Постанова від 07 вересня 2026 р. у справі №753/20777/24 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 вересня 2026 року

справа № 753/20777/24

провадження № 22-ц/824/2285/2026

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

судді-доповідача: Музичко С.Г.,

суддів: Ратнікової В.М., Сушко Л.П.

при секретарі: Яхно П.А.

учасники справи:

позивач - Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

відповідачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року, постановлене під головуванням судді Лужецької О.Р., у справі за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Позовні вимоги мотивовані тим, що з 01.05.2018 р. КП «Київтеплоенерго» на підставі договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, що розміщений в газеті «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085), здійснює надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води населенню.

30.09.2021 р. на офіційному веб-сайті позивача опубліковано типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, у зв`язку з чим з 01.11.2021 вказані договори вважаються укладеними та позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води.

Квартира АДРЕСА_1 , під`єднана до внутрішньо будинкової системи теплопостачання та водопостачання, а отже відповідачі з 01.05.2018 р. є споживачами послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, а з 01.11.2021 споживачами послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, які надаються позивачем.

Свідоцтвом повного і беззастережного акцепту умов вказаних договорів є факт отримання послуг споживачами.

Позивач належним чином виконав перед відповідачами, своє зобов`язання щодо надання вищевказаних послуг за даною адресою, проте відповідачі, будучи споживачами цих послуг неналежним чином здійснюють їх оплату, в результаті чого станом на 01.06.2024 року утворилась заборгованість в розмірі 163 075 грн. 76 коп.

Крім того, позивач на підставі Договору № 602-18 про відступлення права вимоги (цесії) від 11 жовтня 2018 року, укладеного між ПАТ «КИЇВЕНЕРГО» (Кредитор) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (новий Кредитор) прийняв право вимоги до відповідачів з оплати спожитих проте не оплачених до 01 травня 2018 року послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води у розмірі 4 409 грн. 88 коп.

Оскільки відповідачі зобов`язання з оплати вартості наданих житлово-комунальних послуг, належним чином не виконали та мають вищевказану заборгованість, позивач був змушений звернутися з відповідним позовом до суду.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року позов задоволено.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»:

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення у розмірі 4 101 грн. 99 коп.,

- заборгованість за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 307 грн. 89 коп.,

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого опалення у розмірі 33 747 грн. 15 коп.,

- заборгованість за спожиті з 01.05.2018 до 31.10.2021 послуги з централізованого постачання гарячої води у розмірі 56 745 грн. 26 грн.,

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання теплової енергії у розмірі 40 698 грн. 16 коп.,

- заборгованість за спожиті з 01.11.2021 послуги з постачання гарячої води у розмірі 30 189 грн. 10 коп.,

- заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування послуг за постачання теплової енергії у розмірі 1 080 грн. 98 коп.,

- заборгованість по оплаті за абонентське обслуговування послуг з постачання гарячої води у розмірі 548 грн. 82 коп.,

- заборгованість по внесках за обслуговування вузла комерційного обліку централізованого опалення у розмірі 66 грн. 29 коп.

Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 1 514 грн., з кожного.

Не погоджуючись із рішенням суду представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині задоволених вимог до апелянта, в цій частині постановити нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Вимоги обґрунтовані тим, що суд не врахував, що скаржниця не є споживачем житлово-комунальних послуг, оскільки перебуває за кордоном, тобто не має можливості користуватися об`єктом нерухомого майна та житлово-комунальними послугами для власних потреб.

Заборгованість стягується за період більше ніж 6 років на момент винесення судом рішення, тобто строк позовної давності на момент звернення до суду закінчився.

В судове засідання учасники справи не з`явилися, про місце, дату та час розгляду справи повідомлялися належним чином.

Представник позивача Кононенко І.О. подав до суду клопотання про розгляд справи без участі, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував.

Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачами, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати наданих житлово-комунальних послуг та відсутності заборгованості перед позивачем по оплаті цих послуг.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зареєстровані у квартирі АДРЕСА_1 та є споживачами житлово-комунальних послуг, які надаються за вказаною адресою.

Вбачається, що ПАТ «Київенерго» визначено обов`язковим виконавцем послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання для житлових будинків комунальної форми власності згідно Закону України № 1198-VІІ від 10 квітня 2014 року «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення розрахунків за енергоносії» з 01 липня 2014 року.

З матеріалів справи вбачається, що надання послуг ПАТ «Київенерго» здійснювалось на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який було опубліковано в газеті «Хрещатик» від 06.08.2014 року № 111 (4511). (а.с.21)

З матеріалів справи вбачається, що 11.10.2018 року між ПАТ «Київенерго» та Комунальним підприємством виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) «Київтеплоенерго» був укладений договір №602-18 про відступлення прав вимоги (цесії) (а.с.19). Відповідно до умов даного договору та додатків №1,2 до нього, ПАТ «Київенерго» відступив КП виконавчого органу КМР (КМДА) «Київтеплоенерго» права вимоги до споживачів щодо виконання ними грошових зобов`язань перед ПАТ «Київенерго» з оплати спожитих до 01.05.2018 р. послуг з централізованого опалення та гарячого водопостачання. Зокрема, позивач набув право вимоги до відповідачів щодо заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з централізованого опалення в розмірі 4 101 грн. 99 коп. та заборгованості за спожиті до 01.05.2018 послуги з постачання гарячої води у розмірі 307 грн. 89 коп. (а.с.15-16,17,18).

Як вбачається із матеріалів справи, з 01.05.2018 р. надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води здійснює позивач КП «Київтеплоенерго» на підставі Договору про надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, який опубліковано в газеті Київської міської ради - «Хрещатик» від 28.03.2018 року № 34 (5085) (а.с.20).

30.09.2021 р. на офіційному веб-сайті позивача опубліковано типові індивідуальні договори про надання послуг з постачання теплової енергії та послуг з постачання гарячої води, у зв`язку з чим з 01.11.2021 вказані договори вважаються укладеними, позивач є виконавцем послуг з постачання теплової енергії та з постачання гарячої води (а.с.22).

Відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.

ОСОБА_1 , будучи зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_2 , належить до кола споживачів послуг, наданих позивачем й зобов`язана сплатити нараховану заборгованість.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частини третя та четверта статті 267 ЦК України).

Виходячи з вимог ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. Якщо таке право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законний інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності за відсутності поважних причин її пропуску, наведених позивачем.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (частина перша статті 261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частиною 5 ст. 261 ЦК України визначено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Пунктом 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення." Цивільного кодексу України встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Тобто строк позовної давності за вимогою про стягнення з відповідачів заборгованості в силу пункту 12 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" установлено на всій території України карантин з 12.03.2020.

Постановою Кабінету міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651 відмінено карантин: 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. на всій території України.

Проте, на момент відміни карантину вже діяв пункт 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу, який встановлював зупинення строків перебігу позовної давності на період дії воєнного стану.

Пункт 19 ЦК України встановлює, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 05.02.2024 р. № 49/2024 продовжено строк дії воєнного стану до 14.05.2024.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні від 06.05.2024 р. № 271/2024 продовжено строк дії воєнного стану до 12.08.2024.

Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 23 липня 2024 р. № 469/2024 строк дії воєнного стану продовжено з 05 години 30 хвилин 12 серпня 2024 року на 90 діб.

Таким чином, перебіг строку позовної давності зупинений пунктами 12 та 19 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу з березня 2020 року і по тепер, а тому строк позовної давності підлягає застосуванню відповідно до норм Закону до вимог виниклих до березня 2017.

КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулось з позовною заявою про стягнення заборгованості за адресою: АДРЕСА_2 , у жовтні 2024 року під час дії воєнного стану та зупинення перебігу строку позовної давності відповідно до закону.

Таким чином, КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» не було пропущено строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з оплати послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води з жовтня 2017 року відповідно до норм Закону.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було встановлено усі обставини справи та надано їм належну правову оцінку.

Положеннями ч. 1 ст. 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 367, 374, 375, 381, 382 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 06 лютого 2025 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Повний текст складено 25 вересня 2026 року.

Суддя-доповідач

Судді