Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №520/4350/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

05 жовтня 2026 року № 520/4350/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тітова О.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 21318350), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії № 204850021792 від 22 грудня 2025 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком від 15.12.2025 згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що разом із заявою про призначення дострокової пенсії подав відповідачу необхідні документи, в тому числі посвідчення учасника бойових дій та довідки, що визначають право на обчислення стажу на пільгових умовах, а тому вважає протиправною відмову відповідача у призначенні дострокової пенсії за віком, як учаснику бойових дій. Просить позовну заяву задовольнити повністю.

Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі та запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.

Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та отримана відповідачем через електронний кабінет, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача правом на надання відзиву не скористався.

Суд зазначає, що надання відзиву є правом відповідача. Відповідно до частини 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного суд вважає можливим розгляд та вирішення справи на підставі наявних у ній доказів, які є достатніми та належними.

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022, затвердженого Законом України №2102-IX, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року. Враховуючи викладене, суд розглядає справу за наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя у період з 29.06.2026 по 13.07.2026 та з 30.07.2026 по 31.07.2026 перебував у відпустці.

Дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

ОСОБА_1 15.12.2025 звернувся через веб-портал з заявою про призначення за віком відповідно Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003р. №1058-ІУ.

За принципом екстериторіальності заяву розглядало Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

За результатами розгляду доданих до заяви документі до страхового стажу не зараховано:

- період військової служби з 01.07.2000 по 23.11.2001 згідно військового квитка від 11.11.1988 серія НОМЕР_2 , оскільки відсутня інформація про сплату страхових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та відсутня довідка про грошове забезпечення і сплачені страхові внески згідно форми, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 04 лютого 2021 року №3-1;

- періоди підприємницької діяльності з 01.03.2022 по 31.05.2023 та з 01.02.2024 по 30.11.2025, оскільки відсутня інформація про сплату стразових внесків в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового Державного соціального страхування.

Документами не підтверджено право на зниження пенсійного віку на 5 років, оскільки позивачем не надано довідку про безпосередню участь у бойових діях відповідно до Додатку 2 порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637. Довідка від 19.09.1995 № 460 не містить інформації про період та місце безпосередньої участі в бойових діях, а архівна довідка від 01.12.2025 № 179/1/12248, видана галузевим державним архівом Міністерства оборони України не містить інформації про період безпосередньої участі в бойових діях у складі миротворчих військ в м. Сараєва та не відповідає Додатку № 2 постанови КМУ № 637.

Крім того у посвідченні учасника бойових дій серії НОМЕР_3 , наявне виправлення в даті видачі.

Не погоджуючись з таким рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Враховуючи вимоги частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України, законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Зі змісту частини 3 статті 23 Загальної Декларації прав людини та пункту 4 частини 1 Європейської Соціальної хартії випливає, що кожна особа похилого віку має право на справедливу і задовільну винагороду, соціальний захист, за роки важкої праці та шкідливих робіт, - яка є основним джерелом існування для них самих та їхніх сімей.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначено Законом України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Закон №1058-IV) відповідно до пункту 4 частини 1 статті 115 якого військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейські, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, а також ті, яким встановлено інвалідність внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час захисту Батьківщини або під час виконання інших обов`язків військової служби (службових обов`язків), або внаслідок захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов`язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих під час виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов`язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях в районах їх здійснення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пунктів 20 і 21 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, особи з числа резервістів і військовозобов`язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, відповідно до абзаців шостого і сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов`язаних, - після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків і не менше 20 років у жінок.

В свою чергу, правовий статус ветеранів війни визначений Законом України від 22.10.1993 №3551-XII Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту (далі - Закон № 3551-XII) відповідно до статті 5 якого учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час.

Згідно з положеннями статті 6 Закону № 3551-XII учасниками бойових дій визнаються учасники бойових дій на території інших країн - військовослужбовці Радянської Армії, Військово-Морського Флоту, Комітету державної безпеки, особи рядового, начальницького складу і військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ колишнього Союзу РСР (включаючи військових та технічних спеціалістів і радників), працівники відповідних категорій, які за рішенням Уряду колишнього Союзу РСР проходили службу, працювали чи перебували у відрядженні в державах, де в цей період велися бойові дії, і брали участь у бойових діях чи забезпеченні бойової діяльності військ (флотів).

Відповідно до пункту 3 Положення про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранам війни, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 травня 1994 року № 302, учасникам бойових дій видаються посвідчення з написом Посвідчення учасника бойових дій та нагрудний знак Ветеран війни - учасник бойових дій.

Посвідчення учасника бойових дій і нагрудний знак видаються Мін`юстом, органами Міноборони, МВС, Мінветеранів, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужбою за місцем реєстрації ветерана (пункт 7 вказаного Положення).

Пунктом 2 цього Положення встановлено, що Посвідчення учасника бойових дій і нагрудний знак видаються Мін`юстом, органами Міноборони, МВС, Мінветеранів, Національної поліції, ДСНС, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Управління державної охорони, ДФС, Адміністрації Державної прикордонної служби, Держспецзв`язку, а також Держспецтрансслужбою за місцем реєстрації ветерана.

Суд звертає увагу, що повноваження щодо перевірки наявності у особи права на отримання статусу учасника бойових дій, в тому числі, й перевірки факту чи брала така особа участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з`єднань, об`єднань всіх видів і родів військ, належать органам, які видають Посвідчення учасника бойових дій. Останнє є єдиним документом, що підтверджує статус учасника бойових дій та надає особі право користування пільгами, встановленими законом, в тому числі, і пільгами щодо дострокового призначення пенсії.

До матеріалів справи долучено копію посвідчення серії НОМЕР_3 від 16 грудня 2005 року, відповідно до якого ОСОБА_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій.

Суд зауважує, що позивач не несе відповідальності за вірне заповнення чи виправлення в такому посвідченні.

При цьому, належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій не оскаржується, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку.

Статтею 44 Закону № 3551-XII встановлено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Відповідно до пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника бойових дій, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України або довідка про участь особи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, або довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637).

За формою довідки така містить інформацію про те, що особа проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (у тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебуванні в партизанських загонах і з`єднаннях) із зазначенням загальної кількості років, місяців і днів та із зазначенням того, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.

Отже, вказані положення пункту 2.1 Порядку 22-1 документом, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, визначають: 1) посвідчення учасника бойових дій або 2) довідка згідно з додатком 2 до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637. Такі документи є альтернативними документами, що посвідчують спеціальний статус особи для призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій, які кожний окремо є достатнім документом, який засвідчує спеціальний статус особи, яка звернулась за призначенням пенсії зі зниженням пенсійного віку як учаснику бойових дій.

Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою у постанові від 09 червня 2021 року у справі №340/576/19.

Як вбачається зі змісту оспорюваного рішення відповідачем не заперечується досягнення позивачем відповідного віку для призначення пенсії. Натомість, підставою для відмови позивачу у призначенні пенсії як учаснику бойових дій стала відсутність довідки, передбаченої додатком 2 до Постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637.

У свою чергу, позивач надав Пенсійному органу разом із заявою щодо призначення пенсії архівну довідку від 01.12.2025 №179/1/12248, видану Галузевим державним архівом Міністерства оборони України, відповідно до якої згідно наказу № 47 по стройовій частині від 14 лютого 1995 року в/ч НОМЕР_4 з 14 лютого 1995 року ОСОБА_1 був зарахований до списків особового складу частини на всі види забезпечення. Державний кордон України перетнули 14 лютого 1995 року. Згідно постанови КМУ від 21.01.1993 року № 30 та ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» мають право на встановлені пільги. Згідно наказу № 260 від 06 вересня 1995 року по стройовій частині НОМЕР_4 АДРЕСА_2 ОСОБА_1 по закінченню строку спеціального відрядження, виключено зі списків особового складу частини та направлено у розпорядження командира в/ч НОМЕР_5 АДРЕСА_3 . Додатково у архівній довідці зазначено, що особовий склад в/ч НОМЕР_4 проходив військову службу в особливих умовах служби на території іноземної держави, де велись бойові дії. Згідно формуляра в/ч НОМЕР_4 , частина була сформована для виконання миротворчої місії. Місце дислокації в/ч НОМЕР_4 за вищевказаний період - АДРЕСА_2 ; військовий квиток серія НОМЕР_2 , записи якого підтверджують службу позивача у складі НОМЕР_6 ОСБ ООН в колишній Югославії; посвідчення учасника бойових дій на ім`я позивача; довідку ІНФОРМАЦІЯ_1 від 19 вересня 1995 року № 460, про те, що сержант запасу ОСОБА_1 згідно статусу ветеранів війни відноситься до учасників бойових дій та має право на користування пільгами згідно ст. 5, 6,12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Абзацом шостим пункту 6 Порядку №637 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що військова служба у складі діючої армії в період бойових дій, в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, зараховується до трудового стажу на підставі довідок військових комісаріатів, які видаються в порядку, що визначається Міноборони (додаток №2).

Згідно з додатком №2 до Порядку №637, довідка видається на прізвище, ім`я, по батькові особи про те, що вона проходила військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов`язку, перебування в партизанських загонах і з`єднаннях), із зазначенням військового звання особи та загальної кількісті років, місяців і днів її участі в бойових діях. Також у довідці має бути вказано про те, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці, а сама довідка видана для подання органам Пенсійного фонду.

Суд наголошує на тому, що обов`язок належного оформлення вказаної довідки покладається саме на військові комісаріати, а не на особу, яка звертається за її видачею. Тому підстава неналежного оформлення довідки про участь позивача в бойових діях на території колишньої Югославії не може бути підставою для відмови у призначенні належної позивачу пенсії. Разом з тим, територіальні органи Пенсійного фонду України не позбавлені можливості надсилати уповноваженим органам відповідні запити для уточнення даних.

Пунктом 6 Порядку №637 також визначено, що для підтвердження військової служби приймаються довідки архівних і військово-лікувальних установ.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 січня 1993 року №30 Про пільги щодо обчислення вислуги років військовослужбовцям Збройних Сил України, які брали участь в операціях Миротворчих Сил ООН військовослужбовцям зараховано з 15 липня 1992 р. на пільгових умовах до вислуги років для призначення пенсій один місяць служби за три місяці - час служби на території колишньої Республіки Югославії у складі Миротворчих Сил ООН, а особам із числа зазначених військовослужбовців, які отримали поранення, контузію, каліцтво або захворювання, - також і час безперервного перебування у зв`язку з цим у лікувальних закладах.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з положеннями статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи вказане, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не підтверджено, що надані позивачем документи містять неправдиві або недостовірні відомості, належність позивача до особи, яка має статус учасника бойових дій, не оскаржується, під сумнів відповідачем не ставиться, а тому позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, зокрема, щодо призначення пенсії”.

Разом з тим, згідно з положеннями статті 2 КАС України справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин здійснюється з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України та статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини передбачено застосування судами Конвенції та практики ЄСПЛ як джерела права.

Ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату. Прийняття рішень, які не призводять безпосередньо до змін в обсязі прав та забезпечення їх примусової реалізації, не відповідає цій міжнародній нормі.

Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Оскільки процесуальні засоби відновлення порушеного права мають бути гнучкими та ефективними, враховуючи право позивача на призначення дострокової пенсії за віком, досягнення на час звернення за призначенням пенсії позивачем 55 років, враховуючи, що при вирішенні питання щодо правомірності дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, суд не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені по компетенції цього органу державної влади, суд приходить до переконання, що належним способом захисту порушених прав позивача та відновлення таких є визнання протиправним та скасування рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії № 204850021792 від 22 грудня 2025 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком від 15.12.2025 згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.

У пункті 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Отже, суд прийшов висновку щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог.

Розподіл судових витрат відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 14, 243-246, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (вул. Гната Чекірди, буд. 10, м. Хмельницький, Хмельницький р-н, Хмельницька обл., 29005, код ЄДРПОУ 21318350) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії № 204850021792 від 22 грудня 2025 року, прийняте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення дострокової пенсії за віком від 15.12.2025 згідно пункту 4 частини першої статті 115 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням правової оцінки, наведеної судом у рішенні.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Тітов О.М.