Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №560/2309/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2309/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Блонського В.К. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у здійсненні з 01.01.2025 та 01.03.2025 р. перерахунку пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідках Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції від 06.04.2024 №2970/4-2024 та від 24.05.2024 №4.2/1129-2024/Б-818 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 (включаючи вказані у них додаткові види грошового забезпечення та премію) з обмеженням в розмірі десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність та із застосуванням понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2025 та 01.03.2025 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 , виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідках Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції № 2970/4.2-2024 від 06.04.2024 та № 4.2/1129-2024/Б-818 від 24.05.2024 станом на 01.01.2022 та 01.01.2023 (включаючи вказані у них додаткові види грошового забезпечення та премію), без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач є пенсіонером Державної кримінально-виконавчої служби України та отримує пенсію відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 560/4397/25, яке набрало законної сили 01.09.2025, відповідача зобов`язано здійснити перерахунок та виплату його пенсії без обмеження максимальним розміром. Позивач вважає, що питання обмеження пенсії максимальним розміром вже було предметом судового розгляду, а тому під час наступних перерахунків пенсійний орган не вправі застосовувати таке обмеження. Проте відповідач обмежив виплату пенсії сумою 24217,29 грн при нарахованій пенсії в розмірі 28454,82 грн, а листом від 12.12.2025 № 2200-0203-8/93941 відмовив у виплаті пенсії з 01.01.2025 та 01.03.2025 без обмеження максимальним розміром та застосував понижуючі коефіцієнти згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025. Позивач зазначає, що частина сьома статті 43 Закону №2262-XII втратила чинність з 20.12.2016 на підставі рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а застосування понижуючих коефіцієнтів є протиправним ще й тому, що він є учасником бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 28.09.2023.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 18.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що обмеження пенсії максимальним розміром передбачене статтею 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та статтею 2 Закону України від 08.07.2011 № 3668 "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи". Вказує, що з урахуванням Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 без обмеження максимальним розміром підлягають виплаті пенсії особам, які під час служби збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України, у разі, якщо звернення за її призначенням мало / матиме місце починаючи з 12.04.2023. Зазначає, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №560/4397/25 здійснено з 01.02.2022, з 01.02.2023 перерахунок пенсії позивача на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №2970/4-2024 від 06.04.2024, №4.2/1129-2024/Б-818 від 24.05.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром, у результаті якого розмір пенсії склав з 01.02.2022 – 21444,76 грн, з 01.02.2023 – 24824,57 грн. На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 проведено перерахунок пенсії позивача, в результаті якого розмір пенсії з 01.03.2025 становить 28454,82 грн, а розмір пенсії до виплати залишився на рівні, встановленому рішенням суду у справі №560/4397/25, та з урахуванням обмежувальних коефіцієнтів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 з 01.03.2025 складає 24217,29 грн.

У відзиві на позовну заяву відповідач просить провести розгляд справи в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін та повідомити про час та місце розгляду справи з метою участі в судовому засіданні представника управління.

Вирішуючи зазначене клопотання, суд враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Частиною шостою статті 262 КАС України встановлено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є дії суб`єкта владних повноважень щодо перерахунку та здійснення пенсійних виплат, ця справа належить до категорії справ, визначених статтею 263 КАС України, а характер спірних правовідносин та предмет доказування не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, тому у задоволенні клопотання відповідача необхідно відмовити.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та з 01.12.2008 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262-ХІІ).

Позивач є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 28.09.2023.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 560/4397/25, яке набрало законної сили 01.09.2025 згідно з постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.02.2022, з 01.02.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №2970/4-2024 від 06.04.2024, №4.2/1129-2024/Б-818 від 24.05.2024 без обмеження пенсії максимальним розміром (з урахуванням раніше виплачених коштів).

На виконання цього рішення відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача на підставі зазначених довідок, у результаті якого розмір пенсії склав: з 01.02.2022 - 21444,76 грн, без обмеження максимальним розміром; з 01.02.2023 - 24824,57 грн, без обмеження максимальним розміром.

З 01.01.2025 відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" застосував до пенсії позивача обмежувальні коефіцієнти, внаслідок чого розмір пенсії до виплати з 01.01.2025 становить 24217,29 грн.

З 01.03.2025 відповідач на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" провів перерахунок пенсії позивача з урахуванням підвищення основного розміру пенсії на коефіцієнт 1,115 (сума підвищення 1500,00 грн), у результаті якого розмір пенсії позивача становить 28454,82 грн. Водночас розмір пенсії з 01.03.2025 відповідач залишив на рівні 24824,57 грн, а до виплати із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів визначив 24217,29 грн.

04.12.2025 позивач звернувся до відповідача із заявою, у якій просив здійснити перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2025 та 01.03.2025 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025, та без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Листом від 12.12.2025 № 2200-0203-8/93941 відповідач повідомив позивача, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №560/4397/25 не зобов`язано проводити перерахунки пенсії без обмеження максимальним розміром в подальшому, тому розмір пенсії з 01.03.2025 залишився на рівні 24824,57 грн, а розмір пенсії до виплати із застосуванням обмежувальних коефіцієнтів відповідно до статті 46 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" та постанови №1 становить 24217,29 грн.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, судовому захисту підлягає лише порушене право.

Суд встановив, що перерахунок пенсії позивача на підставі довідок Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції №2970/4-2024 від 06.04.2024 та №4.2/1129-2024/Б-818 від 24.05.2024 відповідач уже провів на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі № 560/4397/25, і розмір пенсії 24824,57 грн обчислений саме з грошового забезпечення, зазначеного у цих довідках. Цю обставину визнає відповідач у відзиві, її не заперечує і позивач, який у позовній заяві сам зазначає, що на виконання рішення суду перерахунок його пенсії проведено.

У заяві від 04.12.2025 позивач не просив відповідача врахувати зазначені довідки, а лист від 12.12.2025 № 2200-0203-8/93941 не містить відмови у здійсненні перерахунку, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідках. З 01.01.2025 та з 01.03.2025 відповідач не змінював складові грошового забезпечення, з яких обчислено пенсію позивача, і позивач на такі обставини не посилається.

Таким чином, спір між сторонами існує лише щодо обмеження пенсії позивача з 01.01.2025 та з 01.03.2025 максимальним розміром та застосування до неї понижуючих коефіцієнтів. У частині перерахунку пенсії, виходячи з грошового забезпечення, зазначеного в довідках, право позивача відповідачем не порушене, тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо обмеження пенсії максимальним розміром та застосування понижуючих коефіцієнтів.

Обмеження пенсій військовослужбовців встановлювались частиною сьомою статті 43 Закону №2262-ХІІ.

Проте рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016 визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, згідно з якою максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.

Відповідно до частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

У пункті 2 резолютивної частини згаданого рішення Конституційного Суду України зазначено, що положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.

Тож з урахуванням висновків, сформульованих у рішенні Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, суд у цій справі формулює власний висновок про те, що з 20.12.2016 частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, є нечинною, а тому не підлягає застосуванню у спірних відносинах.

У постанові від 16.12.2021 у справі №400/2085/19 Верховний Суд наголосив на протиправності обмеження органом пенсійного фонду максимального розміру пенсії особи, право на пенсійне забезпечення якої встановлене Законом №2262-ХІІ, та зазначив, що у спірних відносинах підлягають застосуванню норми Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, а не норми Закону України від 08.07.2011 №3668-VI "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" (далі - Закон №3668-VI).

Згідно з частиною п`ятою статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Як визначено частиною п`ятою статті 13 Закону України від 02.06.2016 №1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Отже, наведені вище висновки Верховного Суду мали бути враховані пенсійним органом під час обчислення та виплати пенсії позивача з 01.01.2025 та з 01.03.2025, а також ураховуються судом при вирішенні цієї справи. З цих же підстав суд відхиляє посилання відповідача на статтю 2 Закону №3668-VI та на Рішення Другого сенату Конституційного Суду України від 12.10.2022 № 7-р(ІІ)/2022 як на підставу для обмеження пенсії позивача максимальним розміром.

Стосовно наявності у постанові Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" (далі - постанова №209) положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що відповідно до частини третьої статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.

У спірних відносинах згадане положення постанови №209 суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.

До того ж закон не передбачає випадків обмеження пенсійної виплати максимальним розміром, визначеним за результатами перерахунку пенсії, здійсненого на виконання судового рішення, як це зробив відповідач у спірних відносинах, залишивши з 01.03.2025 розмір пенсії позивача на рівні 24824,57 грн при нарахованій пенсії у розмірі 28454,82 грн.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.04.2025 у справі №560/4397/25 не зобов`язано проводити перерахунки пенсії без обмеження максимальним розміром в подальшому. Відсутність такого зобов`язання у резолютивній частині судового рішення не створює для пенсійного органу правової підстави для обмеження пенсії, оскільки така підстава може бути встановлена лише законом.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду України на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії відповідача суд визнає протиправними, оскільки такі вчинені всупереч приписам частини другої статті 19 Конституції України.

Зважаючи на факт визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що пенсійний орган, обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.

Крім того, що стосується безпосередньо можливості обмеження пенсії максимальним розміром за рахунок встановлення коефіцієнтів до відповідних сум перевищення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 №1 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану" (далі - постанова №1), то у постановах від 20.07.2022 у справі №340/2476/21, від 25.07.2022 у справі №580/3451/21, від 30.08.2022 у справі №440/994/20, від 17.03.2023 у справі №340/3144/21 Верховний Суд дійшов висновку про те, що у правовідносинах щодо призначення та перерахунку пенсій відповідно до Закону №2262-XII норми зазначеного Закону підлягають застосуванню з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, у зв`язку з чим будь-яке обмеження максимального розміру зазначених пенсій є протиправним.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, правомірності своїх дій щодо обмеження пенсії позивача максимальним розміром та застосування до неї понижуючих коефіцієнтів не довів.

Щодо доводів позивача про преюдиційний характер рішення у справі № 560/4397/25, суд зазначає, що відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Водночас згідно з частиною сьомою статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду. Тому висновок про протиправність обмеження пенсії позивача з 01.01.2025 та з 01.03.2025 суд формулює за результатами самостійної оцінки спірних правовідносин, яка наведена вище.

За таких обставин суд вважає за необхідне визнати протиправними дії відповідача щодо застосування до пенсії позивача з 01.01.2025 та з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою №1, та обмеження пенсії максимальним розміром, зобов`язавши відповідача здійснити з 01.01.2025 та з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії позивача без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою №1, та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про наявність достатніх фактичних та юридичних підстав для часткового задоволення позову.

Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Позивач звільнений від сплати судового збору в силу закону, інших судових витрат не поніс, тому підстав для їх розподілу відповідно до статті 139 КАС України немає.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 з 01.01.2025 та з 01.03.2025 понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та обмеження пенсії максимальним розміром.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити з 01.01.2025 та з 01.03.2025 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 1 від 03.01.2025 "Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану", та без обмеження розміру пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя В.К. Блонський