Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №520/26365/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 жовтня 2026 року № 520/26365/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стойки В.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області в якому просив:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2026 року, здійсненої без застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за віком, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12236.71 грн, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що при призначенні йому пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн, проте індексацію пенсії відповідач провів у 2024 році з відхиленням від цього показника, застосувавши збільшений показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, а в 2025 і 2026 роках - із застосуванням знижених коефіцієнтів, установлених залежно від року, в якому призначено пенсію, замість коефіцієнтів збільшення, визначених пунктом 1 відповідних постанов Кабінету Міністрів України.

Ухвалою від 31.08.2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

16.09.2026 року до суду надійшов відзив Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на позовну заяву. Відповідач підтверджує обставини призначення пенсії, зазначаючи, що позивачка перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», і що «При призначенні пенсії в 2023 році відповідно до статті 40 Закону №1058 було застосовано середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислену, як середній показник за 2020-2022 роки, яка складала 12236,71 грн». Стверджує, що показники середньої заробітної плати, передбачені Законом № 1058-IV, різняться між собою: «Таким чином зазначені показники не є тотожними, а передбачений частиною другою статті 42 Закону № 1058 показник є спеціально визначеним».

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та отримує пенсію за віком, призначену з 11.06.2023 відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». При призначенні пенсії застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчислений як середній показник за 2020-2022 роки, у розмірі 12236,71 грн.

Ці обставини відповідач визнав у відзиві на позовну заяву.

Згідно з частиною 1 статті 78 КАС України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання; обґрунтованого сумніву щодо цієї обставини суд не має.

Судом досліджено додані відповідачем до відзиву на позовну заяву докази, а саме: рішення (протокол) Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про призначення пенсії ОСОБА_1 із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки у розмірі 12236,71 грн; рішення (протокол) про перерахунок пенсії з 01.03.2024 (протокол від 14.03.2024), з 01.03.2025 та з 01.03.2026; лист відповідача від 13.07.2026 № 0500-0202-8/74354.

Зі змісту досліджених протоколів перерахунку вбачається, що з 01.03.2024 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії позивача, на коефіцієнт 1,0796 не збільшувався, а позивачу було встановлено лише фіксовану щомісячну доплату в розмірі 100 грн, оскільки застосований до пенсії позивача показник у розмірі 12236,71 грн перевищував показник середньої заробітної плати станом на 01.10.2017, збільшений на коефіцієнти попередніх років та на коефіцієнт 1,0796, - 7994,47 грн.

З 01.03.2025 показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який враховується для обчислення пенсії позивача, збільшено не на коефіцієнт 1,115, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209, а на знижений коефіцієнт 1,0345, визначений підпунктом 6 пункту 2 цієї ж постанови для пенсій, призначених із застосуванням показника середньої заробітної плати, який враховувався для призначення пенсії у 2023 році, унаслідок чого показник склав 12658,88 грн (12236,71 х 1,0345).

З 01.03.2026 цей же показник збільшено не на коефіцієнт 1,121, установлений пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236, а на знижений коефіцієнт 1,048, визначений підпунктом 6 пункту 2 цієї ж постанови для тієї самої категорії пенсій, унаслідок чого показник склав 13266,50 грн (12658,88 х 1,048).

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 1 березня 2024 року встановлено у розмірі 1,0796, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 з 1 березня 2025 року - у розмірі 1,115, пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2026 № 236 з 1 березня 2026 року - у розмірі 1,121.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що пенсію позивачу призначено із застосуванням показника середньої заробітної плати 12236,71 грн, з 01.03.2024 індексації шляхом збільшення цього показника відповідач не провів узагалі, обмежившись установленням фіксованої надбавки у розмірі 100 грн, а з 01.03.2025 і з 01.03.2026 збільшив цей показник не на коефіцієнти 1,115 і 1,121, установлені пунктом 1 відповідних постанов Кабінету Міністрів України, а на знижені коефіцієнти 1,0345 і 1,048, визначені залежно від року, в якому призначено пенсію.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV передбачено, що для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії. Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення. Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України.

Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2019 № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (далі - Порядок № 124). Пунктом 5 Порядку № 124 визначено, що перерахунок пенсій проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсій, станом на 01 жовтня 2017 року.

Суд зазначає, що положення Порядку № 124 не узгоджені з приписами частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти: за приписами Закону - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а за приписами Порядку - той самий показник станом на 01 жовтня 2017 року.

З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124 є протиправним. Під час такого перерахунку використовуватись має той показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення такої пенсії в момент її призначення.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справах № 200/422/24 і № 620/7211/24, від 28 січня 2025 року у справах № 120/1483/24 і № 400/4663/24, від 20 лютого 2025 року у справі № 460/2711/24, від 30 квітня 2025 року у справі № 440/9779/24, від 13 травня 2025 року у справі № 560/8245/24, від 29 травня 2025 року у справі № 400/3325/24, від 15 липня 2025 року у справі № 260/3981/24, від 28 липня 2025 року у справі № 420/18490/24 та від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 (постанова Верховного Суду у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду).

Оскільки позивачу пенсію за віком обчислено з урахуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення, у розмірі 12236,71 грн, то й індексація пенсії позивача має здійснюватися з урахуванням саме зазначеного показника середньої заробітної плати.

Індексація пенсій відповідно до постанов Кабінету Міністрів України № 124, № 251, № 127, № 118, № 168, № 185, № 209 і № 236 здійснюється шляхом послідовного застосування усіх встановлених коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати. Застосування лише одного коефіцієнта без урахування попередніх коефіцієнтів суперечить правовій природі індексації. Такий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 11 вересня 2026 року у справі № 440/74/25.

Суд відхиляє і застосований відповідачем підхід, за яким показник середньої заробітної плати для перерахунку пенсії позивача збільшується на знижені коефіцієнти 1,0345 (з 01.03.2025) і 1,048 (з 01.03.2026).

Частина друга статті 42 Закону № 1058-IV передбачає єдиний коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні і не встановлює залежності розміру цього коефіцієнта від року, в якому особі було призначено або перераховано пенсію. Розміри коефіцієнтів збільшення визначені пунктом 1 постанов Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185, від 25.02.2025 № 209 та від 25.02.2026 № 236 і становлять відповідно 1,0796, 1,115 і 1,121. Застосування до пенсії позивача менших коефіцієнтів, ніж установлені цими пунктами, ставить розмір індексації пенсії у залежність від обставини, з якою Закон № 1058-IV настання таких наслідків не пов`язує, і з огляду на пріоритет закону над підзаконним нормативно-правовим актом є неправомірним.

До того ж суд акцентує, що індексація пенсій, передбачена частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, є за своєю правовою природою не дискреційним перерахунком пенсії за особистим зверненням пенсіонера з підстав, що потребують документального підтвердження (зміна стажу, заробітку тощо), а обов`язковим, здійснюваним в автоматичному (масовому) порядку заходом, який відповідач зобов`язаний проводити самостійно, без потреби в поданні окремої заяви встановленого зразка. Це прямо підтверджується як пунктами 3 і 7 Порядку № 124, які передбачають перерахунок пенсій, призначених за зверненнями, що надійшли по 31 грудня включно року, що передує року перерахунку, так і власними діями та поясненнями відповідача: за його ж твердженням, викладеним у відзиві на позовну заяву, з 01.03.2024, з 01.03.2025 і з 01.03.2026 перерахунки пенсії позивача «в автоматичному режимі» відповідачем фактично проводились, зокрема з установленням надбавки 100 грн та із застосуванням коефіцієнтів 1,0345 і 1,048.

Отже, відповідач самостійно, без будь-якої заяви позивача встановленого зразка, здійснював перерахунок показника середньої заробітної плати позивача при кожній щорічній індексації; предметом спору є не факт непроведення такого перерахунку взагалі, а застосування при цьому неправильного - заниженого - коефіцієнта збільшення. За таких обставин посилання відповідача на відсутність заяви встановленого зразка спростовується його ж власними діями і не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.

Враховуючи наведене суд вважає за належне:

визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2026 року, здійсненої без застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за віком, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12236.71 грн, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

Згідно з частиною 1 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідач подав відзив на позовну заяву з доданими до нього доказами, проте правомірності своїх дій щодо порядку проведення індексації пенсії позивача не довів: подані ним докази підтверджують саме ті обставини, на які посилається позивач, а довід про проведення всіх перерахунків у передбаченому законом порядку спростовується цими ж документами.

Відтак позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Розподіл судових витрат належить провести за правилами ст.ст.139-143 КАС України.

Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-78, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецької області (площа Соборна, 3, м. Слов`янськ, Краматорський район, Донецька область, 84122, ЄДРПОУ 13486010) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії,- задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо неналежного проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із 01.03.2026 року, здійсненої без застосування коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії за віком, у розмірі 1,0796, 1,115, 1,121.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області здійснити перерахунок (індексацію) пенсії ОСОБА_1 шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки, що становить 12236.71 грн, відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнти збільшення у розмірах 1,0796, 1,115, 1,121 та у зв`язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 березня 2026 року, з урахуванням раніше сплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (адреса 84122, Донецька область, місто Слов`янськ, площа Соборна, будинок 3, ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) гривень 96 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Стойка В.В.