Рішення від 29 вересня 2026 р. у справі №442/5021/26 — Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/5021/26

Провадження №2/442/2178/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

в складі: головуючого судді Нагірної О.Б.,

за участю секретаря судового засідання Лесович О.Ю.,

в місті Дрогобичі у відкритому судовому засіданні, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу № 442/5021/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат,

учасники справи:

представник позивача ОСОБА_3 ,

позивачка ОСОБА_1 ,

встановив:

Позивачка звернулася з позовом до відповідача, просить змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.10.2021 у справі №442/6936/21, та стягувати з відповідача в її користь аліменти на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини із всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з дня подання позову. Стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати на неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 6650гривень.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що перебувала у шлюбі з відповідачем з 12.07.2013 року, який був розірваний 25.01.2016 згідно судового рішення. За час спільного проживання у сторін народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . За рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.10.2021 у справі № 442/6963/21 було присуджено стягувати з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання неповнолітнього сина у твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00грн щомісячно, які відповідач сплачує у примусовому порядку. Проте позивач вважає, що на даний час визначена судом сума аліментів не забезпечує сину належне матеріальне утримання. Він часто хворіє, потребує постійного лікування, обстеження, а єдиним доходом позивачки є державна соціальна допомога, які вона отримує як мати дитини з інвалідністю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Відповідач є здоровим та працездатним, мобілізований до лав ЗСУ, але у більшому розмірі аліменти сплачувати не бажає, як і додаткові витрати, які позивачка понесла на навчання сина в ІТ- таборі.

Ухвалою від 13.07.2026 в зазначеній справі відкрито провадження та постановлено розглядати дану справу в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

28.09.2026 від представника відповідача, адвоката Галишина А.В., надійшов відзив на позовну заяву, у якому просить поновити відповідачу строк на подання відзиву, відмовити у задоволені позовних вимог про зміну способу стягнення аліментів та стягнення додаткових витрат, зменшити витрати на професійну правничу допомогу. Зокрема вважає недоведеними підстави зміни способу стягнення аліментів, вказує, що у відповідача змінився сімейний стан – він одружився і в нього народився син, а тому належне утримання ОСОБА_6 має забезпечуватися без ігнорування такого самого права іншої дитини. Не погоджується, що витрати на ІТ-табір викликані особливими здібностями дитини та вказує, що його не повідомляли про таку освітню послугу.

Позивач та її представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, та просили позов задовольнити.

Відповідач та його представник в судове засідання не з`явилися, не повідомили суд про причину неявки, хоча належним чином були повідомлені про дату та час розгляду справи.

У зв`язку з цим суд визнає неявку відповідача та його представника неповажною та вважає, що справу можливо слухати у їх відсутності, оскільки в матеріалах справи є достатньо належних доказів про права, обов`язки та взаємовідносини сторін.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що відповідно до свідоцтва про народження Серії НОМЕР_1 батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_2 та ОСОБА_7 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб між ОСОБА_8 і ОСОБА_7 , її прізвище після реєстрації шлюбу 21.09.2016 – ОСОБА_9 .

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області у справі №442/6936/21 від 07.10.2021 року позов ОСОБА_1 задоволено частково: змінено розмір аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 16 листопада 2015 року, ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі у розмірі 2500,00грн, але не менше, ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Відповідно до довідок лікарів-спеціалістів, долучених до позову, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , часто хворіє на ГРЗ, Респіраторний алергоз, Бронхіальну астму.

Посвідченням серія НОМЕР_2 підтверджується отримання ОСОБА_1 державної соціальної допомоги на дитину з інвалідністю до 18 років підгрупа «А» ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Відповідно до довідки ГУ ПФУ у Львівській області від 03.09.2026 року, розмір соціальної допомоги особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю становить з березня по серпень 2026 року у розмірі 8840,50грн щомісячно.

З Договорів №066010725 від 16.05.2024 року, №066010818 від 26.07.2024 року та №066011144 від 17.06.2025 року вбачається що такі укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп`ютерна академія ІТ-степ Нікополь» та ОСОБА_1 про навчання ОСОБА_4 . Додатками до договорів встановлено вартість навчання по 4300,00грн у 2024 році та 4700,00грн у 2025 році.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини другої статті 51 Конституції України батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч.3 ст.51 Конституції України). Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

За змістом статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.2 ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.

Згідно зі ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Тобто, саме позивачу належить право вибору способу стягнення аліментів (у твердій грошовій сумі чи у частці від заробітку платника аліментів) і саме вона має право на подання позову про зміну способу стягнення аліментів.

Також, суд враховує правову позицію Верховного суду України у справі за № 143 цс 13, відповідно до якої з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження з врахуванням положеннь ст.192 СК України зміна розміру аліментів може полягати й у зміні способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки).

Частиною 1 статті 183 СК України встановлено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до частини першої статті 192 Сімейного кодексу України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника аліментів або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених у статтях 182-184 СК України, не може обмежуватися разовим її здійсненням.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позивач, як одержувач аліментів, довела підставність своїх вимог про зміну способу стягнення аліментів, зважаючи на стан здоров`я дитини, її матеріальний стан, а також повсякденні обов`язки та відповідальність по утриманню та вихованню сина. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Суд, при розгляді вимог позивача про зміну способу стягнення аліментів, приймає до уваги й інтереси дитини, яка має право на достатній рівень матеріального забезпечення та розмір аліментів має бути необхідним і достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, при цьому, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження неможливості сплати аліментів, погіршення стану здоров`я чи матеріального становища, оскільки своїх заперечень у виді відзиву та жодних документів на спростування доводів позивача останній не подав. Наявність другої дитини від іншого шлюбу саме по собі не є підставою для зменшення мінімального гарантованого розміру аліментів на одну дитину, який встановлений ч.2 ст.182 СК України.

Згідно з п.23 постанови пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

З огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, в силу статті 192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів, визначений у твердій грошовій сумі, та навпаки).

Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 30 червня 2020 року (справа №343/945/19), від 12 січня 2022 року (справа №545/3115/19), від 22 серпня 2022 року (справа №712/6313/21).

Згідно із вимогами частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов`язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Відповідно до вимог частини другої статті 185 СК України розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.

Аналіз відповідних норм Закону вказує на те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.

Відповідно до ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини. Отже, кожен із батьків зобов`язаний приймати участь у додаткових витратах на дитину і вони мають рівні обов`язки щодо несення таких витрат.

А тому, враховуючи те, що ОСОБА_1 уклавши договори з Товариством з обмеженою відповідальністю «Комп`ютерна академія ІТ-степ Нікополь» на навчання ОСОБА_4 комп`ютерній грамоті, понесла документально підтверджені додаткові витрати у розмірі 13300 гривень, з відповідача на її користь підлягають стягненню додаткові витрати у розмірі 6650 гривень.

З урахуванням викладеного, суд ухвалює рішення про задоволення позову.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до статей 133, 141 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

За приписами ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Позивач у позові заявила про відшкодування за рахунок відповідача 4000 гривень витрат на професійну правничу допомогу, у підтвердження чого надано: договір про надання правничої допомоги від 26.05.2026, Акт №1 прийняття-передачі наданих послуг від 22.06.2026, згідно з яким адвокатом надано послуги на загальну суму 4000 гривень, квитанцію до прибуткового касового ордера про сплату позивачкою коштів.

Витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).

Враховуючи наведене, позивач надала докази про понесені витрати на правничу допомогу у розмірі 4 000 грн.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати, а тому згідно з вимогами ст. 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача слід стягнути понесені ним і документально підтверджені витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень, а також з відповідача слід стягнути судовий збір в дохід спеціального фонду Державного фонду України в сумі 1331 гривень 20 копійок.

Керуючись статтями 3, 12, 13, 7681, 89, 141, 258, 259, 263265, 273, 354 ЦПК України, статтями 141, 180, 181, 182, 183, 184, 185, 192 СК України, суд

ухвалив:

позов задоволити.

Змінити спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 07.10.2021 у справі № 442/6963/21.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі частини із всіх видів заробітку щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня набрання рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

Відкликати попередній виконавчий лист № 442/6963/21 про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в твердій грошовій сумі в розмірі 2500 гривень, щомісячно.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 6650 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу в розмірі 4000 гривень.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 1331,20 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП – НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП – НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повний текст рішення виготовлено 05.10.2026.

Суддя О.Б.Нагірна