Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №452/4283/25 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/4283/25

Провадження №2/442/387/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

05 жовтня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Нагірна О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Лесович О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дрогобичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 442/4283/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Служба у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради, про усунення перешкод у спілкуванні батька з дітьми та визначення порядку спілкування,

встановив :

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача, в якій просить усунути перешкоди у спілкуванні з дітьми: сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та дочкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які створює відповідачка.

В обґрунтування позову покликається на те, що 20 травня 2017 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_5 . Від шлюбу у нас народилося двоє дітей: син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочка - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

19.12.2024 року, ОСОБА_6 звернулася до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області з позовом до нього про розірвання шлюбу. У своїй заяві позивачка не зазначила жодної причини для розірвання їхнього шлюбу, лише вказала, що вона не бажає продовжувати проживати однією сім?єю із відповідачем та не хоче бути пов`язана взаємними правами та обов`язками. Він подав клопотання про застосування строку на примирення, яке було задоволено судом з 01.04.2025 року по 01.07.20220 року. За цей час примиритися їм не вдалося, оскільки ОСОБА_7 не перебуває на території України, вона разом з дітьми виїхала закордон у 2022 році, після повномасштабного вторгнення, де і до тепер проживає.

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14 серпня 2025 року по справі № 442/10516/24, шлюб між нами розірвано.

З моменту виїзду ОСОБА_2 з дітьми за кордон , вона безпідставно перешкоджає його спілкуванню з дітьми: не дозволяє бачитися, блокує телефонні номери і месенджери, не відповідає на повідомлення, не інформує про місце перебування дітей та інші обставини, що унеможливлює його участь у їхньому вихованні. Тобто ОСОБА_2 , без його відома та дозволу разом з дітьми покинула територію України та виїхала за закордон, що порушує його права як батька.

Відповідачка чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми шляхом відібрання та вимкнення засобів зв?язку та безпідставно відмовляється повертатись з дітьми до місця її та дітей постійного проживання. Досягти домовленості про побачення з дітьми не вдається, вжиті ним заходи щодо мирного вирішення питання про добровільне повернення відповідачем дітей до постійного місця проживання в Україні не дали результатів, тому він змушений звернутись з даним позовом до суду.

Враховуючи наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки участь беька у вихованні дітей та спілкуванні з ними відповідає інтересам дітей, забезпечує справедливу рівновагу між забезпеченням прав дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини, вважаю, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

А саме необхідно визначити його участь у вихованні доньки - ОСОБА_4 та сина - ОСОБА_3 , наступним чином: з 01 липня кожного року протягом 21 календарного дня - за місцем проживання батька; святкові дні (день народження батька, день народження дитини, Різдво, Новий Рік, Великдень) - протягом 7 календарних днів почергово за місцем проживання кожного з батьків або на нейтральній території (за домовленістю між батьками щодо узгодження часу та місця), починаючи з Різдва за місцем проживання батька.

При цьому, не заперечує щодо відстрочення виконання рішення суду щодо визначеного способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей на період дії в країні воєнного стану та перебування дітей в цей час за кордоном.

Таке процесуальне рішення відповідає положенням ст. 267 ЦПК України і ухвалюється судом задля убезпечення дітей від загрози її життю та здоров?ю, що являється найголовнішою прерогативою.

На час дії воєнного стану в Україні та перебування дітей у цей період за кордоном, зобов?язати мати дітей, ОСОБА_2 організувати спілкування доньки - ОСОБА_4 та сина - ОСОБА_3 з батьком ОСОБА_1 в режимі відеозв`язку через засоби мобільного зв`язку кожного вівторка, четверга та суботи з 19:00 год протягом 30 хв.

Ухвалою судді від 18.12.2025 позовну заяву залишено без руху.

06.01.2026 на виконання ухвали від 18.12.2025 від представника позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити в порядку загального позовного провадження, про що повідомити сторони, встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, пред`явлення зустрічного позову. Також, позивачу встановлено п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, а відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення. Призначено підготовче судове засідання на 03.02.2026. 17.07.2026 від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи у їх відсутності, покладаються на думку суду.

Процесуальною ухвалою судді від 03.02.2026 замінено третю особи Службу у справах дітей виконавчого комітету Рудківської міської ради на Службу у справах дітей виконавчого комітету Дрогобицької міської ради.

03.02.2026 розгляд справи відкладено на 11.03.2026.

05.03.2026 від позивача надійшла позовна заява із заміненою третьою особою.

11.03.2026 розгляд справи відкладено на 01.04.2026.

01.04.2026 розгляд справи відкладено на 29.04.2026.

29.04.2026 розгляд справи відкладено на 27.05.2026.

27.05.2026 від представника позивача надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

27.05.2026 розгляд справи відкладено на 01.07.2026.

01.07.2026 від представника позивача надійшло клопотання про витребування доказів.

Ухвалою від 01.07.2026 постановлено витребувати у Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул. Володимирська, 26, ідентифікаційний код: 37996391) відомості щодо дати, часу та пункту пропуску через державний кордон України, через який ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перетинали державний кордон України у період з 01.01.2022 року по теперішній час. Витребувати у Посольства України у Сполученому королівстві Великої Британії і Північної Ірландії (адреса: 60 Holland Park, London W11 3SJ, електронна адреса: consul_gb@mfa.gov.ua) відомості щодо перебування на консульському обліку ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У разі перебування на консульському обліку - повідомити дату взяття на такий облік та останнє місце проживання )реєстрації) в межах консульського обліку. Розгляд справи відкладено на 21.07.2026.

20.07.2026 від Державної прикордонної служби України надійшла відповідь про уточнення даних.

Ухвалою від 21.07.2026 постановлено витребувати у Державної прикордонної служби України (01601, м.Київ, вул.. Володимирська, 26, ідентифікаційний код: 37996391) відомості щодо дати, часу та пункту пропуску через державний кордон України, через який ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , громадянство - Україна; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянство - Україна; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянство - Україна; перетинали державний кордон України у період з 01.01.2022 року по теперішній час. Відкласти судове засідання на 15.09.2026.

29.07.2026 від Посольства України у Сполученому королівстві Великої Британії і Північної Ірландії надійшла відповідь, де зазначено, що станом на 29.07.2026 ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на консульському обліку в Посольстві не перебувають.

30.07.2026 від Державної прикордонної служби України надійшла відповідь

Ухвалою від 15.09.2026 закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду на 05.10.2026.

Сторони в судове засідання не з`явилися.

Від позивача надійшла заява про слухання справи у його відсутності та підтримання позову.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті Судової влади України.

Від представника служби у справах дітей при виконкомі Дрогобицької МР надійшла заява про слухання справи у їх відсутності, щодо задоволення вимог не заперечує.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Дослідивши та перевіривши зібрані по справі докази, оцінивши їх в сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Частиною 1 статті 5 ЦПК України визначено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , уклали шлюб 20.05.2017. Прізвище після державної реєстрації шлюбу чоловіка та жінки - « ОСОБА_12 ».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 14.08.2025 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірвано.

Так, згідно з ч. 8 ст. 7 СК України, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органми, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Преамбулою, статтями 5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточені, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов`язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Відповідно до ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Частиною 1 статті 150 СК України визначені головні напрями виховного процесу, який мав би зосереджуватися на основних суспільних цінностях повазі до інших людей, любові до членів своєї сім`ї, родини.

Згідно зі ст.151 СК України батьки мають переважне право перед іншими особами на особисте виховання дитини.

Статтею 153 СК України передбачено, що мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Той з батьків, хто проживає окремо від дитини зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той з батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвитку дитини (ст. 157 СК України).

За частинами першою та другою ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Права батьків щодо виховання дитини розцінюється як засіб виконання ними своїх обов`язків щодо неї.

Таким чином, законодавство України закріпило право одного з батьків, хто проживає окремо від дитини, на спілкування з нею та право брати участь у її вихованні.

Із системного тлумачення ч. 1 ст. 3 Конвенції «Про права дитини», ст.ст.7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001р. №2402-III, батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

У відповідності до ч.2 ст.15 цього ж Закону, батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватись з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини.

Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Згідно з ч. 4 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 159 СК України під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Статті 158, 159 СК України визначають порядок вирішення спору щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї. Зокрема, спір щодо участі у вихованні дитини того з батьків, хто проживає окремо від неї, попередньо розглядає орган опіки і піклування.

Підставою для подання позову про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною є : чинення перешкод тим з батьків, з ким проживає дитина, спілкуванню та вихованню дитини другим з батьків, який проживає окремо від неї; недодержання вимог рішення органу опіки та піклування.

Згідно зі статтею 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов`язковим до виконання.

Батько, який проживає окремо від дітей, зобов`язаний брати участь у їх вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дітьми, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, попередню прихильність кожної дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дітьми, не може перешкоджати батьку спілкуватися з ними та брати участь у їх вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дітей.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).

Дитина є найбільш вразливою стороною під час будь-яких сімейних конфліктів, оскільки на її долю випадає найбільше страждань та втрат. Судовий розгляд сімейних спорів, у яких зачіпаються інтереси дитини, є особливо складним, оскільки в його процесі вирішуються не просто спірні питання між батьками та іншими особами, а визначається доля дитини, а тому результат судового розгляду повинен бути спрямований на захист найкращих інтересів дитини.

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).

За правилами статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За змістом статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно зі статтею 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Статтею 88 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.

Згідно з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30 серпня 2023 року у справі № 348/1451/20 думка неповнолітніх дітей є достатньо вразливою для нав`язування певних ідей та думок близькими родичами, з якими вона постійно проживає.

Крім цього, слід зазначити, що у постанові Верховного Суду від 28 січня 2019 року по справі №619/3051/17, судом визнано, що особисті конфлікти між сторонами не повинні порушувати інтереси дитини. Судом касаційної інстанції вказано на те, що законодавством передбачено рівність прав та обов`язків батьків щодо дитини незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відтак, враховуючи, що батьки самостійно не можуть досягти згоди щодо способу участі батька, який проживає окремо від дітей у їх вихованні і спілкуванні із ними, враховуючи вік кожної дитини, факт їх проживання виключно із матір`ю, відсутність достатнього взаєморозуміння між сторонами, суд дійшов висновку про визначення порядку та способи участі батька ОСОБА_1 .

Визначаючи порядок побачень батька з дітьми, суд виходить з того, що діти наразі перебувають за межами України разом з матір`ю. Отже, потенційне спілкування батька з дітьми за допомогою телефонного зв`язку не може бути обмежене ні часом, ні матір`ю, однак з урахуванням думок дітей.

Разом з тим, враховуючи наведене, позиції позивача, з метою забезпечення фактору стабільності, який надає кожній дитині можливості нормально розвиватись, враховуючи вік дітей, їх режим дня, стан здоров`я, та необхідність забезпечення психологічно комфортних умов для дітей, звичайного ритму життя дітей та такому, що буде сприяти їх стабільному та нормальному розвитку, суд дійшов висновку, що порядок участі батька у вихованні дітей, слід визначити наступним чином :

- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наступний спосіб у спілкуванні та виховані дітей, сина?- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : з 01 липня кожного року протягом 21 календарного дня - за місцем проживання батька; святкові дні (день народження батька, день народження дитини, Різдво, Новий Рік, Великдень) - протягом 7 календарних днів почергово за місцем проживання кожного з батьків або на нейтральній території (за домовленістю між батьками щодо узгодження часу та місця), починаючи з наступного після постановлення рішення суду Різдва за місцем проживання батька.

- на час дії воєнного стану в Україні та перебування дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у цей період за кордоном зобов?язати мати дітей, ОСОБА_2 організувати спілкування сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в режимі відеозв?язку через засоби мобільного зв?язку кожного вівторка, четверга та суботи з 19:00 годин протягом 30 хвилин.

Правосуддя не в змозі встановлювати, запроваджувати або припиняти сталі чутливі людські стосунки та приписувати чи забороняти почуття прихильності й комфорту, а лише формує у процесуальний спосіб найсприятливіші за конкретних обставин справи умови для цього.

Визначений судом спосіб участі батька у спілкуванні з дітьми та їх вихованні не є перешкодою для підтримки зв`язків між батьком і дітьми у інших формах за погодженням батьків або ж зміни компетентним органом встановленого порядку за наявності обставин, що мають істотне значення.

До того ж, суд наголошує, що для дітей вкрай важлива нормальна комунікація батьків у спілкуванні між собою в питаннях виховання дітей.

За аналізом перевірених і оцінених в судовому засіданні доказів, суд дійшов висновку, що вимоги позивача у частині наявності перешкод у спілкуванні з дітьми є обґрунтованими, щодо способів участі у вихованні та спілкування позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з урахуванням визначеного судом порядку.

Суд також вважає за необхідне роз`яснити сторонам, що зміни до встановленого судом графіку можуть вноситись за їх спільної згоди шляхом проведення переговорів. Рішення суду не позбавляє сторін можливості самостійно визначитись з іншими способом та порядком їх участі у вихованні дітей, що буде відповідати їхнім інтересам.

Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, § 23).

Суд вважає за необхідне роз`яснити, що якщо не зважаючи на рішення суду, яким встановлено певний графік спілкування матері з дитиною, відбуватиметься подальше перешкоджання дотриманню встановленого порядку та графіку спілкування з дитиною, то варто звернутись до органів державної виконавчої служби з метою примусового виконання рішення суду.

Якщо і державні виконавці не зможуть допомогти в даній ситуації доцільно звернутись до правоохоронних органів з поданням (повідомленням) про притягнення до відповідальності за умисне невиконання рішення суду відповідно до ст. 382 Кримінального кодексу України.

Щодо відстрочення виконання рішення.

Можливість побачень батька з дітьми в Україні ускладняється фактом того, що діти на теперішній час проживають у Великобританії, тому суд приходить до висновку, що порядок виконання вищезазначеного способу участі батька у спілкуванні та вихованні дітей в частині особистих зустрічей доцільно відстрочити на час воєнного стану в Україні та перебування дітей у цей період за кордоном та залишити під час фактичного перебування батька в країні місця проживання дітей з матір`ю за кордоном.

Щодо судових витрат.

Разом з тим, враховуючи, що позов задоволено частково, з урахуванням вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений ним судового збору у розмірі 1221,20 грн.

На підставі наведеного та керуючись статтями 3, 4, 10, 12, 13, 17, 18, 76-81, 133, 137, 141, 222, 224, 258-259, 263-268, 273, 352, 354-355 ЦПК України, статтями 19,158,159 СК України , суд

постановив :

позов задоволити.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у спілкуванні батька ОСОБА_1 з дітьми: сином - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та дочкою - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які створює відповідачка, а саме:

- визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , наступний спосіб у спілкуванні та виховані дітей, сина?- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 : з 01 липня кожного року протягом 21 календарного дня - за місцем проживання батька; святкові дні (день народження батька, день народження дитини, Різдво, Новий Рік, Великдень) - протягом 7 календарних днів почергово за місцем проживання кожного з батьків або на нейтральній території (за домовленістю між батьками щодо узгодження часу та місця), починаючи з наступного після постановлення рішення суду Різдва за місцем проживання батька.

- на час дії воєнного стану в Україні та перебування дітей: сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , у цей період за кордоном зобов?язати мати дітей, ОСОБА_2 організувати спілкування сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 в режимі відеозв?язку через засоби мобільного зв?язку кожного вівторка, четверга та суботи з 19:00 годин протягом 30 хвилин.

Порядок виконання способу участі батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 наступний спосіб у спілкуванні та вихованні дітей, сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та дочки - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відстрочити на час дії воєнного стану в Україні та перебування дітей у цей період за кордоном.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1221 гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_5 .

Суддя: Нагірна О.Б.