Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №520/17752/26 — Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 р. № 520/17752/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивач з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_2 , які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 ;

- зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виключити 3 Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.

Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.

Відповідач правом на подання відзиву на адміністративний позов не скористався.

Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є військовозобов`язаним та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З наданого до матеріалів справи військово-облікового документа, сформованого засобами електронного кабінету призовника, військовозобов`язаного, резервіста «Резерв+» 22.11.2025, вбачається наявність стосовно позивача відмітки «Порушення правил військового обліку».

У зазначеному документі як причину звернення до Національної поліції вказано: «Не прибув за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення — 27.01.2025.

З матеріалів справи також вбачається, що 16.07.2024 позивач звернувся до відповідача засобами електронного зв`язку із заявою про внесення актуальних відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, у якій, зокрема, повідомив адресу свого проживання за межами України.

05.12.2025 представником позивача направлено відповідачу адвокатський запит щодо повідомлення підстав внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку, надання відомостей про повістку, за якою позивач не прибув, доказів її направлення та вручення, а також копій протоколу та постанови про адміністративне правопорушення у разі їх складення.

13.01.2026 представником позивача направлено відповідачу повторний адвокатський запит аналогічного змісту, який, відповідно до відомостей поштового оператора, отриманий адресатом 19.01.2026. Доказів надання відповіді на вказаний запит матеріали справи не містять.

Позивач зазначає, що будь-яких повісток від відповідача не отримував, про необхідність прибуття до територіального центру комплектування та соціальної підтримки належним чином не повідомлявся, протокол про адміністративне правопорушення стосовно нього не складався, постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за статтями 210 або 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення не виносилася.

Не погоджуючись із внесенням до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ним правил військового обліку, вважаючи такі дії відповідача протиправними та такими, що вчинені без належної правової і фактичної підстави, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначає Закон України від 25.03.1992 №2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» (далі — Закон №2232-XII).

Згідно із частинами першою та третьою статті 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок включає, зокрема, виконання військового обов`язку в запасі та дотримання правил військового обліку.

Частиною п`ятою статті 33 Закону №2232-XII передбачено, що військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону №2232-XII персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Механізм організації та ведення військового обліку визначений Порядком організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі — Порядок №1487).

Пунктом 2 Порядку №1487 визначено, що військовий облік є складовою змісту мобілізаційної підготовки держави та полягає, зокрема, у фіксації, накопиченні й аналізі наявних людських мобілізаційних ресурсів за військово-обліковими ознаками, здійсненні заходів із забезпечення виконання встановлених правил військового обліку, а також поданні відомостей стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів до органів ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

Відповідно до пункту 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки організовують і ведуть військовий облік на відповідній території, здійснюють оповіщення призовників, військовозобов`язаних та резервістів шляхом вручення повісток під особистий підпис та/або рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення і повідомленням про вручення, забезпечують контроль за їх прибуттям, розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням правил військового обліку, а також виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.

За правилами пункту 41 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560, належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки є:

у разі вручення повістки — особистий підпис про її отримання, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, а також відеозапис відмови від отримання повістки чи відмови від спілкування з особою, уповноваженою її вручати;

у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку — інформація та/або документи поштового оператора про отримання поштового відправлення, відмову від його отримання або відсутність особи за відповідною адресою.

Отже, висновок про неприбуття військовозобов`язаного за викликом може ґрунтуватися лише на встановленні факту направлення або вручення належним чином оформленої повістки, належного оповіщення особи про виклик та її неприбуття у визначений час без поважних причин.

Правові та організаційні засади створення і функціонування Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів визначає Закон України від 16.03.2017 №1951-VIII «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (далі — Закон №1951-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону №1951-VIII Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів — це інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних і резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.

Основними завданнями Реєстру згідно зі статтею 2 Закону №1951-VIII є ідентифікація призовників, військовозобов`язаних та резервістів, забезпечення ведення військового обліку громадян України, інформаційне забезпечення комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань, а також інформаційне забезпечення громадян України відомостями щодо виконання ними військового обов`язку.

Статтею 3 Закону №1951-VIII до основних засад ведення Реєстру віднесено обов`язковість і своєчасність внесення передбачених законом відомостей, повноту та актуалізацію відомостей Реєстру, а також захищеність Реєстру і внесених до нього відомостей від незаконного використання та порушення цілісності його бази даних.

Частиною восьмою статті 5 Закону №1951-VIII визначено, що органами ведення Реєстру є, зокрема, районні та міські територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.

Відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.

За приписами статті 6 Закону №1951-VIII до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються персональні й службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Особам, які працюють із базами даних Реєстру, заборонено вимагати, обробляти та використовувати будь-яку інформацію, не передбачену законодавством.

Відповідно до пункту 20-1 частини першої статті 7 Закону №1951-VIII до персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста належать відомості про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме дата, номер і короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.

Суд зауважує, що право органу ведення Реєстру вносити й актуалізувати відомості не є необмеженим та має реалізовуватися виключно щодо визначених законом відомостей, за наявності передбачених законом фактичних і документальних підстав.

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 9 Закону №1951-VIII призовник, військовозобов`язаний та резервіст має право звертатися до відповідного органу ведення Реєстру з мотивованою заявою щодо неправомірного включення до Реєстру запису про себе та виправлення недостовірних відомостей Реєстру.

Відповідно до частини першої статті 10 Закону №1951-VIII держатель, адміністратор та органи ведення Реєстру під час його ведення забезпечують, зокрема, достовірність даних Реєстру і захист персональних даних від незаконного використання та спотворення.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що у військово-обліковому документі позивача, сформованому засобами електронного кабінету «Резерв+», міститься відмітка «Порушення правил військового обліку», а причиною звернення до Національної поліції зазначено: «Не прибув за повісткою до ТЦК та СП», дата звернення — 27.01.2025.

Водночас відповідач не надав до суду примірника повістки, у зв`язку з неприбуттям за якою було внесено спірні відомості, доказів її формування, змісту та направлення позивачу, доказів її особистого вручення чи належного направлення засобами поштового зв`язку, доказів відмови позивача від її отримання або відсутності позивача за адресою, на яку вона направлялася.

Також відповідачем не надано протоколу про адміністративне правопорушення або постанови про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтями 210 чи 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Відомості про дату, номер і короткий зміст відповідного протоколу та/або постанови у сформованому військово-обліковому документі відсутні.

Наявні у матеріалах справи документи також не містять відомостей, які б підтверджували розгляд відповідачем справи про адміністративне правопорушення та встановлення у визначеному законом порядку події правопорушення і вини позивача.

При цьому сам факт відображення у військово-обліковому документі запису «Не прибув за повісткою до ТЦК та СП» не є доказом існування повістки, її належного вручення позивачу та вчинення ним адміністративного правопорушення.

Частинами першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, на яких ґрунтуються її вимоги і заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Отже, у цій справі саме на відповідача покладено обов`язок довести наявність фактичних та правових підстав для внесення стосовно позивача відомостей про порушення правил військового обліку, зокрема підтвердити факт належного оповіщення позивача, його неприбуття за викликом і документальне оформлення відповідного адміністративного правопорушення.

Проте відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів правомірності оскаржуваних дій не надав та обставин, наведених позивачем, не спростував.

Оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено існування передбачених законодавством підстав для внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомостей про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

За таких обставин дії ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку є протиправними.

Визначаючи належний та ефективний спосіб захисту порушеного права позивача, суд враховує, що ІНФОРМАЦІЯ_1 є органом ведення Реєстру та відповідно до частини дев`ятої статті 5 Закону №1951-VIII забезпечує ведення Реєстру й актуалізацію його бази даних.

Ураховуючи встановлену судом відсутність правової підстави для внесення спірних відомостей, належним і ефективним способом відновлення порушеного права є зобов`язання відповідача виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення ОСОБА_1 правил військового обліку.

З огляду на викладене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Розподіл судових витрат здійснюється за правилами ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 . які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_1 виключити з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів відомості про порушення правил військового обліку ОСОБА_1 .

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 , АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сумму судового збору у розмірі 1331.20 грн. (одна тисяча триста тридцять одна гривня 20 копійок).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.

Суддя Н.А. Полях