Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №308/3113/26 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Суд: Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Недекларування товарів, що переміщуються через митний кордон України громадянами

Дата: 29 вересня 2026 р.

Справа: №308/3113/26

Суддя: Фазикош О. В.

308/3113/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.09.2026 м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Фазикош О.В., за участю представника Закарпатської митниці Селеш О.Я., розглянувши адміністративну справу за матеріалами протоколу про порушення митних правил складеного відносно ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - м.Донецьк; місце роботи - працівник будівельної компанії «Буд -Про Сістемс»; місце проживання - АДРЕСА_1 ;, ідентифікаційний код платника податків № НОМЕР_1 , за ч.3 ст. 471 МК України,-

ВСТАНОВИВ:

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла адміністративна справа за матеріалами протоколу про порушення митних правил складеного відносно ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - м.Донецьк; місце роботи - працівник будівельної компанії «Буд -П ро Сістемс»; місце проживання - АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код платника податків № НОМЕР_1 , за ч.3 ст. 471 МК України.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0068UA305000/2026 від 28 січня 2026 року

28.01.2026 року о 10 год. 50 хв. в зону митного контролю на ділянку “Виїзд” (ЗМК - пасажирська) митного поста «Астей» Закарпатської митниці заїхав легковий мікроавтобус марки «Volkswagen Caravelle», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням громадянин України ОСОБА_1 , який їхав з України до Німеччини в приватних справах. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу зелений коридор .

В ході митного контролю зазначеного транспортного у валізі серед одягу, в альбомі без ознак приховування виявлено паперові купюри грошових знаків в кількості 5 штук:

Паперова купюра - державний кредитний білет російської імперії, датований 1898 роком. номіналом один рубль. ЛР613531. з надписом «ОДИНЬ РУБЛЬ» з однієї сторони та «1 РУБЛЬ» з іншої сторони; вартість згідно інтернет ресурсу становить 350,00 грн.

Паперова купюра з надписом «казначейський знак 20 рублей» «ДВАДЦАТЬ РУБЛЕЙ» з однієї сторони та «20 рублей`з іншої сторони; Вартість згідно інтернет-ресурсу становить 50,00 грн.

Паперова купюра-Польська злота «STО100 ZLOTYCH» ER2349903. датований 1948 роком. «NARODOWY BANK POLSKI» з однієї сторони та «100 STO ZLОTYCH »з іншої сторони; Вартість згідно інтернет ресурсу становить 406.00 грн.

Паперова купюра облигация №32 серія №172841 «СССР Государственьій заем развития народного хазяйства СССР (выпуск 1954 года) Облигация на суму СТО РУБЛЕЙ»; Вартість згідно інтернет ресурсу становить 450.00 грн.

Паперова купюра російської імперії «З КОПЬИКИ з однієї сторони та «З КОП »з іншої сторони; Вартість згідно інтернет ресурсу становить 100.00 грн.

Вищезазначені паперові купюри грошових знаків знаходились у валізі, серед одягу в альбомі в багажному відділенні салону автомобіля без ознак приховування. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався.

В своїх поясненнях, громадянин України ОСОБА_1 заявив, що виявлені паперові купюри грошових знаків та валізу з речами переміщує за проханням знайомого на ім`я ОСОБА_2 до Німеччини і там має передати валізу власнику. Про наявність паперових купюр грошових знаків не повідомляли.

Таким чином, гр. України ОСОБА_1 не задекларував предмети, що переміщуються через митний кордон України.

Зазначені дії мають ознаки порушення (порушень) митних правил, передбаченого (передбачених) частиною 3 статті 471 Митного кодексу України.

Від захисника ОСОБА_1 - Мироненко Олега Олександровича, надійшло клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю складу правопорушення. Захисник вказує на відсутність, на його думку об`єктивної сторони (недоведеність статусу вилучених предметів як культурних цінностей). Вказує що за відсутності висновку мистецтвознавчої експертизи твердження митниці про те, що ці 5 папірців є культурними цінностями (а не звичайними сучасними копіями, сувенірами чи макулатурою), є виключно припущенням; відсутність суб`єктивної сторони (відсутність умислу) – вказує, що в Акті митного огляду та доповідній записці інспектора прямо зазначено, що купюри знаходились у валізі серед одягу в альбомі «без ознак приховування», а доступ до них нічим не утруднювався; Процесуальні порушення під час збирання доказів (незаконне утримання) У матеріалах справи наявна доповідна записка старшого інспектора Дудаша З.Й., де зафіксовано скаргу ОСОБА_1 на те, що його безпідставно затримали та утримували на кордоні більше 3-х годин без складання протоколу про адміністративне затримання. Це є прямим порушенням ст. 261 КУпАП та ч. 2 ст. 389 МК України.

Захисник вважає, що у діях ОСОБА_1 відсутня як об`єктивна сторона (митницею не доведено належними доказами статус предметів як культурних цінностей), так і суб`єктивна сторона (відсутній умисел, оскільки речі були передачею). Крім того, наявні грубі процесуальні порушення під час збирання доказів.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 62 Конституції України, ст. ст. 247, 251, 268 КУпАП та ст. ст. 471, 527 Митного кодексу України, захисник просить: провадження у справі про порушення митних правил відповідно до Протоколу про порушення митних правил № 0068/UA305000/2026 від 28.01.2026 відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 471 МК України — закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постановою суду від 04.05.2026, справу про порушення митних правил за матеріалами протоколу про порушення митних правил складеного відносно ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - м.Донецьк; місце роботи - працівник будівельної компанії «Буд -Про Сістемс»; місце проживання - АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код платника податків № НОМЕР_1 , за ч.3 ст. 471 МК України,- повернуто Закарпатській митниці Держмитслужби України для проведення додаткової перевірки.

Повторно для розгляду матеріали справи надійшли до суду 20.08.2026.

Так, в ході додаткової перевірки Закарпатською митницею призначено експертизу. Згідно наявного в матеріалах справи висновку експерта №ЕД-19/107-26/7568-МЗ від 02 липня 2026 року надані на дослідження паперові купюри не мають культурну цінність, а їх загальна вартість становить: 715 грн.

29.09.2026 від представника ОСОБА_1 – Мироненка Олега Олександровича надійшло клопотання про закриття провадження у справі.

У запереченнях захисник вказує на наявність у справі експертного висновку щодо того. що вилучені товари не мають культурної цінності та вказує про встановлену їх загальну вартість 715 грн., також вказує на те, що п. 12 додатка 1 до п. 1.5 Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України, затверджена наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22.04.2002 № 258, не може бути підставою для притягнення до відповідальності. Звертає увагу при цьому на те, що сфера дії Інструкції визначена її п. 1.2, 1.3 і 1.6 та охоплює лише культурні цінності; Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 № 1068-XIV встановлює обмеження лише для культурних цінностей. Відомчий наказ не може запроваджувати обмеження для предметів, які за висновком експерта культурними цінностями не є; за ст. 11, 13 і 15 Закону № 1068-XIV свідоцтво видається на культурні цінності за результатами державної експертизи. Вимагати від особи свідоцтва на вивезення предметів, які не мають культурної цінності, означає вимагати документ, який за законом не видається на такі предмети; облігація державної позики СРСР 1954 року взагалі не є паперовим грошовим знаком, а тому під застереження п. 12 додатка 1 не підпадає за жодного тлумачення; для застосування ч. 1 ст. 371 МК України не має значення, чи належать вилучені предмети до особистих речей громадян у значенні ст. 370 МК України: ч. 1 ст. 371 МК України стосується будь-яких товарів, які вивозяться громадянами, а не лише особистих речей. Отже, проходження ОСОБА_1 митного контролю каналом «зелений коридор» відповідало ч. 2 ст. 366 МК України: переміщувані ним предмети не підлягали письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами і не підпадали під встановлені законодавством заборони чи обмеження.

Відтак просить суд:

1. Дослідити в судовому засіданні висновок експерта Закарпатського науково дослідного експертно-криміналістичного центру МВС № ЕД-19/107-26/7568-МЗ від 02.07.2026, наявний у матеріалах справи. 2. Розглянути справу без участі ОСОБА_1 та його захисника адвоката Мироненка Олега Олександровича. 3. Провадження у справі про порушення митних правил за протоколом № 0068/UA305000/2026 від 28.01.2026 щодо ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 471 Митного кодексу України закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 487-1 Митного кодексу України (п. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення) у зв`язку з відсутністю складу порушення митних правил. 4. Тимчасово вилучені за протоколом про порушення митних правил № 0068/UA305000/2026 від 28.01.2026 предмети (кредитний білет Російської імперії 1898 року номіналом 1 рубль № ЛР613531; казначейський знак номіналом 20 рублів; банкноту Національного банку Польщі номіналом 100 злотих 1948 року № ER2349903; облігацію державної позики СРСР випуску 1954 року на 100 рублів, серія № 172841, № 32; паперовий грошовий знак Російської імперії номіналом 3 копійки), які зберігаються на складі Закарпатської митниці, повернути ОСОБА_1 або уповноваженій ним особі. 5. Відмовити Закарпатській митниці у стягненні з ОСОБА_1 витрат у справі про порушення митних правил.

Представник Закарпатської митниці Селеш О.Я. просив суд визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні інкримінованого йому правопорушення, на накласти на нього адміністративне стягнення відповідно до санкції статті 471 МК України.

ОСОБА_1 та його захисник Мироненко Олег Олександрович, у судове засідання не з`явилися, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, про причини неявки н повідомляв, про відкладення розгляду справи клопотань не подавали.

Заслухавши представника митниці, дослідивши вказані матеріали справи про порушення митних правил приходжу до наступного висновку.

Статтею 489 МКУкраїни передбачено, що посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобовязана зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Такі дані встановлюються: 1) протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; 2) поясненнями свідків; 3) поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; 4) висновком експерта; 5) іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України (ст.495 МК України).

Відповідно дост.471МКУкраїни відповідальність настає за порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області надійшла адміністративна справа за матеріалами протоколу про порушення митних правил складеного відносно ОСОБА_1 : ІНФОРМАЦІЯ_1 ; місце народження - м.Донецьк; місце роботи - працівник будівельної компанії «Буд -П ро Сістемс»; місце проживання - АДРЕСА_1 ; закордонний паспорт України - НОМЕР_3 від 25.04.2024 року., орган видачі 8012, ідентифікаційний код платника податків № НОМЕР_1 , за ч.3 ст. 471 МК України.

Згідно протоколу про порушення митних правил №0068UA305000/2026 від 28 січня 2026 року 28.01.2026 року о 10 год. 50 хв. в зону митного контролю на ділянку “Виїзд” (ЗМК - пасажирська) митного поста «Астей» Закарпатської митниці заїхав легковий мікроавтобус марки «Volkswagen Caravelle», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням громадянин України ОСОБА_1 , який їхав з України до Німеччини в приватних справах. Формою проходження митного контролю гр. України ОСОБА_1 обрав порядок проходження митного контролю по каналу зелений коридор.

В ході митного контролю зазначеного транспортного у валізі серед одягу, в альбомі без ознак приховування виявлено паперові купюри грошових знаків в кількості 5 штук:

Паперова купюра - державний кредитний білет російської імперії, датований 1898 роком. номіналом один рубль. ЛР613531. з надписом «ОДИНЬ РУБЛЬ» з однієї сторони та «1 РУБЛЬ» з іншої сторони; вартість згідно інтернет ресурсу становить 350,00 грн.

Паперова купюра з надписом «казначейський знак 20 рублей» «ДВАДЦАТЬ РУБЛЕЙ» з однієї сторони та «20 рублей`з іншої сторони; Вартість згідно інтернет-ресурсу становить 50,00 грн.

Паперова купюра-Польська злота «STО100 ZLOTYCH» ER2349903. датований 1948 роком. «NARODOWY BANK POLSKI» з однієї сторони та «100 STO ZLОTYCH »з іншої сторони; Вартість згідно інтернет ресурсу становить 406.00 грн.

Паперова купюра облигация №32 серія №172841 «СССР Государственьій заем развития народного хазяйства СССР (выпуск 1954 года) Облигация на суму СТО РУБЛЕЙ»; Вартість згідно інтернет ресурсу становить 450.00 грн.

Паперова купюра російської імперії «З КОПЬИКИ з однієї сторони та «З КОП »з іншої сторони; Вартість згідно інтернет ресурсу становить 100.00 грн.

Вищезазначені паперові купюри грошових знаків знаходились у валізі, серед одягу в альбомі в багажному відділенні салону автомобіля без ознак приховування. Доступ до виявленого товару нічим не утруднювався.

Згідно наявного в матеріалах справи висновку експерта №ЕД-19/107-26/7568-МЗ від 02 липня 2026 року, встановлено, що: паперова купюра - державний кредитний білет російської імперії, датований 1898 роком. номіналом один рубль, Л 613531, з надписом «ОДИНЬ РУБЛЬ» з однієї сторони та «1 РУБЛЬ» з іншої сторони (встановлення експертом вартість 100 грн.), паперова купюра з надписом «казначейський знак 20 рублей» «ДВАДЦАТЬ РУБЛЕЙ» з однієї сторони та «20 рублей» з іншої сторони (встановлення експертом вартість 75 грн.), паперова купюра-Польська злота «STО100 ZLOTYCH» ER2349903. датований 1948 роком. «NARODOWY BANK POLSKI» з однієї сторони та «100 STO ZLОTYCH »з іншої сторони (встановлення експертом вартість 350 грн.), паперова купюра облигация №32 серія №172841 «СССР Государственьій заем развития народного хазяйства СССР (выпуск 1954 года) Облигация на суму СТО РУБЛЕЙ» (встановлення експертом вартість 80 грн.), паперова купюра російської імперії «3 КОПЬИКИ з однієї сторони та «3 КОП »з іншої сторони (встановлення експертом вартість 110 грн.)- не мають культурну цінність.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст.7 КУпАП).

Згідно ч. 1 ст. 197 МК у випадках, передбачених законом, на окремі товари встановлюються обмеження щодо їх переміщення через митний кордон України.

Відповідно до ст. 196 МК України, не можуть бути пропущені через митний кордон України, зокрема товари, переміщення яких через митний кордон України заборонено законом або міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, або відповідно до закону чи міжнародного договору України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а також товари, що переміщуються через митний кордон України з порушенням вимог цього Кодексу та інших законів України.

Пунтом 6 статті 366 МК України встановлено, що громадяни, які проходять (проїжджають транспортними засобами особистого користування) через «зелений коридор», звільняються від подання письмової митної декларації. Звільнення від подання письмової митної декларації не означає звільнення від обов`язку дотримання порядку переміщення товарів через митний кордон України та від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 5 статті 366 МК України зазначено, що початок проходження (проїзду транспортними засобами особистого користування) громадянином каналом, позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор»), є декларуванням шляхом вчинення дій цим громадянином про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території. Таке декларування свідчить про факти, що мають юридичне значення.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей», культурні цінності об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України.

Стаття 12 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» закріплює, що у разі прийняття центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей рішення про можливість вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей власнику культурних цінностей чи уповноваженій ним особі видається свідоцтво встановленого зразка на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей.Зразок свідоцтвана право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей затверджується Кабінетом Міністрів України.

Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Відповідно до вимог ст.245 КУпАП, ст.486 МК України, завданням у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді кожної справи суддя зобов`язаний з`ясувати обставини, передбачені ст.280 КУпАП, ст.489 МК України, а винесене у справі судове рішення має ґрунтуватись на конкретних доказах.

Відповідно до вимог ст. 489 Митного кодексу України, посадова особа при розгляді справи про порушення митних правил зобов`язана з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення, від адміністративної відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи

Статтею 487 Митного кодексу України передбачено, що провадження у справі про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст.280 Кодексу України про адміністративні правопорушення орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст.251 КУпАП та ч.1 ст.495 МК України, доказами у справі про порушення митних правил є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюються наявність або відсутність порушення митних правил, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Такі дані встановлюються: протоколом про порушення митних правил, протоколами процесуальних дій, додатками до зазначених протоколів; поясненнями свідків; поясненнями особи, яка притягується до відповідальності; висновком експерта; іншими документами (належним чином завіреними їх копіями або витягами з них) та інформацією, у тому числі тими, що перебувають в електронному вигляді, а також товарами - безпосередніми предметами порушення митних правил, товарами із спеціально виготовленими сховищами (тайниками), що використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення митних правил від митного контролю, транспортними засобами, що використовувалися для переміщення безпосередніх предметів порушення митних правил через митний кордон України.

Судом досліджено надані докази, серед яких протокол про порушення митних правил, пояснення ОСОБА_1 , постанову митниці про призначення експертизи, висновок експерта, будь-яких інших доказів суду не надано.

Відповідно до ст. 1 Закону України від 21.09.1999 № 1068-ХІV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» - культурні цінності об`єкти матеріальної та духовної культури, що мають художнє, історичне, етнографічне та наукове значення і підлягають збереженню, відтворенню та охороні відповідно до законодавства України, зокрема рідкісні предмети техніки. Відповідно до ст. 13 Закону України від 21.09.1999 року № 1068-ХІV «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» Свідоцтво на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей є підставою для пропуску зазначених у ньому культурних цінностей за межі митної території України. Вивезення культурних цінностей без цього свідоцтва забороняється.

Згідно з ч.6 ст.372 Митного кодексу України, тимчасове вивезення (пересилання) громадянами-резидентами за межі митної території України культурних цінностей здійснюється з поданням відповідних документів, які підтверджують право вивезення за межі митної території України культурних цінностей та дотримання заборон та/або обмежень згідно із законами України щодо тимчасового вивезення таких товарів за межі митної території України.

Згідно ч.1 ст.8 Закону України «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей» від 21.09.1999 №1068-XIV, контроль за вивезенням, ввезенням і поверненням культурних цінностей здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері вивезення, ввезення і повернення культурних цінностей.

Відповідно до п.1.6. «Інструкції про порядок оформлення права на вивезення, тимчасове вивезення культурних цінностей та контролю за їх переміщенням через державний кордон України», затвердженої наказом Міністерства культури і мистецтв України від 22 квітня 2002 року №258, вивезення, тимчасове вивезення, у тому числі шляхом пересилання, культурних цінностей за межі митної території України дозволяється за наявності свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України (далі - свідоцтво), зразок якого затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 20 червня 2000 р. №984 "Про затвердження зразка свідоцтва на право вивезення (тимчасового вивезення) культурних цінностей з території України".

Згідно зі ст.508 Митного кодексу України у справі про порушення митних правил процесуальні дії проводяться з метою отримання доказів, необхідних для правильного вирішення цієї справи.

Вимоги ч.ч.1,2 ст. 515 МК України визначено, що експертиза призначається, якщо для з`ясування питань, що виникають у справі про порушення митних правил, виникла потреба у спеціальних знаннях з окремих галузей науки, техніки, мистецтва, релігії тощо. Зазначена експертиза не є судовою експертизою.

Експертиза проводиться експертами спеціалізованого органу з питань експертизи та досліджень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, його відокремлених підрозділів та інших установ або окремими спеціалістами, які призначаються посадовою особою митного органу, у провадженні якої знаходиться справа про порушення митних правил.

Так, постановою суду від 04.05.2026, дану справу про порушення митних правил повернуто до Закарпатської митниці для проведення додатково перевірки. В ході якої призначено та проведено експертизу, згідн висновку якої виявлені та вилучені згідно протоколу про порушення митних правих речі не мають культурної цінності та визначено їх вартість у 715 грн. Таким чином, виявлені та вилучені в ході митного огляду: Паперова купюра державний кредитний білет російської імперії, датований 1898 роком, номіналом один рубль, ЛР613531, з надписом «ОДИНЬ РУБЛЬ» з однієї сторони та «1 РУБЛЬ» з іншої сторони; Паперова купюра з надписом «казначейський знак 20 рублей» «ДВАДЦАТЬ РУБЛЕЙ» з однієї сторони та «20 рублей`з іншої сторони; Паперова купюра Польська злота «STO100 ZLOTYCH» ER2349903, датований 1948 роком, «NARODOWY BANK POLSKI» з однієї сторони та «100 STO ZLOTYCH »з іншої сторони; Паперова купюра облигация №32 серія №172841 «СССР Государственьій заем развития народного хазяйства СССР (вьіпуск 1954 года) Облигация на суму СТО РУБЛЕЙ»; Паперова купюра російської імперії «3 КОПЬЙКИ з однієї сторони та «3 КОП »з іншої сторони, не належать до культурних цінностей.

Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення. Під доказуванням у провадженні у справах про адміністративні правопорушення слід розуміти процесуальну діяльність суб`єктів щодо збору, перевірки та оцінки доказів з метою встановлення об`єктивної істини у справі й прийняття на цій основі законного рішення.

Крім того, згідно з ч.1 ст.371 МК України товари, сумарна фактурна вартість яких не перевищує еквівалент 10 000 євро (крім зазначених у частині другій цієї статті), не підлягають письмовому декларуванню при вивезенні (пересиланні) їх громадянами за межі митної території України.

Відповідно до висновка вищенаведеної експертизи, загальна вартість поданих на експертизу паперових купюр, не перевищує еквівалент, визначений ст. 371 МК України.

Інші докази, які би поза розумним сумнівом доводили винуватістьгромадянина України ОСОБА_1 , у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України, відсутні, а відповідно до ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях і усі сумніви щодо доведеності вини тлумачаться на користь особи.

У відповідності до ст. 527 МК України у справі про порушення митних правил орган доходів і зборів або суд (суддя), що розглядає справу, виносить одну з постанов, зокрема про закриття провадження у справі.

Згідно зі ст. 487 МК України провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до цього Кодексу, а в частині, що не регулюється ним, відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення. Враховуючи встановлені обставини справи, суд приходить висновку, що у діях громадянина України ОСОБА_1 , відсутній склад правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 471 МК України.

У відповідності до вимог ч. 3, 4 ст. 243 МК України, якщо за рішенням суду по справі до особи, яка вчинила порушення митних правил, не буде застосовано стягнення у вигляді конфіскації товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, або провадження у справі про порушення митних правил буде припинено, ці товари, транспортні засоби можуть бути видані власникові або уповноваженій ним особі лише після здійснення їх митного оформлення зі сплатою відповідних митних платежів, якщо таке оформлення не було попередньо здійснено, а митні платежі не сплачувалися. При цьому у разі припинення провадження у справі про порушення митних правил за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення витрати органу доходів і зборів на зберігання зазначених вище товарів, транспортних засобів власником цих товарів, транспортних засобів або уповноваженою ним особою не відшкодовуються. Товари, які були виявлені (знайдені) під час здійснення митного контролю в зонах митного контролю та/або у транспортних засобах, що перетинають митний кордон України, і власник яких невідомий, після закінчення строку зберігання, встановленого частиною п`ятою статті 240 цього Кодексу, підлягають реалізації, а у випадках, передбачених законодавством, - безоплатній передачі у володіння і користування або переробці, утилізації чи знищенню. Інформація про знайдені (виявлені) товари протягом трьох днів розміщується для загального ознайомлення в місцях розташування органів доходів і зборів на весь строк зберігання таких товарів, а інформація про знайдені (виявлені) транспортні засоби, крім того, направляється до територіальних органів внутрішніх справ.

З протоколу про порушення митних правил вбачається, що в рамках провадження у справі про порушення митних правил було вилучено товар, а саме: Паперова купюра державний кредитний білет російської імперії, датований 1898 роком, номіналом один рубль, ЛР613531, з надписом «ОДИНЬ РУБЛЬ» з однієї сторони та «1 РУБЛЬ» з іншої сторони - 1 шт.; Паперова купюра з надписом «казначейський знак 20 рублей» «ДВАДЦАТЬ РУБЛЕЙ» з однієї сторони та «20 рублей`з іншої сторони - 1 шт.; Паперова купюра Польська злота «STO100 ZLOTYCH» ER2349903, датований 1948 роком, «NARODOWY BANK POLSKI» з однієї сторони та «100 STO ZLOTYCH »з іншої сторони - 1 шт.; Паперова купюра облигация №32 серія №172841 «СССР Государственьій заем развития народного хазяйства СССР (вьіпуск 1954 года) Облигация на суму СТО РУБЛЕЙ» - 1 шт.; Паперова купюра російської імперії «3 КОПЬЙКИ з однієї сторони та «3 КОП »з іншої сторони - 1шт., підлягають поверненню.

На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 221, 257, 335, 458, 471, 486, 493, 494, 522, 526, 527, 528, 529 МК України, ст.ст. 9, 247, 289, 294 КУпАП, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.471 МК України.

Вилучені предмети згідно протоколу про порушення митних правил №0068/UA305000/2026 року повернути власнику або уповноваженій нею особі, особі у якої такі вилучені.

Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду О.В. Фазикош

Оригінал: reyestr.court.gov.ua