Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №462/7279/26 — Залізничний районний суд м. Львова

Єдиний унікальний номер судової справи 462/7279/26

Номер провадження 2-о/462/252/26

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 року Залізничний районний суд м. Львова у складі:

головуючого судді Галайко Н. М.,

за участю секретаря судового засідання Бойко Д. І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку окремого провадження в приміщенні суду у м. Львові цивільну справу за спільною заявою ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (за спільною заявою подружжя),

встановив:

І. Короткий виклад обставин справи та правова позиція заявників

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , 18.08.2026 року (вх. № 22715) звернулися у Залізничний районний суд м. Львова із спільною письмовою заявою про розірвання шлюбу (за спільною заявою подружжя), у якій просять суд:

- розірвати шлюб укладений між сторонами, зареєстрований 27.04.2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 424, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

Заява обґрунтована, зокрема, тим, що сімейне життя між заявниками не склалось, стосунки погіршились, у зв`язку з чим подальше підтримання шлюбних відносин стало неможливим. Спільного господарства не ведуть. Від спільного шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 167. До заяви додано копію нотаріально посвідченого Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини від 17.07.2026 року.

ІІ. Рух справи в суді

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.08.2026 року для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю – Галайко Н. М. (а.с. 23).

Судом у порядку ч. 8 ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) отримано відповіді з Єдиного державного демографічного реєстру № 3202863, 3202905 від 20.08.2026 року про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи – заявників у справі (а.с. 24-25).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 20.08.2026 року постановлено прийняти до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за спільною заявою про розірвання шлюбу (за взаємною згодою подружжя). Запропоновано сторонам надати суду письмові пояснення щодо можливості примирення та пропозиції щодо необхідності надання їм судом строку для примирення. Розгляд справи постановлено проводити у порядку окремого провадження та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні (а.с. 26-27).

ІІІ. Позиція сторін по справі

Заявники ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , будучи належним чином повідомленими про час та місце судового засідання, у таке не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Однак, 21.09.2026 року (вх. № 25854) від ОСОБА_2 на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи без участі сторони, у якій остання просить суд розглядати справу за її відсутності, вимоги заяви підтримала.

Окрім цього, 22.09.2026 року (вх. № 25928) від ОСОБА_1 на адресу суду надійшла письмова заява про розгляд справи без участі сторони, у якій останній просить суд розглядати справу за його відсутності, вимоги заяви підтримав у повному обсязі.

IV. Позиція суду

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для вирішення справи по суті, керуючись законом, при цьому, створивши учасникам справи усі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, дійшов наступного висновку.

22.09.2026 року суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення.

У судовому засіданні визначено, що проголошення судового рішення відбудеться 29.09.2026 року о 09 год. 01 хв.

Суд приймає до уваги лист Касаційного цивільного суду в складі Верховного суду від 29.01.2025 року, згідно п. 5 якого у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд ухвалює судове рішення (скорочене або/та повне), підписує його, але не проголошує. За таких умов відмінність між датою судового засідання, про час та місце якого учасники справи були належним чином повідомлені, та датою складання повного судового рішення не свідчить про порушення порядку повідомлення учасників про час та місце проведення судового засідання та не є підставою для скасування судового рішення.

Згідно ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність – достатності.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Встановлені судом фактичні обставини справи

Матеріалами справи підтверджено, що між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 укладено шлюб, який зареєстрований 27.04.2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 424, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Від спільного шлюбу у сторін народився син – ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис № 167 (а.с. 17).

У спільній заяві подружжя стверджує, що шлюбні відносини між ними припинені, спільного господарства вони не ведуть, бажання відновити спільне подружнє життя та зберегти шлюб не мають. Також між заявниками досягнуто згоди стосовно участі у вихованні та утриманні спільної дитини.

Так, 17.07.2026 року заявниками укладено нотаріально посвідчений Договору між батьками щодо здійснення батьківських прав та визначення місця проживання дитини, який зареєстровано у реєстрі за № 1120 (а.с. 18-19).

Також, 17.07.2026 року заявниками укладено нотаріально посвідчений Договір про сплату аліментів на дитину, який зареєстровано у реєстрі за № 1121 (а.с. 20-21).

VІ. Мотиви, з яких виходить суд при розгляді справи та застосовані норми права

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Статтею 109 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що подружжя, яке має дітей, має право подати до суду заяву про розірвання шлюбу разом із письмовим договором про те, з ким із них будуть проживати діти, яку участь у забезпеченні умов їхнього життя братиме той з батьків, хто буде проживати окремо, а також про умови здійснення ним права на особисте виховання дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу після спливу одного місяця від дня подання заяви. До закінчення цього строку дружина і чоловік мають право відкликати заяву про розірвання шлюбу.

Крім цього, за змістом ч. 1 ст. 110, ст. 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя. Суд з`ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітніх дітей та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.

Заявники скористалися наданим ст. 109 СК України правом та звернулися до суду з заявою, що є предметом розгляду, у подальшому заяву про розірвання шлюбу не відкликали, наполягають на розірванні шлюбу, бажання примиритись не виявили.

Судом не встановлено обставин, за яких відповідна заява про розірвання шлюбу не відповідає дійсній волі дружини та чоловіка, і що після розірвання шлюбу будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дитини.

Згідно з положеннями ч. 3, 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Згідно ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.

У відповідності до положень ч. 3 ст. 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

VІI. Висновки суду

Головним завданням сімейного законодавства є зміцнення сім`ї. Проте завдання СК України щодо подальшого зміцнення сім`ї не виключає існування права на розлучення. Держава заінтересована у збереженні лише такої сім`ї, яка б відповідала принципам моралі і вимогам закону. Відсутність почуттів любові і поваги, неможливість подолання непорозумінь, неприязні, ворожнечі - все це негативно впливає на особисте життя кожного із подружжя.

Так, суд вважає, що спільна заява належно обґрунтована, шлюб між сторонами існує лише формально, докази про можливість збереження сім`ї сторін відсутні, розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини, примирення між сторонами неможливе, отже подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу суперечило б інтересам сторін, за таких обставин, суд дійшов висновку, що розлад у сім`ї носить стійкий характер, сторони втратили одне до одного почуття любові, сім`я фактично не існує, відтак спільну заяву слід задовольнити та розірвати шлюб.

VІІI. Судові витрати по справі

Згідно ч. 7 ст. 294 ЦПК України при ухваленні судом рішення судові витрати не відшкодовуються, якщо інше не встановлено законом.

Окремо суд вважає необхідним зазначити, що це рішення ухвалюється з урахуванням періоду перебування судді на лікарняному.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 2, 4, 5, 13, 247, 259, 263-265, 293, 315, 319, 352, 354 ЦПК України, суд -

ухвалив:

1. Спільну заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розірвання шлюбу (за спільною заявою подружжя) – задовольнити.

2. Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 27.04.2013 року Міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції, актовий запис № 424, свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_1 .

3. Порядок оскарження рішення суду та набрання ним законної сили

Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (ч. 2 ст. 354 ЦПК України).

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України (ч. 3 ст. 354 ЦПК України).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).

У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).

4. Відомості щодо учасників справи:

Заявник: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 );

Заявник: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ).

Текст судового рішення складено 05.10.2026 року.

Суддя/підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: Н. М. Галайко