Вирок від 01 жовтня 2026 р. у справі №335/2094/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/2094/26 1-кп/335/678/2026

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження № 12025080000000299 від 07.12.2025 за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Оріхів Запорізької області, неодруженого, дітей не має, здобув професійно-технічну освіту, військовослужбовця, військове звання «солдат», оператора відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2025 року приблизно о 16 годині 00 хвилин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , проходячи військову службу за мобілізацією на посаді оператора відділення призову ІНФОРМАЦІЯ_4 у військовому званні «старший солдат», перебуваючи у щорічній основній відпустці, знаходячись за місцем свого тимчасового мешкання, а саме в приміщенні квартири АДРЕСА_2 , разом із ОСОБА_7 , діючи умисно, під час раптово виниклого конфлікту, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою заподіяння смерті ОСОБА_7 , завдав останньому не менше ніж 14 ударів ногами, руками та ніжкою стільця в ділянку голови, шиї, тулуба, статевих органів та кінцівок та не менше ніж 4 рази застосував електричний шокер у ділянку голови та тулуба, чим спричинив останньому поєднану тупу травму голови, шиї, тулуба, статевих органів та кінцівок, яка ускладнилась розвитком шоку, що став безпосередньою причиною смерті ОСОБА_7 .

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та надав такі показання.

ОСОБА_5 зазначив, що знав ОСОБА_7 близько 17–18 років, вважав його товаришем, регулярно допомагав йому коштами та одягом. Водночас охарактеризував ОСОБА_7 як людину зі схильністю до протиправної поведінки та крадіжок.

05 грудня 2025 року вдень він зайшов до потерпілого ОСОБА_7 за місцем його мешкання по АДРЕСА_3 , щоб дізнатися, як у того справи, та пригостив його алкогольними напоями. Обвинувачений алкоголь не вживав. Під час спілкування ОСОБА_7 висловив бажання піти до помешкання ОСОБА_5 , щоб останній подарував йому щось із власного одягу (зокрема джинси), оскільки ОСОБА_5 і раніше неодноразово надавав йому матеріальну та побутову допомогу.

Прибувши до квартири ОСОБА_5 , розташованої за адресою: АДРЕСА_4 , орієнтовно о 15:00–16:00 годині, обвинувачений попросив ОСОБА_7 зачекати біля входу й не проходити до приміщення, поки сам ОСОБА_5 підшукає одяг. Проте ОСОБА_7 без дозволу пройшов усередину житлової кімнати на відстань близько 3–4 метрів від вхідних дверей.

Шукаючи речі, ОСОБА_5 обернувся та виявив крадіжку належних йому грошових коштів (у сумі близько 500 гривень) і банківських карток, які раніше лежали на видному місці на столі, а в цей момент опинилися в кишенях джинсів ОСОБА_7 . Після викриття крадіжки між ними виник конфлікт. ОСОБА_5 вимагав від потерпілого повернути викрадені речі, а той неочікувано для обвинуваченого штовхнув останнього, від чого той упав. Надалі ОСОБА_7 пройшов до приміщення кухні та схопив кухонний ніж.

Прибігши на кухню, ОСОБА_5 , за його словами, опинився в ситуації необхідності захисту власного життя, здоров`я та майна, оскільки ОСОБА_7 погрожував йому ножем і вимагав віддати грошові кошти із «заначки». На кухні ОСОБА_5 відштовхнув ОСОБА_7 від себе, унаслідок чого той упав і вдарився головою та шиєю об кухонну плиту, а ніж випав із його рук. Від початку сутички до падіння потерпілого та втрати ним ножа пройшло приблизно 30–60 секунд.

Оскільки потерпілий після падіння на підлогу не зупинявся, намагався підвестися та хапав ОСОБА_5 за ноги, вимагав віддати йому грошові заощадження, обвинувачений завдав йому кілька ударів взутими ногами в ділянку тулуба (грудної клітки та живота). Крім того, ОСОБА_5 узяв відламану дерев`яну ніжку від табурета й завдав нею кількох ударів по ногах потерпілого. Побачивши, що потерпілий перестав реагувати, ОСОБА_5 застосував електрошокер, щоб привести його до тями, проте останній так і не опритомнів.

Протягом 1,5–2 годин обвинувачений залишався у квартирі й чекав, що ОСОБА_7 опритомніє й піде додому. У період часу з 18:00 до 20:00 години 05 грудня 2025 року обвинувачений усвідомив, що потерпілий помер. Працівників поліції та швидку медичну допомогу ОСОБА_5 не викликав через переляк та шоковий стан.

Уночі 07 грудня 2025 року (близько 04:00 години ранку) ОСОБА_5 самостійно виніс тіло ОСОБА_7 із квартири на 6-му поверсі, ліфтом спустив його на перший поверх, виніс на вулицю та залишив його в бетонному водостічному жолобі біля буд. АДРЕСА_5 на відстані близько 50 м від під`їзду, накривши курткою потерпілого. Надалі ОСОБА_5 замив сліди крові у квартирі, під`їзді та ліфті, а уламки табурета, брудні джинси та взуття викинув до сміттєвого контейнера біля сусіднього будинку.

Обвинувачений наголосив, що умислу на позбавлення життя ОСОБА_7 не мав, зброю чи знаряддя заздалегідь не готував, а всі його дії носили вимушений оборонний характер від протиправного посягання з боку потерпілого.

Також обвинувачений зазначив, що щиро шкодує про те, що сталося, оскільки вважав ОСОБА_7 товаришем і не очікував від нього нападу. Просив суд суворо його не карати та врахувати, що під час затримання працівникам поліції опору не чинив, від давання показань на досудовому розслідуванні не відмовлявся, добровільно брав участь у слідчому експерименті та послідовно надавав показання щодо обставин події.

Захисник просив суд врахувати показання обвинуваченого щодо перебування останнього у стані необхідної оборони, здійснити перекваліфікацію дій ОСОБА_5 на відповідну статтю КК України та вирішити питання про покарання з урахуванням відсутності умислу на позбавлення життя потерпілого.

Незважаючи на таку позицію захисту, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому злочину доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні доказів.

Згідно з показаннями свідка ОСОБА_8 , у грудні 2025 року, орієнтовно о 07:30, проходячи повз будинок АДРЕСА_1 , він помітив у водостічному бетонному жолобі чоловіка, який лежав на животі. Обличчя чоловіка свідок не бачив, оскільки воно було накрите капюшоном куртки чорного кольору. При цьому оголена частина руки чоловіка мала неприродний восковий колір шкіри. Свідок кілька разів окликнув чоловіка, однак той на звернення не реагував і не рухався, у зв`язку з чим ОСОБА_8 дійшов висновку про настання смерті особи.

Переконавшись у відсутності ознак життя, свідок ОСОБА_8 зі свого мобільного телефону зателефонував на лінію «102». У розмові з оператором поліції він вказав точні орієнтири місцезнаходження тіла, свій номер телефону. Невдовзі після цього він на вимогу поліцейських повернувся з роботи на місце події, де надав детальні пояснення працівникам поліції щодо часу й обставин виявлення трупа.

Протоколом огляду місця події від 07 грудня 2025 року (т. 1 а. с. 86–141), проведеного слідчим СВ відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області за участю понятих, спеціалістів та судово-медичного експерта, зафіксовано обставини виявлення трупа потерпілого та загальну слідову картину на ділянці місцевості, розташованій навпроти торця будинку № 5 по вул. Північне шосе в м. Запоріжжі, де у водостічному жолобі, що проходить між клумбою та асфальтованим настилом на відстані 390 см від стіни будинку, виявлено труп чоловіка (згодом ідентифікованого як ОСОБА_7 ), який перебував у положенні лежачи на животі. Ліва рука трупа була зігнута в ліктьовому суглобі зі стиснутими в кулак пальцями, а права рука — витягнута вздовж тулуба. Потерпілий був одягнений у куртку чорного кольору, сині джинсові штани. Під час зовнішнього огляду трупа на місці події встановлено наявність численних тілесних ушкоджень у вигляді синців, саден і забійних ран у ділянках голови, обличчя, шиї, тулуба та кінцівок, а також множинних плям речовини бурого кольору, схожої на кров. Безпосередньо поряд із трупом та вздовж водостоку зафіксовано сліди волочіння, сліди речовини бурого кольору. Під час проведення огляду вилучено змиви речовини бурого кольору, зразок ґрунту біля бордюру, мікрочастки з кистей рук і поверхні грудної клітини трупа, а також верхній одяг потерпілого (куртку чорного кольору).

Згідно з висновком експерта КУ «Запорізьке обласне бюро СМЕ» ЗОР № 3991 від 19 грудня 2025 року (судово-медична імунологія та цитологія), на марлевих тампонах зі змивами з правої та лівої долоней трупа, з ложа трупа, а також із поверхні асфальтного та бетонного покриття біля будинку встановлено наявність крові людини. За судово-імунологічними характеристиками (системою AB0) виявлена кров належить до групи B (III) з ізогемаглютиніном анти-A (із супутнім антигеном H), що є тотожною групі крові потерпілого ОСОБА_7 і не виключає її походження від останнього за умов наявності зовнішньої кровотечі під час травмування.

Згідно з висновком експерта КУ «Запорізьке обласне бюро СМЕ» ЗОР № 3996 від 19 грудня 2025 року (судово-медична імунологія та цитологія), при дослідженні зрізів із куртки чорного кольору («пуховик» бренду «SIWOERNUO»), вилученої 07 грудня 2025 року під час огляду місця події зі спини трупа ОСОБА_7 біля буд. № 5 по вул. Північне шосе в м. Запоріжжі, виявлено піт (без домішки крові) та ядровмісні епітеліальні клітини людини.

За результатами молекулярно-генетичного дослідження (висновок експерта Запорізького НДЕКЦ МВС № СЕ-19/108-25/28537-БД від 02 лютого 2026 року) біологічних нашарувань із матеріалу куртки чорного кольору, вилученої зі спини трупа, встановлено генетичні ознаки (ДНК-профіль), які належать одній особі чоловічої генетичної статі.

Згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС № СЕ-19/108-26/2798-БД від 13 лютого 2026 року (молекулярно-генетичне дослідження), генетичні ознаки матеріалу з куртки чорного кольору (вилученої зі спини трупа) збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 з вірогідністю випадкового збігу не менше ніж 99,9999999%.

Протоколом огляду місця події від 07 грудня 2025 року, проведеного слідчим СВ відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області у період часу з 13:18 до 14:26 за участю понятих та спеціалістів, зафіксовано обставини огляду ділянки місцевості та металевих сміттєвих контейнерів (баків), розташованих навпроти правої сторони будинку АДРЕСА_6 .

Під час огляду зазначених металевих баків для побутових відходів та прилеглої території було виявлено та вилучено низку предметів одягу та речей зі слідами біологічного походження, а також особистих документів і майна, зокрема джинси чорного кольору, джинси синього кольору з просякненням речовиною бурого кольору, один кросівок чорного кольору з написом «Puma», дві устілки від взуття з логотипом «Puma», фрагменти зламаного дерев`яного табурета з нашаруванням речовини бурого кольору, мобільний телефон «Nokia» в корпусі червоного кольору, портмоне чорного кольору з фотокарткою всередині, а також зв`язку ключів із металевими жетонами.

За результатами судово-дактилоскопічного дослідження (висновок судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/108-25/27491-Д від 15 грудня 2025 року), на поверхні одного з вилучених зі сміттєвого контейнера фрагментів дерев`яного табурета (розмірами 680х440 мм) виявлено слід руки (пальця), який є придатним для ідентифікації особи. Проведеним порівняльним дослідженням встановлено, що вказаний слід руки залишений безіменним пальцем лівої руки обвинуваченого ОСОБА_5 .

Згідно з висновком експерта № 4105 від 07 січня 2026 року при судово-цитологічному дослідженні фрагментів табурета встановлено наявність крові людини з домішкою поту та виявлені антигени В і Н, що не виключає походження крові та (або) поту від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВО із супутнім антигеном Н, в тому числі від ОСОБА_7 та (або) від ОСОБА_5 , причому крові за умови наявності у останнього на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею. Домішка крові та (або) поту від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В не виключається.

Згідно з підсумками (п.п. 3.3–3.6) висновку експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 3998 від 29 грудня 2025 року, на вилучених під час огляду місця події чорних і синіх штанах, підошві кросівка «Puma» та устілках встановлено наявність крові людини (зокрема з домішкою поту й епітеліальних клітин) та поту без домішки крові. Усі виявлені біологічні сліди належать до групи крові В (III) із супутнім антигеном Н, що за ізосерологічною системою АВ0 не виключає їх походження від потерпілого ОСОБА_7 та/або обвинуваченого ОСОБА_5 (за умови наявності в останнього тілесних ушкоджень з зовнішньою кровотечею). Встановити статеву належність виявлених клітин крові та епітеліоцитів не виявилося можливим через відсутність або деструкцію придатних для дослідження ядерних структур.

За результатами проведеного порівняльного дослідження, викладеними у висновку експерта Запорізького НДЕКЦ МВС № СЕ-19/108-26/2637-БД від 13 лютого 2026 року встановлено, що у слідах крові на поверхні фрагментів дерев`яного табурета та на передніх поверхнях джинсів чорного та синього кольорів виявлено ДНК профіль однієї особи, який є тотожним генетичному профілю зразка крові трупа потерпілого ОСОБА_7 з вірогідністю випадкового збігу не менше ніж 99,9999999%.

Під час огляду квартири АДРЕСА_2 , де тимчасово проживав обвинувачений ОСОБА_5 , та місць загального користування під`їзду, в якому розташована зазначена квартира (протокол огляду місця події від 07 грудня 2025 року, т. 1 а. с. 200–250, т. 2 а. с. 1–8), у квартирі виявлені та вилучені сліди папілярних узорів, предмет, ззовні схожий на ліхтарик-електрошокер, змиви речовини бурого кольору, вирізи шпалер зі стін, пару капців синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору, полімерне відро, фрагмент тканини (ганчірку) із шафи. Також під час огляду місця події виявлені та вилучені змив речовини бурого кольору з підлоги сходового майданчика на 6-му поверсі; змив речовини бурого кольору з правої стулки дверей ліфта на 6-му поверсі; змив речовини бурого кольору з підлоги ліфтової кабіни; змиви речовини бурого кольору з металевого порогу біля дверей до ліфтової шахти на 1-му поверсі під`їзду.

Згідно з висновком судово-дактилоскопічної експертизи № СЕ-19/108-25/27489-Д від 18 грудня 2025 року, 5 придатних слідів папілярних узорів, вилучених із поверхні столу у квартирі обвинуваченого, залишені саме ОСОБА_5 .

Згідно з висновком експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 3993 від 19 грудня 2025 року, при судово-цитологічному дослідженні предмета, схожого на ліхтарик-електрошокер, встановлено наявність крові людини з домішкою поту та виявлені антигени B і H за ізосерологічною системою AB0, що не виключає походження крові та/або поту від потерпілого ОСОБА_7 та/або обвинуваченого ОСОБА_5 . З частини електрошокера з ліхтарем також вилучено об`єкти, схожі на волосся.

За результатами проведення молекулярно-генетичної експертизи (висновок експерта Запорізького НДЕКЦ МВС № СЕ-19/108-25/28644-БД від 18 лютого 2026 року), на матеріалі з електрошокера встановлені генетичні ознаки слідів крові, які належать одній особі чоловічої генетичної статі та збігаються з генетичним профілем потерпілого ОСОБА_7 .

Згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС № СЕ-19/108-26/2795-БД від 19 лютого 2026 року (молекулярно-генетична експертиза), за результатами дослідження біологічного матеріалу зі змивів підлоги та вирізів шпалер із кв. АДРЕСА_2 встановлено, що генетичні ознаки слідів крові з матеріалу зі змиву з підлоги кімнати № 3 збігаються з генетичними ознаками зразка крові трупа ОСОБА_7 з вірогідністю випадкового збігу не менше ніж 99,9999999%; генетичні ознаки матеріалу зі змиву з підлоги кімнати № 1 та вирізу шпалер збігаються з генетичними ознаками зразка букального епітелію ОСОБА_5 з вірогідністю випадкового збігу не менше ніж 99,9999999%.

З висновку експерта КУ «ЗОБ СМЕ» ЗОР № 3995 від 19 грудня 2025 року вбачається, що у слідах на парі капців та ганчірці, вилучених під час огляду місця події у вищезазначеній квартирі, встановлено наявність крові людини з домішкою поту, ядровмісних епітеліальних клітин. У змивах із полімерного відра також встановлено наявність крові людини. Встановити статеву належність клітин епітелію та крові на парі капців виявилося неможливим через деструктивні зміни ядер та наявність сторонніх мікробіологічних накладень. На фрагменті тканини (ганчірка із шафи) та на полімерному відрі встановлено наявність крові людини.

Згідно з висновком експерта Запорізького НДЕКЦ МВС № СЕ-19/108-25/28535-БД від 29 січня 2026 року, у результаті молекулярно-генетичного дослідження біологічних матеріалів з відра, капців та ганчірки, вилучених під час огляду місця події у квартирі обвинуваченого, встановлено генетичні ознаки матеріалу, які є змішаними та походять більше ніж від двох осіб, не містять домінувальних генетичних ознак та у зв`язку з цим не підлягали індивідуальній ідентифікації.

Згідно з висновком експерта КУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» ЗОР № 3992 від 19 грудня 2025 року, у слідах на марлевих тампонах зі змивами з підлоги кімнати № 1 біля вхідних дверей, міжкімнатних дверей із кімнати № 1 до кімнати № 2, підлоги ліфтової кабіни, металевого порогу біля дверей до ліфтової шахти на 1-му поверсі під`їзду встановлено наявність крові людини та виявлені антигени А, В і Н, що не виключає як походження крові від особи (осіб) з групою крові АВ за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н, так і змішування крові осіб із групами крові А, В та (або) АВ із супутнім антигеном Н, у тому числі від ОСОБА_7 та від ОСОБА_5 , за умови наявності в останнього на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею. Домішка крові від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В не виключається.

У слідах на марлевих тампонах зі змивами з підлоги кімнати № 3, правої стулки дверей ліфта на 6-му поверсі та трьох фрагментах паперу встановлено наявність крові людини та виявлені антигени В і Н, що не виключає походження крові від особи (осіб) з групою крові В з ізогемаглютиніном анти-А за ізосерологічною системою АВ0 із супутнім антигеном Н, у тому числі від ОСОБА_7 та (або) від ОСОБА_5 , за умови наявності в останнього на момент скоєння злочину тілесних ушкоджень, що супроводжувалися зовнішньою кровотечею. Домішка крові від особи (осіб) з групою крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В не виключається.

Згідно з протоколом огляду трупа від 08 грудня 2025 року (т. 3 а. с. 1–9), під час зовнішнього огляду трупа потерпілого ОСОБА_7 зафіксовано сукупність зажиттєвих тілесних ушкоджень: множинні багряні, синюшно-багряні та темно-фіолетові синці, а також осаднення шкіри по всій поверхні обличчя, у лобово-тім`яній ділянці, на надбрівних дугах, носі, щоках, верхніх та нижніх повіках; виражений травматичний набряк м`яких тканин повік і лівої вушної раковини; ранньо-перетинчасті та забійно-рвані рани в ділянці лівої брови й надбрівної ділянки, а також рани на слизовій оболонці нижньої губи та в ділянці лівого кута рота; синці, садна та крововиливи у м`яких тканинах шиї; великі зливні ділянки багряно-синюшних синців і осаднень шкіри на передньо-бічних поверхнях грудей та живота; численні косо-поперечні та розгинальні переломи ребер; чотири «припечених» садна буро-коричневого кольору, щільних на дотик (сліди застосування електрошокера), розташовані на шкірі задньої поверхні тулуба — у проєкції правої лопаткової ділянки, остистих відростків поперекових хребців та 12-го ребра; синець та садна на шкірі спинки статевого члена; множинні розлиті синці темно-фіолетового кольору, садна та забійно-рвані рани на передпліччях, ліктьових суглобах, тильних поверхнях кистей обох рук та пальців; множинні синці, зливні поверхневі й глибокі садна на передньо-зовнішніх та внутрішніх поверхнях стегон, колінних суглобів та гомілок.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 6923 від 09 грудня 2025 року, причиною смерті потерпілого ОСОБА_7 є поєднана шок та тупа травма голови, шиї, тулуба та кінцівок з ушкодженням кісток скелета та внутрішніх органів (т. 3 а. с. 10).

За результатами проведення судово-медичної експертизи трупа ОСОБА_7 (висновок судово-медичного експерта ДСУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 6923 від 08 січня 2026 року) встановлено, що причиною смерті потерпілого стала поєднана тупа травма голови, шиї, тулуба, статевих органів та кінцівок, яка ускладнилася розвитком небезпечного для життя стану — травматичного шоку, який і став безпосередньою причиною смерті.

Під час експертизи трупа ОСОБА_7 виявлено комплекс зажиттєвих ушкоджень: крововиливи під м`якими мозковими оболонками на зовнішньо-бічній та внутрішній поверхнях лобово-скроневих ділянок з обох боків, у ділянці полюса правої скроневої частки, мигдаликах мозочка та підкіркових відділах головного мозку; скупчення рідкої крові в лікворній системі головного мозку (об`ємом 5,0 см?); множинні крововиливи в м`яких тканинах волосистої частини голови та обличчя; набряки, синці, садна обличчя; забійно-рвані рани лівої надбрівної ділянки та лівої брови; крововиливи у слизових оболонках і м`яких тканинах губ; травматичний набряк та синець лівої вушної раковини; синці, садно та крововиливи у м`яких тканинах шиї; повні косо-поперечні переломи хрящових частин 8–9-го ребер зліва; повні косо-поперечні та розгинальні переломи 2–11 ребер зліва та 3–9 ребер справа (з розривами пристінкової плеври та тканини нижніх часток обох легень, двостороннім гемотораксом — 80,0 мл крові у лівій та 50,0 мл у правій плевральних порожнинах); масивні крововиливи під пристінковою плеврою та у клітковині навколо аорти; крововилив у стінці та брижі тонкої кишки (довжиною 8,0 см); множинні синці, садна та розшаровуючий крововилив у м`яких тканинах лівої половини грудної клітки; синець та два садна статевого члена; множинні синці, садна, крововиливи у м`яких тканинах верхніх та нижніх кінцівок, забійно-рвані рани кистей рук та правої гомілки.

Поєднана тупа травма голови, шиї, тулуба, статевих органів та кінцівок у ОСОБА_7 , яка ускладнилася розвитком шоку, перебуває у прямому причинному зв`язку з настанням смерті та має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя (згідно з п. 2.1.3 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»).

Морфологічні характеристики та ступінь вираженості реактивних змін свідчать про те, що всі тілесні ушкодження утворилися прижиттєво, незадовго (хвилини — десяток хвилин) до настання смерті, протягом короткого проміжку часу. Будь-яких тілесних ушкоджень, які б утворилися після настання смерті, на тілі не виявлено.

Ушкодження голови утворилися в результаті не менше ніж 6 травматичних дій твердими тупими предметами з обмеженою травмувальною поверхнею (які припали в потилицю та переважно в ділянку обличчя). Травми тулуба (переломи ребер та крововиливи) утворилися в результаті не менше ніж 4 травматичних дій твердими тупими предметами в передньо-бічні та задню поверхні грудної клітки. Травма шиї утворилася в результаті не менше ніж 3 травматичних дій твердими тупими предметами в передньо-бічні ділянки. Не виключається утворення більшої частини тілесних ушкоджень у результаті травматичних дій тупими предметами з обмеженою поверхнею, якими могли бути руки (кулаки) та/або взуті ноги. Враховуючи масивність ушкоджень, їх спричинення власною рукою потерпілого малоймовірно. На передньо-бічних поверхнях тулуба виявлені великі садна, які могли утворитися в результаті переміщення (волочіння) тіла.

При токсикологічному дослідженні виявлено етиловий спирт у концентрації: в крові — 2,0%, у сечі — 2,8%, що відповідає алкогольному сп`янінню середнього ступеня.

Згідно з висновком комісійної судово-медичної експертизи ДСУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 122/к від 22 січня 2026 року, ушкодження в ділянці голови утворилися в результаті не менше ніж шести травматичних дій твердими тупими предметами з обмеженою травмувальною поверхнею, які припали в потиличну ділянку та переважно в ділянку обличчя. Забійна рана лівої надбрівної ділянки утворилася від дії під кутом тупого предмета із заокругленим ребром. Переломи (2–11 зліва та 3–9 справа) є розгинальними й утворилися в місцях травматичних дій у передньо-бічні та задню поверхні грудної клітки в результаті не менше ніж чотирьох травматичних дій твердими тупими предметами з обмеженою поверхнею. Крововилив у стінку та брижу тонкої кишки утворився від дії в передню поверхню живота. Травма шиї утворилася в результаті не менше ніж трьох травматичних дій твердими тупими предметами з обмеженою поверхнею в передньо-бічні ділянки шиї. Не виключається утворення більшої частини тілесних ушкоджень у результаті дій тупими предметами з обмеженою поверхнею, якими могли бути руки (кулаки) та/або взуті ноги.

Чотири «припечених» садна на задній поверхні тулуба є електроопіками і виникли від не менше ніж 4 впливів електрошокера.

Порівнянням механізму виникнення тілесних ушкоджень у потерпілого ОСОБА_7 за судово-медичними даними з механізмом їх спричинення за показаннями підозрюваного ОСОБА_5 під час слідчого експерименту встановлено в загальних рисах збіг за знаряддям травми та травмованими ділянками і значне зменшення в показаннях кількості травматичних впливів.

Зазначене не виключає можливості виникнення частини ушкоджень на трупі ОСОБА_7 за механізмом, на який вказує підозрюваний ОСОБА_5 .

З протоколу проведення слідчого експерименту від 09 грудня 2025 року та з відеозапису зазначеної слідчої дії (т. 3 а. с. 64–92) вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 добровільно та послідовно відтворив обставини подій 05 грудня 2025 року, зокрема провів учасників слідчої дії до квартири АДРЕСА_7 та детально продемонстрував механізм завдання ним тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_7 .

Продемонстровані ОСОБА_5 під час слідчого експерименту послідовність його дій та дій потерпілого, розташування меблів у квартирі, маршрут волочіння тіла та місце викидання знаряддя злочину в цілому узгоджуються зі змістом показань обвинуваченого, наданими в судовому засіданні, з даними протоколів огляду місця події, висновками дактилоскопічних, цитологічних та молекулярно-генетичних експертиз.

Водночас суд враховує висновки комісійної судово-медичної експертизи № 122/к, відповідно до яких під час слідчого експерименту ОСОБА_5 відтворив основний механізм нанесення ударів та знаряддя травми, однак суттєво зменшив їх реальну кількість.

Допитаний у судовому засіданні свідок ОСОБА_9 , який є батьком обвинуваченого, відмовився надавати показання щодо безпосередніх обставин подій 05–07 грудня 2025 року, погодився надати показання стосовно характеристики особи обвинуваченого. За словами свідка ОСОБА_9 , його син ОСОБА_5 здобув середню спеціальну освіту в технікумі, працював із 15 років (зокрема на заправці та в охороні). Обвинувачений проходив військову службу за мобілізацією у Збройних Силах України, протягом півтора року перебував на фронті у бойовому підрозділі, де зазнав поранення, після чого за станом здоров`я був переведений для подальшого проходження служби до ТЦК та СП у АДРЕСА_1 . Свідок зазначив, що син мав схильність до дратівливості та неадекватних реакцій. Участь у бойових діях та отримане поранення додатково погіршили психологічний стан обвинуваченого, зробивши його більш роздратованим. Разом із тим свідок зауважив, що раніше обвинувачений не вдавався до насильства.

Під час допиту свідок добровільно змінив свою позицію щодо відмови давати показання та повідомив про обставини, що передували затриманню обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_9 повідомив, що приблизно о 06:00 годині 06 грудня 2025 року обвинувачений зателефонував йому та повідомив, що приїде до батьків. Приїхавши до батьків, обвинувачений поводився збуджено, скаржився, що в його квартирі не працює замок і нібито хтось ламає дверні ручки та намагається проникнути до помешкання, у зв`язку з чим вони разом їздили на ринок поблизу проспекту Металургів для вибору нових дверних замків.

Вранці 07 грудня 2025 року ОСОБА_5 знову приїхав до помешкання батьків. Він поводився спокійно, але виглядав стурбованим. Обвинувачений привіз і передав батькам на зберігання власні цінні речі, а також цікавився питаннями щодо наявності автомобіля й посвідчення водія. Про конфлікт із ОСОБА_7 обвинувачений свідкові нічого не повідомляв.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що загиблий ОСОБА_7 є його рідним братом по матері (батьки у них різні). З обвинуваченим потерпілий особисто знайомий протягом кількох років через свого брата. За словами потерпілого, його брат ОСОБА_7 мешкав за адресою: АДРЕСА_8 . Раніше брат займався волонтерською діяльністю, а останнім часом не працював. ОСОБА_7 мав незадовільний стан здоров`я, скаржився на біль у коліні та ходив із тростиною. ОСОБА_7 за життя постійно користувався кнопковим мобільним телефоном марки «Nokia» червоного кольору.

Стосовно взаємовідносин між ОСОБА_7 та ОСОБА_5 потерпілий вказав, що вони знали один одного тривалий час, постійно спілкувалися, ОСОБА_5 орендував житло неподалік. Будь-яких конфліктів чи суперечок між загиблим та обвинуваченим ОСОБА_5 раніше ніколи не виникало.

Характеризуючи обвинуваченого ОСОБА_5 , потерпілий зазначив, що до вказаної події вважав його доброзичливою людиною, проявів агресії з його боку не помічав. Просив суд призначити обвинуваченому суворе покарання.

Показання свідків та потерпілих є послідовними, чіткими та такими, що логічно узгоджуються з іншими дослідженими у справі доказами. Всі надані суду докази отримані з дотриманням порядку, встановленого процесуальним законом.

Оцінивши всі досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність — з точки зору достатності та взаємозв`язку, суд доходить висновку про доведеність винуватості обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_5 за ч. 1 ст. 115 КК України як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Доводи обвинуваченого про те, що він не мав умислу на заподіяння смерті потерпілого, а його дії були вимушеними, вчинялися з метою відбиття протиправного нападу ОСОБА_7 , який погрожував ножем, суд визнає неспроможними, повністю спростованими сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів та розцінює їх як обраний обвинуваченим спосіб захисту з метою ухилення від відповідальності за вчинений тяжкий злочин.

Згідно з ч. 1 ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння шкоди тому, хто посягає, за умови наявності реального та триваючого нападу.

Як у показаннях під час судового засідання, так і надаючи пояснення під час слідчого експерименту, сам обвинувачений ОСОБА_5 повідомив, що кухонний ніж, яким ОСОБА_7 нібито погрожував йому, випав з рук потерпілого (згідно з показаннями, наданими обвинуваченим у судовому засіданні) або був відібраний у потерпілого (згідно з поясненнями обвинуваченого під час слідчого експерименту) на самому початку сутички на кухні, ще до того моменту, коли обвинувачений почав завдавати ударів потерпілому.

Отже, після втрати ножа потерпілий ОСОБА_7 перебував у беззбройному стані, упав на підлогу кухні й реальної загрози для життя чи здоров`я ОСОБА_5 вже не міг становити.

Незважаючи на це, ОСОБА_5 не припинив насильницьких дій і не залишив приміщення, не повідомив поліцію про вчинення стосовно нього вимагання із погрозою застосування холодної зброї, а навпаки — перейшов до активного наступу: завдав потерпілому, який лежав на підлозі, серію силових ударів ногами та руками в обличчя та грудну клітину, потім продовжив нанесення ударів дерев`яною ніжкою від дерев`яного табурета, після чого взяв ліхтарик-електрошокер та чотири рази вдарив потерпілого струмом у задню поверхню тулуба.

Згідно з висновками судово-медичних експертиз № 6923 та № 122/к, у ОСОБА_7 виявлено поєднану тупу травму голови, шиї, тулуба та кінцівок, яка супроводжувалася множинними розгинальними переломами 16 ребер (2–11 ребер зліва та 3–9 ребер справа) з розривами плеври та легень, двостороннім гемотораксом, субарахноїдальними крововиливами в головний мозок, забійно-рваними ранами обличчя, крововиливами у м`які тканини шиї та статевих органів, а також 4 електроопіками на спині.

Така локалізація та кількість завданих обвинуваченим ударів потерпілому свідчить про методичне й тривале нанесення ударів.

Згідно з висновком експерта ДСУ «Запорізьке обласне бюро судово-медичної експертизи» № 2416п від 23 грудня 2025 року, у ОСОБА_5 виявлено синець у ділянці лівого плеча, а також синець із саднами у ділянці правої гомілки. Зазначені тілесні ушкодження кваліфіковано як легкі тілесні ушкодження (згідно з п. 2.3.2 «б» «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень»). Ушкодження утворилися від дії тупих предметів не менше ніж від 2-х травматичних впливів. Давність їх утворення на момент освідування становила 5–7 діб (що відповідає часу події 05 грудня 2025 року). Жодних колото-різаних ран на тілі ОСОБА_5 під час його освідування виявлено не було (т. 3 а.с. 55 – 56).

Посткримінальна поведінка обвинуваченого (переміщення трупа потерпілого рано вранці під час діє комендантської години на вулицю, що уникнути зайвих свідків, прибирання слідів крові та волочіння трупа потерпілого у квартирі та під`їзді будинку, викидання у контейнери для сміття особистих речей потерпілого та речей, які містять сліди його крові, знаряддя вчинення кримінального правопорушення (ніжки від табурета, якою наносилися удари)) свідчать про усвідомлення обвинуваченим протиправності вчиненого діяння та спрямованість його дій на приховування слідів злочину і намір ухилитися від покарання.

Про наявність у обвинуваченого умислу саме на вбивство потерпілого також свідчить те, що після припинення нанесення ударів увечері 05 грудня 2025 року ОСОБА_5 , спостерігаючи, що потерпілий перебуває у важкому, непритомному стані, впродовж кількох годин не викликав швидку медичну допомогу, не повідомив про подію в поліцію.

Уся сукупність послідовних та холоднокровних дій ОСОБА_5 після вчинення злочину, на переконання суду, є несумісною з поведінкою особи, яка перебувала у стані необхідної оборони, захищаючись від протиправного озброєної особи.

Згідно зі ст. ст. 50, 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що обтяжують та пом`якшують покарання, а також дані, які всебічно характеризують особу винного. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Виходячи з указаної мети і принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. Тільки з урахуванням та належним аналізом усіх цих обставин у їх сукупності буде досягнуто необхідного балансу верховенства права та справедливості при вирішенні цього питання.

Вчинене ОСОБА_5 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, згідно зі ст. 12 КК України відноситься до категорії особливо тяжких злочинів. Об`єктом інкримінованого обвинуваченому злочину є найвища соціальна цінність — життя людини. Суд враховує підвищений ступінь суспільної небезпечності вчиненого обвинуваченим діяння, обставини його вчинення, особливу інтенсивність і жорстокість застосованого насильства (нанесення не менше ніж 14 ударів руками, взутими ногами та ніжкою табурета, а також неодноразове застосування електрошокера), що призвело до неповоротної втрати — смерті людини.

Дослідженням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_5 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває і за медичною допомогою до них не звертався, за висновком судово-психіатричної експертизи є осудним, є військовослужбовцем Збройних Сил України (проходив службу за мобілізацією в Донецькій області, брав участь у бойових діях, отримав поранення, за місцем проходження військової служби характеризується посередньо), неодружений, неповнолітніх дітей або інших утриманців не має, має батьків похилого віку.

Під час судового розгляду ОСОБА_5 , хоча й надавав пояснення щодо окремих обставин події, проте умисел на позбавлення життя потерпілого заперечував, щирого каяття не виявив.

Обставин, що пом`якшують або обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.

Визначаючи вид та міру покарання, суд враховує позицію потерпілого ОСОБА_4 , який просив суворо покарати обвинуваченого, а також клопотання сторони захисту про врахування стану здоров`я та віку батьків обвинуваченого.

Суд доходить висновку, що, з огляду на обставини вчинення обвинуваченим злочину, його тяжкість, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, виправлення та перевиховання ОСОБА_5 є неможливим без тривалої ізоляції від суспільства. Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк десять років, що, на переконання суду, є адекватним характеру вчиненого ним діяння, його суспільній небезпечності та даним про особу винного, справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.

У відповідності до приписів ч. 5 ст. 72 КК України попереднє ув`язнення зараховується судом у строк покарання у виді позбавлення волі день за день. Отже, у строк покарання обвинуваченому необхідно зарахувати попереднє ув`язнення з моменту його фактичного затримання.

Строк відбування обвинуваченим призначеного за цим вироком покарання у виді позбавлення волі слід рахувати з моменту затримання обвинуваченого.

Запобіжний захід у вигляді тримання обвинуваченого під вартою суд вважає за необхідне залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Цивільний позов у цьому кримінальному провадженні не заявлявся.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до приписів ст. 100 КПК України.

На підставі ст. 124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, понесені на залучення судових експертів.

Керуючись ст. ст. 100, 101, 124, 337, 368, 370, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 рахувати з 07 грудня 2025 року.

Зарахувати ОСОБА_5 у строк покарання попереднє ув`язнення з 07 грудня 2025 року до дня набрання цим вироком законної сили з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Застосований до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання цим вироком законної сили.

Стягнути зі ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, у розмірі 216 875 (двісті шістнадцять тисяч вісімсот сімдесят п`ять) гривень 77 копійок.

Арешт майна, накладений ухвалами слідчого судді Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя від 15 грудня 2025 року у справі № 335/12044/25, скасувати.

Речові докази:

-куртку чорного кольору, яка була вдягнута на трупі; рушник блакитного кольору; 2 скляні пляшки об`ємом 0,33 л з написом «Текіла Лайм» та «Джин тонік»; 2 порожні скляні пляшки об`ємом 0,33 л з написом «Longer»; скляну пляшку об`ємом 0,5 л з написом «Nemirov»; 2 металеві банки білого кольору об`ємом 0,5 мл з написом «Stella Artois» із речовиною бурого кольору; чорну сумку з нашаруванням речовини бурого кольору; хустку з речовиною бурого кольору; шнурок чорного кольору; два полімерні пакети «АТБ» з речовиною бурого кольору; кросівок чорного кольору з написом «Puma»; 2 устілки від взуття з логотипом «Puma»; фрагмент дерев`яного табурета з речовиною бурого кольору; чорну тканинну сумку з речовиною бурого кольору; чохол на застібці з речовиною бурого кольору; джинси чорного кольору; джинси синього кольору з речовиною бурого кольору; полімерний пакет білого кольору з речовиною бурого кольору та 3 паперові стакани, в середині яких знаходиться полімерний пакет із речовиною бурого кольору; пару капців синього кольору з нашаруванням речовини бурого кольору; виріз шпалер із нашаруванням речовини бурого кольору та зріз шпалер; ганчірку, просякнуту речовиною бурого кольору; предмет, ззовні схожий на електрошокер, із нашаруванням речовини бурого кольору; полімерне відро чорного кольору; футболку чорного кольору з написом «Outventure»; мікрочастки з обох кистей рук трупа; змиви з обох кистей рук трупа; змиви речовини бурого кольору (вилучені під час оглядів місця події); мікрочастки з поверхні грудної клітини трупа; зразок ґрунту з фрагментами рослин; зразок води з полімерного відра чорного кольору; зразки букальних клітин ОСОБА_5 ; зразки крові ОСОБА_5 ; зразки відбитків пальців та долонь обох рук ОСОБА_5 ; зразки крові ОСОБА_7 ; зв`язку ключів — знищити;

-6 слідів папілярних узорів, вилучених під час огляду місця події, — залишити в матеріалах кримінального провадження;

-мобільний телефон «Nokia» в корпусі червоного кольору та портмоне чорного кольору з фотокарткою всередині — повернути спадкоємцям потерпілого ОСОБА_7 ;

-документи на ім`я ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; мобільний телефон «POCO C65», IMEI: НОМЕР_1 із сім-картою ( НОМЕР_2 ); ключі та магнітний ключ із брелоком — повернути ОСОБА_5 .

Вирок суду може бути оскаржений протягом тридцяти днів із дня його проголошення до Запорізького апеляційного суду через суд першої інстанції — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя.

Для обвинуваченого, який перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кримінальним процесуальним кодексом України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Обвинувачений, захисник, потерпілий мають право подати клопотання про помилування, ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження. Обвинувачений має право заявляти клопотання про доставку в судове засідання суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_1