Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №520/5818/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 р. Справа № 520/5818/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського обласного центру зайнятості про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Харківського обласного центру зайнятості, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача Харківський обласний центр зайнятості, що полягає у незаконному призначенні пособія по безробіттю, протиправної виплати грошових коштів за підробними довідками, особі, яка проживає та зареєстрована на території Евросоюзу, яка не зареєстрована в державі Україна та в м. Харкові, оскільки ОСОБА_2 , яка мешкає та зареєстрована: АДРЕСА_1 , 1П, АДРЕСА_2 , Марінья Гранде, населений пункт 1, округ Марінья Гранде, Держава Португалія. тел : НОМЕР_1 , інші дані невідомі, що підтверджується довідкою від 19.02.2016 року виданої Радою населеного пункти ОСОБА_3 ;

- зобов`язати відповідача Харківський обласний центр зайнятості стягнути з Алвеш гомеш душ сан туш бароза Т.М., ІНФОРМАЦІЯ_1 , вже незаконно надані та виплачені грошові виплати по безробіттю наданих Харківським Міським центром зайнятості з 2015-2026 роках / за підробними довідками / без надання - обов`язкового паспорту громадянина України вже встановлену суму збитків нанесених ОСОБА_4 , яка не має права на отримання пособія по безробіттю, які, як вважає позивач, повернути до бюджету України;

- зобов`язати відповідача Харківський обласний центр зайнятості провести службову перевірку, розслідування та встановити осіб Харківського Міського центру зайнятості, причетних до незаконного, безпідставного оформлення та надання пособія по безробіттю;

- винести окрему ухвалу та направити до правоохоронного органу про вчинене кримінальне правопорушення з метою внесення відомостей про скоєння кримінального правопорушення до ЄРДР і розпочати досудове слідство відносно осіб, в діях яких на думку позивача вбачаються ознаки кримінального правопорушення передбачені ст.190 КК України, інформацію про незаконне та безпідставне , як на думку позивача утримання грошових коштів з бюджету України незаконне оформлення пособія по безробіттю, нанесення збитків державі Україна, свідоме та навмисне надання недостовірних даних щодо місця реєстрації, проживання , отримання доходу з боку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 вжити дієві заходи реагування, повернути гроші до бюджету держава Україна.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що Харківський обласний центр зайнятості незаконно призначив та виплачував з 2015-2026 особі, яка проживає та зареєстрована на території Евросоюзу, яка не зареєстрована в державі Україна та в м. Харкові, - ОСОБА_2 , яка мешкає та зареєстрована: АДРЕСА_1 , 1П, АДРЕСА_2 , Марінья Гранде, населений пункт 1, округ Марінья Гранде, Держава Португалія. тел : НОМЕР_1 , інші дані невідомі, допомогу по безробіттю.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві, зазначивши, що статус безробітної ОСОБА_6 душ ОСОБА_7 отримала 15.10.2015, виплату допомоги по безробіттю призначено терміном на 360 календарних днів відповідно до частин 1, 3, 4 ст. 22 та частини 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», 28.12.2015 реєстрацію безробітної та виплату допомоги по безробіттю припинено на підставі заяви про відмову від послуг служби зайнятості. 01.03.2016 ОСОБА_6 звернулася із заявами про поновлення статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю, з цієї дати їй поновлено статус безробітної та виплату допомоги по безробіттю, які припинено з 24.06.2016 у зв`язку з поданням заяви про відмову від послуг служби зайнятості. 13.09.2016 в останнє ОСОБА_6 душ ОСОБА_7 знову звернулася із заявою про поновлення статусу безробітної та виплати допомоги по безробіттю, з цієї дати їй поновлено статус безробітної та виплату допомоги по безробіттю, які припинено з 20.02.2017 у зв`язку з поданням заяви про відмову від послуг служби зайнятості. З 21.02.2017 по даний час ОСОБА_6 душ ОСОБА_7 на обліку в центрі зайнятості не перебуває, ніяких виплат не отримує.

Протягом періоду з 15.10.2015 по 20.02.2017 ОСОБА_6 душ ОСОБА_7 перебувала на обліку в центрі зайнятості не постійно, а з перервами, що свідчить, що вона неоднарозово поверталась до України, право на повернення до України гарантоване статтею 33 Конституції України, тому посилання позивача на довідку про проживання та склад сім`ї населеного пункту Марінья Гранде від 19 лютого 2016 року, як доказ безпідставності надання та поновлення статусу безробітного його колишній дружині є помилковим. На дату видачі цієї довідки ОСОБА_6 душ ОСОБА_7 на обліку в центрі зайнятості не перебувала, періоди перебування в Португалії в ній не зазначено. Відповідно до Додатків 1 до Персональних карток ОСОБА_6 відвідувала Харківський міський центр зайнятості у визначені дні з пред`явленням паспорту та трудової книжки, що підтверджено її особистим підписом.

Щодо тверджень ОСОБА_1 , що ОСОБА_6 ОСОБА_7 отримує долю від діяльності туристичної фірми її чоловіка, який позивач вважає заробітком, відповідач зазначив, що відповідно до діючого на час звернення до центру зайнятості ОСОБА_6 душ ОСОБА_7 . Господарського кодексу України (ст. 167), володіння корпоративними правами не вважається підприємництвом. Отже, особи, які володіють корпоративними правами, які мають частку в статутному фонді (майні) господарської організації (згідно з частиною першою ст. 167 Господарського кодексу України не є суб`єктами підприємницької діяльності, а тому при зверненні до державної служби зайнятості можуть бути зареєстрованими як безробітні (Лист Міністерства праці та соціальної політики України від 25.11.2005 № 9656/0/1405/021-2).

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 12.02.2026 ОСОБА_1 звернувся до Харківського обласного центру зайнятості із заявою щодо неправомірного надання статусу безробітної та допомоги по безробіттю ОСОБА_6 душ ОСОБА_7 .

Листом Харківського обласного центру зайнятості від 26.02.2026 надано відповідь на звернення позивача, в якому повідомлено, що за зазначеними позивачем у зверненні обставинами вже було проведено внутрішнє розслідування відповідно до чинного законодавства та внутрішніх нормативних документів. У межах проведеної перевірки було досліджено матеріали особової справи, підстави для надання статусу безробітної та допомоги по безробіттю, а також дотримання відповідальними працівниками встановленої процедури прийняття відповідного рішення. В ході перевірки порушень законодавства про зайнятість населення під час реєстрації, перереєстрації та перебування ОСОБА_8 на обліку в Харківському міському центрі зайнятості не встановлено.

Поінформовано, що ОСОБА_6 душ ОСОБА_7 неодноразово перебувала на обліку як безробітна у Харківському міському центрі зайнятості (наразі - Харківська філія Харківського обласного центру зайнятості) протягом 2015-2017 рр.

Відповідно до бази даних ЄІАС, під час реєстрації ОСОБА_6 душ ОСОБА_7 надала документи, які відповідали вимогам Постанови «Про порядок реєстрації, перереєстрації безробітних та ведення обліку осіб, які шукають роботу» від 20.03.2013 №198, а саме: паспорт громадянина України; ідентифікаційний номер платника податків; документ про освіту; трудову книжку.

Статус безробітної ОСОБА_6 вперше отримала 15.10.2015. Виплату допомоги по безробіттю було призначено терміном на 360 календарних днів відповідно до підпунктів 1,3, 4 та пункту першого статті 23 Закону України «Про загальнообов`язкове державне страхування на випадок безробіття». Реєстрацію статусу безробітної та виплату допомоги по безробіттю припинено з 28.12.2015 року на підставі заяви про відмову від послуг служби зайнятості.

ОСОБА_9 із заявою про поновлення статусу безробітної звернулася до Харківського міського центру зайнятості 01.03.2016. З цього дня їй було поновлено статус безробітної та виплату допомоги по безробіттю. Реєстрацію та виплату допомоги по безробіттю припинено з 24.06.2016 у зв`язку з поданням заяви про відмову від послуг служби зайнятості.

Втретє ОСОБА_6 із заявою про поновлення статусу безробітної звернулася до Харківського міського центру зайнятості 13.09.2016. З цього дня їй було поновлено статус безробітного та виплату допомоги по безробіттю. Реєстрацію та виплату допомоги по безробіттю припинено з 20.02.2017 на підставі заяви безробітної про відмову від послуг служби зайнятості.

В подальшому ОСОБА_6 до філій Харківського обласного центру зайнятості та їх структурних підрозділів не зверталась.

Матеріали справи та зміст позову свідчать, що фактично позивач не погоджується з тим та вважає, що Харківський обласний центр зайнятості незаконно призначив та виплачував з 2015-2026 особі, яка проживає та зареєстрована на території Евросоюзу, яка не зареєстрована в державі Україна та в м. Харкові, - ОСОБА_2 , яка мешкає та зареєстрована: АДРЕСА_1 , 1П, АДРЕСА_2 , Марінья Гранде, населений пункт 1, округ Марінья Гранде, Держава Португалія. тел : НОМЕР_1 , інші дані невідомі, допомогу по безробіттю.

Вказані обставини слугували підставою для звернення до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд зазначає наступне.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що з`ясування правової заінтересованості позивача передує розгляду питання щодо правомірності рішення, яке оскаржується. Відсутність такої заінтересованості позивача є підставою для відмови у задоволенні позову незалежно від правомірності чи неправомірності оскарженого рішення (постанови Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 522/3665/17, від 10.08.2020 у справі № 522/1611/17, 31.03.2021 у справі № 640/21611/19 та від 28.09.2021 у справі № 802/350/17-а).

У цьому контексті суд зазначає, що відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні та конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, у Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові та службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, установлених Конституцією та законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист. Право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб порушення, про яке стверджує позивач, було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їхнє порушення.

Положенням статті 55 Конституції України кореспондує частина перша статті 5 КАС України, якою передбачено право кожної особи в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

З огляду на вимоги статей 2, 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є не будь-який законний інтерес. Заінтересованість позивача повинна мати правовий характер, який виявляється в тому, що рішення суду повинно мати правові наслідки для позивача. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому. Тому для надання особі судового захисту, про який вона просить, недостатньо лише твердження позивача, наведеного у позовній заяві, про порушення права, свободи або законного інтересу.

У розумінні КАС України, захист прав, свобод та інтересів осіб завжди передбачає наявність встановленого судом факту їхнього порушення. Таким чином, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд установлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем у публічно-владних правовідносинах, що виникли між ним і позивачем.

Позивач звернувся до суду з позовом по даній справі у зв`язку з тим, що на його думку, Харківським обласним центром зайнятості незаконно було призначено та здійснено виплату допомоги по безробіттю з 2015-2026 особі, яка проживає та зареєстрована на території Евросоюзу, яка не зареєстрована в державі Україна та в м. Харкові, - ОСОБА_2 , яка мешкає та зареєстрована: АДРЕСА_1 , 1П, АДРЕСА_2 , Марінья Гранде, населений пункт 1, округ Марінья Гранде, Держава Португалія. тел : НОМЕР_1 , інші дані невідомі.

При цьому, під час розгляду даної справи судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що в даному випадку права позивача були порушеними, що спонукало його звернутися до суду з даним позовом.

Суд зазначає, що суб`єктивна оцінка позивача стосовно протиправності дій/бездіяльності або законності оскаржуваних рішень суб`єкта владних повноважень, не дає підстав вважати, що такими порушені його права.

Установлення відсутності правової заінтересованості позивача є самостійною і достатньою підставою для відмови у задоволенні позову.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 13 червня 2024 року у справі №500/3310/22.

Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Крім того, згідно з ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Харківського обласного центру зайнятості (вул. Громадського Олега, буд. 1а, м. Харків, 61068, код ЄДРПОУ 03491277) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.