Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №755/16525/25 — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Інші скарги та заяви в процесі виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб)

Дата: 07 вересня 2026 р.

Справа: №755/16525/25

Суддя: Музичко Світлана Григорівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

справа № 755/16525/25

провадження № 22-ц/824/3262/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1

особа, дії якої оскаржуються - Дніпровський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)

заінтересована особа: Акціонерне товариство «Аграрний фонд»

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року, постановлену під головуванням судді Хромової О.О., у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії/бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ), заінтересована особа: Акціонерне товариство «Аграрний фонд», -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Мельникова Д.О., звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва із скаргою на дії Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), заінтересована особа - АТ «Аграрний фонд», в якій просить: визнати бездіяльність Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) протиправною та зобов`язати скласти постанову про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/4855/22, виданого 07 червня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» матеріальної шкоди в розмірі 1 490 014,03 грн та судовий збір у розмірі 22 349,91 грн, всього 1 512 363,94 грн.

На обґрунтування поданої скарги заявник зазначає, що 24 вересня 2024 року постановою Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відкрите виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 755/4855/22, виданого 07 червня 2023 року Дніпровським районним судом міста Києва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» матеріальної шкоди в розмірі 1 490 014,03 грн та судовий збір у розмірі 22 349,91 грн. Станом на 28 серпня 2025 року на користь стягувача стягнуто 512 321,45 грн, а також виконавчий збір, залишок заборгованості складає 1 050 905,64 грн.

Водночас, постановою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 760/1774/24 рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 березня 2025 року та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року скасовані, стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 4 706 013,26 грн.

Станом на 28 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та АТ «Аграрний фонд» існують зустрічні однорідні грошові вимоги у сумі 1 050 905,64 грн, строк виконання за якими настав, які випливають з трудових відносин та регресного відшкодування.

На підставі статей 601, 602 ЦК України 28 серпня 2025 року боржник повідомив стягувача про зарахування та припинення грошових зобов`язань ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» у частині грошових зобов`язань у розмірі 1 050 905,64 грн на підставі рішення суду у справі № 755/4855/22.

Заява від 28 серпня 2025 року про зарахування зустрічних однорідних вимог надіслана засобами ЄСІТС Електронний Суд на адресу АТ «Аграрний фонд» та Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ). Крім того, заява ОСОБА_1 від 28 серпня 2025 року про закінчення виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог надіслана засобами ЄСІТС Електронний Суд на адресу АТ «Аграрний фонд» та Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Листом від 29 серпня 2025 року АТ «Аграрний фонд» звернувся до державного виконавця із заявою, зі змісту якої убачається явне невизнання рішення суду, яке набрало законної сили, та намагання протиправного впливу на державного виконавця із закінчення примусового виконання через зарахування зустрічних безспірних однорідних вимог.

28 серпня 2025 року державний виконавець отримав докази повного виконання рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні. Наведене покладає на державного виконавця беззаперечний обов`язок діяти у спосіб та у порядку, передбачений статтею 19 Конституції України, статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження». Проте, станом на 01 вересня 2025 року державний виконавець не закінчив виконавче провадження і не склав постанову про закінчення виконавчого провадження, порушив строки, передбачені законом для закінчення виконавчого провадження у зв`язку з проведеним зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання за якими настав, протиправно продовжує примусове стягнення за відсутності для такого стягнення законних підстав.

З огляду на викладене вимоги скарги просив задовольнити.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 23вересня 2025 року у задоволенні скарги відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою суду, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу суду скасувати, постановити нове рішення про задоволення скарги.

Вимоги обґрунтовані тим, що суд першої інстанції під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця позбавлений процесуальних підстав досліджувати питання дійсності або недійсності одностороннього правочину про зарахування, оформленого заявою про зарахування, з огляду на встановлену законом презумпцію дійсності такого правочину та відсутності будь-яких підстав для його нікчемності.

Під час розгляду скарги на бездіяльність державного виконавця, суд першої інстанції не може виходити за межі предмету цієї заяви і давати оцінку дійсності/недійсності одностороннього правочину про зарахування на підставі заяви ОСОБА_1 .

Зарахування на підставі заяви в контексті ст. 601 ЦК України є дійсним правочином, яким припинені грошові зобов`язання ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд», а тому скарга на бездіяльність державного виконавця підлягає задоволення.

Державний виконавець порушив строки, передбачені законом для закінчення виконавчого провадження у зв`язку з проведеним зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання за якими настав, а тому протиправно продовжує примусове стягнення за відсутності для такого стягнення законних підстав - підстави зникли у зв`язку з зарахуванням, про що державному виконавцю достовірно відомо.

У відзиві на апеляційну скаргу представник Акціонерного товариства «Аграрний фонд» - Банчук Б.М. зазначає, що між сторонами існує спір щодо суті і розміру грошового зобов`язання, про що і був поінформований державний виконавець листом від 29.08.2025, який не мав абсолютно ніяких підстав для закінчення виконавчого провадження з урахуванням наданих АТ «Аграрний фонд» заперечень про нібито повне виконання рішення суду боржником.

В судовому засіданні представник апелянта Мельников Д.О. апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити.

В судовому засіданні представник АТ «Аграрний фонд» - Пронін О.А. проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити без задоволення.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив із того, що у державного виконавця відсутні правові підстави для закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 28 серпня 2025 року через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС ОСОБА_1 по справі № 755/4855/22 направив до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про зарахування зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, до якої долучено докази її надсилання АТ «Аграрний фонд» та Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме: квитанція від 28 серпня 2025 року № 4339512 та квитанція від 28 серпня 2025 року № 4339513.

Також 28 серпня 2025 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» ЄСІТС по справі № 755/4855/22 ОСОБА_1 направив до Дніпровського районного суду міста Києва заяву про закінчення виконавчого провадження, до якої долучено докази її надсилання АТ «Аграрний фонд» та Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), а саме: квитанція від 28 серпня 2025 року № 4339776 та від 28 серпня 2025 року № 4339777.

Також в матеріалах справи міститься аналогічна заява ОСОБА_1 про закінчення виконавчого провадження № НОМЕР_1 з відміткою про її реєстрацію в Дніпровському відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Водночас, 29 серпня 2025 року АТ «Аграрний фонд» направлено на адресу Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву по виконавчому провадженню № НОМЕР_1, у якій зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 перед АТ «Аграрний фонд» щодо виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року по справі № 755/4855/22 не погашена., будь-які заяви боржника щодо припинення його зобов`язань перед АТ «Аграрний фонд» щодо погашення заборгованості є нікчемними та, крім того, оскаржені АТ «Аграрний фонд» у встановленому законом порядку. Просили врахувати вказану інформацію при вчиненні виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1, а також при прийнятті відповідних рішень, та вчинити всі дії, спрямовані на виконання виконавчого листа Дніпровського районного суду міста Києва від 18 вересня 2024 року у справі № 755/4855/22.

Судом встановлено, що рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 18 березня 2025 року у справі № 760/1774/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 5 000, 00 грн. У задоволенні інших позовних вимог відмовлено. Стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь держави судовий збір у розмірі 1 211, 20 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 15 140, 00 грн.

Постановою Київського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 760/1774/24 апеляційні скарги АТ «Аграрний фонд» залишено без задоволення. Апеляційні скарги подані ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 березня 2025 року, та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року, скасовано та ухвалено у вказаній справі нове судове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з АТ «Аграрний фонд» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку у розмірі 4 660 143,26 грн з відрахування роботодавцем від вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів, 10 000,00 грн на відшкодування спричиненої моральної шкоди, 30 000,00 грн судових витрат по оплаті правничої допомоги, а всього 470 6013,26 грн. В задоволенні іншої частини позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено. Стягнуто з АТ «Аграрний фонд» в дохід держави судовий збір 37 850,00 грн.

11 серпня 2025 року представником ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 760/1774/24.

12 серпня 2025 року представником АТ «Аграрний фонд» подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року, рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 18 березня 2025 року та додаткове рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 03 квітня 2025 року у справі № 760/1774/24.

04 вересня 2025 року представником ОСОБА_1 подано касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 06 серпня 2025 року у справі № 760/1774/24.

З Єдиного державного реєстру судових рішення судом встановлено, що станом на день розгляду даної справи, Верховним Судом не прийнято рішення щодо відкриття касаційного провадження за касаційними скаргами ОСОБА_1 та АТ «Аграрний фонд» у справі № 760/1774/24.

Крім того, заочним рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року у справі № 755/13814/21 позов АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 945 892,84 грн. В іншій частині позову відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 14 242,52 грн.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 серпня 2022 року у справі № 755/13814/21 внесено виправлення у другий абзац резолютивної частини заочного рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року в цивільній справі № 755/13814/21 за позовом АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди, зазначено замість помилкової суми до стягнення - «945 892,84 грн.», правильну - «963 052,02 грн».

Постановою Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року, заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року залишене без змін.

Постановою Верховного Суду від 08 січня 2025 року заочне рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26 липня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 09 липня 2024 року залишено без змін.

Також, рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року у справі № 755/6821/23 позов АТ «Аграрний Фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» завдану матеріальну шкоду у розмірі 762 700,78 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» судові витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 11 440,51 грн.

З Єдиного державного реєстру судових рішення судом встановлено, що ухвалою Київського апеляційного суду від 31 липня 2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року. Зупинено дію рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року.

Крім того, судом встановлено, що в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувають цивільні справи № 755/18008/25, № 755/18009/25 та № 755/16729/25, за позовом АТ «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про визнання односторонніх правочинів, а саме заяв ОСОБА_1 про зарахування зустрічних однорідних вимог від 18 серпня 2025 року, від 28 серпня 2025 року та від 28 серпня 2025 року, недійсними.

Таким чином, стягувач - АТ «Аграрний фонд», звернувся до суду з позовами про визнання недійсним одностороннього правочину ОСОБА_1 , а судове рішення, за яким встановлено наявність зобов`язань АТ «Аграрний фонд» перед ОСОБА_1 , оспорюється обома сторонами в касаційному провадженні, що свідчить про спірність вимог, про які заявлено до погашення (припинення) зарахуванням.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: верховенства права, обов`язковість виконання рішень, законності, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності, гласності та відкритості виконавчого провадження, розумності строків виконавчого провадження, співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями, забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про виконавче провадження» та пункту 6 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 512/5, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За правилами частини першої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

За положеннями пунктів 1-3 частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.

Частиною першою статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» визначено підстави, за яких виконавче провадження підлягає закінченню.

Так, пунктом 9 частини першої вказаної статті передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (частина друга статті 39 цього Закону України «Про виконавче провадження»).

Звертаючись до суду зі скаргою представник ОСОБА_1 - Мельников Д.О. зазначав, що виконавче провадження підлягає закінченню у зв`язку з фактичним виконанням рішення суду згідно з виконавчим документом внаслідок подання ним заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.08.2025.

Поряд з цим, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами існує спір щодо суті і розміру грошового зобов`язання, про що і був поінформований державний виконавець листом від 29.08.205, який не мав підстав для закінчення виконавчого провадження з урахуванням наданих АТ «Аграрний фонд» заперечень про повне виконання рішення суду боржником.

З огляду на вищевикладене, вимоги скаржника щодо визнання бездіяльності державного виконавця протиправною та його зобов`язання скласти постанову про закінчення виконавчого провадження є безпідставними, а тому суд першої інстанції вірно залишив їх без задоволення.

Згідно вимог статті 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали.

Керуючись ст. 268, 367, 374, 375, 381-384, 389 ЦПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 23 вересня 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 25 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді

Оригінал: reyestr.court.gov.ua