Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №520/1641/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 р. Справа № 520/1641/26

Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" до Харківської митниці про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор", з адміністративним позовом до Харківської митниці, в якому просить суд:

- визнати протиправними і скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 №№UA807000/2025/000375/2, UA807000/2025/000376/2, UA807000/2025/000377/2, UA807000/2025/000378/2, UA807000/2025/000379/2, UA807000/2025/000380/2, UA807000/2025/000381/2.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що оскаржувані рішення Харківської митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 08.12.2025 №№UA807000/2025/000375/2, UA807000/2025/000376/2, UA807000/2025/000377/2, UA807000/2025/000378/2, UA807000/2025/000379/2, UA807000/2025/000380/2, UA807000/2025/000381/2 є протиправними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню в судовому порядку.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі без виклику сторін в судове засідання та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.

Копію ухвали про відкриття провадження було надіслано відповідачу до його Електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ним отримано, що підтверджено довідкою про доставку електронного листа.

Представником відповідача надіслано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.

Також, позивачем надіслано відповідь на відзив, в якій викладено пояснення, міркування та аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.

Судом встановлено, що 06.03.2017 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Рибконсервний завод «Екватор» (далі – ТОВ «Рибконсервний завод «Екватор», Позивач) та SOCIETE D`ELABORATIONDES PRODUITS HALIEUTIQUESSOCIETE ANONYME (S.E.P.H. S.A.), Мавританія укладено зовнішньоекономічний контракт №UKR-06/03- 2017 (далі – Контракт).

Відповідно до умов Контракту, з урахуванням змін, внесених Додатками до Контракту, в тому числі Додатком №21 від 25.09.2024, S.E.P.H. S.A. продає, а Позивач приймає та оплачує на умовах CFR-Одеса (Україна) рибу свіжоморожену сардина, сардинела тушка, походженням з Ісламської Республіки Мавританія, призначенням на промпереробку, іменовану надалі Товар (п.1.1. Контракту).

За вимогами п.4.1 Контракту поставка здійснюється на умовах поставки CFR-Одеса (Україна) у відповідності до ІНКОТЕРМС-2000.

Вартість однієї тони Товару за п. 6.1 Контракту встановлена у розмірі 1445,00 дол.США. Перевізник СМА CGM. Загрузка нетто 25 000 кг.

Керуючись вимогами п. 7 Контракту, оплата Товару може здійснюватись як у формі передоплати, так і за фактично відвантажений товар. Можлива оплата частинами відповідно до виставленого продавцем інвойсу.

Разом з товаром мають бути надані наступні документи (п. 8.1 Контракту) Коносамент; Інвойс Сертифікат якості заводу-виробника Ветеринарний сертифвкат Сертифікат походження Пакувальний лист Сертифікат відповідності.

За вимогами п. 10.4 Контракту у випадку встановлення у порту прибуття чи митниці прибуття – ваги товару, а саме: и нетто, брутто товару чи кількості коробок, заявленим документам та маркуванню товару, а також відсутність релізів чи оригіналів документів на момент прибуття товару в порт, всі витрати на демердж, детеншен, рефмоніторинг та інщі витрати, що виникнуть в портк прибуття чи митниці прибуття несе продавець товару.

Право власності на товар, а також ризики випадкової гибелі чи пошкодження товару переходять від продавця до Позивача лише з моменту доставки товару у пункт призначення (п. 11.1, 11.2 Контракту), тобто після виконання умов поставки відповідно до п. 4 Контракту.

Зазначені умови Контракту діють до 31.12.2026, як про те зазначено у п. 13.1 Контракту у редакції Додатку від 25.09.2024 №21.

На виконання вищевказаних умов, Постачальником було виставлено Позивачу інвойси на оплату майбутніх партій Товару на умовах поставки CFR-Одеса (Україна): від 14.10.2025 №2888-2889-2890: сардинела морожена ЕВА, розібрана тушка вагою 74,90 т., ціною 1445,00 дол.США/т, загальна вартість – 108 230,50дол.США. Коносамент GMU0120875. від 14.10.2025 №2839-2840-2841-2842: сардинела морожена ЕВА, розібрана тушка вагою 100,00 т., ціною 1445,00 дол.США/т, загальна вартість – 144 500,00 дол.США. Коносамент GMU0120851.

ТОВ «Рибконсервний завод «Екватор» здійснив 100% передоплату за інвойсами від 14.10.2025 №№ 2888-2889-2890, 2839-2840-2841-2842, що підтверджується SWIFT від 21.10.2025 №TF046002B0251021 із зазначенням у призначенні платежу як дати та номеру контракту, так і дати і номерів інвойсів.

Відповідно до пакувальних листів від 14.10.2025 спірні товари у вищезазначеном обсягу було відвантажено та відправлено за коносаментами:

1. Коносамент GMU0120875 – всього 3 745 коробок, вага нетто 74900 кг, вага брутто 78 645 кг, а саме: контейнер CGMU5567129: 1250 коробок, вага нетто 25000 кг, вага брутто 26250 кг; контейнер CGMU9398984: 1250 коробок, вага нетто 25000 кг, вага брутто 26250 кг; контейнер ТЕMU9214101: 1245 коробок, вага нетто 24900 кг, вага брутто 26145 кг.

2. Коносамент GMU0120851 – всього 5 000 коробок, вага нетто 100000 кг, вага брутто 105000 кг, а саме: контейнер TRIU8665453: 1250 коробок, вага нетто 25000 кг, вага брутто 26250 кг; контейнер SZLU9060030: 1250 коробок, вага нетто 25000 кг, вага брутто 26250 кг; контейнер TTNU8952736: 1250 коробок, вага нетто 25000 кг, вага брутто 26250 кг; контейнер CGMU6967557: 1250 коробок, вага нетто 25000 кг, вага брутто 26250 кг.

08.12.2025 ТОВ «Рибконсервний завод «Екватор», користуючись послугами митного брокера, було заявлено до митного оформлення товари за кожним контейнером у кылькості 7 (семи) електронних митних декларацій (далі – ЕМД), а саме:

1. ЕМД № 25UA807200018643U9 на товар №1 ««Риба свіжоморожена - Сардинела EBA (Sardinella Spp.) розібрана, тушка без голови, нутрощів та без додаткових компонентів (солі, цукрів, спецій, приправ), без теплової обробки, неконсервована, довжиною 10-18см, для промислової переробки -25000кг. Дата виготовлення: 21,28/09/2025, 01— 05/10/2025; Зморожений пласт риби загорнутий в п/е плівку та упакований в картонний коробок. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: "S.Е.Р.Н."S.А. Країна виробництва: MR. (Мавританія)» вартістю 36 125,00 дол. США на умовах поставки CFR UA м. Одеса.

2. ЕМД № 25UA807200018641U0 на товар №1 ««Риба свіжоморожена - Сардинела EBA (Sardinella Spp.) розібрана, тушка без голови, нутрощів та без додаткових компонентів (солі, цукрів, спецій, приправ), без теплової обробки, неконсервована, довжиною 10-18см, для промислової переробки -25000кг. Дата виготовлення: 21,28/09/2025, 01— 05/10/2025; Зморожений пласт риби загорнутий в п/е плівку та упакований в картонний коробок. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: "S.Е.Р.Н."S.А. Країна виробництва: MR. (Мавританія)» вартістю 36 125,00 дол. США на умовах поставки CFR UA м. Одеса.

3. ЕМД № 25UA807200018642U0 на товар №1 ««Риба свіжоморожена - Сардинела EBA (Sardinella Spp.) розібрана, тушка без голови, нутрощів та без додаткових компонентів (солі, цукрів, спецій, приправ), без теплової обробки, неконсервована, довжиною 10-18см, для промислової переробки -24900кг. Дата виготовлення: 21,28/09/2025, 01— 05/10/2025; Зморожений пласт риби загорнутий в п/е плівку та упакований в картонний коробок. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: "S.Е.Р.Н."S.А. Країна виробництва: MR. (Мавританія)» вартістю 35 980,50 дол. США на умовах поставки CFR UA м. Одеса.

Разом із вищевказаними ЕМД було подано тотожні супровідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та її методу, за переліком, визначеним у графі 44, зокрема:

зовнішньоекономічний контракт із виробником товарів, що декларуються від 06.03.2017 №UKR-06/03-2017;

додатки (доповнення) до контракту від 06.03.2017 №UKR-06/03-2017, а саме: від 30.05.2017 №1, від 05.10.2017 №2, від 25.04.2018 №3, від 02.07.2018 №4, від 08.08.2018 №5, від 28.12.2018 №6, від 03.01.2019 №7, від 03.07.2019 №8, від 25.07.2019 №9, від 09.09.2020 №10, від 24.09.2020 №11, від 30.12.2020 №12, від 21.07.2021 №13, від 04.04.2022 №14, від 20.06.2022 №15, від 21.06.2022 №16, від 24.08.2022 №17, від 01.09.2022 №17, від 11.11.2022 №18, від 30.12.2022 №19, від 06.02.2023 №20, від 25.09.2024 №21;

комерційний інвойс від 14.10.2025 №2888-2889-2890;

банківський платіжний документ (SWIFT) від 21.10.2025 №TF046002B0251021;

пакувальний лист від 14.10.2025 б/н;

коносамент від 14.10.2025 № GMU0120875;

комерційна пропозиція-прайс від 25.09.2025 б/н;

калькуляція собівартості від 14.10.2025 б/н;

сертифікат якості від 14.10.2025 б/н;

сертифікат походження товару від 14.10.2025 №А 200118;

ветеринарні сертифікати (на кожну ЕМД), а саме: від 14.10.2025 №0367/AS1/02/25/MR, від 14.10.2025 №0369/AS1/02/25/MR, 14.10.2025 №0368/AS1/02/25/MR;

висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 04.12.2025 №2249 щодо вартісних характеристик товару.

4. ЕМД № 25UA807200018667U4 на товар №1 ««Риба свіжоморожена - Сардинела EBA (Sardinella Spp.) розібрана, тушка без голови, нутрощів та без додаткових компонентів (солі, цукрів, спецій, приправ), без теплової обробки, неконсервована, довжиною 10-18см, для промислової переробки -25000кг. Дата виготовлення: 16, 17, 21, 25, 28, 30/09/2025, 01— 03/10/2025; Зморожений пласт риби загорнутий в п/е плівку та упакований в картонний коробок. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: "S.Е.Р.Н."S.А. Країна виробництва: MR. (Мавританія)» вартістю 36 125,00 дол. США на умовах поставки CFR UA м. Одеса.

5. ЕМД № 25UA807200018670U5 на товар №1 ««Риба свіжоморожена - Сардинела EBA (Sardinella Spp.) розібрана, тушка без голови, нутрощів та без додаткових компонентів (солі, цукрів, спецій, приправ), без теплової обробки, неконсервована, довжиною 10-18см, для промислової переробки -25000кг. Дата виготовлення: 16, 17, 21, 25, 28, 30/09/2025, 01— 03/10/2025; Зморожений пласт риби загорнутий в п/е плівку та упакований в картонний коробок. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: "S.Е.Р.Н."S.А. Країна виробництва: MR. (Мавританія)» вартістю 36 125,00 дол. США на умовах поставки CFR UA м. Одеса.

6. ЕМД № 25UA807200018669U2 на товар №1 ««Риба свіжоморожена - Сардинела EBA (Sardinella Spp.) розібрана, тушка без голови, нутрощів та без додаткових компонентів (солі, цукрів, спецій, приправ), без теплової обробки, неконсервована, довжиною 10-18см, для промислової переробки -25000кг. Дата виготовлення: 16, 17, 21, 25, 28, 30/09/2025, 01— 03/10/2025; Зморожений пласт риби загорнутий в п/е плівку та упакований в картонний коробок. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: "S.Е.Р.Н."S.А. Країна виробництва: MR. (Мавританія)» вартістю36 125,00 дол. США на умовах поставки CFR UA м. Одеса.

7. ЕМД № 25UA807200018668U3 на товар №1 ««Риба свіжоморожена - Сардинела EBA (Sardinella Spp.) розібрана, тушка без голови, нутрощів та без додаткових компонентів (солі, цукрів, спецій, приправ), без теплової обробки, неконсервована, довжиною 10-18см, для промислової переробки -25000кг. Дата виготовлення: 16, 17, 21, 25, 28, 30/09/2025, 01— 03/10/2025; Зморожений пласт риби загорнутий в п/е плівку та упакований в картонний коробок. Торгівельна марка: нема даних. Виробник: "S.Е.Р.Н."S.А. Країна виробництва: MR. (Мавританія)» вартістю 36 125,00 дол. США на умовах поставки CFR UA м. Одеса.

Разом із вищевказаними ЕМД було подано тотожні супровідні документи для підтвердження заявленої митної вартості та її методу, за переліком, визначеним у графі 44, зокрема: зовнішньоекономічний контракт із виробником товарів, що декларуються від 06.03.2017 №UKR-06/03-2017; додатки (доповнення) до контракту від 06.03.2017 №UKR-06/03-2017, а саме:

від 30.05.2017 №1, від 05.10.2017 №2, від 25.04.2018 №3, від 02.07.2018 №4, від 08.08.2018 №5, від 28.12.2018 №6, від 03.01.2019 №7, від 03.07.2019 №8, від 25.07.2019 №9, від 09.09.2020 №10, від 24.09.2020 №11, від 30.12.2020 №12, від 21.07.2021 №13, від 04.04.2022 №14, від 20.06.2022 №15, від 21.06.2022 №16, від 24.08.2022 №17, від 01.09.2022 №17, від 11.11.2022 №18, від 30.12.2022 №19, від 06.02.2023 №20, від 25.09.2024 №21;

комерційний інвойс від 14.10.2025 №2839-2840-2841-2842;

банківський платіжний документ (SWIFT) від 21.10.2025 №TF046002B0251021;

пакувальний лист від 14.10.2025 б/н;

коносамент від 14.10.2025 № GMU0120851;

комерційна пропозиція-прайс від 25.09.2025 б/н;

калькуляція собівартості від 14.10.2025 б/н;

сертифікат якості від 14.10.2025 б/н;

сертифікат походження товару від 14.10.2025 №А 200119;

ветеринарні сертифікати (на кожну ЕМД), а саме: від 14.10.2025 №0371/AS1/02/25/MR, від 14.10.2025 №0370/AS1/02/25/MR, від 14.10.2025 №0372/AS1/02/25/MR; від 14.10.2025 №0373/AS1/02/25/MR;

висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 04.12.2025 №2249 щодо вартісних характеристик товару.

Митну вартість декларантом визначено за основним методом визначення митної вартості – за ціною договору.

Однак, за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, посадовою особою Харківської митниці винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 №№UA807000/2025/000375/2, UA807000/2025/000379/2, UA807000/2025/000377/2, UA807000/2025/000376/2, UA807000/2025/000378/2, UA807000/2025/000380/2, UA807000/2025/000381/2, якими вартість товару скориговано за шостим (резервним) методом визначення митної вартості та видано картки відмови у митному оформленні від 08.12.2025 №№ UA807000/2025/000504, UA807000/2025/000507, UA807000/2025/000506, UA807000/2025/000505, UA807000/2025/000510, UA807000/2025/000508, UA807000/2025/000509 відповідно.

Не погоджуючись із рішеннями щодо коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України (далі - МК України).

Згідно частини 1 статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію (частина 1 статті 248 МК України).

Відповідно до частини 1 статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, на які накладено електронний підпис декларанта або уповноваженої ним особи.

Положеннями частин 7, 8 статті 257 МК України встановлено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених МК України для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, зокрема митна вартість товарів та метод її визначення.

Згідно зі статтею 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

За правилами статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Як регламентує частина 1 статті 52 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації (частина 2 статті 52 МК України).

Частинами 1 та 2 статті 53 МК України встановлено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина 3 статті 53 МК України).

Згідно з частиною 4 статті 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Змістом частин 5 та 6 статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

З урахуванням викладеного висновується, що митний орган досліджує документи стосовно усіх товарів, які переміщуються через митний кордон, на предмет перевірки правильності визначення митної вартості. Підставою для витребування додаткових документів можуть бути лише висновки, складені на підставі дослідження доданих до митної декларації документів. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі.

Як встановлено приписами статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За приписами частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: 1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування; 4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 5 статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; 4) проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; 5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; 6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Згідно з частиною 6 статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митним органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митним органом не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (ч. 7 ст. 54 МК України).

За нормами статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митним органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.

Суд зауважує, що законом визначено умову, за наявності якої у митного органу виникає право на застосування таких повноважень, як витребування додаткових документів. Зокрема, наявність обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Отже, використання контролюючим органом дискреційних повноважень істотно обмежено чітко визначеними нормами закону.

Також, витребовувати контролюючий орган має ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, та жодним чином не всі, котрі передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

З урахуванням викладених правових норм можна встановити, що єдиною правовою підставою для прийняття митним органом рішення про коригування заявленої декларантом митної вартості товару за резервним методом є наявність сукупності наступних умов: 1) подання суб`єктом господарювання до митного оформлення не повного пакету документів, перелік яких закріплено у статті 53 Митного кодексу України; 2) ненадання на вимогу контролюючого органу додаткової уточнюючої документації на підтвердження саме числового значення заявленої митної вартості; 3) виявлення митним органом розбіжностей у поданій документації, які унеможливлюють визначення безпосередньо митної вартості товару за основним методам (за ціною договору); 4) обґрунтування причин неможливості визначення митної вартості товару за жодним із методів, що передують резервному.

Згідно з положеннями статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Отже, контролюючий орган вправі витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості лише за наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, які обумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Суд зважає на обов`язкову умову для витребування додаткових документів у декларанта - наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначеної вартості товару та водночас вказує, що ненадання витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 05.03.2019 по справі №815/143/17, від 09.04.2019 по справі №825/1575/17.

Окремо варто звернути увагу на доводи відповідача щодо обов`язковості врахування рекомендацій автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. З приводу даного твердження суд зазначає таке.

У постанові від 19.02.2019 року у справі №805/2713/16-а Верховний Суд вказав, що спрацювання системи управління ризиками є лише рекомендацією посадовій особі органу доходів і зборів більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції, та не може бути безумовною підставою для відмови в оформленні товару за самостійно заявленою декларантом митною вартістю товарів. Різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією особою чи іншими особами у попередніх періодах також не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

Так, Харківською митницею запитано додаткові документи, без наведення жодних обґрунтованих сумнівів у достовірності відомостей у поданих документах, в тому числі не наведено факт наявності розбіжностей у поданих документах, які б впливали на числове значення заявленої митної вартості, не вказано на наявність ознак підробки або фактів, що подані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що суперечить вимогам ч.3 ст. 53 МК України.

У запитах про надання додаткових документів за спірними ЕМД митним органом не зазначено жодних конкретних обставин, які викликали відповідні сумні, не наведено причин неможливості їх перевірки на підставі наданих документів.

Позивачем на такі запити було подано відповіді від 08.12.2025, що жодних інших документів надати немає можливості. В зв`язку із уникненням простою транспортного засобу висловлено прохання прийняти рішення щодо митної вартості (або визнати, або скоригувати) на підставі наявних документів.

Однак, за результатами контролю правильності визначення митної вартості товарів, посадовою особою Харківської митниці винесено рішення про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 №№UA807000/2025/000375/2, UA807000/2025/000379/2, UA807000/2025/000377/2, UA807000/2025/000376/2, UA807000/2025/000378/2, UA807000/2025/000380/2, UA807000/2025/000381/2, якими вартість товару скориговано за шостим (резервним) методом визначення митної вартості та видано картки відмови у митному оформленні від 08.12.2025 №№ UA807000/2025/000504, UA807000/2025/000507, UA807000/2025/000506, UA807000/2025/000505, UA807000/2025/000510, UA807000/2025/000508, UA807000/2025/000509 відповідно.

Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає таке.

Так, Харківською митницею зазначено наступні підстави для коригування, які є ідентичними для кожного з 7 (семи) оскаржуваних рішень:

- Калькуляція від 14.10.2025 містить суперечливу інформацію, а саме калькуляція собівартості на сардинелу тушку на один кілограм продукції від 14.10.2022, нижче в шапці таблиці ціна за 1 тону риби.

При цьому, Харківська митниця жодним чином не обґрунтовує у своєму рішенні, який це має вплав на правильність визначення декларантом митної вартості, що є визначальним для можливості коригування митної вартості.

Суд звертає увагу, що калькуляція не є основним документом, що підтверджує заявлену ціну товару, такі відомості підтверджено як п. 6.1 Контракту (з урахуванням змін, внесених доповненнями до нього), так і інвойсом. І ці відомості повністю збігаються з даними калькуляції, тобто відсутні жодні розбіжності.

Наявність певних незначних недоліків (технічних помилок, описок) у документах, наданих на підтвердження митної вартості товару, не повинно розцінюватися як обставина, яка виключає можливість врахування таких документів для митного оформлення товарів та не є підставою для висновку про недостовірність усієї інформації, що у них міститься, якщо за результатами дослідження інших даних (сукупності решти відомостей, що викладені в документах) та доказів можна достовірно визначити митну вартість товару. (постанова Верховного Суду від 14.03.2024 у справі № 823/1696/17).

Митний орган зазначив, що в наведеній калькуляції від 14.10.2025 не зазначено, на яких умовах розрахована собівартість ціни товару

Вищевикладене твердження митниці свідчить про повне ігнорування як умов Контракту, так і змісту калькуляції від 14.10.2025.

Так, відповідно до змісту калькуляції від 14.10.2025 її надано для підтвердження ціни товару, що поставляється від виробника S.E.P.H. S.A. Позивачу.

Між S.E.P.H. S.A. та Позивачем укладено єдиний контракт, який містить безальтернативні умови поставки таких товарів CFR UA м. Одеса, що підтверджується Додатком №21 від 25.09.2024 до Контракту.

У зв`язку із чим у виробника не було потреби навіть зазначати умови поставки у калькуляції щодо собівартості товару, що поставляється Позивачу, оскільки такі умови є єдино можливими і вже встановлені у Контракті.

Згідно інформації, наведеної в калькуляції від 14.10.2025, вартість транспортних витрат з розрахунку на 1 тону свіжомороженої сардинели складають: 50 дол. США – завантаження, 550 дол.США – транспорт, тобто за оцінюваний товар вагою 25000 кг, транспортні витрати повинні скласти 600 дол. США*25 тон=15000 дол. США. До митного оформлення не надано документи, що надаються для підтвердження витрат на транспортування згідно ст. 53 МКУ, Наказу МФУ від 24.05.20212 №599, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Однак, такі твердження прямо суперечать вимогам як ст. 53 МК

України, так і Наказу МФУ від 24.05.2012 №599, на який посилається Харківська митниця та порушують вимоги ч. 10 ст. 58 МК України.

Судом встановлено, що п. 1.1, п. 4.1 Контракту, інвойсами від 14.10.2025 №2888-2889-2890 та №2839-2840-2841-2842, спірними митними деклараціями поставки спірних товарів здійснені на умовах CFRUA м. Одеса згідно ІНКОТЕРМС 2000.

Поняття CFR (англ. Cost and Freight - вартість і фрахт), означає, що продавець зобов`язаний: оплатити доставку і завантажити товари на транспортний засіб, а також здійснити оплату за фрахт судна відповідно до умов, наданими перевізником; здійснити оплату послуг митниці, а у випадках, якщо товари призначені для експорту - оплатити відповідні мита; покрити витрати з доставки товарів в порт призначення.

Тобто, за умовами поставки CFR обов`язок завантаження, укладання договору на перевезення та оплати такого завантаження та перевезення до пункту призначення (у спірному випадку – м. Одеса) лежить виключно на продавцеві, а тому витрати вже включені у ціну товару, що підтверджується, зокрема, і калькуляцією собівартості виробника від 14.10.2025, на яку посилається Харківська митниця.

Відповідно до п.п. 5, 6 ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості витрати на навантаження та транспортування товарів до порту ввезення на митну територію України додаються декларантом до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари виключно у тому разі, якщо вони не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 53 МК України документи щодо вартості транспортування можуть бути витребувані виключно за умови, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Аналогічні умови встановлено п. 5 ч. 10 ст. 58 МК України.

Відповідно до наказу МФУ від 24.05.2012 №599, а саме Правил заповнення графи 20 декларації митної вартості, документи для підтвердження витрат на транспортування декларантом подаються лише у разі заповнення графи 20 декларації митної вартості, у якій зазначаються витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, якщо ці витрати відповідно до умов поставки не були включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

Як умови поставки CFRUA м. Одеса, так і поданою калькуляцією від 14.10.2025 підтверджено, що витрати на навантаження та транспортування вже включені Продавцем у ціну товару, а відтак у Позивача відсутній обов`язок як доводити вартість транспортування, так і надавати будь-які документи, які стосуються доставки товару до м.Одеса, що прямо передбачено п. 6 ч. 2 ст. 53, п.п. 5,6 ч. 10 ст. 58 МК України, Правилами заповнення графи 20 декларації митної вартості, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599.

Митний орган зазначив, що Коносамент від 14.05.2025 №№GMU0120875, GMU0120851 не містить підпису уповноваженої особи перевізника (капітана, судноплавного агента), що може свідчити про нечинність такого коносаменту.

Варто звернути увагу, що подібні твердження є необґрунтованими припущеннями. Більш того, під час прибуття судна до порту ввезення (м. Одеса) безпосередньо перевізником було оформлено декларацію про прибуття (далі – ЗДП), посилання на яку міститься у графі 40 кожної спірної митної декларації під кодом 1807.

Така ЗДП містить всі відомості про коносамент та переміщувані товари відповідно до Переліку відомостей, що вносяться до загальної декларації прибуття, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.08.2020 року № 502, що свідчить про чинність та дійсність наданого коносаменту.

Більш того, переміщення кожного контейнеру за коносаментом можна відслідкувати в режимі реального часу на електронному ресурсі перевізника, зазначеного у п. 6. 1 Контракту у редакції Додатку (Доповнення) від 25.09.2024 №21 за посиланням https://www.cma-cgm.com/eBusiness/Tracking, що спростовує всі сумніви щодо факту поставки товару.

Митний орган зазначив, що наданий висновок ДП «Укрпромзовнішекспертиза» від 04.12.2025 №2249 щодо вартості товару взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості, тому що носить лише рекомендаційний характер.

Варто звернути увагу, що у своїх електронних повідомленнях Харківська митниця самостійно конкретизувала, що просить надати саме висновок ДП Укрпромзовнішекспертиза, а тому є нелогічним та таким, що свідчить про суперечливу поведінку Відповідача відхилення цього висновку з огляду на його рекомендаційний характер.

В рішеннях також зазначено, що до митного оформлення не надана митна декларація країни відправлення з датою експорту та відміткамми митних органів країни відправлення.

Відповідно до вимог п. 7 ч. 3 ст. 53 МК України та електронних повідомлень Харківської митниці така митна декларація надається лише за її наявності у декларанта.

Натомість, умовами п. 8.1 Контракту не передбачено надання Продавцем Позивачу копії митної декларації країни відправлення, а відтак її надання Позивачем є об`єктивно неможливим.

Крім того, як вже зазначалось, митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару. Декларантом до митної декларації було надано інвойс, за яким здійснювалась відповідна операція.

Так рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.

Слід зазначити, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.10.2025 у справі 140/12559/23).

Більш того, ненадання декларантом витребуваних контролюючим органом документів може бути підставою для коригування митної вартості лише у випадку, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують об`єктивних сумнів щодо достовірності наданої декларантом інформації (постанови Верховного Суду від 27.03.2020 (справа №540/2605/18), від 06.05.2020 (справа №140/1713/19), від 23.10.2021 (справа № 815/4821/16), від 02.10.2025 (справа № 140/12559/23).

Натомість, всі подані до митного оформлення документи: Контракт з Доповненнями, інвойси, комерційна пропозиція-прайс, калькуляцію містять єдині тотожні відомості про ціну товару, а SWIFT підтверджує повну оплату здійснених поставок.

В спірних рішеннях зазначено, що згідно наявної інформації в ЄАІС Держмитслужби оформлені МД №UA500020/2025/007998 (25UA500020007998U5) від 16.10.2025 та №UA500020/2025/005900 (25UA500020005900U4) від 04.08.2025 з митною вартістю 2,05 дол.США/кг за непрямим контрактом, товар згідно коду УКТЗЕД 0303533000, назва товару: «Риба морська свіжоморожена: -Сардинела…», країна походження MR (Ісламська Республіка Мавританія), умови поставки СFR, вага нетто 28 008 кг, з фактурною вартість 49,20 дол.США за упаковку (тобто 28008 кг нетто /1167 упаковок = 24 кг/упаковка), в МД наданій до митного оформлення від 08.12.2025 №25UA807200018641U0 за прямим контрактом, фактурна вартість складає 1145 дол.США за тону (вага нетто 25 000 кг/1250 упаковок=20 кг/упаковка, тобто в 1 тоні 50 упаковок, фактурна вартість за упаковку складе 28,90 дол.США), що не є логічним, адже вартість за непрямим контрактом повинна бути вища.

Суд не погоджується з такими висновками митного органу, оскільки Харківська митниця вказує на вартість спірного товару у розмірі « 1145 дол.США за тону», тоді як фактично вартість спірного товару підтверджена контрактом, інвойсами становить 1445 дол. США за тону.

Зазначена Харківською митницею вартість упаковки (картонного коробку) у розмірі 49,20 дол. США і є вищою від вартості упаковки (картонного коробку) спірного товару, що поставляється за прямим контрактом – 28,90 дол. США, у зв`язку із тим, що на відміну від спірного прямого контракту, непрямий контракт передбачає залучення посередників та оплату їх посередницьких послуг.

Крім того, взята для порівняння поставка за непрямим контрактом може відрізнятися за країною відправлення, маршрутом транспортування та кінцевим пунктом доставки, в той час як Харківська митниця не зазначила ані країни відправлення, ані маршруту, ані населеного пункту (порту, міста, країни) до якого за умовами CFR доставлено взятий для порівняння товару.

В ході проведення митного контролю з будь-якого інформаційного ресурсу (в т.ч. інформація з мережі Інтернет, висновку спеціалізованих організацій) продажу товару, тотожного пред`явленому до митного оформлення, за ціною, вищою, ніж заявлена митна вартість, не є безумовною підставою до визнання недостовірними та неправдивими відомості щодо митної вартості товару пред`явленого до митного оформлення та не може мати наслідком відмову в оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Встановлення митним органом різниці в ціні свідчить про наявність підстав до більш детального аналізу комерційних умов зовнішньоекономічної операції, за якою до митного оформлення пред`явлено товари. Виявлена різниця між вартістю товару, задекларованого особою та вартістю тотожних товарів згідно з інформаційними ресурсами не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів до показників інформаційних ресурсів.

Така правова позиція міститься у постанові Верховного Суду від 27.09.2022 у справі №200/4962/20-а.

Довід відповідача про те, що при виконанні митних формальностей за митною декларацією №UA112100/2019/000229 спрацювала форма контролю системи управління ризиками щодо необхідності здійснити посилений контроль правильності визначення митної вартості товарів, витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, суди попередніх інстанцій обґрунтовано оцінили як такий, що не стосується обставин, які мають виключне значення для коригування задекларованої позивачем митної вартості товару. Спрацювання системи управління ризиками є підставою для контролюючого органу більш детально проаналізувати умови зовнішньоекономічної операції і не може бути безумовною підставою для відмови в митному оформленні товару за заявленою декларантом митною вартістю. Різниця між митною вартістю товару, задекларованого особою, та митною вартістю схожих товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, також не свідчить про заниження митної вартості декларантом і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товару до показників автоматизованої системи аналізу та управління ризиками.

До такого висновку прийшов Верховний Суд у постанові від 30.06.2022 у справі № 280/1824/19.

Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 у справі №814/1888/16, від 24.12.2020 у справі №820/7316/15 вказав, що наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

У постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 821/411/18 зазначив про те, що доводи Митниці щодо оцінки ризиків при перевірці митної вартості товарів Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду оцінює критично з огляду на те, що спрацювання профілів ризиків автоматизованої системи аналізу та управління ризиками та наявність в базах митного органу інформації про те, що ідентичні або подібні товари було розмитнено іншими особами за вищою митною вартістю, не може бути підставою для відмови у прийнятті заявленої декларантом митної вартості за ціною контракту, за відсутності інших законних підстав для витребування додаткових документів, оскільки при здійсненні контролю за коригуванням митної вартості, проведеним митним органом за другорядним методом, митний орган повинен довести, що: відповідний товар за певною митною вартістю був дійсно ввезений до України: що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) не було оскаржене до суду та скасоване судом.

Верховний Суд неодноразово наголошував, що відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень. В основу такого підходу лягли висновки про те, що торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо) (постанови Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 25.02.2021 у справі № 810/3295/17, від 23.11.2022 у справі № 810/2547/17).

Наведені обставини дають підстави для висновку про те, що у відповідача були всі документи, які надавали йому можливість підтвердити визначену позивачем митну вартість товару за ціною договору. Натомість відповідач не вказав на неправильність проведеного розрахунку митної вартості, зазначеної у МД, поданих декларантом позивача; не зазначив, які саме складові митної вартості не підтверджені документально та які саме відомості відсутні/не піддаються обчисленню у поданих декларантом документах.

Приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованих позивачем товарів за другорядним методом 2 г (резервний), митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару, що є порушенням ст. 55 Митного кодексу України.

Крім того, Відповідачем у оскаржуваних рішеннях не наведено жодного додаткового документу, який має подати Позивач для визнання заявленої митної вартості, що є порушенням ч.2 ст. 55 МК України, в той час як зазначені документи вже подано.

До того ж, варто зазначити, що Відповідачем у якості джерела інформації використано митну декларацію №UA500020/2025/007998 (25UA500020007998U5) від 16.10.2025. В той же час не зазначено жодних відомостей про конкретні умови поставки із зазначенням країни та міста, маршруту транспортування, детальних характеристик товару, взятого для порівняння, не здійснено жодного коригування на вказані відмінності та обсяг партії, що є порушенням вимог ч. 2 ст. 55 МК України та Правил 598.

Водночас, Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Відповідна правова позиція неодноразово підтримана Верховним Судом у постановах від 07 грудня 2023 року у справі № 380/23618/21, від 15 серпня 2023 року у справі №810/2875/16, від 20 липня 2023 року у справі №640/22572/20.

З метою з`ясування відомостей, які не наведені Відповідачем у графі 33 оскаржуваного рішення, однак встановлення та надання оцінки яким є складовою законного та обґрунтованого рішення суду, Позивачем через свого представника подано адвокатський запит, відповідно до якого просили надати знеособлені відомості про товар, взатий для порівняння, а саме:

- повних та конкретизованих характеристик взятого для порівняння товару(ів) (включаючи торгівельну назву, категорію, артикул, найменування виробника, патрана чи ні, з обробкою чи ні, консервована чи ні, наявність додаткових компотентів (якщо так – якими саме), дата виготовлення, тип пакування).

- відомості про найменування країни виробництва та країни відправлення, торгівельної марки, виробника взятого для порівняння товару (ів);

- метод визначення митної вартості взятого для порівняння товару (ів)

- умови поставки (з указанням населеного пункту та країни) та обсяг партії (у основних та додаткових одиницях виміру) взятого для порівняння товару (ів);

- чи здійснювалась поставка взятого для порівняння товару(ів) за прямим чи опосередкованих контрактом;

- маршрут транспортування та вид транспорту якими здійснено перевезення товару(ів);

- чи здійснювалось митне оформлення товару, взятого для порівяння, за митною вартістю самостійно заявленою чи за скоригованою митницею, відомості про оскарження коригування.

Однак, листом від 14.01.2026 №7.14-1/15-02/8.19/236 Харківська митниця фактично відмовила у наданні відомостей про взятий для порівняння товар, обмежившись посиланням лише на те, що митну декларацію №UA500020/2025/007998 (25UA500020007998U5) від 16.10.2025 оформлено за резервним методом, тобто вартість взятого для порівняння товару вже є скоригованою, а отже до неї включено додаткові складові, які Позивачу не повідомлені, а Харківська митниця не зробила жодних розрахунків митної вартості у спірних рішеннях, які б враховували такі обставини, що суперечить вимогам ч. 2 ст. 55 МК України та Правилам 598.

Відносно посилання відповідача на наявність рішень про визначення митної вартості за аналогічним товаром по даному підприємству як на підставу для коригування митної вартості суд вважає необґрунтованими з огляду таке.

Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного Суду від 21.12.2018 року у справі № 815/228/17, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Також суд звертає увагу на висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 05.05.2022 у справі № 2040/6019/18, згідно з якими відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Подібні правові висновки викладені і в постановах Верховного Суду від 20.06.2023 року у справі № 1.380.2019.006247, від 15.02.2024 року у справі № 640/29559/20, від 27.02.2025 у справі № 300/784/24, від 07.05.2025 у справі № 560/1787/23.

Крім того, в постанові Верховного Суду від 27.02.2025 року у справі № 300/784/24 суд касаційної інстанції дійшов висновку про те, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за резервним методом.

Отже, наявність рішень про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству саме по собі не свідчить про неправильність визначення позивачем митної вартості товарів, а отже не може бути підставою для її коригування.

З огляду на вищевикладене суд приходить до висновку, що позивач надав Харківській митниці до митного оформлення усі необхідні документи, які передбачені частинами 1-2 статті 53 МК України. В той же час, відповідач при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості не обґрунтував належним чином наявність сумнівів в числових значеннях або недостовірність та/або неповноту наданих документів, що могло б бути підставою для запиту додаткових документів і подальшого коригування митної вартості.

Доводи позивача про те, що відповідачем було застосовано резервний метод визначення митної вартості без достатніх на те підстав суд вважає обґрунтованими з огляду на таке.

При прийнятті рішення про коригування митної вартості у графі 33 вказується послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

Крім того, тут зазначається про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59-61 МК України. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу в порядку статті 64 МК України в рішенні зазначається докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Верховний Суд, проаналізувавши наведені норми права, у постанові від 05.02.2019 у справі № 816/1199/15-а дійшов висновку, що у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу, рішення про коригування заявленої митної вартості, окрім обов`язкових відомостей визначених частиною 2 статті 55 МК України, має також містити порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), має бути доведено, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.

Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, відповідачем взагалі не наведено інформації щодо консультацій з декларантом, а також не наведено мотивів неможливості застосування попередніх методів визначення митної вартості (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість)).

Крім того, застосовуючи резервний метод Харківською митницею було порівняно лише митну вартість товарів. При цьому митним органом не було проаналізовано, зокрема, умов поставки товару, комерційних умов тощо.

Натомість жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.

В силу приписів частини 4 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішенні на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 року у справі № 809/506/17 та від 14.06.2022 року у справі № 809/257/17.

Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваному рішенні між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом.

Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор".

Розподіл судових витрат щодо сплати судового збору здійснюється відповідно до положень статті 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (вул. Різдвяна, буд. 29-А, к. 901, м. Харків, 61052, код ЄДРПОУ 32674729) до Харківської митниці (вул. Миколаївська, буд. 16-Б, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61005, код ЄДРПОУ 44017626) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Харківської митниці про коригування митної вартості товарів від 08.12.2025 №№UA807000/2025/000375/2, UA807000/2025/000376/2, UA807000/2025/000377/2, UA807000/2025/000378/2, UA807000/2025/000379/2, UA807000/2025/000380/2, UA807000/2025/000381/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Рибоконсервний завод "Екватор" (код ЄДРПОУ 32674729) судові витрати щодо сплати судового збору в розмірі 10680 (десять тисяч шістсот вісімдесят) грн. 51 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці (код ЄДРПОУ 44017626).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Шевченко О.В.