Постанова від 28 вересня 2026 р. у справі №372/1785/26 — Київський апеляційний суд

Справа № 372/1785/26

№ апеляційного провадження: 33/824/4368/2026

Головуючий у суді першої інстанції: Висоцька Г.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Крижанівська Г.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2026 року суддя Київського апеляційного суду Крижанівська Г.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2026 року, винесену за результатами розгляду матеріалів про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за порушення ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2026 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665,60 грн.

Не погоджуючись із вказаною постановою ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Посилається на те, що при розгляді справи судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, суд не забезпечив всебічного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин справи. Зазначає, що вжив алкогольні напої вже після зупинки транспортного засобу та до його зустрічі з працівниками поліції, тобто в період, який не зафіксовано ані записом з нагрудного відеореєстратора працівника поліції, ані відеозаписом з камери зовнішнього спостереження, розміщеної на фасаді будівлі. Звертає увагу на те, що на відеозаписі з камери зовнішнього спостереження, розміщеної біля будівлі поліції, зафіксовано, як він 22.03.2026 року о 17:17:34 год., керуючи автомобілем «Renault Logan», приїхав до відділку поліції. Після цього він декілька разів залишав поле огляду вказаної камери до прибуття на місце події працівників поліції. Загальна тривалість його перебування поза полем огляду камери становила 26:23 хв. Натомість, суд першої інстанції в оскаржуваній постанові вказав, що він перебував поза полем огляду камери приблизно 10 хв. Виходячи з цього помилкового часового проміжку, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рівень алкоголю в його організмі не міг досягнути 1,83 ‰ після припинення ним керування транспортним засобом. Наголошує на тому, що результат його огляду на стан сп`яніння підтверджує його стан лише на момент цього огляду о 17:51 год. та не засвідчує його стан о 17:17:34 год. під час керування ним транспортним засобом. Також звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення наведено відомості щодо автомобіля «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , а також щодо автомобіля «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_3 . В той же час в оскаржуваній постанові суду вказано лише відомості про автомобіль «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , та не зазначено про наявність у первинному процесуальному документі даних щодо транспортного засобу «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_3 , не встановлено причину цієї розбіжності та не надано їй оцінки.

В судове засідання ОСОБА_1 та прокурор не з`явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, а тому, суд відповідно до вимог ст. 250, ч. 6 ст. 294 КУпАП вважав за можливе слухати справу за їх відсутності.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи, наведені в апеляційній скарзі, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Приймаючи постанову про визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, суд першої інстанції виходив з того, що матеріали справи про адміністративне правопорушення містять достатньо фактичних даних, які свідчать про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Апеляційний суд вважає такий висновок суду законним і обґрунтованим з огляду на наступне.

Так, до суду був наданий протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 621494 від 22 березня 2026 року, в якому зазначено, що 22 березня 2026 року о 17 год. 20 хв. в м Обухів по вул. Київська, 22, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: почервоніння очей та обличчя, запах алкоголю з порожнини рота, хитка хода. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проведено на місці із застосуванням алкотестеру-газоаналізатору «Drager Alkotest 6820 ARLJ0189», проба позитивна та становить - 1,83 ‰ (тест 1331). Отже, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, чим порушив п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).

До протоколу було долучено чек приладу «Drager Alkotest 6820», з якого вбачається, що результат огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння становить 1,83 ‰, постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6887025 віл 22 березня 2026 року, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, пояснення, складені працівником поліції, рапорт працівника поліції та DVD диск із відеозаписом з нагрудної камери працівника поліції (а.с. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 9).

ОСОБА_1 не спростовував факт керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння та результати його огляду на стан алкогольного сп`яніння.

Жодних заперечень щодо проведеного огляду та його результатів за допомогою приладу «Drager Alkotest 6820» ОСОБА_1 ані в протоколі про адміністративне правопорушення, ані в акті огляду не зазначив.

Також не виявив бажання додатково пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі.

Судом апеляційної інстанції досліджений відеозапис з нагрудної камери працівника поліції, з якого вбачається, що під час проходження огляду ОСОБА_1 погодився з результатами його огляду на стан алкогольного сп`яніння із застосуванням приладу Drager Alkotest та не висловлював вимоги про проведення додатково огляду на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі.

За таких обставин, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про визнання ОСОБА_1 винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд апеляційної інстанції відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що результат його огляду на стан сп`яніння підтверджує його стан лише на момент цього огляду о 17:51 год. та не засвідчує його стан о 17:17:34 год. під час керування транспортним засобом.

Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння. Так, о 17:79:00 год. (07:52 хв. відеозапису) працівник поліції повідомив ОСОБА_1 , що він керував транспортним засобом з ознаками алкогольного сп`яніння, на що останній о 17:49:07 год. (07:59 хв. відеозапису) беззаперечно відповів «так». Жодних пояснень про те, що ОСОБА_1 вживав алкогольні напої вже після того, як він приїхав до відділку поліції, та під час керування транспортним засобом не перебував у стані алкогольного сп`яніння, останній не зазначав.

При цьому версія ОСОБА_1 про те, що він вжив алкогольні напої вже після зупинки транспортного засобу та до його зустрічі з працівниками поліції з`явилася лише в суді першої інстанції, під час розгляду щодо нього справи про адміністративне правопорушення, після того, як Обухівським районним управлінням поліції ГУ НП В Київській області було надано суду відеозапис з камери зовнішнього спостереження, розміщеної на фасаді будівлі поліції, з якого вбачалося, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом. До того, ОСОБА_1 стверджував, що не керував транспортним засобом, а за кермом перебувала його дружина ОСОБА_2 . А відтак, пояснення ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції розцінюються такими, що спрямовані на уникнення притягнення його до адміністративної відповідальності.

Також суд апеляційної інстанції відхиляє доводи ОСОБА_1 на наявність в протоколі про адміністративне правопорушення відомостей щодо двох різних транспортних засобів: автомобіля «Renault Logan», д.н.з. НОМЕР_2 , та автомобіля «Volkswagen Tiguan», д.н.з. НОМЕР_3 . Вказана розбіжність у зазначенні транспортного засобу у протоколі носить характер очевидної технічної описки, та не може бути підставою для визнання процедури огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння недійсною.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а постанова Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2026 року - залишенню без змін.

Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Обухівського районного суду Київської області від 27 липня 2026 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Г.В. Крижанівська