповідають обставинам справи, рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального, і порушенням норм процесуального права, і підлягає скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні цих позовних вимог у відповідності до ст. 376 ЦПК України.

Відповідно до ч. 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Враховуючи положення ч. 13 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь апелянта підлягає стягненню витрати по сплаті судового збору сплаченого за подачу апеляційної скарги у розмірі 2 232, 90 грн.

Керуючись ст. 7, 141,367, 376, 255,257,377 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу комунального підприємства виконавчого округу Київської міської ради «Київтеплоенерго» задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» зробити перерахунок заборгованості та виключити з обліку за особовим рахунком за адресою: ОСОБА_1 № НОМЕР_1 в розмірі 17521,48 грн, що утворилась станом на 01.10.2022 року, скасувати.

Ухвалити в цій частині нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 09 липня 2024 року залишити без змін.

Відшкодувати за рахунок Держави на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (Код ЄДРПОУ:40538421, адреса: пл. Івана Франка, м. Київ) судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі у розмірі 2 232 (дві тисячі двісті тридцять дві) грн, 90 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Т.О. Писана

К.П. Приходько