Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №620/8417/26 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Чернігів Справа № 620/8417/26

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючої судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить:

визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) грошової винагороди передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України (ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) суму компенсації грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідач протиправно не нарахував та не виплатив позивачу компенсацію грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 23.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в електронній формі. Ухвалою суду надано термін для подачі відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.

Відповідач подав відзивна позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі та зазначає, що позивача було прийнято на військову службу у 2020 році. Тобто до набуття чинності Указу Президента України “Про введення воєнного стану в Україні” від 24 лютого 2022 р. № 64 . Переукладання позивачем нового контракту про проходження військової служби у 2025 році ніяк не змінює той факт, що позивача було призвано/прийнято на військову службу ще у 2020 році. Позивач не звільнявся з військової служби по закінченню строку дії контракту, не було переривання контрактної служби, не приймався на службу заново при укладанні нового контракту. Позивач безперервно продовжував військову службу за контрактом, починаючи з 2020 р. У зв?язку з цим у даному випадку позивач не відноситься до категорії осіб, які підпадають під критерії встановлені п. 4 Постанови № 153, а тому підстави для нарахування позивачу додаткової винагороди в розмірі 1 млн. гривень відсутні. Також вказує, що враховуючи необґрунтованість та недоведеність розміру винагороди адвоката а також незначну складність справи – вважає попередній розмір судових витрат на правничу допомогу у розмірі 65000,00 грн такою, що не підлягає відшкодуванню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Як слідує з матеріалів справи ОСОБА_1 проходив військову службу за контрактом з 2020 року у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України.

06 червня 2025 року позивач уклав новий контракт про проходження громадянами України військової служби у Національній гвардії України на посадах осіб сержантського та старшинського складу.

Згідно посвідчення серії НОМЕР_4 від 15.04.2026 року, виданого Головним управлінням Національної гвардії України позивач має статус учасника бойових дій.

Відповідно до витягу із наказу командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (по стройовій частині) від 14.05.2026 № 156 позивача, звільненого наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 24.04.2026 року № 22 о/с у відставку (за станом здоров`я), відповідно до підпункту б частини п`ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», було виключено зі списків особового складу частини та знято з усіх видів забезпечення.

Відповідно до довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 05.05.2026 № 773 позивач дійсно в період з 16.11.2025 по 20.11.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

При безпосередній участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, 20.11.2025 року під час руху особового складу групи зміни особового складу ВП «Пантера», ВП «Десна» в районі н.п. Удачне стався підрив на протипіхотній міні (ПФМ), позивач отримав поранення, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 41 від 05 січня 2026 року.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 399 (а/НГУ) медичної (військово лікарської) комісії від 14.04.2026 року, медична (військово лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» поранення (контузія, травма, каліцтво) ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 161/26/1584/В від 19.06.2026 року позивач є особою з інвалідністю першої Б групи, причина інвалідності: травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини.

Згідно з посвідченням серія НОМЕР_5 позивач є особою з інвалідністю внаслідок війни 1Б групи.

Позивач 16.05.2026 засобами поштового зв`язку на адресу відповідача звернувся із рапортом до командування з проханням належним чином відреагувати на обставини, зазначені у заяві, вживши, відповідних до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 № 153, заходів, забезпечивши здійснення нарахування та виплати військовослужбовцю військової частини НОМЕР_1 , позивачу одноразової грошової винагороди за тривалість проходження військової служби в бойових умовах.

17 червня 2026 року представником позивача, на адресу відповідача було надіслано адвокатський запит № 20/26-АЗ від 17 червня 2026 року, в якому представник просила: «повідомити чи опрацьовано рапорт позивача про нарахування та виплатити йому грошової винагороди відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 153 «Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану» та яке рішення було прийнято.

Листом від 25.06.2026 відповідач, зокрема, повідомив, що відповідно до наявних у військовій частині НОМЕР_1 документів позивач проходив військову службу за контрактом, укладеним у 2020 р. у військовій частині НОМЕР_1 Національної гвардії України. 14.05.2026 звільнений з військової служби за станом здоров`я. Абзацом 2 п. 4 Постанови № 153 встановлено, що право на одноразову грошову винагороду мають громадяни України з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 64, затвердженим ЗУ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 р. № 2102-ІХ, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою. Тобто позивач був прийнятий на військову службу за контрактом до введення воєнного стану, що не відповідає критеріям, встановленим абз. 2 п. 4 Постанови № 153 та не дає правових підстав для прийняття рішення про нарахування одноразової грошової винагороди. Повідомлено, що у військовій частині НОМЕР_1 відсутня інформація про притягнення позивача до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної відповідальності.

Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з відповідним позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України “Про правовий режим воєнного стану” постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України “Про правовий режим воєнного стану” заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.

Указами Президента України строк дії воєнного стану продовжувався і триває досі.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також визначення загальних засад проходження в Україні військової служби здійснюється Законом України “Про військовий обов`язок і військову службу” (далі - Закон 2232-ХІІ).

Частиною 3 статті 1 Закону 2232-ХІІ визначено, що військовий обов`язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов`язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.

Згідно з частиною 9 статті 1 Закону 2232-ХІІ щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають взяттю на військовий облік; призовники - особи, які взяті на військовий облік; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

До категорії військовослужбовців прирівнюються іноземці та особи без громадянства, які відповідно до закону проходять військову службу у Збройних Силах України, Державній спеціальній службі транспорту та Національній гвардії України.

Призовникам, військовозобов`язаним, резервістам та військовослужбовцям оформлюється та видається військово-обліковий документ, який є документом, що визначає належність його власника до виконання військового обов`язку. Форма, порядок оформлення (створення) та видачі військово-облікового документа для призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначаються Кабінетом Міністрів України, а для військовослужбовців - відповідно Міністерством оборони України, Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, розвідувальними органами України, Управлінням державної охорони України та Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України.

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону 2232-ХІІ Збройні Сили України та інші військові формування комплектуються військовослужбовцями шляхом: призову (направлення) громадян України на військову службу; прийняття громадян України на військову службу за контрактом.

Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.02.2025 № 153 “Про реалізацію експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану” (далі - Постанова № 153) та затверджено “Порядок реалізації експериментального проекту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану”.

В подальшому, у вказану Постанову №153 Кабінетом Міністрів України вносилися зміни: Постановою КМУ №387 від 01.04.2025 року, дата набрання чинності: 08.04.2025; Постановою КМУ №942 від 30.07.2025 року, дата набрання чинності: 07.08.2025.

Абзацом другим пункту 2 Постанови №153 було вирішено затвердити Порядок реалізації експериментального проєкту щодо підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах, Національній гвардії та Державній прикордонній службі під час воєнного стану.

Пунктом 3 Постанови №153 визначено, що: учасниками експериментального проєкту є: громадяни України віком від 18 до 25 років, які приймаються на військову службу за контрактом до Збройних Сил, Національної гвардії або Державної прикордонної служби на посади рядового складу; Збройні Сили; Національна гвардія; Державна прикордонна служба; Міністерство оборони; Міністерство внутрішніх справ; військові частини, визначені Генеральним штабом Збройних Сил, Головним управлінням Національної гвардії та Адміністрацією Державної прикордонної служби; 1) координатором експериментального проєкту є Міністерство оборони; 2) фінансування експериментального проєкту здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

Згідно абзацу другого пункту 4 Постанови №153 (в редакції Постанови КМУ №387 від 01.04.2025 року) було встановлено, що особам рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, які до набрання чинності цією постановою у віці до 25 років були прийняті або призвані на військову службу під час воєнного стану, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №64, затвердженим Законом України Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №2102-IX, проходять військову службу та брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій, зокрема на тимчасово окупованій російською федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора (далі - бойові дії в районах ведення воєнних (бойових) дій), строком, що за сукупністю становить не менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою, виплачується одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах (далі - винагорода) у розмірі 1 млн. гривень.

Таким чином абзац другий пункту 4 Постанови КМУ №153, як в редакції Постанови КМУ №387 від 01.04.2025 (діяла в період з 08.04.2025 по 06.08.2025), так і в редакції Постанови КМУ №942 від 30.07.2025 (діє з 07.08.2025 по теперішній час), встановлює 5 (п`ять) обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень (диспозиція правової норми), а саме: 1. Приналежність військовослужбовця на дату виплати до певної категорії: особи рядового, сержантського і старшинського складу рядового, сержантського і старшинського складу Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення; 2. Вік на дату прийняття або призову на військову службу до набрання чинності Постановою №153 (11 лютого 2025 року): до 25 років; 3. Факт прийняття або призову на військову службу під час воєнного стану, тобто після 24 лютого 2022 року, введеного Указом Президента України Про введення воєнного стану в Україні від 24 лютого 2022 р. №64; 4. Фактичне проходження служби на дату звернення за вказаною виплатою; 5. Відповідно до абзацу 4 пункту 4 Постанови №153 військовослужбовцям, зазначеним в абзаці 2 цього пункту, які брали безпосередню участь у бойових діях в районах ведення воєнних (бойових) дій строком менше шести місяців станом на дату набрання чинності цією постановою у зв`язку із наявністю у них захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв), одержаних під час захисту Вітчизни, або їх перебуванням та звільненням з полону (крім тих, які добровільно здалися в полон) винагорода виплачується в повному обсязі.

Як було встановлено судом та слідує з матеріалів справи, згідно довідки про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України від 05.05.2026 № 773, позивач дійсно в період з 16.11.2025 по 20.11.2025 року брав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

При безпосередній участі у бойових діях під час захисту Батьківщини, 20.11.2025 року під час руху особового складу групи зміни особового складу ВП «Пантера», ВП «Десна» в районі н.п. Удачне стався підрив на протипіхотній міні (ПФМ), позивач отримав поранення, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва) № 41 від 05 січня 2026 року.

Відповідно до свідоцтва про хворобу № 399 (а/НГУ) медичної (військово лікарської) комісії від 14.04.2026 року, медична (військово лікарська) комісія ДУ «ТМО МВС України по Чернігівській області» поранення (контузія, травма, каліцтво) ТАК, пов`язані із захистом Батьківщини.

Згідно з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи номер витягу 161/26/1584/В від 19.06.2026 року позивач є особою з інвалідністю першої Б групи, причина інвалідності: травма, так, пов`язана із захистом Батьківщини.

Отже, у випадку дотримання п`яти обов`язкових умов, в разі виконання яких військовослужбовцю може бути виплачена одноразова грошова винагорода за тривалість проходження служби в бойових умовах в розмірі 1 млн. гривень.

Таким чином позивач у відповідності до абзацу 2 пункту 4 Постанови №153 у віці до 25 років уклав контракт про проходження військової служби під час воєнного стану, брав безпосередню участь у бойових діях в районі ведення воєнний (бойових) дій та у відповідності до абзацу 4 пункту 4 постанови № 153 отримав поранення, пов`язане із захистом Батьківщини.

Так, суд вважає, що позивач має повне право на отримання одноразової грошової допомоги відповідно пункту 4 Постанови № 153.

Інше тлумачення, на переконання суду, не відповідатиме меті прийняття Постанови № 153 підвищення мотивації до проходження окремими категоріями громадян України військової служби у Збройних Силах під час воєнного стану та матиме ознаки дискримінації.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивач відповідає умовам, визначеним Постановою №153 для отримання одноразової грошової винагороди.

Суд враховує також положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.

Підстави для розподілу судових витрат, а саме, судового збору відсутні.

Керуючись статтями 72-74, 77, 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошової винагороди, передбаченої пунктом 4 Постанови Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 суму компенсації грошової винагороди в розмірі 1 000 000 (один мільйон) гривень, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України №153 від 11.02.2025 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Повне судове рішення складено 05.10.2026.

Суддя Оксана ТИХОНЕНКО