Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №640/20982/22 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 жовтня 2026 року №640/20982/22

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕДСЕЛ» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 25, код ЄДРПОУ 41319762) про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕДСЕЛ», у якому просить:

- прийняти рішення на користь Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України яким стягнути з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕДСЕЛ» (код ЄДРПОУ 41319762) податковий борг у розмірі 39775,55 гривень.

Аргументуючи ці вимоги, зазначило, що відповідачу винесено податкові повідомлення-рішення, якими застосовано штрафні санкції з податку на додану вартість у сумі 39.605,55 грн і 170,00 грн; податкові повідомлення-рішення направлялися відповідачу поштою та повернулися за закінченням терміну зберігання, в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, а тому грошові зобов`язання є узгодженими. У зв`язку з їх несплатою відповідачу направлено податкову вимогу від 12.12.2018 № 250660-17, яка також повернулася за закінченням терміну зберігання. Указало також, що податковий борг у розмірі 39.775,55 грн не погашено, а перебіг строків давності, передбачених статтею 102 Податкового кодексу України, зупинявся на період дії карантину.

Позовну заяву подано засобами підсистеми «Електронний суд» 01.12.2022. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2022 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/20982/22, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано. Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» зазначеного Закону в редакції Закону України від 16.07.2024 № 3863-IX справу передано до Харківського окружного адміністративного суду, куди вона надійшла 03.09.2026 і згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 03.09.2026 передана на розгляд судді Смагар С.В.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2026 справу прийнято до провадження, розгляд вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), у позивача витребувано відомості про поточний стан податкового боргу відповідача, про відкриті рахунки відповідача у банках, докази направлення та вручення податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги, а у відповідача - відомості про його стан та письмові пояснення по суті позову.

Відзиву на позовну заяву, пояснень чи інших заяв по суті справи відповідач до суду не подав. Витребувані ухвалою від 04.09.2026 докази до матеріалів справи не надійшли. Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні сторони не заявляли.

Відповідно до частини 2 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Частиною 4 цієї статті встановлено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до частини 5 статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ТРЕДСЕЛ» (код ЄДРПОУ 41319762) зареєстроване 05.05.2017, з 10.05.2017 перебуває на обліку як платник податків за основним місцем обліку в ДПІ у Солом`янському районі Головного управління ДПС у м. Києві, податкова адреса: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 25.

Головним державним ревізором-інспектором Головного управління ДФС у м. Києві проведено камеральну перевірку своєчасності реєстрації відповідачем податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних за лютий 2018 року, за результатами якої складено акт від 19.09.2018 № 16152/26-15-12-07-20/41319762. Перевіркою встановлено, що дев`ять податкових накладних, складених 28.02.2018, на загальну суму податку на додану вартість 99.013,87 грн зареєстровано 17.05.2018 при граничному терміні реєстрації 15.03.2018 із затримкою на 63 календарних дні, чим порушено граничні строки реєстрації податкових накладних, визначені пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

На підставі цього акта Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення форми «Н» від 08.11.2018 № 0806361207, яким застосувало до відповідача штраф у розмірі 40 відсотків суми податку на додану вартість, що становить 39.605,55 грн. У позовній заяві це податкове повідомлення-рішення помилково зазначене як від 28.11.2018, однак на самому документі, в рекомендованому повідомленні про вручення і в детальному розрахунку податкового боргу зазначено дату 08.11.2018. Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0411625014883) за адресою: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 25. Лист повернуто відправнику; на конверті міститься відбиток календарного штемпеля поштового відділення від 14.11.2018 і рукописна відмітка працівника поштового зв`язку про повернення з причини неповної адреси.

Крім того, актом камеральної перевірки від 12.10.2018 № 22854/26-15-12-13-20 встановлено неподання відповідачем податкової декларації з податку на додану вартість за травень 2018 року, граничний термін подання якої становив 20.06.2018, чим порушено вимоги підпункту 49.18.1 пункту 49.18 та пункту 49.2 статті 49, пункту 203.1 статті 203 ПК України. Акт направлено відповідачу рекомендованим листом (поштове відправлення № 0411625564433), який повернуто відправнику.

На підставі акта від 12.10.2018 № 22854/26-15-12-13-20 Головне управління ДФС у м. Києві прийняло податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 10.01.2019 № 0008711213, яким застосувало до відповідача штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 170,00 грн за пунктом 120.1 статті 120 ПК України. Податкове повідомлення-рішення направлено відповідачу 18.01.2019 рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який повернуто відправнику з довідкою форми 20 з причини закінчення встановленого строку зберігання. В інтегрованій картці платника та детальному розрахунку боргу це податкове повідомлення-рішення відображене як від 04.01.2019, однак на самому документі зазначено дату 10.01.2019.

Податкові повідомлення-рішення від 08.11.2018 № 0806361207 і від 10.01.2019 № 0008711213 в адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалися, доказів протилежного матеріали справи не містять. Згідно з інтегрованою карткою платника податків з податку на додану вартість (код класифікації доходів бюджету 14010100) податковий борг за податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2018 № 0806361207 у сумі 39.605,55 грн виник 28.11.2018, а за податковим повідомленням-рішенням № 0008711213 у сумі 170,00 грн - 01.03.2019.

У зв`язку з несплатою узгоджених грошових зобов`язань контролюючий орган сформував податкову вимогу форми «Ю» від 12.12.2018 № 250660-17 на суму податкового боргу 39.605,55 грн станом на 11.12.2018 (штрафні санкції), яку направлено відповідачу за його податковою адресою рекомендованим листом з повідомленням про вручення (поштове відправлення № 0411625365201); лист повернуто відправнику з довідкою форми 20 з причини закінчення встановленого строку зберігання. Податкова вимога не відкликалася і не оскаржувалася.

Відповідно до інтегрованої картки платника податків за 2018-2022 роки сальдо на початок 2019 року становило 39.605,55 грн недоїмки, а на початок 2020, 2021 і 2022 років - 39.775,55 грн недоїмки; будь-яких сплат чи зменшень грошових зобов`язань за весь цей період не обліковано. За інформацією Головного управління ДПС у м. Києві від 18.11.2022 № 28383/5/26-15-13-02-09 станом на 17.11.2022 податковий борг відповідача, заявлений до стягнення, становить 39.775,55 грн з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), у тому числі пеня 0,00 грн. Сума податкового боргу відповідає сумі грошових зобов`язань, визначених обома податковими повідомленнями-рішеннями: 39.605,55 грн + 170,00 грн = 39.775,55 грн.

Згідно з наданою позивачем інформацією про відкриті рахунки за відповідачем з 22.05.2018 обліковується рахунок UA843006580000037514000317076 у Казначействі України (електронне адміністрування податків), МФО 899998. Відомостей про інші рахунки відповідача станом на день ухвалення рішення матеріали справи не містять.

Стверджуючи про наявність у відповідача непогашеного податкового боргу, заявник ініціював даний спір.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з такого.

Відповідно до підпункту 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.

Згідно з пунктом 41.4 статті 41 ПК України органами стягнення є виключно контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 цього пункту, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючим органам надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Пунктом 38.1 статті 38 ПК України визначено, що виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Згідно з підпунктом 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Пунктом 56.1 статті 56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Податкові повідомлення-рішення від 08.11.2018 № 0806361207 і від 10.01.2019 № 0008711213 прийняті на підставі актів камеральних перевірок, отже грошові зобов`язання визначені контролюючим органом; ці рішення в порядку статті 56 ПК України не оскаржувалися.

Відповідно до абзацу першого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Податкове повідомлення-рішення від 08.11.2018 № 0806361207 повернуто поштовим відділенням 14.11.2018, а податковий борг за ним обліковано з 28.11.2018 - після спливу десяти робочих днів, що настали за днем повернення поштового відправлення. Податкове повідомлення-рішення від 10.01.2019 № 0008711213 направлено відповідачу 18.01.2019, повернуто за закінченням встановленого строку зберігання, а податковий борг за ним обліковано з 01.03.2019. Граничні строки сплати сум, визначених цими рішеннями, сплили, тому відповідні грошові зобов`язання є узгодженими, а несплачені суми набули статусу податкового боргу.

Щодо направлення податкових повідомлень-рішень і податкової вимоги суд зазначає, що відповідно до пункту 42.2 статті 42 ПК України (в редакції Закону України від 21.12.2016 № 1797-VIII, яка набрала чинності не пізніше 1 січня 2018 року) документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).

Згідно з пунктом 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до абзацу першого пункту 59.3 статті 59 ПК України податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Пунктом 59.5 статті 59 ПК України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Матеріалами справи підтверджено, що обидва податкові повідомлення-рішення і податкову вимогу від 12.12.2018 № 250660-17 направлено відповідачу рекомендованими листами з повідомленням про вручення за його податковою адресою: 03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 25. Ця адреса повністю відповідає відомостям про місцезнаходження та податкову адресу відповідача, які містяться в його облікових даних платника податків, і жодних додаткових елементів адреси (номера офісу, приміщення тощо) ці відомості не містять. Доказів того, що відповідач повідомляв контролюючий орган про іншу адресу для листування, матеріали справи не містять.

Відмітка працівника поштового зв`язку про повернення листа з податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2018 № 0806361207 з причини неповної адреси не свідчить про помилку контролюючого органу, оскільки лист направлено саме за тією адресою, яку відповідач визначив як своє місцезнаходження і яка обліковується як його податкова адреса. Повернення за тією самою адресою акта від 12.10.2018 № 22854/26-15-12-13-20, податкового повідомлення-рішення від 10.01.2019 № 0008711213 і податкової вимоги від 12.12.2018 № 250660-17 з причини закінчення встановленого строку зберігання підтверджує, що адреса дозволяла поштовому відділенню ідентифікувати адресата, а кореспонденцію відповідач не отримував з власних причин. Отже, податкове повідомлення-рішення від 08.11.2018 № 0806361207 надіслано у спосіб, визначений пунктом 42.2 статті 42 ПК України, а неотримання кореспонденції за власною податковою адресою є ризиком самого платника податків, який не може посилатися на це як на підставу неузгодженості грошового зобов`язання.

Податкова вимога сформована 12.12.2018 - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати грошового зобов`язання за податковим повідомленням-рішенням від 08.11.2018 № 0806361207 і після виникнення податкового боргу 28.11.2018.

Податковий борг у сумі 170,00 грн за податковим повідомленням-рішенням від 10.01.2019 № 0008711213 виник після надіслання податкової вимоги від 12.12.2018 № 250660-17 при непогашеному податковому боргу, а тому в силу абзацу другого пункту 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога додатково не надсилалася і вся сума податкового боргу, що існує на день погашення, підлягає погашенню.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно з абзацом першим пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Позов подано 01.12.2022 - більше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання податкової вимоги.

Щодо строку давності стягнення податкового боргу суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 102.4 статті 102 ПК України (в редакції, чинній на час виникнення податкового боргу) у разі якщо грошове зобов`язання нараховане контролюючим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 102.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв`язку з відмовою у самостійному погашенні такого грошового зобов`язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів з дня виникнення податкового боргу. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

Грошові зобов`язання визначені контролюючим органом у межах строку давності, встановленого пунктом 102.1 статті 102 ПК України: порушення граничних строків реєстрації податкових накладних допущено у березні-травні 2018 року, граничний строк подання декларації за травень 2018 року - 20.06.2018, а податкові повідомлення-рішення прийнято 08.11.2018 і 10.01.2019.

Пунктом 52?І підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України (зі змінами, внесеними Законом України від 13.05.2020 № 591-IX) установлено, що на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу.

Податковий борг у сумі 39.605,55 грн виник 28.11.2018, а у сумі 170,00 грн - 01.03.2019. До 18.03.2020 з дня виникнення податкового боргу минуло відповідно 475 і 382 календарних дні. З 18.03.2020 перебіг строку давності був зупинений щонайменше до 17.03.2022 - дня набрання чинності Законом України від 15.03.2022 № 2120-IX, пунктом 2 розділу II якого дію пункту 52?І підрозділу 10 розділу XX ПК України зупинено на період дії воєнного, надзвичайного стану. Навіть без урахування можливого подальшого зупинення перебігу строків на період воєнного стану на підставі пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України з 17.03.2022 по день звернення до суду 01.12.2022 включно минуло 260 календарних днів, а загальна тривалість перебігу строку давності становить відповідно 735 і 642 календарні дні і є меншою за 1095 календарних днів.

Отже, позов про стягнення податкового боргу подано в межах строку давності, визначеного пунктом 102.4 статті 102 ПК України, а з дня звернення до суду строки стягнення встановлюються до повного погашення платежу або визначення боргу безнадійним.

Доказів сплати податкового боргу повністю чи частково, його списання, визнання безнадійним, розстрочення чи відстрочення матеріали справи не містять. Відповідач правом на подання відзиву та доказів на спростування позовних вимог не скористався, обставин, викладених у позовній заяві, не спростував.

Суд ураховує, що розмір податкового боргу підтверджено відомостями станом на 17.11.2022, а витребувані ухвалою від 04.09.2026 актуальні відомості позивач не подав. Разом з тим інтегрована картка платника податків за 2018-2022 роки не містить жодної сплати чи зменшення грошових зобов`язань, а відповідач, який є безпосереднім носієм відомостей про сплату ним податкового боргу, будь-яких доказів погашення боргу після 17.11.2022 не надав. Крім того, відповідно до абзацу першого пункту 95.3 статті 95 ПК України рішення суду про стягнення коштів з рахунків платника податків направляється до виконання контролюючим органам у розмірі суми податкового боргу або його частини, отже стягнення здійснюється лише в межах податкового боргу, не погашеного на день виконання рішення, і суми, які могли бути сплачені відповідачем після звернення позивача до суду, повторному стягненню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Позивач надав належні та допустимі докази узгодженості грошових зобов`язань, виникнення податкового боргу у сумі 39.775,55 грн, надіслання відповідачу податкової вимоги та дотримання строку давності стягнення, а тому вимога про стягнення податкового боргу шляхом стягнення коштів з рахунків відповідача у банках, обслуговуючих такого платника податків, є обґрунтованою.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Позивача звільнено від сплати судового збору на підставі пункту 27 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір». Судові витрати зі сплати судового збору позивачем не понесені, у зв`язку з чим розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 139, 159, 162, 241-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління Державної податкової служби у м. Києві як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕДСЕЛ» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 25, код ЄДРПОУ 41319762) про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕДСЕЛ» (03067, м. Київ, вул. Гарматна, буд. 25, код ЄДРПОУ 41319762) до бюджету податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 39.775,55 грн (тридцять дев`ять тисяч сімсот сімдесят п`ять гривень 55 копійок) шляхом стягнення коштів з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕДСЕЛ» у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Смагар