Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №560/2227/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2227/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:

1. Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 за період з 01.03.2018 по 04.11.2024 включно, з урахуванням раніше виплачених сум.

2. Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 04.11.2024 включно, індексацію-різницю грошового забезпечення відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 з 22.12.2017 по 04.11.2024, проте за період з 01.03.2018 по 04.11.2024 індексація-різниця йому нарахована та виплачена не була. Вказує, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, якою встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, тому березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, і у цьому місяці військовій частині належало вирішити питання, чи має він право на отримання суми індексації-різниці відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку №1078. Правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01.03.2018 у цій справі не є спірними.

Ухвалою від 17.02.2026 суддя визнав неповажними причини пропуску позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 04.11.2024. Залишив позовну заяву ОСОБА_1 без руху. Надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 днів з дня вручення йому ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з позовними вимогами за період з 19.07.2022 по 04.11.2024, із зазначенням інших підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.

23.02.2026 від позивача до суду надійшла заява про поновлення пропущеного строку звернення до суду.

Ухвалою від 24.02.2026 суддя визнав поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду в частині позовних вимог за період з 19.07.2022 по 04.11.2024 та поновив строк звернення до суду. Відкрив провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії. Вирішив розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження. Витребував у військової частини НОМЕР_1 письмову інформацію про нараховане та виплачене позивачу грошове забезпечення (з відображенням конкретних складових та з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення) в лютому 2018 року та в березні 2018 року.

До суду надійшов відзив, в якому відповідач позов не визнає повністю та просить відмовити у задоволенні заявлених позивачем вимог у повному обсязі. Зазначає, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 04.11.2024 повинно здійснюватися із застосуванням базового місяця березень 2018 року. Вказує, що величина індексу споживчих цін з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року не перевищила порогу інфляції у розмірі 103 відсотка, тому відповідно до пункту 1-1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення не проводиться. Індексація грошового забезпечення позивача за грудень 2018 року була виплачена позивачу, а в період з січня 2019 року по 04.11.2024 позивачу була виплачена індексація грошового забезпечення в складі грошового забезпечення.

Ухвалою від 09.09.2026 суд повторно витребував у військової частини НОМЕР_1 письмову інформацію про нараховане та виплачене ОСОБА_1 грошове забезпечення (з відображенням конкретних складових та з урахуванням усіх додаткових видів грошового забезпечення) в лютому 2018 року та в березні 2018 року. Витребувані докази постановив надати суду протягом 5 днів з дня отримання цієї ухвали.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 22.12.2017 №300 ОСОБА_1 прийнято на військову службу за контрактом старшим контролером контрольно-перепускного пункту роти охорони та оборони військової частини НОМЕР_1 з 22 грудня 2017 року.

Згідно з витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 04.11.2024 №321 молодшого сержанта ОСОБА_1 з 04 листопада 2024 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення у зв`язку з вибуттям до нового місця служби.

Відповідно до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період лютий-березень 2018 р., наданої військовою частиною НОМЕР_1 , позивачу у лютому 2018 року нараховано 7556,21 грн, а у березні 2018 року - 7933,31 грн.

Позивач вважає, що у період з 01.03.2018 по 04.11.2024 йому не нараховувалася та не виплачувалася індексація-різниця грошового забезпечення, тому звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-XII "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-XII).

Згідно із статтею 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Частиною 1 статті 2 Закону № 1282-XII передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру зокрема оплата праці (грошове забезпечення).

Статтею 4 Закону № 1282-XII встановлено підстави для проведення індексації, зокрема, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.

Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (стаття 4 Закону № 1282-XII).

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (стаття 6 Закону № 1282-XII).

Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюються на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначаються Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Як встановлено пунктом 1-1 Порядку № 1078, підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 2 Порядку №1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру зокрема грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку №1078 у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян провадиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку № 1078).

30.08.2017 Кабінет Міністрів України прийняв постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - постанова №704), якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Вказана постанова набрала чинності з 01.03.2018.

Згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078.

Абзацами третім, четвертим, шостим пункту 5 Порядку №1078 врегульовано, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

У разі зростання грошового доходу за рахунок інших його складових без підвищення тарифних ставок (посадових окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення грошового доходу. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (посадового окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові грошового доходу, які не мають разового характеру.

До чергового підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

Слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, поточної та індексації-різниці.

Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку №1078).

Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункту 4 Порядку №1078).

У цьому контексті суд зауважує, що у цій справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.

Проте з 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.

Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 1 грудня 2015 року до 1 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);

- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).

Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку №1078 додатково вказує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.

Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов`язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.

З урахуванням того факту, що 1 березня 2018 року набрала чинності постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.

Системний і цільовий способи тлумачення абзаців 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 дають підстави дійти висновку, що у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивачу, відповідачу належало вирішити питання, чи має позивач право на отримання суми індексації-різниці.

Водночас як слідує з матеріалів справи, відповідач не нараховував і не виплачував позивачу цей вид індексації.

Саме вказані обставини є спірними у цій справі.

У цьому контексті суд зауважує, що з огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.

Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.

Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.

Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункту 5 Порядку №1078).

Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

Висновки суду у цій справі узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, від 09 травня 2023 року по справі №400/12702/21 та від 18 жовтня 2023 року у справі № 380/14195/22.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зі змісту довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за період лютий-березень 2018 р. слідує, що його грошове забезпечення за лютий 2018 року склало 7556,21 грн, в тому числі: оклад за військовим званням - 30,00 грн, посадовий оклад - 565,00 грн, надбавка за вислугу років - 29,75 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 312,38 грн, премія - 3785,50 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 2833,58 грн.

Грошове забезпечення позивача за березень 2018 року склало 7933,31 грн, в тому числі: оклад за військовим званням - 530,00 грн, посадовий оклад - 2640,00 грн, надбавка за вислугу років - 792,50 грн, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 396,25 грн, премія - 3574,56 грн.

Тобто, розмір грошового забезпечення позивача збільшився у березні 2018 року на 377,10 грн (7933,31 грн - 7556,21 грн) та не перевищує суму можливої індексації (4463,15 грн).

Отже, позивачу з 01.03.2018 мало бути нараховано індексацію грошового забезпечення в розмірі 4086,05 грн - різниці між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу (4463,15 грн - 377,10 грн).

Згідно із пунктом 2 постанови №704 грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Суд при здійсненні розрахунку враховує складові, які не мають разового характеру, а саме: оклад за військовим званням, посадовий оклад, надбавку за вислугу років, надбавку за виконання особливо важливих завдань, премію та щомісячну додаткову грошову винагороду.

Відповідач не надав доказів на підтвердження того, що зазначені виплати мають разовий характер та не відповідають ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення. Власного розрахунку розміру підвищення доходу позивача у березні 2018 року та суми можливої індексації відповідач суду не надав.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що величина індексу споживчих цін з 1 березня 2018 року до 30 листопада 2018 року не перевищила порогу індексації у розмірі 103 відсотка, а також про виплату позивачу індексації за грудень 2018 року та за період з січня 2019 року по 04.11.2024 в складі грошового забезпечення. Ці доводи стосуються поточної індексації, право на яку виникає у разі перевищення величиною індексу споживчих цін порогу індексації та правовідносини щодо якої у цій справі не є спірними. Натомість предметом спору є індексація-різниця, право на яку виникає у місяці підвищення доходу та не залежить від перевищення порогу індексації у наступних місяцях. Доказів нарахування та виплати позивачу індексації-різниці відповідач не надав.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону України від 03.11.2022 №2710-IX "Про Державний бюджет України на 2023 рік" зупинено на 2023 рік дію, зокрема, Закону № 1282-XII. Вказана норма є чинною та не визнавалась неконституційною.

Отже, індексація грошового забезпечення за період з 01 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року не нараховувалась та не виплачувалась правомірно, тому позовні вимоги в частині цього періоду задоволенню не підлягають.

Стосовно нарахування позивачу індексації грошового забезпечення (індексації-різниці) за період з 01.01.2024, суд враховує, що у зазначений період позивач продовжив проходити службу та до 04.11.2024 перебував на грошовому забезпеченні у військовій частині НОМЕР_1 .

Отож відповідач був зобов`язаний нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення (індексацію-різницю) також за період з 01.01.2024 по 04.11.2024 із застосуванням щомісячної фіксованої індексації відповідно до абзаців 3-6 пункту 5 Порядку № 1078.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що необхідно зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 04.11.2024, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4086,05 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, в порушення вимог частини другої статті 77 КАС України, не довів правомірність своєї бездіяльності щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення в належному розмірі за спірний період.

Враховуючи наведене, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.

Позивач звільнений від сплати судового збору, інших судових витрат не поніс, тому розподіл судових витрат відповідно до статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати індексації-різниці грошового забезпечення ОСОБА_1 відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 04.11.2024 включно, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 31.12.2022 та з 01.01.2024 по 04.11.2024 включно, індексацію-різницю грошового забезпечення, виходячи з щомісячної фіксованої величини 4086,05 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, відповідно до приписів абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ - НОМЕР_3 )

Головуючий суддя В.К. Блонський