Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №560/2671/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/2671/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" до Хмельницької митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА"звернулось в Хмельницький окружний адміністративний суд з позовною заявою до Хмельницької митниці, в якій просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Хмельницької митниці про коригування митної вартості товарів № UA400040/2026/000001/1 від 19 лютого 2026 року.

В обґрунтування позову зазначає, що позивачем 19.02.2026 до митного оформлення подано митну декларацію №25UA400040003988U7 щодо товару, митна вартість якого визначалась за ціною договору (контракту). За результатами перевірки митним органом прийняте спірне рішення про коригування митної вартості товару та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів. Підставою спірного рішення є неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості відповідно до вимог п. 2 ст. 53 МК України. Позивач вважає оскаржуване рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки митному органу були надані усі необхідні документи, що дозволяли правильно визначити або перевірити числові значення складових митної вартості.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 25.02.2026 відкрито провадження у цій адміністративній справі та вирішено розглянути її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на позов поданому до суду 12.03.2026 представник відповідача зазначив, що митний орган діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений Митним кодексом України та чинним законодавством України, отже відсутні підстави для задоволення позовних вимог. Вказує на те, що під час перевірки правильності визначення митної вартості товару у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо цього, тому позивачу було запропоновано надати додаткові документи, які б усунули виявлені розбіжності та сумніви, однак такі надані не були. З огляду на це, відповідач вважає, що прийняте ним рішення є правомірним і обґрунтованим.

Представником відповідача 12.03.2026 подане клопотання про розгляд справи №560/2671/26 за участі представника Митниці.

Клопотання мотивоване виключними повноваженнями митних органів щодо здійснення митної справи в частині прийняття оскаржуваних в цій справі рішення про коригування митної вартості товарів з метою об`єктивного та всебічного розгляду справи.

Розглянувши зазначене клопотання, суд зазначає та враховує наступне.

Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

При цьому, згідно з частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917 - 1991 років"; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Зміст заявлених у цій справі позовних вимог свідчить про їх невідповідність наведеному виключному переліку справ, які розглядаються виключно за правилами загального позовного провадження.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Кодексом адміністративного судочинства України для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 зазначеного кодексу, з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з частиною 2 статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Водночас, відповідно до частини 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Таким чином, обов`язок суду здійснити безпосереднє, всебічне, повне та об`єктивне дослідження доказів по справі не залежить ні від виду провадження, в якому розглядається адміністративна справа, ні від проведення судового засідання.

Таким чином, справу належить розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку із чим клопотання Хмельницької митниці необхідно залишити без задоволення.

Позивач 13.03.2026 подав відповідь на відзив в якій зазначає, що спірне рішення ґрунтується на припущеннях митного органу щодо неповноти і недостовірності відомостей про заявлену митну вартість товару, тоді як надані документи не дають підстав для таких висновків. Зазначає, що окремі зауваження щодо розбіжностей в документах не доводять заниження митної вартості.

У запереченні на відповідь на відзив поданому до суду 19.03.2026, Хмельницька митниця зазначає, що наведені позивачем аргументи не спростовують встановлені митним органом обставини.

Суд встановив такі обставини справи.

Між позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" (покупець) та фірмою "Urim Guri Automobile е.К" (продавець) укладений контракт №57, згідно з яким продавець зобов`язується передати покупцю у власність транспорті засоби згідно з рахунком, а покупець зобов`язується прийняти цей товар і сплатити за нього визначену цим контрактом грошову суму (ціну), зазначену у рахунку-фактурі (пункт 1).

Відповідно до пункту 4 контракту, умовами поставки товару є DAP - Хмельницький.

Товариством з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" 19.02.2026 до Хмельницької митниці подано для митного оформлення митна декларація №26UA400040002966U8 на виконання зовнішньо економічного договору (контракту) купівлі-продажу товарів №57 від 03.02.2026 на товар Позивача (графа 31 МД): «Моторний транспортний засіб для перевезення 10-ти осіб і більше: автобус марки VOLKSWAGEN, модель CRAFTER. Ідентифікаційний номер (номер кузова) НОМЕР_1 , тип двигуна - дизельний. робочий об`єм циліндрів 2461 см3., потужність 120 кВт; Загальна кількість сидячих місць, включаючи місце водія за реєстраційними документами - 20, призначений для перевезення пасажирів, бувший у використанні, календарний рік виготовлення - 2009, модельний рік виготовлення - 2009, виробник: VOLKSWAGEN (НК) - торговельна марка: VOLKSWAGEN.».

Митна вартість задекларованого товару відповідала фактурній та складала 3000 EUR (графи 12, 22, 42, 45 МД) та була заявлена за 1-м методом визначення митної вартості (графа 43 МД).

Заявлені умови поставки (графа 20 МД) - DAP - Хмельницький, Україна.

Продавець/Відправник - Urim Guri Automobile e.K., Am Langen Acker 19, 36124 Eichenzell, DE.

Покупець/Одержувач - ТОВ «КАРКОННЕКТ БУС ЮА» Україна, 31150, Хмельницька обл., Хмельницький р-н., територіальна громада Старокостянтинівська, автодорога Житомир-Чернівці, 143км + 558м.

До митного оформлення разом з МД було подано такі документи (графа 44 МД):

- Рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice) б/н від 03.02.2026;

- Декларація про походження товару (Declaration of origin) б/н від 03.02.2026;

- Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 від 23.10.2024;

- Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №57 від 03.02.2026;

- Сертифікат відповідності щодо індивідуального затвердження колісного транспортного засобу UA.020.001729-26 від 19.02.2026;

- Митна декларація №26UA400040002966U8 від 19.02.2026.

Митна вартість автомобіля була заявлена в розмірі 3000 євро (графа 45 МД) з розрахунку ціни транспортного засобу в розмірі 3000 євро (графа 42 МД), а метод визначення митної вартості був вказаний основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (лівий підрозділ графи 43 МД).

Відповідач 19.02.2026 виніс рішення про коригування митної вартості товарів №UA400040/2026/000001/1.

Підставою прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості відповідачем зазначено неподання до митного оформлення документів, які підтверджують числове значення складових митної вартості відповідно до вимог п. 2 ст. 53 МК України.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA400040/2026/000001/1 митна вартість транспортного засобу скоригована до 13000 євро.

У зв`язку з цим різниця між сумами платежів, нарахованими за митною вартістю, визначеною декларантом, і митною вартістю, визначеною відповідачем, склала 162932,16 грн, що підтверджується митною декларацією 26UA400040002997U0 від 20.02.2026.

Вважаючи оскаржуване рішення митного органу протиправним, позивач звернувся до суду з цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи.

Як передбачено ст.49 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до ч.1, 2 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Відповідно до ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 вказаної статті встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з ч.6 ст.54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч.1 ст.55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Системний аналіз наведених правових норм свідчить, що обов`язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов`язаний надати документи за переліком, визначеним ч.2 ст.53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою умовою, з якою закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає контролюючому органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення митної вартості товару. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема, неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.

Разом з тим, повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст. 53 МК України документів. Ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації про митну вартість товару.

Отже, підставою для прийняття митницею рішення про коригування митної вартості товару, серед іншого, може слугувати: заявлення неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі невірне визначення митної вартості товарів, невірне проведення декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч.ч.2-4 ст.53 МК України; відсутність у поданих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

При цьому, у разі наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, митний орган може витребувати додаткові документи.

У процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару.

Отже, встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, висловленими у постановах від 09 липня 2020 року (справа №804/5445/17), від 31 березня 2020 року (справа №809/1858/16), від 15 лютого 2022 року (справа №826/12901/17).

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів відповідно до статті 54 МКУ зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару здійснюється відповідно до статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (ГАТТ), Угоди про застосування статті VII ГАТТ, Митного кодексу України (далі - МКУ), Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 (далі - Методичних рекомендацій №476) та інших нормативно-правових актів в галузі митної справи.

Міжнародні правила митної оцінки товарів визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, до якої приєдналася Україна. При цьому слід зазначити, що відповідно до статті 1 МКУ якщо міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що передбачені цим Кодексом та іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору України.

Так, відповідно до статті VII ГАТТ, оцінка ввезеного товару для митних цілей повинна базуватись на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається податками, чи аналогічного товару. Під дійсною вартістю повинна розумітись ціна, по якій такий чи аналогічний товар продається або пропонується для продажу при нормальному ході торгівлі в умовах вільної конкуренції.

Статтю 1 необхідно розглядати разом зі статтею 8, яка передбачає, inter alia, коригування ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті у випадках, коли певні конкретні елементи, які вважаються такими, що формують частину вартості для митних цілей, припадають на покупця, але не включені до ціни, яка фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Згідно з частиною 4 статті 58 МКУ митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10-ої цієї статті.

Відповідно до частини 10 статті 58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, серед інших: витрати, понесені покупцем:

- комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів;

- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

- витрати на страхування цих товарів.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню (частина 9 статті 58 МКУ).

Такий підхід до оцінки товарів для митних цілей (митна вартість) узгоджується з міжнародними правилами митної оцінки товарів, які визначені в багатосторонній Угоді про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року (ГАТТ).

В результаті опрацювання поданих позивачем під час митного оформлення документів, митним органом було встановлено, що ці документи містять розбіжності, які мають вплив на визначення митної вартості задекларованого транспортного засобу, товаросупровідні документи не підтверджують усі числові значення складових митної вартості, а заявлений рівень митної вартості ставить під сумнів задекларовану митну вартість товару.

В оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості, митним органом було вказано що існує ризик незаявлення до митного оформлення витрат на перевезення товару до місця ввезення на митну територію України, оскільки товар переміщується на митну територію України безпосередньо імпортером, що випливає з зазначеного в поданій попередній митній декларації, при цьому до митного оформлення заявлені умови поставки DAP, згідно з якими витрати на доставку товару мають здійснюватись продавцем.

Як зазначалось вище, пунктом 4 контракту №57 від 03.02.2026 передбачено, що умовами поставки товару є DAP Хмельницький.

В поданій до митного оформлення МД в графі 20 (Умови поставки) також зазначено DAP / UA Хмельницький.

Відповідно до умов поставки DAP продавець зобов`язаний забезпечити перевезення товару до погодженого сторонами місця, тобто в даному випадку - місто Хмельницький (згідно з Інкотермс-2010).

Як відомо, фактично понесені витрати на транспортування в будь-якому разі існують/мають місце незалежно від умов поставки і того, хто їх поніс. При цьому, відповідно до ІНКОТЕРМС умови поставки визначають сторону зовнішньоекономічного договору, яка організовує перевезення вантажу та здійснює його оплату. В Інкотермс немає прямої вимоги про так зване «автоматичне» включення при певних умовах поставки згаданих витрат у фактурну (контрактну, інвойсову) вартість товару, тому лише від Продавця залежить те, чи включив він ці витрати у фактурну вартість товару або чи був виставлений окремий рахунок на транспортні витрати, взаємозалік витрат, тощо.

До митного оформлення заявлялися умови поставки DAP - Хмельницький, однак подана декларантом попередня митна декларація №26UA400000901783U9 від 11.02.2026, свідчить про те, що перевізником є особа - ОСОБА_1 . Водночас, позивач не надав інформацію щодо українського перевізника, не надав договір, платіжні документи до митного оформлення, що не дає можливості встановити хто саме здійснив розрахунок з даним перевізником.

Крім того, у митній декларації від 19.02.2025 № 26UA400040002966U8 позивач задекларував, що в даному випадку країною реєстрації транспортного засобу є - Німеччина, але надане позивачем свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23.10.2024, видане уповноваженими органами Іспанії.

Таким чином, вказана розбіжність свідчить про зазначення позивачем недостовірних відомостей у митній декларації та впливає на розмір витрат на транспортування, тому що залежно від того звідки задекларований транспортний засіб та фактично був відправлений має значення відстань транспортування до місця призначення.

Щодо витрат на страхування, судом встановлено, що задекларований автобус являється транспортним засобом товарної позиції 8702 згідно з УКТ ЗЕД, підлягав державній реєстрації, транспортувався дорогами загального користування, є об`єктом підвищеної небезпеки, при цьому доставлявся Позивачем самоходом (відомості граф 25 та 26 МД, а саме код виду транспорту 94 означає «Автомобільний транспортний засіб, що переміщується своїм ходом як товар» згідно з Класифікатором видів транспорту, затв. наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 №1011).

Відповідно до частини 6 статті 377 МКУ товари за товарними позиціями 8701-8707, 8711, 8716 згідно з УКТ ЗЕД, які підлягають державній реєстрації, що були зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземних держав і ввозяться в Україну для вільного обігу, повинні бути зняті з обліку в цих органах. Одними із документів, які подаються для митного оформлення ТЗ, що ввозяться для вільного обігу на митній території України, - є реєстраційні (технічні) документи на транспортний засіб (якщо він перебував на обліку в реєстраційному органі іноземної держави чи України) з відмітками про зняття транспортного засобу з обліку, якщо такі документи видаються реєстраційним органом

Отже, в даному випадку актуальним є питання не лише щодо витрат на транспортування (доставку), а й щодо таких витрат (складових митної вартості) як витрати на страхування задекларованого автобуса, в зв`язку з тим що під час зняття з обліку ТЗ з метою вивезення за межі території країни здійснюється страхування таких транспортних засобів.

Також, в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості митним органом вказано: «Продавець товару не відповідає його власнику, який зазначено в свідоцтві про реєстрацію на автомобіль, отже, існує ризик незаявлення до митного оформлення посередницьких послуг з продажу товару, в тому числі комісійної та брокерської винагороди».

До складових митної вартості повинні включатись комісійні та брокерська винагорода за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини 10 статті 58 МКУ. Ці складові не були заявлені у поданій Позивачем митній декларації.

Продавець товару «Urim Guri Automobile e.K.», не відповідає його власнику, який зазначений в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, оскільки у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 від 23.10.2024 власником транспортного засобу вказано іншого власника - TURISTICOBUS, MOLL D’ESPANYA, CARLES BUIGAS 4, 08013 BARCELONA, CATALONIA, Іспанія.

У справі №140/1713/19 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 06.05.2020, зазначив: "у Митниці були обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості, оскільки відповідно до рахунку-фактури від 05.04.2019 продавцем товару (власником) є компанія ASANTECH SP.Z.O.O., а в технічному паспорті транспортного засобу № НОМЕР_1 від 27.02.2019 - компанія DE GA AUTO GMBH (TRUCHTHARI-ANGER, 36.MUNCHEN); доказів переходу права власності від компанії DE GA AUTO GMBH до компанії ASANTECH SP.Z.O.O. не надано, в контракті від 25.03.2019 № 21/19-AS відсутня інформація щодо купівлі-продажу автомобіля, в тому числі, щодо ціни його придбання. ...Суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у контролюючого органу були підстави для виникнення об`єктивних сумнівів щодо дійсної митної вартості автомобіля, заявленого позивачем до митного оформлення, з огляду на різні дані щодо попереднього власника автомобіля в документах, наданих позивачем, знаходження компаній, вказаних в технічному паспорті та в контракті, в різних державах, а відтак, і підстави для витребування додаткових документів. Позивач витребуваних контролюючим органом документів на підтвердження задекларованої митної вартості автомобіля не надав».

Таким чином, правовий висновок Верховного Суду, прийнятий у вказаній справі, полягає в тому, що різні дані щодо попереднього власника автомобіля в технічному паспорті та в контракті, серед інших, є обґрунтованою підставою для перевірки митним органом достовірності задекларованої митної вартості, викликаною об`єктивним сумнівом щодо дійсної митної вартості автомобіля, заявленого позивачем до митного оформлення.

Отже, вказаний факт, серед іншого, впливає на правильність визначення митної вартості товару в частині включення усіх складових митної вартості, визначених частиною 10 статті 58 МКУ, інформація щодо розміру яких відсутня в документах, поданих до митного оформлення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що подані до митного оформлення документи не містять визначних частиною 10 статті 58 МКУ, числових значень витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України; витрат на обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до місця ввезення на митну територію України; витрат на страхування товару; комісійної та брокерської винагороди, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів.

Статтею 31 МКУ визначено, що митна справа здійснюється з використанням інформаційних технологій, у тому числі заснованих на системах, що забезпечують функціонування електронних інформаційних ресурсів митних органів, і засобів їх забезпечення, що функціонують на національному та/або міжнародному рівні.

Як вказано вище, відповідно до Методичних рекомендацій №476 при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, робота посадових осіб здійснюється, серед іншого, шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, а також з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор».

Під час порівняння рівня заявленої митної вартості товару згідно з главою 5 Методичних рекомендацій №476 можуть використовуватися, серед іншого, такі джерела інформації як:

- спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС),

- інформація отримана з мережі Інтернет.

При здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів за МД у митного органу виникли сумніви щодо «дійсної вартості» в розумінні статті VII ГАТТ та у правильності визначення декларантом митної вартості в розмірі 3000 євро задекларованого товару "автобус марки VOLKSWAGEN, модель CRAFTER", відповідно до наступного.

Згідно витягу з бази даних Держмитслужби «Рівень цін», знеособлений відповідно до вимог статей 11, 56 МКУ, в якому відображено ціновий діапазон митної вартості схожих до задекларованого товарів. Як видно із наданого витягу з бази даних ЄАІС Держмитслужби митний орган під час митного оформлення здійснював аналіз цінової інформації, в тому числі - порівнював рівень заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості максимально схожих за технічними характеристиками, митне оформлення яких було завершено в часовому проміжку, що є максимально наближеним до часу митного оформлення.

Слід зазначити, що Хмельницька митниця здійснюючи порівняння по базах даних ЄАІС, окрім марки та моделі автобуса, також враховувала рік виготовлення транспортного засобу, тип, потужність двигуна, умови поставки, застосований метод визначення митної вартості, тощо та часові проміжки митного оформлення найбільш наближенні до дати подання МД позивачем.

Отже, при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості за митною декларацією №25UA400040003988U7 від 19.02.2026, у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо правильності визначення позивачем митної вартості оцінюваного транспортного засобу, оскільки заявлений рівень митної вартості 3000 євро не відповідає рівню, за яким здійснюється митне оформлення в максимально наближений час схожих за технічними характеристиками транспортних засобів на інших митницях Держмитслужби (найнижчий з яких - 13000 євро).

При цьому, наявність у ЄАІС Держмитслужби інформації про іншу митну вартість подібних товарів не була підставою для відмови в оформленні товару за основним методом, а є лише достатньою підставою для поглибленого аналізу документів та встановлення причин різниці в ціні заявленого товару та ідентичного чи подібного товару, який оформлювався раніше за вищою ціною.

Варто зазначити, що в даному випадку підставами для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості була відмова від подання додаткових документів, які б усували виявлені розбіжності та підтверджували включення складових митної вартості товарів.

Наявність у ЄАІС ДФС інформації про іншу митну вартість подібних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості, про що зазначено у постановах Верховного Суду від 04 серпня 2021 року у справі №520/3421/19 та від 04 серпня 2021 року у справі №520/4787/19, у яких вказано що колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що «Вищенаведеним спростовуються доводи позивача стосовно того, що у відповідача були відсутні підстави для поглибленої перевірки поданих документів та запиту додаткових документів у декларанта».

У Постанові від 15 серпня 2019 року №826/19400/15 Верховний Суд зазначив, що митний орган «має повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товару, за наявності підстав сумніву митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України. В даних спірних правовідносинах у митниці виник обґрунтований сумнів щодо правильності заявленої митної вартості товару, оскільки відповідачем за результатами контролю із застосуванням системи управління ризиками було виявлено ризик можливого заниження митної вартості товару, що стало підставою здійснення перевірки правильності її визначення... Крім того, при здійсненні порівняння рівня заявленої митної вартості товарів за митною декларацією ХХХ з рівнем митної вартості подібних за фізичними характеристиками товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з`ясовано, що вартість заявлених до митного оформлення товарів є меншою від мінімального рівня митної вартості товарів, інформація по яким міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС України. З урахуванням зазначеного, Суд погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що наявність у ЄАІС Держмитслужби України інформації про іншу митну вартість ідентичних або аналогічних товарів може бути підставою для витребування у декларанта додаткових документів для підтвердження митної вартості.

Необхідно повідомити, що відповідно до пункту 8 частини третьої статті 53 МКУ додатковим документом для підтвердження заявленої митної вартості є висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Також, відповідно до пункту 3 частини 3 статті 52 МКУ декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів.

Підпунктом «з» пункту 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 №142/5/2092, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за № 1074/8395 (далі - Методика оцінки КТЗ) визначено, що вона застосовується з метою визначення вартості КТЗ, його складників, що ввозяться на митну територію України. Згідно з положеннями розділу VII щодо визначення вартості КТЗ Методики оцінки КТЗ Ринкова вартість КТЗ ураховує його комплектність, укомплектованість і фактичний технічний стан, строк експлуатації, величину пробігу, умови, у яких він експлуатувався (зберігався), особливості кон`юнктури ринку регіону.

Наголошуємо, що жодного реального/фактичного обґрунтування надто низької заявленої вартості саме задекларованого автобуса (а не «аналогічних» транспортних засобів) по відношенню до найнижчої «дійсної» вартості цього автобуса не надано позивачем ні під час митного оформлення, ні під час судового розгляду в Суді першої інстанції (наприклад, висновку експерта про наявність значних пошкоджень транспортного засобу та вартість відновлювального ремонту, або перепробіг, або відсутність певного встановленого заводом-виробником обладнання та його вартість, тощо) як належних та допустимих доказів у цій справі.

Отже, з урахуванням Методичних рекомендацій №476, здійснивши порівняння вартості оцінюваного товару з товарами митне оформлення яких вже здійснено, та відповідно до правових висновків Верховного Суду у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо «дійсної вартості» задекларованого автобуса та у правильності визначення заявленої митної вартості товару, оскільки заявлена митна вартість є значно нижчою, ніж та, за якою здійснюється продаж на іноземних сайтах продажу транспортних засобів, а також - значно нижчою ніж митна вартість, по якій здійснено митне оформлення схожих автобусів на інших митницях Держмитслужби.

Встановлені митним органом розбіжності у поданих позивачем документах мають прямий вплив на складові митної вартості оцінюваного товару, зокрема і щодо витрат на транспортування так як доставку придбаного ТЗ було здійснено саме Позивачем, про що вказано вище, в зв`язку з чим висновок Суду першої інстанції: «повноваження контролюючого органу витребувати додаткові документи стосується тільки тих документів, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всіх передбачених ст.53 МК України документів.» є неправомірним.

Повноваження митних органів щодо можливості запиту додаткових документів передбачено як статтею 53 МКУ так і статтею 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ, яка передбачає, що ніщо не повинно тлумачитися так, що обмежує або ставить під сумнів право митних адміністрацій упевнитися в істинності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей митної оцінки.

При цьому, Митним кодексом України визначено що для виконання функції контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган має право, серед іншого, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно з частиною 6 ст.54 МКУ митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у контролюючого органу були обгрунтовані підстави вважати, що подані до митного оформлення документи, які подавались до митного оформлення, не містять достовірної інформації щодо дійсної вартості задекларованого транспортного засобу, а подані позивачем під час митного оформлення документи не містили документально підтверджених даних щодо складових митної вартості товарів, що унеможливлює застосування першого основного методу визначення митної вартості за ціною договору.

Таким чином, оскільки декларантом не було усунуто вищезазначені розбіжності, додатково наданими документами, не підтверджено включення окремих складових митної вартості товарів, відповідно до положень частини 6 статті 54 МКУ, Хмельницькою митницею було правомірно винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості від 03.02.2026 та митну вартість визначено резервним (6) методом в розмірі 13000 євро.

Верховний Суд в Постанові від 17 лютого 2022 року у справі №520/4051/19 звернув увагу на те, що за результатами проведеного посадовою особою митниці аналізу документів, наданих декларантом під час митного оформлення, було виявлено, що ці документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що є підставою для застосування частини 3 статті 53 Митного кодексу України. Ураховуючи, що під час проведення консультації між декларантом та митним органом позивачем не було надано витребувані документи для підтвердження митної вартості товару та не можливість підтвердження вартості товару на підставі додатково наданих документів, Верховний Суд погодився з правомірністю використання митним органом інформації з програмно-інформаційного комплексу Єдиної автоматизованої інформаційної системи щодо митного оформлення подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено на митній території України.

Отже, визначення митної вартості задекларованого товару на підставі дійсної вартості та інформації з баз даних Держмитслужби відповідає положенням і статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT), так і статті 64 МКУ.

Інформація по митній декларації, яка стала джерелом числового значення митної вартості товару при прийнятті оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів була надана Суду першої інстанції у вигляді витягу з бази даних Держмитслужби ЄАІС «Рівень цін» з урахуванням вимог статей 11 та 56 МКУ стосовно додержання вимог щодо конфіденційності інформації. Відповідно до бази даних ЄАІС Держмитслужби за вказаною митною декларацією було здійснено за найнижчим рівнем митної вартості в максимально наближений час митне оформлення найбільш схожого до задекларованого автобуса, ввезеного також на умовах поставки DAP, при цьому митна вартість якого була визначена за основним методом - за ціною договору.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598, зазначено «Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у Рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу), зазначається докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні».

Враховуючи наведене, відповідач правомірно визначив митну вартість імпортованого товару не за ціною договору як основним методом, а із застосуванням резервного методу, який застосовано з врахуванням поданих документів доданих до митної декларації. Отже, оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів є правомірними та таким, що прийняте на підставі норм Митного кодексу України з врахуванням наявних в матеріалах справи доказів, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

З врахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРКОННЕКТ БУС ЮА" (Автодорога Житомир-Чернівці, 143км+558м, с. Григорівка, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 31150 , код ЄДРПОУ - 45438639)

Відповідач:Хмельницька митниця (вул. Пілотська, 2, м. Хмельницький, Хмельницька обл., Хмельницький р-н, 29010 , код ЄДРПОУ - 43997560)

Головуючий суддя О.О. Михайлов