Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №600/1342/26-а — Чернівецький окружний адміністративний суд

Суд: Чернівецький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №600/1342/26-а

Суддя: Анісімов Олег Валерійович

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 р. м. Чернівці Справа № 600/1342/26-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Анісімова О.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. РУХ СПРАВИ

1.1. 24.03.2026 ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ у Львівській області), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 02.01.2026 №241670067306 про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ГУ ПФУ у Львівській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV на пенсію за віком відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII з врахуванням до стажу державної служби періодів роботи в органах місцевого самоврядування з 01.06.2000 по 04.03.2023 та здійснити перерахунок і виплату такої пенсії з 11.12.2025 у розмірі 60 % від суми складових заробітної плати відповідно до довідок Чернівецької міської ради від 11.12.2025 № 01/06-12/234 та № 01/06-12/233.

1.2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 25.03.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

1.3. 08.04.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позову повністю.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи позивачки.

2.1. Позивачка зазначає, що з січня 2024 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». З 01.06.2000 до березня 2023 року вона безперервно працювала в органах місцевого самоврядування м. Чернівці на посадах, яким присвоювалися ранги посадової особи місцевого самоврядування, а її стаж державної служби, підтверджений трудовою книжкою та довідками Чернівецької міської ради від 11.12.2025, становить 23 роки.

2.2. На думку позивачки, відповідно до пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283, пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, та пункту 4 частини другої статті 46 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування зараховується до стажу державної служби. Відтак вона має право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII з урахуванням пункту 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, оскільки досягла пенсійного віку, має необхідний страховий стаж та стаж служби.

2.3. На обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на правову позицію Верховного Суду, викладену, на її думку, у рішенні від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18), та цитує висновок про зобов`язання пенсійного органу призначити особі з 31.01.2018 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у розмірі 60 відсотків заробітку. Також позивачка посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі № 822/524/18 та постанову Верховного Суду від 02.04.2020 у справі № 687/545/17.

Аргументи відповідача.

2.4. Відповідач заперечує щодо задоволення позову, зазначаючи, що заява позивачки від 26.12.2025 № 15387 за принципом екстериторіальності розглядалася ГУ ПФУ у Львівській області, яке прийняло оскаржуване рішення від 02.01.2026 № 241670067306.

2.5. Відповідач вказує, що після 01.05.2016 право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII збереглося лише для осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, тобто за наявності станом на 01.05.2016 відповідно 10 (для осіб, які займали посади державної служби) або 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України.

2.6. На думку відповідача, після набрання чинності Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування» (04.07.2001) посади в органах місцевого самоврядування віднесені до категорій посад органів місцевого самоврядування, а не державної служби, тому період роботи позивачки з 05.07.2001 не може бути зарахований до стажу, що дає право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. Станом на 01.05.2016 у позивачки відсутній необхідний стаж роботи на посадах державних службовців. Відповідач також посилається на постанову Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 265/3533/17.

ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

3.1. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернівецькій області та з січня 2024 року отримує пенсію за віком, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується копією пенсійного посвідчення.

3.2. Згідно із записами трудової книжки позивачки, яка міститься в матеріалах справи, ОСОБА_1 :

- з 29.10.1996 призначена методистом з опіки та охорони дитинства міського управління освіти м. Чернівців;

- з 01.06.2000 переведена на посаду спеціаліста вищої категорії відділу опіки, піклування та усиновлення;

- з 03.01.2002 призначена заступником начальника відділу з питань опіки, піклування та усиновлення міської ради в порядку переведення з управління освіти міської ради;

- з 01.04.2006 (23.04.2006) призначена заступником начальника служби у справах дітей Чернівецької міської ради;

- з 07.11.2014 призначена на посаду начальника відділу опіки та піклування служби у справах дітей Чернівецької міської ради;

- з 08.12.2014 призначена заступником начальника служби, начальником відділу соціального та правового захисту дітей служби у справах дітей Чернівецької міської ради.

3.3. Розпорядженням Чернівецького міського голови від 23.01.2002 № 37-к позивачці відповідно до статті 15 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» присвоєно 11 ранг посадової особи місцевого самоврядування; 23.01.2002 вона склала Присягу посадової особи місцевого самоврядування. Розпорядженням від 06.04.2004 № 229-к позивачці присвоєно 10 ранг, а розпорядженням від 30.03.2006 № 163-к - 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування в межах п`ятої категорії посад.

3.4. Розпорядженням Чернівецького міського голови від 16.02.2023 № 210-к службу позивачки в Чернівецькій міській раді припинено на підставі пункту 1 статті 36 Кодексу законів про працю України з 04.03.2023.

3.5. Чернівецькою міською радою позивачці видано довідки від 11.12.2025 № 01/06-12/234 та № 01/06-12/233 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця.

3.6. 26.12.2025 позивачка звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області із заявою № 15387 про переведення на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу».

3.7. За принципом екстериторіальності заяву розглянуто ГУ ПФУ у Львівській області, яке рішенням від 02.01.2026 № 241670067306 відмовило позивачці. Підставою відмови зазначено відсутність станом на 01.05.2016 (день набрання чинності Законом № 889-VIII) необхідного стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

4.1. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

4.2. Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України. Згідно з частиною першою статті 151-2 Конституції України рішення та висновки, ухвалені Конституційним Судом України, є обов`язковими, остаточними і не можуть бути оскаржені.

4.3. Частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII (далі Закон № 3723-XII) передбачалося, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 цього Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, призначається у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

4.4. Пунктом 2 постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3724-XII дію Закону № 3723-XII поширено на працівників органів місцевого та регіонального самоврядування, які прирівнюються до відповідних категорій посад службовців. Пунктом 5 розділу V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР було передбачено, що на посадових осіб місцевого самоврядування поширюється дія Закону № 3723-XII.

4.5. Закон України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - Закон № 889-VIII) набрав чинності 01.05.2016.

Відповідно до статті 90 Закону № 889-VIII пенсійне забезпечення державних службовців здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII з дня набрання чинності цим Законом визнано таким, що втратив чинність, Закон № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Пунктом 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що стаж державної служби за періоди роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Відповідно до пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Пунктом 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII встановлено, що для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

4.6. Відповідно до частини сьомої статті 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» від 07.06.2001 № 2493-III (далі - Закон № 2493-III) в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2148-VIII, яка застосовується з 01.10.2017, пенсійне забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування здійснюється відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

4.7. Відповідно до частини першої статті 10 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV) особі, яка має одночасно право на різні види пенсії, призначається одна пенсія за її вибором. Згідно з частиною третьою статті 45 цього Закону переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду України.

4.8. Порядок призначення пенсій деяким категоріям осіб затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622 (далі - Порядок № 622). Пунктом 3 Порядку № 622 визначено, що право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, якщо до набрання чинності Законом № 889-VIII така пенсія не призначалася, мають жінки, які досягли віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, з урахуванням стажу державної служби, передбаченого пунктом 2 цього Порядку. Пунктом 4 Порядку № 622 визначено правила обчислення заробітної плати для призначення такої пенсії, у тому числі особам, які на час звернення не є державними службовцями.

4.9. Згідно з пунктом 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 № 283 (далі - Порядок № 283), який діяв до 01.05.2016, до стажу державної служби зараховується робота (служба), зокрема, на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також на інших посадах, не зазначених у цій статті, віднесених Кабінетом Міністрів України до відповідної категорії посад в органах місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 4 частини другої статті 46 Закону № 889-VIII та пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2016 № 229, до стажу державної служби зараховується час перебування на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених Законом України «Про службу в органах місцевого самоврядування».

4.10. Рішенням Конституційного Суду України від 20.01.2026 № 1-р/2026 (справа № 1-301/2019(7129/19)) статтю 90 Закону № 889-VIII та частину сьому статті 21 Закону № 2493-III визнано такими, що відповідають Конституції України; підпункт 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII визнано таким, що не відповідає Конституції України, у тім, що у ньому не встановлено перехідних умов пенсійного забезпечення чи компенсаційних механізмів для осіб, які у період з 15.03.2000 до дня набрання чинності Законом № 889-VIII обіймали посади державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, але станом на 01.05.2016 не мали потрібного стажу для призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-XII.

У мотивувальній частині цього Рішення Конституційний Суд України, зокрема, зазначив, що з 1 січня 1994 року до 30 квітня 2016 року умови пенсійного забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування були врегульовані Законом № 3723, зокрема його статтею 37, а з 1 травня 2016 року до 30 вересня 2017 року - Законом № 889, а саме його статтею 90, підпунктом 1 пункту 2, пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» (абзац сьомий підпункту 3.3 пункту 3); пенсійне забезпечення державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування з 1 травня 2016 року здійснюється на загальних підставах за Законом № 1058, за винятком випадків, коли на день набрання чинності Законом № 889 особи мали потрібний для призначення пенсії за Законом № 3723 стаж державної служби, служби в органах місцевого самоврядування (абзац перший пункту 4); правомірні очікування державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування щодо набуття права на призначення пенсії саме на підставі статті 37 Закону № 3723 пов`язані з наявністю потрібного стажу державної служби, служби в органах місцевого самоврядування станом на 1 травня 2016 року (абзац другий підпункту 4.4 пункту 4).

Конституційний Суд України також вказав, що державні службовці, посадові особи місцевого самоврядування, які на день набрання чинності Законом № 889 мали 10 років стажу державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, та особи, які на день набрання чинності Законом № 889 мали 20 років стажу державної служби, служби в органах місцевого самоврядування, відповідно до підпункту 1 пункту 2 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889 мають право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723 (підпункт 4.5 пункту 4 мотивувальної частини).

4.11. Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

V. ПОЗИЦІЯ СУДУ

5.1. Предметом спору у цій справі є правомірність відмови відповідача у переведенні позивачки з пенсії за віком, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

5.2. З 01.05.2016 загальним правилом є пенсійне забезпечення державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування відповідно до Закону № 1058-IV (стаття 90 Закону № 889-VIII, частина сьома статті 21 Закону № 2493-III). Винятком із цього правила є випадки, передбачені пунктами 10 і 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, до яких застосовується стаття 37 Закону № 3723-XII як спеціальна норма.

5.3. Обов`язковою умовою збереження права на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII є наявність у особи станом на 01.05.2016 стажу визначеної тривалості: 10 років - для осіб, які на цю дату займали відповідні посади (пункт 10), або 20 років - незалежно від місця роботи на цю дату (пункт 12).

Такий підхід відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному в постанові від 13.02.2019 у зразковій справі № 822/524/18, згідно з яким за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, а також позиції Конституційного Суду України, викладеній у підпункті 4.4 пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 20.01.2026 № 1-р/2026.

Щодо поширення пунктів 10, 12 розділу XI Закону № 889-VIII на посадових осіб місцевого самоврядування.

5.4. Відповідач, заперечуючи проти позову, фактично виходить з того, що право на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII не може бути набуте за рахунок служби в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001.

Суд не погоджується з такою позицією з огляду на висновки Конституційного Суду України, викладені в Рішенні від 20.01.2026 № 1-р/2026, яке відповідно до статті 151-2 Конституції України є обов`язковим.

Конституційний Суд України встановив, що з 01.01.1994 до 30.04.2016 умови пенсійного забезпечення посадових осіб місцевого самоврядування були врегульовані Законом № 3723-XII, зокрема його статтею 37, а з 01.05.2016 до 30.09.2017 - Законом № 889-VIII, зокрема пунктами 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення». Конституційний Суд України також прямо зазначив, що посадові особи місцевого самоврядування, які на день набрання чинності Законом № 889-VIII мали 10 років стажу служби в органах місцевого самоврядування, мають право на призначення пенсії на підставі статті 37 Закону № 3723-XII, а виняток із загального правила про пенсійне забезпечення за Законом № 1058-IV стосується осіб, які на 01.05.2016 мали потрібний стаж державної служби, служби в органах місцевого самоврядування.

Отже, пункти 10, 12 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII поширюються і на посадових осіб місцевого самоврядування, а стаж служби в органах місцевого самоврядування, набутий до 01.05.2016, враховується для визначення права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII. Набрання чинності з 01.10.2017 частиною сьомою статті 21 Закону № 2493-III в редакції Закону № 2148-VIII, яку Конституційний Суд України визнав відсильною нормою, що встановлює загальну модель регулювання (підпункт 4.6 пункту 4 мотивувальної частини Рішення № 1-р/2026), не скасовує права осіб, які станом на 01.05.2016 відповідали умовам пунктів 10 або 12 розділу XI Закону № 889-VIII.

Щодо зарахування періодів служби в органах місцевого самоврядування після 04.07.2001.

5.5. Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII стаж державної служби за періоди до 01.05.2016 обчислюється за законодавством, чинним на той час, тобто за Порядком № 283, пунктом 2 якого до стажу державної служби прямо віднесено роботу на посадах в органах місцевого самоврядування, передбачених статтею 14 Закону № 2493-III. Будь-якого обмеження зарахування таких періодів датою 04.07.2001 указана норма не містить.

5.6. Такий підхід послідовно застосовує Верховний Суд. У постанові від 10.05.2018 у справі № 351/1792/17 Верховний Суд погодився з висновком про незаконність незарахування пенсійним органом до стажу роботи на посадах державної служби періоду з 24.12.2002 по 04.06.2006 на посаді заступника голови районної ради (посадова особа місцевого самоврядування) та зазначив, що для обчислення стажу державної служби за періоди до 01.05.2016 слід керуватися Порядком № 283.

У постанові від 11.04.2023 у справі № 1.380.2019.003855, ухваленій у спорі за участю того самого відповідача, Верховний Суд залишив без змін рішення про зобов`язання призначити посадовій особі місцевого самоврядування, яка на 01.05.2016 продовжувала працювати в органі місцевого самоврядування, пенсію на умовах статті 37 Закону № 3723-XII з урахуванням стажу служби в органах місцевого самоврядування до 01.05.2016, та прямо зазначив, що цим спростовуються доводи пенсійного органу про те, що стаж роботи на посадах в органах місцевого самоврядування зараховувався до стажу, який дає право на призначення пенсії державного службовця, лише до 04.07.2001.

5.7. Таким чином, доводи відповідача про неможливість зарахування періоду служби позивачки в органах місцевого самоврядування з 05.07.2001 є необґрунтованими.

Щодо наявності у позивачки права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII.

5.8. Судом встановлено, що станом на 01.05.2016 позивачка обіймала посаду заступника начальника служби, начальника відділу соціального та правового захисту дітей служби у справах дітей Чернівецької міської ради, тобто посаду в органі місцевого самоврядування, передбачену статтею 14 Закону № 2493-III, та мала 9 ранг посадової особи місцевого самоврядування.

5.9. Тривалість стажу служби позивачки в органах місцевого самоврядування за період з 01.06.2000 по 30.04.2016 становить 15 років 11 місяців. Навіть за умови врахування лише періоду служби з 03.01.2002, коли позивачку призначено на посаду в Чернівецькій міській раді та присвоєно ранг посадової особи місцевого самоврядування, цей стаж станом на 30.04.2016 становить 14 років 3 місяці 28 днів, тобто перевищує 10 років.

5.10. Отже, станом на 01.05.2016 позивачка займала посаду посадової особи місцевого самоврядування та мала понад 10 років стажу служби в органах місцевого самоврядування, а тому відповідає умовам пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII в розумінні, наданому Конституційним Судом України в Рішенні від 20.01.2026 № 1-р/2026. Умовам пункту 12 цього розділу позивачка не відповідає, оскільки 20-річного стажу станом на 01.05.2016 не мала; стаж тривалістю 23 роки, на який вона посилається, обчислено з урахуванням періоду служби після 01.05.2016.

5.11. Право на пенсію відповідно до пункту 10 розділу XI Закону № 889-VIII реалізується у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, тобто незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Тому припинення позивачкою служби в Чернівецькій міській раді у 2023 році, до досягнення пенсійного віку, не впливає на її право.

5.12. Позивачка, ІНФОРМАЦІЯ_1 , досягла пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону № 1058-IV, і з січня 2024 року отримує пенсію за віком. Відповідач не заперечував наявності у позивачки страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону № 1058-IV; оскаржуване рішення ґрунтується виключно на відсутності стажу на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

5.13. Посилання відповідача на постанову Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 265/3533/17, у якій зазначено, що зарахування державної служби до стажу роботи не є тотожним поняттю статусу державного службовця, суд не бере до уваги, оскільки цей висновок не стосується питання поширення пунктів 10, 12 розділу XI Закону № 889-VIII на посадових осіб місцевого самоврядування, яке вирішено Конституційним Судом України в Рішенні від 20.01.2026 № 1-р/2026, ухваленому пізніше.

Щодо судової практики, на яку посилається позивачка.

5.14. Суд зазначає, що висновок про зобов`язання пенсійного органу призначити особі з 31.01.2018 пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, який цитує позивачка, викладено не в рішенні Верховного Суду від 04.04.2018 у зразковій справі № 822/524/18 (яким у задоволенні позову було відмовлено), а в постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019, якою це рішення скасовано. Постанову у справі № 687/545/17 Верховний Суд ухвалив 02.04.2019, а не 02.04.2020. Обидві справи стосувалися призначення пенсії по інвалідності державного службовця і за фактичними обставинами не є подібними до цієї справи, однак сформований у них висновок про те, що визначальним для збереження права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII є стаж особи станом на 01.05.2016, підлягає врахуванню і узгоджується з висновками суду в цій справі.

5.15. За таких обставин суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ у Львівській області від 02.01.2026 № 241670067306 прийнято без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, та всупереч пункту 10 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 889-VIII, а тому є протиправним і підлягає скасуванню. Найменування оскаржуваного рішення як рішення «про відмову в перерахунку пенсії» за наявності заяви про переведення на інший вид пенсії значення для вирішення спору не має.

Щодо способу захисту порушеного права.

5.16. Відповідно до частини четвертої статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

5.17. Оскільки судом встановлено наявність у позивачки права на пенсію відповідно до статті 37 Закону № 3723-XII, а переведення з одного виду пенсії на інший за наявності такого права не належить до дискреційних повноважень пенсійного органу, належним способом захисту є зобов`язання відповідача, який прийняв оскаржуване рішення за принципом екстериторіальності, перевести позивачку на зазначену пенсію з урахуванням до стажу державної служби періодів її служби в органах місцевого самоврядування та довідок Чернівецької міської ради про складові заробітної плати від 11.12.2025 № 01/06-12/234 та № 01/06-12/233.

5.18. Водночас вимога про переведення позивачки на пенсію з 11.12.2025 не підлягає задоволенню. Відповідно до частини третьої статті 45 Закону № 1058-IV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви. Позивачка звернулася із заявою про переведення 26.12.2025 (заява № 15387), тоді як 11.12.2025 є датою видачі довідок Чернівецької міської ради. Отже, переведення має бути здійснено з 26.12.2025.

VI. ВИСНОВКИ СУДУ

6.1. Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

6.2. Відповідач не довів правомірності оскаржуваного рішення. Доводи позивачки знайшли часткове підтвердження під час розгляду справи.

6.3. Суд враховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Суд надав оцінку всім доводам сторін, які мають значення для вирішення спору.

6.4. З урахуванням викладеного позов підлягає частковому задоволенню.

VII. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

7.1. Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

7.2. Позивачкою сплачено судовий збір у розмірі 1065,00 грн, що підтверджується квитанцією від 24.03.2026. Оскільки позовні вимоги немайнового характеру задоволено частково, сплачений судовий збір у розмірі 1000,00 грн (пропорційно задоволених вимогам) підлягає стягненню на користь позивачки за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Доказів понесення інших судових витрат сторони не надали.

Керуючись статтями 241 - 246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-

В И Р І Ш И В:

1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 02.01.2026 №241670067306 про відмову в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області з 26.12.2025 перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII з урахуванням до стажу державної служби періодів служби в органах місцевого самоврядування з 01.06.2000 по 04.03.2023, у розмірі 60 відсотків суми заробітної плати з урахуванням довідок Чернівецької міської ради від 11.12.2025 № 01/06-12/234 та № 01/06-12/233, та здійснити її виплату.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1000 грн ( одна тисяча гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885).

У відповідності до статей 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України рішення може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне найменування учасників процесу:

Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, Львівський р-н, Львівська обл., 79016 код ЄДРПОУ 13814885).

Суддя О.В. Анісімов

Оригінал: reyestr.court.gov.ua