Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №463/9104/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Суд: Личаківський районний суд м. Львова

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортним засобом особою, яка не має відповідних документів на право керування таким транспортним засобом або не пред’явила їх для перевірки, або стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №463/9104/26

Суддя: Стрепко Н. Л.

Справа №463/9104/26

Провадження №3/463/1690/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Львів

Суддя Личаківського районного суду м. Львова – Стрепко Н.Л., за участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , вивчивши адміністративний матеріал, який надійшов з Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , українця, громадянина України, безробітного, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 17 вересня 2026 року о 00:20 год. у м. Винники на вул. Галицька, 90Б, керував транспортним засобом «Mercedes-Benz S 320 CDI», р.н. НОМЕР_2 , не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив вимоги пункту 2.1.а Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

В судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав, пояснив, що підвозив товариша. Вказав, що неофіційно підробляє.

Заслухавши пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази, суд приходить до наступного.

Частиною 2 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Так згідно з підпунктом а) пункту 2.1. Правил водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Згідно з ст. 15 Закону України «Про Дорожній рух» кожний громадянин, який досяг визначеного цим Законом віку, не має медичних протипоказань та пройшов повний курс навчання за відповідними програмами, може в установленому порядку отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії може бути надано: автомобілями, колісними тракторами, самохідними машинами, сільськогосподарською технікою, іншими механізмами, які експлуатуються на вулично-дорожній мережі, всіх типів (категорії B1, B, C1, C, T), за винятком автобусів, трамваїв і тролейбусів, - особам, які досягли 18-річного віку.

Особа, яка бажає отримати право на керування транспортними засобами відповідної категорії чи типу, зобов`язана пройти медичний огляд, відповідну підготовку в акредитованому закладі або самостійно опанувати зміст теоретичного модуля типової навчальної програми з урахуванням категорій транспортних засобів та пройти відповідну підготовку з практичного керування в акредитованому закладі або перепідготовку відповідно до типової навчальної програми, успішно скласти теоретичний і практичний іспити. Порядок підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв транспортних засобів визначається Кабінетом Міністрів України.

Право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. На території України відповідно до Конвенції про дорожній рух діють національні та міжнародні посвідчення водія. Порядок видачі, обміну та встановлення терміну дії таких посвідчень визначається Кабінетом Міністрів України.

Так факт порушення ОСОБА_1 вказаних вище норм та відтак його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №773661 від 17 вересня 2026 року, долученим до такого відеозаписом з нагрудного відореєстратора №470216, рапортом командира взводу 2 роти 4 батальйону 4 УПП у Львівській обл. ДПП старшого лейтенанта поліції Чуханя Ю. від 17 вересня 2026 року та наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні поясненнями щодо визнання вини.

Вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 126 КУпАП.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-2, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, те, що правопорушення вчинене неповнолітнім, тяжкість та обставини скоєного, вважаю, що застосування до нього заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу, не забезпечить його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також не зможе запобігти вчиненню нових правопорушень, а тому на останнього слід накласти адміністративне стягнення на загальних підставах.

Зокрема з врахуванням наведених вище положень до ОСОБА_1 слід застосувати адміністративне стягнення, визначене санкцією ч. 2 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу.

Окрім того, відповідно до ст. 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення судовий збір у справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 665,60 грн.

Керуючись ст.ст. 8, 23, 24-1, 33, 40-1, 126, 268, 283, 284, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 (двохсот) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3 400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , в користь держави судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому даної постанови, а в разі її оскарження - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у визначений строк, постанова надсилається для примусового виконання, а штраф стягується у подвійному розмірі, тобто становитиме 6 800 (шість тисяч вісімсот) гривень.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Личаківський районний суд м. Львова.

Суддя: Стрепко Н.Л.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua