Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №357/16083/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

справа № 357/16083/24

провадження № 22-ц/824/1370/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2025 року, постановлене під головуванням судді Бебешко М.М., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, -

ВСТАНОВИВ:

05 листопада 2024 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Роздорожного О.О. звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з вищевказаним позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 08 жовтня 2023 року сторони уклали шлюб між собою в штаті Вашингтон США. Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 червня 2024 року, яке вступило в законну силу 18 липня 2024 року шлюб між сторонами було розірвано. Так як ОСОБА_2 мала на банківських рахунках грошові кошти, на них розповсюджується презумпція спільного майна подружжя.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.

Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частини грошових коштів (грошових вкладів, тощо), які знаходились на рахунках ОСОБА_2 станом на 18.07.2024 року в таких банківських установах як: у АТ «Універсал Банк» (код ЄДРПОУ 21133352), АТ «УКРСИББАНК» (код ЄДРПОУ 09807750), АТ КБ «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 29 643,22 гривень, у якості 1 / 2 від коштів, які знаходились станом на 18 липня 2024 року на рахунку останньої у АТ КБ «ПриватБанк».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 3 796,49 гривень, у якості 1 / 2 від коштів, які знаходились станом на 18 липня 2024 року на рахунку останньої у АТ «Універсал Банк».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 250 доларів США, 87, 20 євро, 87 250,00 гривень, у якості 1 / 2 від коштів, які знаходились станом на 18 липня 2024 року на рахунку останньої у АТ «УКРСИББАНК».

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовлено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по оплаті судового збору в сумі 1 349,41 грн.

Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_2 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вимоги обґрунтовані тим, що судом першої інстанції не враховано що кошти, які обліковувались на рахунках ОСОБА_2 були на час укладення шлюбу, а саме станом на 08.10.2023 року на рахунках у АТ «КБ «ПРИВАТ БАНК» 53 526,68 грн. згідно наданих банком виписок, які містяться в матеріалах справи.

Кошти, які були розміщені на рахунках ОСОБА_2 належать їй на праві приватної особистої власності та були набуті до укладання шлюбу з позивачем.

У відзиві на апеляційну скаргу представник ОСОБА_1 - Роздорожний Олександр Олександрович зазначає, що повторно ознайомившись із банківськими виписками, які надано банківськими установами, встановлено, що грошові кошти на рахунки ОСОБА_2 були внесені нею уже після 08.10.2023 року, тобто, після укладення шлюбу з позивачем. Саме тому, половину зі вказаних коштів позивач просив стягнути з відповідача.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_5 проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6 апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив з того, що стороною відповідача не спростована презумпція спільності майна подружжя.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі між собою за період часу з 08 жовтня 2023 року до 18 липня 2025 року - набрання чинності рішенням Шевченківського районного суду міста Києва про його розірвання (а.с.49-51).

Відповідно до інформації та виписок по банківських рахунках з АТ «Укрсиббанк» за період часу з 08.10.2023 року до 18.07.2024 року на рахунках ОСОБА_2 перебували грошові кошти, зокрема станом на 18.07.2024 року - в сумі 400,48 та 100,00 доларів США; 74,41та 100,00 Євро; 25 811,31 грн, 35 078,12 грн, 101 485,73 грн, 12 125,00 грн.

Відповідно до інформації та виписок по банківських рахунках з АТ «Універсал Банк» за період часу з 08.10.2023 року до 18.07.2024 року на рахунках ОСОБА_2 перебували грошові кошти, зокрема станом на 18.07.2024 року - в сумі 7 595,00 грн, 14 907,87 грн, 0,08 грн, 5 000,10 грн, 324,68 та 300,00 доларів США.

Відповідно до інформації та виписок по банківських рахунках з АТ КБ «ПриватБанк» за період часу з 08.10.2023 року до 18.07.2024 року на рахунках ОСОБА_2 перебували грошові кошти, зокрема станом на 18.07.2024 року - в сумі 16,00 грн, 500,00 грн, 58 770,45 грн.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено заяву про кримінальне правопорушення ОСОБА_2 від 02.01.2024, пояснення ОСОБА_2 від 02.01.2024, направлення ОСОБА_2 на судово-медичне обстеження від 02.01.2024; позовну заяву про розірвання шлюбу від 20.02.2024.

Представником відповідача до матеріалів справи долучено заяву про визнання позову про розірвання шлюбу, від 14.06.2024, висновок експертного дослідження від 04.01.2024 про виявлення у ОСОБА_7 легких тілесних ушкоджень.

Відповідно до частини другої статті 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Положеннями статті 60 СК України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 372/504/17-ц.

Згідно зі статтею 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Відповідно до частини першої статті 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Аналогічні положення містяться у частині другій статті 372 ЦК України.

Як роз`яснено судам у пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (статті 60, 69 СК України, частина третя статті 368 ЦК України) відповідно до частин другої, третьої статті 325 ЦК України можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов`язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них.

Як вбачається із матеріалів справи, станом на 18 липня 2024 року у відповідача на рахунках обліковувались такі кошти та у наступних розмірах.

Відповідно до інформації та виписок по банківських рахунках з АТ «Укрсиббанк» за період часу з 08.10.2023 року до 18.07.2024 року на рахунках ОСОБА_2 перебували грошові кошти, зокрема станом на 18.07.2024 року - в сумі 400,48 та 100,00 доларів США; 74,41та 100,00 Євро; 25 811,31 грн, 35 078,12 грн, 101 485,73 грн, 12 125,00 грн.

Відповідно до інформації та виписок по банківських рахунках з АТ «Універсал Банк» за період часу з 08.10.2023 року до 18.07.2024 року на рахунках ОСОБА_2 перебували грошові кошти, зокрема станом на 18.07.2024 року - в сумі 7 595,00 грн, 14 907,87 грн, 0,08 грн, 5 000,10 грн, 324,68 та 300,00 доларів США.

Відповідно до інформації та виписок по банківських рахунках з АТ КБ «ПриватБанк» за період часу з 08.10.2023 року до 18.07.2024 року на рахунках ОСОБА_2 перебували грошові кошти, зокрема станом на 18.07.2024 року - в сумі 16,00 грн, 500,00 грн, 58 770,45 грн.

Докази набуття вищевказаних коштів до укладення шлюб до матеріалів справи долучені не були та не надані ОСОБА_2 .

Суд першої інстанції обґрунтовано не взяв до уваги посилання відповідача про те, що сторони перебували у шлюбі нетривалий період часу 81 день, а грошові кошти, що перебували на рахунках у відповідача належали останній на праві особистої приватної власності, так як суми грошових коштів на рахунках відповідача у банківських установах до набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу, докази перебування грошових коштів на рахунках відповідача підтверджено виписками з банківських установ за час перебування сторін у шлюбі.

Вирішуючи спір у справі, суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини та вірно застосував норми матеріального права.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що рішення суду від 13 лютого 2025 року постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, відтак підстав для його скасування за доводами апеляційних скарг немає.

Керуючись ст. 367, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 20 травня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови складено 25 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді