Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №560/10900/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/10900/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Драновського Я.В. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ ПОСТАЧ» до Хмельницької митниці про визнання протиправним, скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПОБУТ ПОСТАЧ" звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачем до митного оформлення було подано електронну митну декларацію №26UA4000400006224U5 щодо ряду товарів, митна вартість яких визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом було прийняте спірне рішення №UA400000/2026/000103/2 від 02.04.2026 про коригування митної вартості товарів та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів №UA400040/2026/000217 від 02.04.2026.

Підставою прийняття спірного рішення є неподання декларантом документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості окремих товарів. Позивач вважає, що митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли визначити та перевірити усі числові значення складових митної вартості, зважаючи на що прийняті відповідачем акти вважає необґрунтованими.

Ухвалою суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав відзив, у якому у задоволенні позову просить відмовити. Зазначає, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та іншим законодавством України.

Вказує, що у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення митної вартості товару, який ввозився позивачем на митну територію. Зважаючи на це, позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які б усували виявлені розбіжності і сумніви, однак цього зроблено не було.

Відповідач вважає, що рішення щодо коригування митної вартості окремих товарів та картка відмови є правомірними і обґрунтованими.

Також відповідачем подано клопотання, у якому просить розглянути цю справу за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Клопотання мотивоване необхідністю всебічного, повного та об`єктивного з`ясування обставин справи.

Щодо цього клопотання суд зазначає таке.

Приписами пункту 20 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Відповідно до частини 2 статті 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Згідно з частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Положеннями частини 1 статті 260 КАС України визначено, що питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Пунктом 2 частини 6 статті 262 КАС України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

З урахуванням наведеного, характеру спірних правовідносин та предмету доказування суд дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, а тому, в задоволенні клопотання відповідача слід відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, в якій зазначив про безпідставність вказаних відповідачем у відзиві на позов тверджень.

Представник Хмельницької митниці подав до суду заперечення на відповідь на відзив, згідно з якими просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.

09 січня 2026 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ ПОСТАЧ» (покупець) та компанією «YIWU PANRONG TRADING CO., LTD» (продавець) укладено контракт купівлі-продажу №PP09/01/26-1 (далі – Контракт).

У відповідності до п. 1.1. Контракту «Постачальник зобов`язується поставити у власність Покупця товар, а Покупець – прийняти у власність та оплатити товар відповідно до умов цього Контракту». Ціна за товар поставлена в іноземній валюті – Долар США «US dollar» і розуміється на умовах поставки, що зазначаються в інвойсах на кожну партію товару, якщо інше не буде обумовлено в додаткових угодах до даного Контракту (п. 2.1. Контракту).

Оплата по цьому контракту здійснюється покупцем згідно умов визначених в інвойсі (п. 4.1. Контракту).

На виконання Контракту здійснено поставку товару згідно інвойсу №2608 від 23.01.2026, загальна сума інвойсу складає 24531,60 доларів США.

Відповідно до умов інвойсу №2608 від 23.01.2026 оплата за товар здійснюється протягом 180 днів з дати виставлення рахунку, поставка здійснювалась на умовах «Інкотермс» 2020 – CIF Gdansk (Польща).

Доставка товару здійснювалась за рахунок покупця, відповідно до погоджених умов поставки. До здійснення транспортного обслуговування було залучено двох суб`єктів господарювання: товариство з обмеженою відповідальністю «Ламан Шипінг», який здійснював транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону на підставі договору №05/05 від 05.05.2025, а також товариство з обмеженою відповідальністю «Вест Профіль Груп», який здійснював міжнародне автоперевезення на підставі договору №ПП26/03/26-1 від 26.03.2026.

Митна вартість товару визначена за ціною Контракту (основним методом) в розмірі 1 246 408,08 грн.

До складових митної вартості включено ціну товару – 1 074 013,07 грн (24 531,60 доларів США (графа 22 МД №26UA400040006224U5 * 43,7808 грн./1 долар США), також, відповідно до вимог МК України до митної вартості товару включено вартість послуг з транспортування товару, які здійснюються до митної території України в сумі 172395,00 грн.

На підтвердження заявлених відомостей про митну вартість до митної декларації №26UA400040006224U5 додано (графа 44 Декларації): контракт купівлі-продажу №PP09/01/26-1 від 09.01.2026; інвойс (Invoice) №2608 від 23.01.2026; декларація про походження товару №2608 від 23.01.2026; договір про транспортно-експедиторське обслуговування №05/05 від 05.05.2025; протокол узгодження розбіжностей від 05.05.2025 до договору №05/05; довідка про транспортні витрати №502561 від 01.04.2026; рахунок-фактура №LS-4732383 від 01.04.2026; договір транспортного експедирування №ПП26/03/26-1 від 26.03.2026; протокол узгодження розбіжностей від 26.03.2026 до договору №ПП26/03/26-1; довідка про транспортні витрати б/н від 30.03.2026; рахунок на оплату №54 від 31.03.2026; міжнародна товаро-транспортна накладна (CMR) №502561 від 31.03.2026; довіреність б/н від 01.05.2025.

02.04.2026 з метою митного оформлення поставленого товару, позивачем складено та подано до Хмельницької митниці (далі по тексту – відповідач) електронну митну декларацію типу ІМ40ДЕ №26UA400040006224U5.

02.04.2026 відповідачем складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA400040/2026/000217 та прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000103/2 в сторону збільшення за резервним методом.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів неможливість визнання заявленої декларантом митної вартості відповідач обґрунтовує наявністю розбіжностей, що впливають на правильність визначення митної вартості товарів в частині включення складових митної вартості, зокрема:

- заявлений рівень митної вартості окремих товарів (1, 2, 3, 7, 8, 9, 16, 17, 18) не відповідає мінімальному рівню, за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби;

- до митного оформлення не надано документи, передбачені зовнішньоекономічним контрактом, погодженим сторонами;

- наявні розбіжності в частині умов оплати за товар, а саме, відповідно до рахунку-фактури передбачена оплата протягом 180 днів від дати інвойсу, однак це не відповідає п. 5,1, 5.2 контракту, де передбачено, що у разі, якщо постачальник в обумовлені сторонами строки не постачає товар або постачає в неповному обсязі, зобов`язаний повернути суму сплачену покупцем за товар, тобто з даних пунктів випливає, що поставка товару має здійснюватися після його передплати, натомість банківських платіжних документів, які б підтверджували оплату за товар до митного оформлення не подано;

- особа, яка надає інформацію про вартість перевезення автомобільним транспортом не відповідає особі, яка здійснює перевезення, що свідчить про наявність експедиційної винагороди експедитора, яка передбачена рахунком на перевезення, однак, не включена до складових митної вартості товарів;

- до митного оформлення не подану заявку на перевезення, передбачену договором про надання транспортних та експедиційних послуг у міжнародному сполученні, що має включати інформацію передбачену даним договором, серед яких і вартість послуг;

- до митної оформлення не подані документи щодо портових витрат та їх вартості, що не дає можливості пересвідчитись у їх включені до митної вартості;

- витрати на транспортування до митного кордону України на 17,5 % нижчі, ніж витрати на транспортування після ввезення, що ставить під сумнів достовірність включення складових митної вартості товарів таких як транспортування, оскільки відповідно до документів, що містять інформацію про транспортні витрати, вартість перевезення вантажу за 1 км до кордону України нижча ніж вартість після кордону (тариф на перевезення до кордону складає 114 грн/км, після кордону України -132 грн/км);

- заявлені умови поставки передбачають страхування товару, однак в поданих документах, в тому числі, рахунку-фактурі визначено вартість товару та доставку, без врахування страхування вантажу, що не дає можливості пересвідчитись у повноті включення усіх складових митної вартості;

- подані до митного оформлення документи не містять усіх, визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень складових митної вартості, а саме, належним чином підтвердженої вартості страхування, транспортування, портових витрат, НРР, експедиційної винагороди.

Вважаючи оскаржувані рішення протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 2 Митного кодексу України встановлено, що відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до пункту 190.1 статті 190 Податкового кодексу України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу ІІІ Митного кодексу України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно з частиною першою статті 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Заявлення митної вартості товарів, відповідно до частини першої статті 52 Митного кодексу України, здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Приписами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Відповідно до положень частин першої, другої, третьої статті 53 Митного кодексу України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно з частиною 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та / або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів, згідно з частиною першою статті 54 Митного кодексу України, здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини п`ятої статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що право митниці витребувати додаткові документи у декларанта з метою вчинення дій, спрямованих на визначення дійсної митної вартості товарів, виникає за наявності у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості декларантом. При цьому, витребувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Встановивши відсутність достатніх відомостей, які підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 02.06.2015 у справі №21-498а15 та Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд враховує, що позивач надав усі документи, наведені у частині другій статті 53 Митного кодексу України, які містили числові показники ціни товару.

Щодо рівня митної вартості товару за яким здійснювалось митне оформлення подібних товарів на інших митницях Держмитслужби, суд зазначає наступне.

За правилами ч.6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.2-4 ст.53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах (постанови ВС від 27.04.2020 у справі №140/804/19, від 11.06.2020 у справі №815/5464/16, від 30.04.2020 у справі №820/231/16, від 19.03.2020 у справі №808/4127/15).

Митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, проте такі функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди з задекларованою митною вартістю, до яких відносить, зокрема, проведення консультацій та обов`язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.

Відповідно до п.2,4 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Однак, спірне рішення про коригування митної вартості товарів такої інформації не містить, що не дає підстав вважати його обґрунтованим та мотивованим у контексті положень пунктів 2, 4 ч.2 ст. 55 МК України.

Щодо документів передбачених зовнішньоекономічним контрактом.

Частиною 3 ст. 53 МК України, визначено перелік додаткових документів, які надаються у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Позивачем надано до митного оформлення повний комплект документів, передбачений ч. 2 ст. 53 МКУ, що підтверджує митну вартість товару та достовірність заявлених відомостей.

Надані до митного оформлення документи містять узгоджені між собою числові показники, не містять розбіжностей та у своїй сукупності повною мірою відображають усі складові митної вартості, що, у свою чергу давало можливість митному органу здійснити їх перевірку.

Відповідачем не зазначено, які саме відомості та з яких саме документів, передбачених зовнішньоекономічним контрактом, необхідні для підтвердження заявлених числових показників митної вартості товару, не навів обґрунтувань того, що саме унеможливлювало перевірку митної вартості на підставі документів, фактично поданих до митного оформлення.

Позиція митного органу фактично зводиться до формального витребування документів без належного обґрунтування того, які саме числові значення складових митної вартості не могли бути перевірені на підставі вже поданих документів.

Щодо умов оплати товару.

Відповідно до пункту 4.1 Контракту №PP09/01/26-1 від 09.01.2026, «Оплата по цьому Контракту здійснюється покупцем згідно умов визначених в інвойсі».

Таким чином саме інвойс є документом, що визначає конкретні умови оплати конкретної поставки товару.

Інвойсом №2608 від 23.01.2026, встановлено відстрочення платежу строком 180 днів з дати його виставлення. Строк оплати товару на час митного оформлення не сплинув.

При цьому, сторони договору самостійно визначають умови оплати в межах договірних зобов`язань, наявність таких положень не може свідчити про розбіжності, які впливають на виконання контракту.

З огляду на погоджене сторонами відстрочення платежу у позивача був відсутній обов`язок надавати документи, що підтверджують оплату товару, оскільки оплата відповідно до погоджених сторонами умов поставки на момент митного оформлення ще не здійснювалася.

Так, пунктом 5.1 Контракту визначено граничний строк поставки товару та обов`язок постачальника відшкодувати покупцю збитки у разі порушення встановленого строку, тоді як пункт 5.2 Контракту встановлює порядок повернення коштів виключно у випадку, якщо така передоплата фактично здійснювалася покупцем.

Водночас зазначені положення не містять імперативної умови щодо обов`язкового здійснення попередньої оплати за поставку товару та не визначають передплату єдино можливим способом розрахунків між сторонами.

Таким чином твердження митного органу про наявність розбіжностей у частині умов оплати за товар є безпідставним та таким, що виникло внаслідок неправильного тлумачення змісту умов контракту, додаткової угоди та інвойсу у їх взаємозв`язку.

Щодо особи, яка здійснювала перевезення.

Відповідно до п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Автоперевезення товару здійснювалось товариством з обмеженою відповідальністю «Вест Профіль Груп» на підставі договору транспортного експедирування №ПП26/03/26-1 від 26.03.2026.

В наданій до митного оформлення міжнародній товаро-транспортній накладній (CMR) №502561 від 31.03.2026 у графі №23 зазначено ТОВ "ОДС Транс".

Частиною 1 ст. 932 Цивільного кодексу України передбачено, що експедитор має право залучити до виконання своїх обов`язків інших осіб.

Тобто, для виконання взятих на себе експедиторських зобов`язань за договором – ТОВ «Вест Профіль Груп» має право укладати від свого імені договори з іншими особами для забезпечення організації перевезення товару позивача.

Залучення до перевезення третіх осіб, з якими позивачем не укладено прямого договору перевезення, не суперечить умовам законодавства України. А здійснення перевезення товару особою, відмінною від тієї, з якою укладено договір, не впливає на митну вартість товару.

Для підтвердження вартості транспортування товару до митного оформлення позивачем надано довідку про транспортні витрати б/н від 30.03.2026 та рахунок на оплату №54 від 31.03.2026.

Із графи №3 вказаних документів вбачається, що транспортно - експедиційні послуги вартістю 800,00 грн віднесені до послуг на території України.

Отже ніяких розбіжностей і протиріч у наданих до митного оформлення документах немає.

Щодо заявки на перевезення.

Заявка на перевезення у розумінні ч.2 ст.53 МК України не відноситься до основних документів, що підтверджують митну вартість товарів.

Враховуючи положення п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.

Для підтвердження вартості транспортування товару, яка не включена в ціну товару, Позивачем до митного оформлення було надано: договір про транспортно-експедиторське обслуговування №05/05 від 05.05.2025; довідку про транспортні витрати №502561 від 01.04.2026; рахунок-фактуру №LS-4732383 від 01.04.2026; договір транспортного експедирування №ПП26/03/26-1 від 26.03.2026; довідку про транспортні витрати б/н від 30.03.2026; рахунок на оплату №54 від 31.03.2026.

Відтак, відсутність окремої заявки на перевезення не впливає на правильність визначення митної вартості та не може бути підставою для сумнівів у достовірності заявлених відомостей.

Доводи відповідача з цього приводу не спростовують факту понесення транспортних витрат і повноти та достатності наданого пакета документів.

Щодо портових витрат.

Відповідно до статей 49, 58 МК України митна вартість товарів визначається на підставі ціни, що фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, з урахуванням лише тих додаткових витрат, які прямо пов`язані з доставкою товарів до пункту перетину митного кордону України та підлягають обов`язковому включенню за умови, що вони не були включені до ціни договору.

При цьому обов`язок декларанта полягає у поданні документів, які підтверджують числові значення складових митної вартості та дають можливість встановити факт включення відповідних витрат до загальної вартості перевезення.

Транспортно-експедиторське обслуговування здійснювалось ТОВ «Ламан Шипінг» на підставі договору про транспортно-експедиторське обслуговування №05/05 від 05.05.2025.

Для підтвердження вартості транспортно-експедиторського обслуговування до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати №502561 від 01.04.2026 та рахунок-фактуру №LS-4732383 від 01.04.2026.

В останньому абзаці вказаної довідки зазначається, що у вартість транспортування входять портові витрати, вантажно-розвантажувальні роботи, експедиторська винагорода. Страхування вантажу не проводилось.

Отже, вказана довідка містить чітке підтвердження того, що портові витрати вже включені до загальної вартості транспортно-експедиційних послуг, а тому не потребують окремого додаткового документального підтвердження чи повторного включення.

Доводи митного органу ґрунтуються виключно на припущеннях та не підтверджені жодними належними доказами, що виключає правові підстави для коригування заявленої митної вартості з цих мотивів.

Щодо вартості транспортування до кордону та після.

Згідно з п. 5 ч. 10 десятої ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Автоперевезення товару маршрутом Гданськ (Польща) – Хмельницький (Україна) здійснювалось - ТОВ «Вест Профіль Груп» згідно договору №ПП26/03/26-1 від 26.03.2026.

З метою підтвердження вартості транспортування до митного оформлення позивачем надано довідку про транспортні витрати б/н від 30.03.2026, та рахунок на оплату №54 від 31.03.2026.

Відповідно до вказаних документів вартість транспортних витрат по перевезенню вантажу від Гданська до кордону м/п Рава-Руська становить: 76 545,00 грн.

Вартість транспортного обслуговування по території України, тобто від м/п Рава-Руська до м. Хмельницького складає: 39 731,72 грн.

При цьому, перевізник вправі сам формувати ціноутворення того чи іншого перевезення з врахуванням відстані та інших необхідних характеристик. Позивач жодним чином не може впливати на запропоновані перевізником умови. Натомість відповідачем не надано доказів на підтвердження існування сумнівів чи невідповідностей у документах, які підтверджують вартість перевезення.

Щодо страхування вантажу.

Відповідно до інвойсу №2608 від 23.01.2026 товар постачається на умовах CIF (Incoterms 2020).

Згідно з Офіційними правилами Міжнародної торгової палати для тлумачення торговельних термінів у редакції з 01 січня 2020 року, умови поставки CIF (Cost, Insurance and Freight - вартість, страхування і фрахт) передбачають, що поставка вважається здійсненою продавцем у момент, коли товар перейшов через поручні судна в порту відвантаження. При цьому продавець зобов`язаний не лише понести витрати та оплатити фрахт, необхідні для доставки товару до названого порту призначення, але й забезпечити морське страхування на користь покупця проти ризику втрати чи пошкодження товару під час перевезення.

Таким чином, укладення зовнішньоекономічного контракту на умовах CIF означає, що витрати на транспортування та страхування товару покладаються на продавця та включаються до ціни товару.

Зазначене підтверджується інвойсом №2608 від 23.01.2026, яким розмежовано: вартість доставки – 2 950,00 дол. США та вартість товару – 21 581,60 дол США.

Вартість товару разом з доставкою становить: 24 531,60 дол США. Відтак, страхування є складовою вартості доставки, яка включалась до вартості товару та включена до складових митної вартості товару.

Щодо складових митної вартості товару.

У відповідності до ч.10. ст.58 МК України митна вартість товарів включає в себе ціну, що фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а також додаткові витрати, якщо вони не включені до ціни, такі як: витрати на транспортування до митного кордону, страхування та інші витрати.

При визначенні митної вартості товару у розмірі – 1 246 408,08 позивачем включено наступні складові: вартість товару - 1074013,07 грн. (графа №22 ЕМД №26UA400040006224U5), що підтверджується інвойсом №2608 від 23.01.2026.

Транспортування до митного кордону України у сумі – 172 395,00 грн, що включає в себе: транспортно-експедиторське обслуговування за межами державного кордону вартістю: 95850,00 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати №502561 від 01.04.2026 та рахунком-фактурою №LS-4732383 від 01.04.2026, виданих ТОВ «Ламан Шипінг»; автоперевезення вантажу по маршруту Гданськ, Польща – м/п Рава-Руська, Україна вартістю: 76545,00 грн., що підтверджується довідкою про транспортні витрати б/н від 30.03.2026 та рахунком на оплату №54 від 31.03.2026, виданих ТОВ «Вест Профіль Груп».

У вартість транспортування входять портові витрати, вантажно - розвантажувальні роботи.

Страхування вантажу на етапі перевезення з порту Gdansk до митного кордону України не проводилось.

Інших витрат, що включаються до складових митної вартості товару позивач не поніс.

Таким чином, з метою підтвердження вартості доставки товару до митної території України позивачем було надано до митного оформлення документи, які підтверджують вартість доставки товару.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, згідно з частиною першою статті 57 Митного кодексу України, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Разом із тим, відповідно до положень статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, орган митної служби повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Митний орган у своєму рішенні зазначає, що митна вартість не може бути визначена за другорядними методами (стаття 59 та 60 МКУ) з підстав відсутності у митного органу інформації про ідентичні та подібні товари, що були оформлені у митному відношенні.

При прийнятті оскаржуваного рішення відповідач використав виключно інформацію з бази даних митного органу, тобто при винесенні спірного рішення відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а на вже наявну в митного органу цінову інформацію.

Разом з тим, необхідно зазначити, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватись як заниження декларантом митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.07.2022 у справі №814/2172/16.

Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.

Сам факт здійснення митного оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.

Як уже було зазначено, для митного оформлення імпортованого товару позивач надав документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої та п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

При цьому, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

У свою чергу відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей в частині вартості товару, ознак підробки або відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена за ці товари.

Крім того, посилання відповідача на заниження позивачем митної вартості товару суд відхиляє, оскільки формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості подібних товарів не може вважатися заниженням митної вартості і не є перешкодою для застосування основного методу визначення митної вартості товару, та не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за основним методом визначення його митної вартості.

До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18.08.2021 у справі №821/1050/17.

Суд також вказує на висновок Верховного Суду, який відповідає сталій практиці, викладений у постановах від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16, відповідно до якого інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.

Враховуючи викладене, оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийняті митним органом без урахування усіх обставин та без дотриманням норм чинного законодавства, тому є протиправними та підлягають скасуванню.

За нормами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 5324,80 грн, а тому, ці витрати слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів №UA400000/2026/000103/2 від 02.04.2026.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Хмельницької митниці №UA400040/2026/000217 від 02.04.2026.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ПОБУТ ПОСТАЧ" судові витрати в розмірі 5324 (п`ять тисяч триста двадцять чотири) грн 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «ПОБУТ ПОСТАЧ» (вул. Костя Степанкова, 3/1, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29025 , код ЄДРПОУ - 45790610)

Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя Я.В. Драновський