Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №442/7707/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Суд: Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Порушення вимог законодавства про працю та про охорону праці

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №442/7707/26

Суддя: Нагірна О. Б.

Справа № 442/7707/26

Провадження №3/442/1651/2026

П О С Т А Н О В А

Іменем України

05 жовтня 2026 року суддя Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області Нагірна О.Б., розглянувши матеріали, які надійшли з Дрогобицького РВП ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає по АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 1 ст. 41 КУпАП,

встановив:

відповідно до протоколу 12.08.2026 о 16 год. під час проведення позапланового заходу зі здійснення державного контролю у формі перевірки на предмет дотримання вимог законодавства про працю у ФОП ОСОБА_1 , місцезнаходження ФОП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 , а саме встановлено порушення вимог законодавства про працю, що містить ознаки адміністративного правопорушення, чим порушено вимоги ч.1 ст. 178 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, її представник подав письмові пояснення, де зазначив, що порушення строків виплати заробітньої плати відбулось через збій програмного забезпечення , про що письмово повідомлено інспекцію праці.

Дослідивши матеріали справи суддя встановила.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто адміністративне правопорушення це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об`єктивну сторону, об`єкт, суб`єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб`єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

З метою забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, індивідуалізації її відповідальності та реалізації вимог статті 245 КУпАП щодо своєчасного, всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, вирішення її у відповідності з законом, згідно вимог ст. 280 КУпАП уповноважений орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна ця особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У наведених положеннях КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності. Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення протоколу про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності.

Частиною 1 статті 41 КУпАП встановлено відповідальність за порушення встановлених термінів виплати пенсій, стипендій, заробітної плати, виплата їх не в повному обсязі, терміну надання посадовими особами підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями працівникам, у тому числі колишнім, на їхню вимогу документів стосовно їх трудової діяльності на даному підприємстві, в установі, організації чи у фізичної особи - підприємця, необхідних для призначення пенсії (про стаж, заробітну плату тощо), визначеного Законом України «Про звернення громадян», або надання зазначених документів, що містять недостовірні дані, порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення, а також інші порушення вимог законодавства про працю.

Суд встановив, що в ході перевірки у ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення строків виплати заробітної плати, через проміжок часу, що перевищує 16 календарних днів, а саме: заробітну плату за І-шу половину травня 2026 ( аванс) виплачено 20.05.2026 згідно відомості розподілу виплат №260520РВ000055717349 від 20.05.2026; заробітну плату за ІІ-шу половину травня 2026 виплачено 08.06.2026 згідно відомості розподілу виплат №260608РВ000056152399 від 08.06.2026.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення доводиться матеріалами справи, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення №ЗХ/ЛВ/023637/035978/П/ПТ від 11.09.2026 року, актом за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання вимог законодавства у сфері охорони праці №ЗХ/ЛВ/023637/023679 від 12.08.2026 року, відомістю розподілу виплат №260520РВ000055717349 від 20.05.2026; відомістю розподілу виплат №260608РВ000056152399 від 08.06.2026.

Відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Згідно зі ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Статтею 22 КУпАП передбачено, що при малозначності вчиненого адміністративного правопорушення орган (посадова особа), уповноважений вирішувати справу, може звільнити порушника від адміністративної відповідальності і обмежитись усним зауваженням.

Під малозначністю вчинення адміністративного правопорушення слід розуміти такі дії, які в результаті їх вчинення не спричинили значної шкоди охоронюваним законом інтересам.

Тобто, при розгляді справи суд зобов`язаний перевірити всі обставини адміністративного правопорушення, оцінити його наслідки, переконатися, що внаслідок його вчинення не завдана значна шкода окремим громадянам або суспільству, дослідити обстановку, в якій вчинене порушення, особу порушника, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність, тощо. Аналіз та правова оцінка зазначених даних дозволяють вирішити питання про звільнення порушника від адміністративної відповідальності й можливість обмежитися усним зауваженням.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КУпАП, при оголошенні усного зауваження виноситься постанова про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Виходячи з наведеного, враховуючи, що вчинене нею правопорушення за своїм характером та наслідками не становить великої суспільної небезпечності, не завдало збитків державним або суспільним інтересам, а тому є малозначним, зважаючи на особу, що притягується до відповідальності, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась, у зв`язку з чим вважаю, що на підставі ст. 22 КУпАП ОСОБА_1 слід звільнити від адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 41 КУпАП, обмежившись усним зауваженням, а справу провадженням закрити.

Керуючись статтями 22, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя

постановив:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.41 КУпАП, та застосувати до неї захід впливу усне зауваження.

Стягнути ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду.

Суддя Нагірна О.Б.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua