Рішення від 01 жовтня 2026 р. у справі №450/536/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Справа № 450/536/25 Провадження № 2-о/450/20/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" жовтня 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області у складі :

головуючого судді Добош Н.Б.

присяжних Кваснікевич А.М., Мазур І.Р.

секретаря судового засідання Солодовник Д.Ю.

за участю адвоката Тринів М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи орган опіки та піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, особа стосовної якої розглядається справа ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,-, -

в с т а н о в и в :

представник заявника - адвокат Трофімов Р.В. звернувся до суду із заявою, в якій просить суд визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатним; призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 .

В судове засіання представник заявника Корніцька Н.Б. не прибула, подала заяву про розгляд справи без її участі. У попередньому судовому засіданні представник заявника заяву підтримала та просила задоволити у повному обсязі.

Адвокат Тринів М.М., який діє в інтересах ОСОБА_2 вказала, що підтримує вимоги заяви в частині визнання ОСОБА_2 недієздатним, в частині призначення опікунов заявника, заперечила, оскільки останній не зможе здійснювати опікунство у зв`язку із проходженням військової служби.

Представник органу опіки та піклування в судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляду справи у його відсутності.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.Постановою Пленуму ВСУ № 3 від 28.03.1972 року «Про судову практику в справах про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним», із змінами та доповненнями, передбачено, що встановлений ст.ст. 15 і 16ЦК судовий порядок вирішення питання про визнання громадянина обмежено дієздатним чи недієздатним є важливою гарантією захисту прав і законних інтересів громадян.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Щодо вимог заяви в частині визнання ОСОБА_2 недієздатним, суд зазначає наступне.

Відповідно до довідки серії ЛВА-1 № 019765 та пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_2 , встановлено ІІ групу інвалідності (загальне захворювання) безтерміново.

Згідно із висновком судово-психіатричного експерта № 5 від 02.01.2026 року Львівської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії МОЗ України» на даний час ОСОБА_2 , страждає тяжким психічним розладом у формі параноїдної шизофренії, безперервний тип перебігу із стабільним вираженим дефектом особистості в емоційно-вольовій сфері, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Висновком судово-психіатричного експерта встановлено, що за своїм психічним станом ОСОБА_2 , не здатний правильно сприймати обставини, які мають значення по справі та давати по них відповідні покази.

Згідно висновку лікарської комісії медичного закладу щодо необхідності постійного стороннього догляду за особою з інвалідності І чи ІІ групи внаслідок психічного розладу № 453 від 18.07.2024 ОСОБА_2 за рівнем обмеження життєдіяльності, обмеження здатності контролювати свою поведінку, потребує стороннього догляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 ЦК України фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.Згідно ч. 3 ст. 296 ЦПК України, заява про визнання фізичної особи недієздатною може бути подана членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

Відповідно до ч. ч. 6 -7 ст. 300 ЦПК України, строк дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною визначається судом, але не може перевищувати двох років. Клопотання про продовження строку дії рішення про визнання фізичної особи недієздатною має право подати опікун, представник органу опіки та піклування не пізніше ніж за п`ятнадцять днів до закінчення строку, визначеного частиною першою цієї статті.

На підставі викладеного, суд вважає, що вимоги заяви в частині визнання ОСОБА_2 , недієздатним, є підставними та підлягають до задоволення, оскільки він страждає тяжким психічним розладом у вигляді розумової відсталості в ступені вираженої імбецильності з емоційно-вольовими розладами, не може усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Щодо вимог заяви в частині призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , суд зазначає наступне.

Як вбачається із Витягу № 1393 про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 17.09.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , зареєстровані за адресою АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту обстеження житлово-побутових умов від 15.01.2025 року вбачається, що за адресою АДРЕСА_1 , проживає ОСОБА_2 , та ОСОБА_1 . Зазначено також додаткові дані про заявника та членів його сім`ї, а саме що ОСОБА_2 , є інвалідом ІІ групи, який не здатний контролювати свої дії та ОСОБА_1 постійно доглядає за ОСОБА_2 . Останній потребує постійного стороннього догляду.

Згідно довідки про отримання допомоги, виданої 10.01.2025 Управління соціального захисту населення ОСОБА_1 перебуває на обліку в управління соціального захисту та йому відповідно до Постанови КМУ від 02.08.2000 № 1192 у період з 01.03.2014 року по 31.12.2024 було призначено допомогу по догляду за інвалідом ІІ групи.

Представленими доказами підтверджується, що ОСОБА_2 є дядьком ОСОБА_1 .

Згідно характеристики ОСОБА_1 без дати та номера, виданої ОСББ по вул. Вознесіння, ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем проживання. З 2014 року є офіційним доглядальником свого рідного дядька ОСОБА_2 , який є інвалідом ІІ групи по психіатрії.

Відповідно до подання органу опіки та піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області про можливість призначення ОСОБА_5 опікуном над ОСОБА_2 в разі визнання його недієздатним вбачається, що на засіданні Опікунської ради Пустомитівської міської ради, розглянуто заяву ОСОБА_1 про можливість призначення його опікуном ОСОБА_2 , який є особою з інвалідністю ІІ групи та потребує постійної сторонньої допомоги.

В поданні зазначено, що Рішенням № 02-03/83 Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області від 21.03.2025 року вирішено направити до Пустомитівського районного суду Львівської області подання про можливе призначення ОСОБА_1 опікуном над дядьком ОСОБА_2 у випадку визнання його судом недієздатним.

У поданні зазначено, що таким скеровано до Пустомитівського районного суду Львівської області подання про можливе призначення ОСОБА_1 опікуном над дядьком ОСОБА_2 у випадку визнання його судом недієздатним

Рішенням № 02-03/83 Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області від 21.03.2025 року вирішено направити до Пустомитівського районного суду Львівської області подання про можливе призначення ОСОБА_1 опікуном над дядьком ОСОБА_2 у випадку визнання його судом недієздатним.

Статтею 41 ЦК України передбачено правові наслідки визнання фізичної особи недієздатною, а саме: над недієздатною фізичною особою встановлюється опіка; недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину; правочини від імені недієздатної фізичної особи та в її інтересах вчиняє її опікун. Крім того, відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

Відповідно до ст. 55 ЦК України опіка та піклування встановлюється з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів фізичних осіб, які потребують опіки та піклування, встановлюються законами та іншими нормативно-правовими актами.

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦК України, суд встановлює опіку над фізичною особою у разі визнання її недієздатною і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

Положеннями ст. 63 ЦК України закріплено, що опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю; фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою; опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Відповідно до частин 2 та 3 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою.

Відповідно до частини 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Призначення опікуна недієздатної особи здійснюється за поданням органу опіки та піклування, яке повинне відповідати вимогам закону щодо його обґрунтованості та змісту, має бути подано в належній процесуальній формі згідно вимог Цивільного процесуального кодексу України. При внесенні подання орган опіки та піклування має якнайкраще врахувати інтереси особи, над якою встановлюється опіка (постанова Верховного Суду від 07 квітня 2022 року у справі № 712/10043/20).

Відповідно до Правил опіки та піклування, затверджені Наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99 № 34/166/131/88, опіка (піклування) встановлюється також для захисту особистих і майнових прав та інтересів повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати свої обов`язки.

Статтею 64 ЦК України передбачено, що опікуном або піклувальником не може бути фізична особа: 1) яка позбавлена батьківських прав, якщо ці права не були поновлені; 2) поведінка та інтереси якої суперечать інтересам фізичної особи, яка потребує опіки або піклування.

При призначенні опікуна важливі та обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 07 квітня 2022 року у справі №712/10043/20, при призначенні опікуна важливі і обов`язково повинні враховуватися особисті приязні взаємини між опікуном і підопічним, що забезпечить нормальне життєзабезпечення підопічного. Можливість особи здійснювати повноваження опікуна перевіряються органом опіки та піклування, який висловлює пропозиції про доцільність призначення опікуна.

Як покликається заявник у заяві та як зазначено у акті обстеження житлово-побутових умов ОСОБА_1 постйно доглядає за ОСОБА_2 , однак суд оцінює таке твердження критично, оскільки у клопотанні про зупинення розгляду справи представник заявника вказала, що заявник є діючим військовослужбовцем, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_2 з 11 лютого 2025 року, що підтверджується Довідкою №1280/486/200/1174 від 05 травня 2025 року, а матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про увільнення його з війська.

Більше того, у рішенні Рішенням № 02-03/83 Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області від 21.03.2025 та у поданні жодних мотивів доцільності призначення саме ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 , у документах органу самоврядування не наведено.

Слід зазначити, що станом на сьогоднішній день, саме орган опіки та піклування на підставі звернення заявника , як особи призовного віку із заявою про призначення її опікуном недієздатної особи, враховуючи введений у державі воєнний стан та закріплений статтею 65 Конституції України обов`язок щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, повинен з`ясувати необхідність такого, уникаючи можливих зловживань в цьому напрямку, та належним чином мотивувати свій висновок про можливість призначення особи опікуном.

Таким чином, суд зазначає, що заявник на час проходження військової служби позбавлений можливості виконувати обов`язки опікуна недієздатної особи, і лише після демобілізації у передбаченому Законом порядку може ініціювати питання про призначення його опікуном.

Враховуючи, що рішення Рішенням № 02-03/83 Виконавчого комітету Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області від 21.03.2025 не відповідає вимогам Цивільного процесуального кодексу України щодо його обґрунтованості, суд вважає недоведеним той факт, що призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 відповідатиме інтересам останнього, а ОСОБА_1 матиме можливість належним чином здійснювати покладені на нього обов`язки опікуна, тому в задоволені вимоги заяви про призначення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , опікуном над недієздатним ОСОБА_2 , слід відмовити.

Зважаючи на те, що суд в задоволенні заяви в частині призначення опікуна відмовляє, обов`язки опікуна над недієздатним тимчасово покладаються на орган опіки і піклування за місцем проживання (перебування) недієздатного, до вирішення питання про призначення опікуна в порядку визначеному законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною, відносяться на рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 39, 40, 41, 55, 60, 63 ЦК України,ст.ст.259, 263, 265, 268, 293, 294, 300, ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в :

заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи орган опіки та піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, особа стосовної якої розглядається справа ОСОБА_2 про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна - задоволити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , недієздатним.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку.

Тимчасово покласти обов`язки опікуна над недієздатним ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на Орган опіки та піклування Пустомитівської міської ради Львівського району Львівської області, до вирішення питання про призначення опікуна, в порядку визначеному законодавством.

Строк дії рішення визначити тривалістю два роки з моменту набрання ним законної сили.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення складено 02.10.2026 року

Суддя Добош Н.Б.

Присяжні: Кваснікевич А.М.

Мазур І.Р.