Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №336/4202/26 — Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/4202/26

Провадження №: 2-о/336/229/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Коваленка П.Л., присяжних Полторацької Л.М., Левченко О.А., за участі секретаря судового засідання Цвєткової Т.В., представників заявників Майстро В.Г., Мітасова М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , заінтересовані особи: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

05 травня 2026 року до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя надійшла заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від представника – адвоката Майстро В.Г. про оголошення фізичної особи померлою.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 11 травня 2026 року заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження.

В обґрунтування заяви заявники зазначили, що вони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 17 серпня 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану Шевченківської райадміністрації Запорізької міської ради.

ОСОБА_3 проходив військову службу у Збройних Силах України за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 на посаді кулеметника 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 7-ї стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 .

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 298 від 23 вересня 2025 року ОСОБА_3 , який прибув із військової частини НОМЕР_4 , з 23 вересня 2025 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , на всі види забезпечення та визначено таким, що прийняв справи та посаду і приступив до виконання службових обов`язків на посаді кулеметника 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 7-ї стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони.

06 жовтня 2025 року під час виконання бойового завдання поблизу населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області ОСОБА_3 зник безвісти.

Відповідно до сповіщення сім`ї № 12749 від 14 жовтня 2025 року, виданого ІНФОРМАЦІЯ_2 , солдат ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , кулеметник 2-го стрілецького відділення 1-го стрілецького взводу 7-ї стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , 06 жовтня 2025 року поблизу населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області зник безвісти.

Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 316 від 10 жовтня 2025 року, на підставі доповіді командира НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони старшого лейтенанта ОСОБА_4 № 3Б/370/нт від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_3 визначено таким, що зник безвісти 06 жовтня 2025 року.

Водночас матеріали, отримані від військової частини НОМЕР_1 , містять відомості не лише щодо юридично оформленого статусу ОСОБА_3 як військовослужбовця, який зник безвісти, а й безпосередні дані щодо обставин події, внаслідок якої він зник.

Так, із витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) № 759 від 15 жовтня 2025 року «Про обставини зникнення безвісти за особливих обставин внаслідок дій з боку противника в районі ведення бойових дій солдата ОСОБА_3 » вбачається, що відповідно до рапорту командира 7-ї стрілецької роти НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 молодшого лейтенанта ОСОБА_5 від 10 жовтня 2025 року № 4092/р, 06 жовтня 2025 року в період часу з 14 год. 10 хв. до 14 год. 47 хв. під час штурмових дій противника поблизу населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області солдат ОСОБА_3 отримав тяжке поранення.

Після огляду військовослужбовець ознак життя не подавав.

У зв`язку із підвищеною активністю штурмових дій противника, щільним вогнем противника із застосуванням артилерії, БпЛА та стрілецької зброї, а також складною обстановкою на лінії бойового зіткнення евакуаційні заходи щодо ОСОБА_3 були призупинені, оскільки місцевість перебувала під вогневим контролем противника.

До розташування підрозділу ОСОБА_3 не повернувся.

Із зазначених документів також встановлено, що на момент настання відповідних обставин ОСОБА_3 виконував бойове завдання відповідно до бойового розпорядження командира НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 від 02 жовтня 2025 року № 3Б/786/дск поблизу населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області.

Відповідно до доповіді командира НОМЕР_3 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_4 № 3Б/370/нт від 10 жовтня 2025 року ОСОБА_3 визначено таким, що зник (відсутній) безвісти за особливих обставин під час виконання обов`язків військової служби та безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

При цьому інформація про те, що ОСОБА_3 добровільно здався у полон або був захоплений у полон, відсутня.

Заявники посилалися на те, що наведені обставини у своїй сукупності свідчать не лише про зникнення їхнього сина під час бойових дій, а дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання.

Оголошення ОСОБА_3 померлим необхідне заявникам для державної реєстрації його смерті та реалізації особистих немайнових і майнових прав, які виникають у зв`язку із загибеллю їхнього сина.

З урахуванням викладеного заявники просили суд оголосити померлим громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП – НОМЕР_5 , уродженця міста Запоріжжя, який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 в районі населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області під час виконання бойового завдання та безпосередньої участі у заходах із забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, та днем його смерті вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В судовому засіданні представник заявників заяву підтримав і просив задовольнти, пославшись на зазначені вище доводи.

Представник Міністерства оборони України подав до суду письмові пояснення, в яких навів відповідні положення законодавства щодо порядку визнання особи померлою, просив врахувати подані письмові пояснення під час вирішення справи та ухвалити законне й обґрунтоване рішення, по суті заяви не заперечував.

Представник Олександрівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначено про відсутність заперечень щодо розгляду справи.

Представник військової частини НОМЕР_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення учасників справи та показання свідків, дослідивши письмові докази у їх сукупності, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також взаємний зв`язок, суд доходить таких висновків.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав (частина перша статті 293 ЦПК України).

Пунктом 3 частини другої статті 293 ЦПК України установлено, що суд розглядає в порядку окремого провадження справи про визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою.

Згідно з частиною першою статті 306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 проходив військову службу за мобілізацією у військовій частині НОМЕР_1 та станом на 06 жовтня 2025 року виконував бойове завдання поблизу населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області.

Під час штурмових дій противника 06 жовтня 2025 року ОСОБА_3 перебував безпосередньо на бойовій позиції.

Унаслідок застосування противником засобів ураження ОСОБА_3 отримав тяжке поранення, після якого ознак життя не подавав.

З огляду на інтенсивність бойових дій, застосування противником артилерії, безпілотних літальних апаратів та стрілецької зброї, перебування відповідної місцевості під вогневим контролем противника евакуація ОСОБА_3 без створення безпосередньої загрози життю інших військовослужбовців була неможливою.

Після зазначених подій до розташування військової частини ОСОБА_3 не повернувся.

Відомостей про його перебування у лікувальних закладах, у полоні, про його евакуацію або про перебування в іншому місці матеріали справи не містять.

Зазначені обставини підтверджуються не одним окремим доказом, а сукупністю взаємопов`язаних доказів: військовими наказами, доповідями та рапортами командування військової частини НОМЕР_1 , сповіщенням сім`ї про зникнення військовослужбовця безвісти, матеріалами щодо виконання ним бойового завдання, а також показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Під час розгляду справи судом були вжиті заходи щодо повного та всебічного з`ясування обставин зникнення ОСОБА_3 , досліджені письмові докази, отримані від відповідних державних органів та військової частини, а також допитані свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5 .

Так, у судовому засіданні свідок ОСОБА_6 , пояснив суду, що ОСОБА_3 був його підлеглим та підтвердив обставини загибелі ОСОБА_3 , пояснив, що після заходу військовослужбовців на позицію вони були атаковані безпілотними літальними апаратами противника. Внаслідок атаки військовослужбовець ОСОБА_7 отримав поранення, а ОСОБА_3 після ураження не подавав ознак життя. Про зазначені обставини інший військовослужбовець доповів засобами радіозв`язку. Свідок також пояснив, що здійснити евакуацію ОСОБА_3 на той момент було неможливо у зв`язку з бойовою обстановкою. У подальшому місце перебування ОСОБА_3 оглядалося за допомогою безпілотного літального апарата українського підрозділу, внаслідок чого також було підтверджено відсутність у нього ознак життя.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснив, що ОСОБА_3 був його підлеглим та перебував на бойовій позиції під час штурмових дій противника. За поясненнями ОСОБА_5 , під час штурмових дій по позиції було здійснено скид із БпЛА противника, внаслідок якого ОСОБА_3 загинув, а військовослужбовець ОСОБА_7 отримав поранення. Свідок зазначив, що інформацію про подію було передано по радіозв`язку безпосередньо з позиції військовослужбовцем ОСОБА_7 , який повідомив про наявність загиблого та пораненого. ОСОБА_5 особисто тіло ОСОБА_3 не оглядав, однак отримував інформацію безпосередньо від військовослужбовця, який перебував разом із ОСОБА_3 на позиції під час події, та на підставі отриманої інформації доповідав командуванню про обставини події.

Таким чином, показання допитаних у судовому засіданні свідків узгоджуються між собою, відповідають змісту первинних військових документів та підтверджують викладені в них обставини щодо тяжкого поранення ОСОБА_3 , відсутності у нього ознак життя після ураження та об`єктивної неможливості евакуації внаслідок активних бойових дій і вогневого контролю противника.

При цьому показання свідків у частині істотних для справи обставин не суперечать письмовим доказам, а, навпаки, підтверджують та конкретизують зафіксовані у військових документах відомості щодо обставин події 06 жовтня 2025 року.

Згідно з доповіддю командира НОМЕР_6 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 від 10 жовтня 2025 року № 3Б/370нт, солдата ОСОБА_8 , кулеметника 2 стрілецького відділення 1 стрілецького взводу 7 стрілецької роти НОМЕР_6 батальйону територіальної оборони військової частини НОМЕР_1 , визначено таким, що зник (відсутній) безвісти за особливих обставин під час виконання обов`язків військової служби та безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. У зазначеній доповіді також вказано на відсутність відомостей, які б свідчили про добровільну здачу військовослужбовця в полон або його захоплення в полон.

Відповідно до інформації Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими від 26 вересня 2026 року, в інформаційній системі з питань поводження з військовополоненими відсутнє підтвердження від Міжнародного Комітету Червоного Хреста або від російської сторони щодо перебування зазначеного військовослужбовця в полоні, стану його здоров`я та місця утримання.

Законодавець розрізняє загальні та спеціальні підстави оголошення фізичної особи померлою.

У частині першій статті 46 ЦК України міститься загальна норма: «фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років» та дві спеціальні: «якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, протягом шести місяців» та «за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».

У частині другій статті 46 ЦК України законодавець навів дві спеціальні норми: «фізична особа, яка пропала безвісти у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена судом померлою після спливу двох років від дня закінчення воєнних дій» (речення перше) та «з урахуванням конкретних обставин справи суд може оголосити фізичну особу померлою і до спливу цього строку, але не раніше спливу шести місяців» (речення друге).

Фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Фізична особа, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від певного нещасного випадку або у зв`язку з воєнними діями, збройним конфліктом, може бути оголошена померлою від дня її вірогідної смерті (частини друга, третя статті 46 ЦК України).

Район воєнних (бойових) дій це визначена рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України частина сухопутної території України, повітряного або / та водного простору, на якій впродовж певного часу ведуться або / та можуть вестися воєнні (бойові) дії (стаття 1 Закону України «Про оборону України»).

Бойові дії це форма застосування з`єднань, військових частин, підрозділів (інших сил і засобів) Збройних Сил України, інших складових сил оборони, а також поліції особливого призначення Національної поліції України для вирішення бойових (спеціальних) завдань в операціях або самостійно під час відсічі збройної агресії проти України або ліквідації (нейтралізації) збройного конфлікту, виконання інших завдань із застосуванням будь-яких видів зброї (озброєння).

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. Особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 зроблено висновок, що «…шість місяців, які визначені в реченні другому частини другої статті 46 ЦК України, мають відраховуватися від дня закінчення активних бойових дій на місці (на території) ймовірної загибелі фізичної особи, що дозволятиме надати правову охорону людям, які постраждали від війни та у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають певні цивільні права та правомірні інтереси, і забезпечуватиме правову справедливість.

Конкретні воєнні дії мають територіальну і часову характеристики. Джерелом офіційної інформації про ці характеристики є Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих рф, затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 (далі Наказ № 376).

У цьому Наказі зазначені (1) території, на яких ведуться (велися) бойові дії, зокрема: (а) території можливих бойових дій; (б) території активних бойових дій; (в) території активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси; (2) тимчасово окуповані рф території України. До того ж цей Наказ містить інформацію про дату початку та завершення бойових дій на відповідній території.

Отже, суди можуть використовувати дані, зокрема з Наказу № 376, для визначення часових характеристик ведення воєнних дій на конкретній території України.

При цьому у випадках, коли конкретна подія має прямий причинний зв`язок із воєнними діями та наявні докази, які з високим ступенем вірогідності дозволяють припустити загибель особи, невиправдане зволікання з оголошенням такої особи померлою не відповідало б принципу правової визначеності.

Суд враховує, що обставини цієї справи істотно відрізняються від ситуації, коли місцезнаходження військовослужбовця є невідомим виключно внаслідок втрати з ним зв`язку під час ведення бойових дій.

У даній справі наявні конкретні відомості щодо події, яка безпосередньо передувала зникненню ОСОБА_3 .

Зокрема, встановлено конкретні дату та район виконання бойового завдання; факт здійснення противником штурмових дій; перебування ОСОБА_3 безпосередньо на бойовій позиції; застосування противником засобів ураження; отримання ОСОБА_3 тяжкого поранення; відсутність у нього ознак життя після ураження; повідомлення про ці обставини безпосередньо з бойової позиції; неможливість здійснення евакуації внаслідок вогневого контролю противника; неповернення військовослужбовця до підрозділу та відсутність будь-яких подальших відомостей про перебування його серед живих.

Вказані обставини існують не ізольовано одна від одної, а утворюють єдиний послідовний ланцюг подій, який узгоджується як із письмовими військовими документами, так і з показаннями допитаних судом свідків.

Суд також враховує, що з моменту події 06 жовтня 2025 року до моменту розгляду справи минув строк, який значно перевищує шість місяців, однак за весь цей час жодних відомостей, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 залишився живим, перебуває на лікуванні, був евакуйований, перебуває у полоні або знаходиться в іншому місці, отримано не було.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою відповідно до статті 47 ЦК України прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Особливістю справ цієї категорії є те, що оголошення особи померлою не вимагає документального підтвердження біологічної смерті у тому самому порядку, який застосовується у випадку виявлення тіла особи, оскільки сам правовий інститут оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні її смерті за наявності встановленої законом сукупності обставин.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 грудня 2024 року у справі № 755/11021/22 сформульовано висновок щодо застосування частини другої статті 46 ЦК України та зазначено, що визначений цією нормою шестимісячний строк не може в усіх випадках обчислюватися від моменту завершення воєнного стану або воєнних дій на всій території України.

Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що конкретні воєнні дії мають територіальні та часові характеристики, а тлумачення частини другої статті 46 ЦК України повинно забезпечувати правову визначеність та можливість захисту прав осіб, у яких у зв`язку з вірогідною смертю зниклої фізичної особи виникають цивільні права та законні інтереси.

При цьому у випадках, коли конкретна подія має прямий причинний зв`язок із воєнними діями та наявні докази, які з високим ступенем вірогідності дозволяють припустити загибель особи, невиправдане зволікання з оголошенням такої особи померлою не відповідало б принципу правової визначеності.

За правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінюючи зібрані у справі докази саме у їх сукупності та взаємному зв`язку, суд доходить висновку, що встановлені обставини дають достатні та переконливі підстави з високим ступенем вірогідності вважати, що ОСОБА_3 загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області.

Сам по собі факт того, що тіло ОСОБА_3 не було евакуйовано та відсутній медичний документ про смерть, за конкретних обставин цієї справи не спростовує зазначеного висновку.

Навпаки, неможливість евакуації безпосередньо пояснюється характером та інтенсивністю бойових дій, перебуванням відповідної місцевості під вогневим контролем противника та реальною загрозою життю інших військовослужбовців.

Статус ОСОБА_3 як особи, яка зникла безвісти за особливих обставин, також не перешкоджає його оголошенню померлим, оскільки такий статус відображає відсутність офіційно зареєстрованого факту смерті, тоді як предметом судового розгляду у цій справі є саме встановлення на підставі сукупності доказів юридичного припущення смерті особи відповідно до статті 46 ЦК України.

При цьому суд бере до уваги не лише сам факт зникнення військовослужбовця в районі ведення бойових дій, а конкретні обставини, які безпосередньо передували його зникненню та об`єктивно свідчать про настання його смерті.

Суд вважає доведеним причинний зв`язок між вірогідною смертю ОСОБА_3 та виконанням ним обов`язків військової служби під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

Враховуючи характер події, безпосереднє спостереження її наслідків військовослужбовцями, зміст військових документів, показання свідків, відсутність ознак життя у ОСОБА_3 після отримання поранення, неможливість його евакуації та відсутність будь-яких відомостей про нього після 06 жовтня 2025 року, суд вважає саме 06 жовтня 2025 року днем його вірогідної смерті у розумінні частини третьої статті 46 ЦК України.

Таким чином, установлені судом обставини в їх сукупності є достатніми для оголошення ОСОБА_3 померлим, а заява ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім того, суд зауважує, що законом встановлений правовий запобіжник порушення будь-яких прав особи, оголошеної судом померлою, оскільки відповідно до ст. 48 ЦК України, у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилась, або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи, або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у разі одержання заяви про появу фізичної особи, яку було визнано безвісно відсутньою або оголошено померлою, або відомостей про місцеперебування цієї особи, суд за місцеперебуванням особи або суд, який ухвалив рішення про визнання особи безвісно відсутньою або оголосив її померлою, призначає справу до слухання за участю цієї особи, заявника та інших заінтересованих осіб і скасовує своє рішення про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір заявник у даній справі, за заявою, поданою у зв`язку із збройною агресією рф, звільнена від сплати судового збору.

Керуючись статтею 46 Цивільного кодексу України, статтями 258, 259, 263-265, 268, 293, 294, 305-308, 352, 354, 355 ЦПК України, України, суд,

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , подану в порядку окремого провадження, заінтересовані особи: Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , про оголошення фізичної особи померлою – задовольнити.

Оголосити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , чоловіка, громадянина України, уродженця міста Запоріжжя, померлим, який загинув під час виконання обов`язків військової служби, пов`язаних із захистом Батьківщини та безпосередньою участю у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із військовою агресією російської федерації проти України.

Датою смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Місцем смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати район населеного пункту Ямпіль Краматорського району Донецької області, Україна.

Роз`яснити заявникам, що відповідно до статті 48 ЦК України у випадку, якщо фізична особа, яка була оголошена померлою, з`явилася або якщо одержано відомості про місце її перебування, суд за місцем перебування цієї особи або суд, що постановив рішення про оголошення її померлою, за заявою цієї особи або іншої заінтересованої особи скасовує рішення суду про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Заявники:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Заінтересовані особи:

Олександрівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Запоріжжі Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, місцезнаходження: 69095, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 111.

Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, місцезнаходження: 03168, м. Київ, проспект Повітряних Сил, буд. 6.

Військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_7 .

Суддя П.Л. Коваленко

Присяжні: Л.М. Полторацька

О.А. Левченко

05.10.26