Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №439/1848/26 — Бродівський районний суд Львівської області

Справа № 439/1848/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

05 жовтня 2026 року м. Броди

Бродівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Рахімової О.В.,

при секретарі Скорик І.Б.,

розглянувши в місті Броди у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, а саме просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором про споживчий кредит № 211524 від 01.12.2025 року у розмірі 18 165,47 грн., а також судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 2 662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000,00 грн.

Позов обґрунтовує тим, що 01.12.2025 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 211524 у формі електронного документа з використанням електронного підпису. За умовами договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит на суму 10 811,00 грн, а позичальник зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти й комісію відповідно до умов договору.

Первісний кредитор свої зобов`язання виконав у повному обсязі шляхом перерахування коштів на платіжну картку відповідача. Проте позичальник прийняті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

03.04.2026 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» було укладено Договір факторингу № 03042026, відповідно до якого (та згідно з Реєстром прав вимог № 2 від 05.05.2026) до позивача перейшло право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 211524 від 01.12.2025 до відповідача ОСОБА_1 .

Позивачем повністю дотримано вимоги ч. 1 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України щодо надсилання відповідачу копії позовної заяви разом з доданими до неї документами, що підтверджується описом вкладення та трекінгом відправлення (вручено одержувачу).

Ухвалою Бродівського районного суду Львівської області від 01.09.2025 року провадження по справі відкрито та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву у якій просить розглянути справу без його участі, просить суд позов задовольнити, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач, в судове засідання не з`явилася повторно, про дату та місце слухання справи належним чином сповіщена, про причини неявки суд не повідомлено.

Відзив на позов та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження від відповідача до суду не надходили.

Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням сторін.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у справі даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України уразі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом установлено, що 01.12.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» було укладено кредитний договір про споживчий кредит № 211524 у формі електронного документа.

Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за допомогою мережі Інтернет пройшла процедуру реєстрації та верифікації на веб-сайті первісного кредитора, пройшла ідентифікацію, зокрема за допомогою системи BankID НБУ, ознайомилася з умовами кредитування та підтвердила свій намір укласти договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором (4op2auld). На виконання умов договору первісний кредитор перерахував коштів на банківську картку відповідача № 4149-60XX-XХХХ-2404.

З отриманої на виконання ухвали суду відповіді АТ КБ «ПриватБанк» від 25.08.2026 року № 20.1.0.0.0/7-260820/29202-БТ та банківської виписки по картковому рахунку № НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ), належному ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 , фінансовий номер +380632699142), вбачається, що в період укладення договору 01.12.2025 року на вказаний рахунок відповідача через платіжні сервіси/інтегратори надійшли такі грошові кошти: 8 000,14 грн (операція CASH2CARD A2C EASYCASH, Visa Direct від 01.12.2025); 6 000,00 грн (операція EASYPAY*NEZALEZHNIFIN, Visa Direct від 01.12.2025).

03.04.2026 року між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу № 03042026. Відповідно до Реєстру прав вимог № 2 від 05.05.2026 року та Акту приймання-передачі Реєстру прав вимог № 2 від 05.05.2026 року Позивач набув право вимоги заборгованості за Кредитним договором № 211524 від 01.12.2025 року відносно боржника ОСОБА_1 .

За таких обставин ТОВ «Юніт Капітал» є належним кредитором у спірних правовідносинах і набуло права вимоги стягнення заборгованості з відповідача.

У матеріалах цивільної справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно сплатив заборгованість за кредитним договором.

Розмір заборгованості відповідача підтверджується наданими позивачем доказами: Розрахунком заборгованості та Випискою з особового рахунку боржника за період з 05.05.2026 по 01.06.2026. Враховуючи, що позивачем самостійно зменшено суму позовних вимог шляхом виключення штрафних санкцій (2 100,00 грн), розмір заборгованості до стягнення становить 18 165,47 грн, що включає: 10 811,00 грн тіла кредиту, 6 753,47 грн. відсотків та 601,00 грн комісії.

Згідно зі статтями 12,13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому суд розглядає цивільні справи не інакше як в межах заявлених вимог і на підставі наданих учасниками справи доказів

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України,доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір.

Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Європейський суд справ людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до положень ст.5,15 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною. Суб`єкти електронного документообігу, які здійснюють його на договірних засадах, самостійно визначають режим доступу до електронних документів, що містять конфіденційну інформацію, встановлюють для них систему (способи) захисту.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі (ч. 1ст. 205 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 5 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електроннукомерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст.11Закону України «Про електроннукомерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання)до нього(ч.5ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому т.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст.12 Закону України «Про електроннукомерцію» визначено, якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. (ч. 1ст. 612 Цивільного кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання. (ч. 2ст. 615 Цивільного кодексу України)

Кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів на суму кредиту у розмірах і в порядку, що встановлені договором. Якщо договір не містить умови про розмір процентів, він визначається обліковою ставкою банківського процента (ставкою рефінансування), встановленою Національним банком України. У разі відсутності іншої угоди проценти виплачуються щомісяця до дня повернення суми кредиту.

Позичальник зобов`язаний повернути кредитодавцеві відповідну суму коштів у строк та в порядку, встановленому договором. Якщо позичальник не виконав цього зобов`язання, він повинен сплатити пеню (у вигляді процентів) від дня, коли настав строк виконання, до дня повернення коштів кредитодавцеві, незалежно від сплати процентів за умовами договору.

Відповідно до частини першої статі 625Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно з ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст.ст.610,611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

З огляду на викладене, в розрізі даного спору убачається, що між сторонами виникли договірні відносини, які регулюються укладеним 06.02.2020 року кредитним договором № 760280127 та у зв`язку із неналежним виконанням боржником умов зазначеного договору, у позивача як кредитора за спірними зобов`язаннями виникло право вимоги стягнути з відповідача заборгованість по кредиту, по відсоткам за користування кредитом, а також по передбаченим договором санкціям.

Судовим розглядом було встановлено, що вказаний кредитний договір відповідачем не оспорювався, недійсним в судовому порядку не визнавався , а відтак є чинним і підлягає до виконання його сторонами. ОСОБА_1 під час укладення вказаного договору, ознайомилась з його текстом та змістом в цілому, що підтверджується особистим підписом позичальника.

Таким чином, відповідачу первісним кредитором була надана уся інформація, що надається кредитодавцем споживачу відповідно до ч. 3 ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування».

Оскільки, кредитний договір був підписаний відповідачем без будь-яких застережень, суд приходить до висновку, що остання погодилась з його умовами, та зобов`язалась виконувати їх.

Правильність наданих товариством розрахунків заборгованості не спростована відповідачем в установленому законом порядку, вказаний розрахунок суд приймає до уваги як належний та допустимий доказ. У спростування зазначених представником позивача доводів відповідач будь-яких доказів не надав.

Суд вважає, що позивачем доведено факт виникнення зобов`язальних правовідносин між сторонами.

Враховуючи те, що відповідач, будучи ознайомлений з умовами кредитування, уклавши кредитний договір, не виконує його істотні умови щодо порядку та строків погашення кредиту, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Юніт Капітал» підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором на загальну суму 18165,47 грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача у разі задоволення позову. Позивачем при поданні позовної заяви в електронній формі сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн (із застосуванням коефіцієнта 0,8 відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»). Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Розглядаючи вимогу про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Розмір витрат визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав: Договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20.01.2026, Додаткову угоду № 25771572835 від 25.05.2026 та Акт прийому-передачі наданих послуг. Згідно з описом виконаних робіт адвокатом надано такі послуги: вивчення матеріалів справи - 1 000,00 грн; складання адвокатського запиту - 500,00 грн; складання клопотання про витребування доказів - 500,00 грн; складання позовної заяви - 5 000,00 грн (загалом 7 000,00 грн).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу суд враховує складність справи, час, витрачений адвокатом, обсяг наданих послуг та значення справи для сторони.

Враховуючи, що відповідач клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу не подала, надані послуги документально підтверджені та співмірні із предметом спору, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 7 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.141, 200, 258, 259, 263-265ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 34, офіс 333, код ЄДРПОУ: 43541163, р/р: НОМЕР_4 в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК») заборгованість за Кредитним договором № 211524 від 01.12.2025 року в розмірі 18 165 (вісімнадцять тисяч сто шістдесят п`ять) грн 47 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду.

Суддя О.В. Рахімова