Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №560/14982/26 — Хмельницький окружний адміністративний суд

Суд: Хмельницький окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них

Дата: 04 жовтня 2026 р.

Справа: №560/14982/26

Суддя: Шевчук О.П.

Справа № 560/14982/26

РІШЕННЯ

іменем України

05 жовтня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Шевчука О.П. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить визнати неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо визначення страхового стажу ОСОБА_1 як 23 роки 1 місяць 14 днів. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити обрахунок страхового стажу ОСОБА_1 як 35 років 11 місяців 4 дні. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до страхового стажу в 35 років 11 місяців 4 дні з дня призначення пенсії.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з клопотанням обрахувати її страховий і трудовий стаж відповідно до трудової книжки, диплому про середню спеціальну освіту, свідоцтв про народження двох дітей. Листами від 22.06.2026 та від 26.06.2026 ГУ ПФУ в Хмельницькій області надало свій розрахунок страхового стажу ОСОБА_1 , яким визначено страховий стаж ОСОБА_1 23 роки 1 місяць 14 днів. Вважає, що такий розрахунок страхового стажу є неправомірним, суперечить вимогам закону і порушує права ОСОБА_1 ..

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від відповідача на адресу суду відзиву на позовну заяву не надходило.

Дослідивши наявні в матеріалах справи належні та допустимі докази у їх взаємозв`язку та сукупності, суд дійшов наступних висновків.

Суд встановив, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Хмельницькій області та з 09.07.2020 отримуєте пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю ІІ групи загального захворювання, обчислену відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

03.06.2026 року ОСОБА_1 через електронний кабінет звернулась до ГУ ПФУ в Хмельницькій області з клопотанням обрахувати її страховий і трудовий стаж відповідно до трудової книжки, диплому про середню спеціальну освіту, свідоцтв про народження двох дітей та додатково подала клопотання з власним обрахунком свого страхового стажу 35 років 11 місяців 4 дні.

На подане звернення ГУ ПФУ в Хмельницькій області листом від 22.06.2026 №17695-16052/К-02/8-2200/26 повідомлено, що до страхового стажу враховано період догляду за дітьми з 06.09.1979 по 05.09.1979 згідно зі свідоцтвом про народження від 14.09.1979 № НОМЕР_1 ОСОБА_2 та з 06.02.1987 по 05.02.1990 згідно зі свідоцтвом про народження від 12.02.1987 № НОМЕР_2 ОСОБА_3 , окрім періодів роботи підтверджених записами в трудовій книжці.

Період роботи у ТОВ «Трой» ЛТД згідно з наказом про прийняття №3 від 31.05.1996 та звільнення №8 від 16.03.2002 не зараховано до стажу роботи, оскільки відсутня інформація про період роботи та підстава видачі довідки №3 від 05.10.2020р.

Також зазначено, що підстави для врахування періоду здійснення підприємницької діяльності з 27.03.2002 по 31.12.2003 згідно довідки від 18.09.2020 №30999/К/22-01-51-08-24, виданої Дунаєвецьким управлінням головного управління ДПС у Хмельницькій області, немає, оскільки довідка не містить інформації про сплату страхових внесків.

Вказано, що пенсію позивачці обчислено з урахуванням страхового стажу 23 роки 1 місяць 14 днів (враховано по 31.07.2020), в тому числі додатковий стаж 8 місяців 22 дня (з дня встановлення групи інвалідності по 22.04.2021 окрім періодів за які сплачені страхові внески і зарахування здійснено до загального стажу).

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивачка звернулась до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV) страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, наявність трудового стажу підтверджується у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 за №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Пунктом 1 Порядку №637 передбачено, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. У разі відсутності в трудовій книжці записів про роботу, такий стаж встановлюється на підставі інших документів, уточнюючих довідок, відомостей та інших документів, які містять відомості про періоди роботи.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України Про пенсійне забезпечення від 05 листопада 1991 року № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) та Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV).

Як встановив суд, позивачу враховано період догляду за дітьми з 06.09.1979 по 05.09.1979 згідно зі свідоцтвом про народження від 14.09.1979 № НОМЕР_1 ОСОБА_2 та з 06.02.1987 по 05.02.1990 згідно зі свідоцтвом про народження від 12.02.1987 № НОМЕР_2 ОСОБА_3 , окрім періодів роботи підтверджених записами в трудовій книжці.

Період роботи у ТОВ «Трой» ЛТД згідно з наказом про прийняття №3 від 31.05.1996 та звільнення №8 від 16.03.2002 не зараховано до стажу роботи, оскільки відсутня інформація про період роботи та підстава видачі довідки №3 від 05.10.2020.

Також зазначено, що підстави для врахування періоду здійснення підприємницької діяльності з 27.03.2002 по 31.12.2003 згідно довідки від 18.09.2020 №30999/К/22-01-51-08-24, виданої Дунаєвецьким управлінням головного управління ДПС у Хмельницькій області, немає, оскільки довідка не містить інформації про сплату страхових внесків.

Стосовно не зарахування періоду роботи позивачки у ТОВ «Трой» ЛТД за період з 31.05.1996 по 16.03.2002, оскільки відсутня інформація про період роботи та підстава видачі довідки №3 від 05.10.2020, суд зазначає наступне.

Як встановлено з копії трудової книжки позивачки серія НОМЕР_3 від 18.06.1981, що позивачка в період з 31.05.1996 по 16.03.2002 працювала у ТОВ "Трой" ЛТД на посаді діловода.

Такі записи засвідчені чітким відтиском печатки вказаного товариства та не містять ні виправлень/підтирань, ні інших застережень, які б давали підстави сумніватись у їх правдивості.

При цьому, вказано номери та дати наказів про прийняття та звільнення з ТОВ "Трой" ЛТД.

А тому, суд вважає, що відповідач протиправно не зарахував вказаний період роботи до страхового стажу позивачки, оскільки єдиним документом, який підтверджує трудовий стаж є трудова книжка, яка в даному випадку підтверджує такий стаж у ТОВ "Трой" за період з 31.05.1996 по 16.03.2002, при цьому твердження відповідача про відсутність інформації про період роботи та підстави видачі довідки №3 від 05.10.2020, є на думку суду безпідставним, а тому спірний період необхідно зарахувати до трудового стажу позивачки.

Щодо періоду здійснення підприємницької діяльності з 27.03.2002 по 31.12.2003 згідно довідки від 18.09.2020 №30999/К/22-01-51-08-24, виданої Дунаєвецьким управлінням Головного управління ДПС у Хмельницькій області, суд зазначає наступне.

Статтею 11 Закону № 1058-IV визначено перелік осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню.

Пунктом 2 зазначеної статті визначено, що загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи - підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.

Згідно статті 24 Закону №1058-IV періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом (до 01.01.2004), зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше. З 01.01.2004 страховий стаж обчислюється органами Пенсійного фонду за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку (згідно сплати страхових внесків). Страховий стаж обчислюється у місяцях. Неповний місяць роботи, якщо застрахована особа підлягала загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови, що сума сплачених за цей місяць страхових внесків не менша ніж мінімальний страховий внесок. Якщо сума сплачених за відповідний місяць страхових внесків менша, ніж мінімальний страховий внесок, цей період зараховується до страхового стажу як повний місяць за умови здійснення в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду, відповідної доплати до суми страхових внесків таким чином, щоб загальна сума сплачених коштів за відповідний місяць була не меншою ніж мінімальний страховий внесок.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 року № 2148-VIII внесено зміни до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», згідно п. 3-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону 1058-IV, до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку:

- з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності;

- з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).

Відповідно до підпункту 2 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. За період роботи, починаючи з 01 січня 2004 року, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі - відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1), а у разі необхідності - за формою згідно з додатком 3 до Положення.

Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01 липня 2000 року підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01 січня 2004 року підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01 січня 2004 року - довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Для визначення права на призначення пенсії за віком згідно зі статтею 26 Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування за період ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку з 01 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно надається довідка про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності.

З огляду на вказане до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:

- до 01 травня 1993 року час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків;

- з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб - підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків;

- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2017 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК);

- з 01 травня 1993 для осіб, які обрали загальний спосіб оподаткування, період провадження підприємницької діяльності до 01 липня 2000 зараховується до страхового стажу за умови надання особою документів про сплату страхових внесків, а з 01 липня 2000 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням загальної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою 5-ОК).

Отже, належними доказами, якими підприємець може підтвердити свій стаж можуть бути документи про сплату страхових внесків, а саме з 01 січня 1998 року по 31 грудня 2003 року - довідкою про реєстрацію як суб`єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб`єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків.

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 26.10.2018 по справі №643/20104/15-а.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосування норми до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд встановив, що в матеріалах справи міситься довідка видана Дунаєвецькою ДПІ ГУ ДПС в Хмельницькій області №30999/К/22-01-51-08-24 від 18.09.2020 про те, що ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) зареєстрована як підприємець з 27.03.2002 по теперішній час, згідно баз даних ДПС та податкової звітності перебувала на спрощеній системі оподаткування з 27.03.2002 по 31.12.2003, а тому суд вважає, що вказаний період здійснення позивачкою підприємницької діяльності повинен був бути врахований відповідачем до страхового стажу під час призначення пенсії.

З огляду на наведене вище, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача зарахувати до страхового стажу період підприємницької діяльності позивачки з 27.03.2002 по 31.12.2003.

Крім того, суд встановив, що позивачка з 06.05.1981 працювала на різних посадах у Маківському сільському споживчому товаристві по 11.05.1987, що підтверджується записами у трудовій книжці.

Однак, як встановлено з відповіді відповідача (таблиці), що в період з 16.01.1984 по 15.03.1984, з 16.06.1986 по 15.09.1986, з 01.10.1986 по 15.11.1986, з 16.12.1986 по 06.02.1987 позивачці не зараховано трудовий стаж, що є на думку суду протиправним з огляду на наявні записи у трудовій книжці позивачки.

Суд також зазначає, що відповідачем враховано період догляду за дітьми з 06.09.1979 згідно зі свідоцтвом про народження від 14.09.1979 № НОМЕР_1 ОСОБА_2 та з 06.02.1987 по 05.02.1990 згідно зі свідоцтвом про народження від 12.02.1987 №ІІ-БВ464387 ОСОБА_3 , а тому підстав для повторно зарахування вказаного періоду відсутні.

Також, позивачка згідно записів трудової книжки працювала на Маківському цукровому заводі з 01.06.1990 по 01.01.1991, при цьому вказаний період був врахований відповідачем до стажу позивачки.

Як встановлено судом з матеріалів справи, позивач у період з 01.01.2004 по 01.01.2010 здійснювала підприємницьку діяльність, що підтверджується довідкою ГУ ДПС у Хмельницькій області (Дунаєвецьке управління) №30999/К/22-01-51-08-24 від 18.09.2020.

При цьому, відповідачем вказаний період позивача розраховано не в повному обсязі, а лише в пропорційному співвідношенні, оскільки позивачем сплачено соціальний внесок у меншому розмірі від мінімально визначеного.

Враховуючи, те що позивачка здійснювала підприємницьку діяльність із застосуванням спрощеної системи оподаткування зокрема з 01.01.2004 по 31.12.2009 та сплачувала єдиний податок, тому зазначені періоди підлягають зарахуванню до страхового стажу позивача в повному обсязі незалежно від суми сплачених страхових внесків (єдиного внеску) згідно з п.3-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV.

Відтак, суд вважає протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо не зарахування позивачці до страхового стажу вищевказаних періодів здійснення підприємницької діяльності в повному обсязі.

Суд також зазначає, що відповідачем враховано період 8 місяців 22 дні з дня встановлення групи інвалідності по 22.04.2021, а тому підстав для повторного встановлення вказаного періоду немає.

Щодо позовної вимоги зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок розміру пенсії ОСОБА_1 відповідно до страхового стажу в 35 років 11 місяців 4 дні з дня призначення пенсії, варто звернути увагу на таке.

Згідно з п.4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

При вирішенні даного спору суд також бере до уваги, що завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Адміністративний суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, виконуючи завдання адміністративного судочинства щодо перевірки відповідності їх прийняття (вчинення) не втручається та не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тобто, дискреційними є повноваження суб`єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.

Повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Стаття 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) гарантує, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відтак, з метою запобігання порушенню права позивача на належну йому пенсію, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав, суд вважає за необхідне зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у ТОВ «Трой» ЛТД за період з 31.05.1996 по 16.03.2002, період підприємницької діяльності з 27.03.2002 по 31.12.2003, а також період роботи в Маківському сільському споживчому товаристві з 16.01.1984 по 15.03.1984, з 16.06.1986 по 15.09.1986, з 01.10.1986 по 15.11.1986, з 16.12.1986 по 06.02.1987 та період підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 01.01.2010 в повному обсязі згідно з п.3-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV, та здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення, за результатами проведеного обрахунку страхового стажу, з урахуванням висновків суду наданих у даному судовому рішенні.

Відповідно до ч.1 та ч. 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах докази в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій областіпро визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо визначення страхового стажу ОСОБА_1 як 23 роки 1 місяць 14 днів.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи у ТОВ «Трой» ЛТД за період з 31.05.1996 по 16.03.2002, період підприємницької діяльності з 27.03.2002 по 31.12.2003, а також період роботи в Маківському сільському споживчому товаристві з 16.01.1984 по 15.03.1984, з 16.06.1986 по 15.09.1986, з 01.10.1986 по 15.11.1986, з 16.12.1986 по 06.02.1987 та період з підприємницької діяльності з 01.01.2004 по 01.01.2010 в повному обсязі згідно з п.3-1 Розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України №1058-IV, та здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення, за результатами проведеного обрахунку страхового стажу, з урахуванням висновків суду наданих у даному судовому рішенні.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_4 )

Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, 10,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя О.П. Шевчук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua