Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №943/1817/26 — Буський районний суд Львівської області

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Єдиний унікальний номер №943/1817/26

Провадження №3/943/600/2026

02 жовтня 2026 року м. Буськ

Суддя Буського районного суду Львівської області Журибіда Б.М., розглянувши матеріали, які надійшли від заступника начальника ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, гр. України, місце праці не встановлено, проживає в АДРЕСА_1

за ст. 130 ч.1 КУпАП –

встановив :

З протоколу серії ЕПР1 № 770875 від 13.09.2026 року, вбачається, що 13.09.2026 о 23.02 год в с. Новий Милятин по вул. Незалежності (Гагаріна) 34 Золочівського району Львівської області водій ОСОБА_2 керував автомобілем марки «Мерседес Бенс 250T», н/з НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку проводився зі згоди водія, на місці зупинки транспортного засобу з застосуванням спеціалізованого приладу «Alcotest Drager 6820» Тест № 784, результат 2,21% проміле, під відеозапис, чим порушив п. 2.9 а ПДР України та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

На виклик суду, ОСОБА_2 не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином за вказаним у протоколі місцем його проживання. Ігнорування останнім повістки суду про виклик в судове засідання, суддя розцінює як бажання уникнути покарання та зловживання процесуальними правами. Однак під відеозапис, який наявний в матеріалах справи, вину свою у вчиненому визнав, що випив дві пляшки пива.

Зважаючи на сповіщення порушника ОСОБА_2 про розгляд адміністративних матеріалів, судом вирішено провести розгляд справи у його відсутності, що не суперечить правовим приписам ч.2 ст.268 КУпАП.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з`ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення не вбачаю, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення, а також враховуючи обізнаність ОСОБА_2 про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, вважаю, що слід вирішити справу у відсутності останнього та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, приходжу до наступних висновків.

Відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Об`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, полягає у керуванні транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху передбачено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Порядок проходження огляду осіб з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції закріплено у ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735).

Згідно з п. 12 розділу II Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції (тобто ознаками наркотичного сп`яніння), поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Протокол складено з дотриманням вимог ст. 256 КУпАП та відповідно до п. 9 Інструкції містить у собі всі необхідні відомості.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 770875 від 13.09.2026 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, таким зафіксовано дату, місце та обставини вчинення правопорушення.

Огляд водія ОСОБА_2 на стан сп`яніння відбувся на місці з використанням спеціального приладу «Alcotest Drager 6820» Тест № 784, результат 2,21% проміле, зі згоди водія.

Згідно роздруківки приладу «Alcotest Drager 6820» Тест № 784, до вказаного вище протоколу, водій ОСОБА_2 продув вказаний вище прилад, результат 2,21 % (проміле). З результатом продування такого водій погодився, про що свідчить його підпис на роздруківці. Факт продування водієм «Alcotest Drager 6820» Тест № 784, з результатом позитивний, підтверджується актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Вчинення даного правопорушення стверджується рапортом поліцейського СРПП ВП № 2 Золочівського РВП ГУНП у Львівській області від 14.09.2026 року; актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів; роздруківкою приладу газоаналізатора «Alcotest Drager 6820» Тест № 784, результат 2,21% проміле від 13.09.2026 року, зі згоди водія, постановою серії ЕНА № 7878710 від 13.09.2026 року про притягнення ОСОБА_2 до адмінвідповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП за керування т/з обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР України.

Дана подія також зафіксована на DVD диску, який доданий до матеріалів справи та приймається судом як належний та допустимий доказ у справі.

Судом оглянуто відезапис на компакт-диску з бодікамери поліцейського, зокрема на файлі зафіксовано момент керування транспортним засобом та зупинки поліцейськими автомобіля під керуванням ОСОБА_2 , розмову водія з поліцейськими. Причиною зупинки автомобіля останнього було порушення правила дорожнього руху, а саме 23.02 год.. На неодноразові пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння, водій неодноразово відмовлявся. Зокрема на 15.39 хв відео зафіксовано пропозицію пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою алкотестера, водій повідомив, що «випив дві пляшки пива». На повторні пропозиції поліцейського пройти огляд на стан сп`яніння на місці зупинки ОСОБА_2 погодився пройти, однак неодноразово стверджував, що «випив дві пляшки пива», останньому було роз`яснено права, також водію роз`яснено, що відносно нього буде складено протокол ч.1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, докази, здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку і перевірені під час розгляду в суді в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності не має.

Згідно статті 129 Конституції України розгляд і вирішення справ в судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України, Європейський суд з прав людини, що при оцінці доказів суд з прав людини зазначив, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумцій факту.

Дослідивши відеозапис, вивчивши матеріали, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_2 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції з переглянутого відеозапису виявлено не було.

Виходячи із вищезазначеного, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до висновку, що ОСОБА_2 слід визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, та обрати йому покарання у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, що за своїм видом і мірою є справедливим та достатнім для виправлення правопорушника та запобіганню вчинення ним нових правопорушень.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_2 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 665,60 грн.

Підстав, що виключають адміністративну відповідальність останнього, згідно ст. 17 КУпАП України, у справі не встановлено.

Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли.

Штраф має бути сплачений порушником не пізніше як протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження даної постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, встановлений статтею 307 КУпАП, стягнення накладається у подвійному розмірі відповідно до ст. 308 КУпАП.

Керуючись ст. ст. 40-1, 276-280, 283, 307-308 КУпАП, суддя -

постановив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави, з позбавленням його права керування транспортними засобами терміном на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у вищезазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Постанова про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через Буський районний суд Львівської області.

Суддя Б. М. Журибіда