Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №334/7319/26 — Дніпровський районний суд міста Запоріжжя

Дата документу 05.10.2026

Справа № 334/7319/26

Провадження № 2/334/4892/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ЗАОЧНЕ

05 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі

судді Бредіхіна Ю.Ю.,

за участю секретаря Іванової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням,

установив:

І. Зміст позовних вимог та заперечень сторін.

Позивач звернулась до суду із позовними вимогами до ОСОБА_2 про визнання його таким, що втратив право користування квартирою. В обґрунтування своїх вимог позивач вказала, що вона є користувачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 . За вказаною адресою зареєстровані позивач ОСОБА_1 , її син ОСОБА_3 , її матір ОСОБА_4 та відповідач – її колишній чоловік ОСОБА_2 . Відповідач ніколи не проживав та не проживає за зареєстрованим місцем проживання, квартирою не цікавиться, його особисті речі у квартирі відсутні. Позивачу доводиться надлишково сплачувати комунальні послуги, що ставить її у складне матеріальне становище та порушує право на вільне користування майном.

Відповідач відзиву на позов не надала.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні рішення у справі.

Ухвалою суду від 29.07.2026 року відкрито провадження у справі, призначено судовий розгляд за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 09.09.2026 року закрито підготовче провадження, призначений судовий розгляд справи по суті.

Представник позивача ОСОБА_5 позовні вимоги підтримали у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечували.

Представник третьої особи надав суду письмову заяву про розгляд справи за їх відсутності на розсуд суду.

Відповідач в судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлена згідно вимог законодавства.

Враховуючи наявність підстав, визначених частиною першою статті 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.

ІІІ. Фактичні обставини встановлені судом.

Позивач ОСОБА_1 є користувачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 . Вказана квартира видана батькові позивача ОСОБА_6 на підставі ордера на житлове приміщення №1569, виданого на підставі рішення виконкому Запорізької міської ради народних депутатів від 19.03.1987 року.

На даний час окрім позивача за вказаною адресою зареєстровані її син ОСОБА_3 , її матір ОСОБА_4 та відповідач – її колишній чоловік ОСОБА_2 .

Згідно із актом про не проживання осіб за місцем реєстрації від 16.06.2026 року, який складений головою ОСББ «Бородино 9/12» за участю сусідів ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_2 ніколи не проживав, його речі у квартирі відсутні.

Вказане також підтвердили допитані у судовому засіданні свідки: ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .

ІV. Норми права, які підлягають застосуванню та мотиви суду щодо оцінки аргументів наведених учасниками справи.

Відповідно до вимог статті 47 Конституції України держава гарантує кожному право на житло. Ніхто не може бути позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Частиною другою статті 64 Житлового кодексу України передбачено, що до членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

За змістом статті 71 Житлового кодексу України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.

Жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання;

У зв`язку з тим, що відповідач багато років не проживає у вказаній квартирі, забрала свої речі та більше у спірну квартиру не поверталась, це свідчить про втрату нею інтересу до вказаного житлового приміщення.

Відповідно до приписів статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 9 Житлового Кодексу України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

Згідно зі статтею 72 Житлового кодексу України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрована в даному житловому приміщенні, проте вже більше десяти років не проживає, добровільно з реєстраційного обліку не знялась та залишається зареєстрованою в спірному житловому приміщенні, жодних зобов`язань пов`язаних з утриманням квартири не несе, ним не користується, не виконує обов`язки, пов`язані з утриманням, оплатою житлового приміщення, її речі за вказаною адресою відсутні, що чинить позивачу перешкоди у здійсненні права користування.

Таким чином, з`ясувавши обставини справи та надавши оцінку зібраним у справі доказам, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд

вирішив:

позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням задовольнити у повному обсязі.

Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_2 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Ю.Ю. Бредіхін