Суд: Харківський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: звільнення з публічної служби, з них
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №520/16896/26
Суддя: Полях Н.А.
Харківський окружний адміністративний суд
61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 р. № 520/16896/26
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Полях Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Харків, 03048) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
В С Т А Н О В И В:
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся представник позивача з адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції генерала поліції третього ранку Фацевича Олександра № 333 від 05.05.2026 року про застосування до молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції генерала поліції третього ранку Фацевича Олександра № 1083 о/с від 26.05.2026 року про звільнення молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП зі служби в поліції;
- поновити молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 3 УПП в Харківській області ДПП. на посаді - стягнути з Департаменту патрульної поліції області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 26.05.2026 року по день прийняття рішення;
- рішення суду в частині поновлення молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі.
Сторони були належним чином повідомлені про відкриття провадження у справі.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що у спірних правовідносинах він діяв згідно чинного законодавства.
Керуючись приписами ст. 171, 257, 262 КАС України, суд зазначає, що розгляд позовної заяви здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З огляду на вказане вище, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 4 ст. 229 КАС України, оскільки розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи згідно із приписами ст. 258 КАС України, то фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив службу в поліції на посаді поліцейського взводу № 2 роти № 4 батальйону № 3 УПП в Харківській області Департаменту патрульної поліції.
На підставі рапортів посадових осіб УПП в Харківській області наказом від 17.03.2026 № 205 щодо позивача призначено службове розслідування. Строк його проведення продовжено наказом від 30.03.2026 № 274. За результатами розслідування 15.04.2026 затверджено висновок.
Предметом службового розслідування були обставини використання позивачем нагрудного відеореєстратора під час чергувань 15.02.2026, 16.02.2026, з 27 на 28.02.2026 та з 15 на 16.03.2026, поводження зі службовою зброєю і використання засобів індивідуального захисту, а також поведінка позивача під час конфлікту біля кафе 13.03.2026 у позаслужбовий час.
Наказом т.в.о. начальника Департаменту патрульної поліції від 05.05.2026 № 333 до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Наказом від 26.05.2026 № 1083 о/с позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення.
В адміністративному позові позивач посилається на те, що висновки службового розслідування ґрунтуються на припущеннях, а зафіксовані переривання відеозапису самі собою не доводять умисного невиконання ним службових обов`язків. На думку позивача, відповідач не з`ясував причин кожного переривання запису, зокрема можливих технічних несправностей та розрядження відеореєстратора, і не встановив, які саме службові дії залишилися без відеофіксації.
Позивач також заперечує висновок про порушення правил поводження зі службовою зброєю. Стверджує, що за відеозаписами неможливо встановити номер зброї, яка перебувала в автомобілі, а під час чергування там були й інші озброєні поліцейські. Тимчасове зняття бронежилета, на його думку, не доводить неможливості виконувати службові обов`язки або настання негативних наслідків.
Щодо події 13.03.2026 позивач посилається на неповноту відеозапису та зазначає, що він не дає змоги встановити причини й початок конфлікту. Позивач звертає увагу на повідомлення патрульних, які прибули на місце події, про відсутність порушення громадського порядку та тілесних ушкоджень. Також указує, що перебував поза службою, без однострою, не використовував свого службового становища, а тому висновок про підрив авторитету поліції вважає необґрунтованим. Окремо позивач наполягає на непропорційності звільнення та неврахуванні його попередньої служби.
У відзиві на позовну заяву Департамент патрульної поліції заперечує проти задоволення позову. Відповідач зазначає, що висновки службового розслідування підтверджуються матеріалами перевірки, зокрема відеозаписами, даними системи зберігання записів нагрудних відеореєстраторів та обліковими документами. За твердженням відповідача, протягом зазначених чергувань відеозапис не здійснювався значну частину часу, а в даних відеореєстраторів неодноразово зафіксовано повідомлення «STOP BUTTON PRESSED». Відомостей про оформлення технічної перерви чи заміну несправного пристрою відповідач не встановив.
Відповідач також вважає доведеними порушення правил поводження зі службовою зброєю та використання засобів індивідуального захисту. На підтвердження належності зброї позивачу посилається на документи щодо її видачі й повернення у сукупності з відеозаписами. Поведінку позивача під час події 13.03.2026 відповідач оцінює як таку, що не відповідає вимогам дисципліни та професійної етики поліцейського, незалежно від того, чи перебував позивач на службі та чи було встановлено інше правопорушення.
На обґрунтування співмірності застосованого стягнення відповідач посилається на сукупність і повторюваність установлених службовим розслідуванням порушень, а також на наявність у позивача раніше застосованого дисциплінарного стягнення. Просить відмовити в задоволенні позову повністю.
У відповіді на відзив позивач підтримав позовні вимоги. Він повторно наголосив, що відповідач не перевірив технічного стану відеореєстраторів і причин припинення запису, не ідентифікував зброю на відеозаписах та не довів обставин, які, на думку позивача, давали підстави для застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України суд перевіряє, чи прийнято рішення суб`єкта владних повноважень на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені законом, обґрунтовано, розсудливо і пропорційно, з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для особи та метою рішення. Згідно з частинами першою, другою статті 77 цього Кодексу кожна сторона доводить обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а обов`язок довести правомірність оскаржуваних рішень покладається на відповідача. За статтею 90 КАС України суд оцінює докази окремо та в їх сукупності; жоден доказ не має наперед установленої сили.
За пунктами 1, 2 частини першої статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов`язаний неухильно дотримуватися Конституції України, законів та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, і професійно виконувати службові обов`язки.
Частина друга статті 19 цього Закону закріплює питання підстав і порядку дисциплінарної відповідальності поліцейських відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону поліцейський звільняється зі служби у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Стаття 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначає службову дисципліну як дотримання поліцейським, зокрема, законів, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського та наказів керівників.
Згідно зі статтею 12 Статуту дисциплінарним проступком є протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні службової дисципліни, невиконанні або неналежному виконанні обов`язків поліцейського, а також у вчиненні дій, які підривають авторитет поліції.
Статті 13 і 14 Статуту передбачають дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби та проведення службового розслідування для збирання, перевірки й оцінки відомостей про можливий проступок.
Особливості проведення розслідування і застосування стягнень у період воєнного стану визначені розділами V, VI Статуту.
Порядок проведення службового розслідування та визначення стягнення деталізовано наказом МВС України від 07.11.2018 № 893. Зокрема, при визначенні виду стягнення уповноважений керівник враховує характер проступку, обставини його вчинення, особу поліцейського, ступінь вини, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку та ставлення до служби.
Згідно з пунктами 4– 6 розділу II Інструкції, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 № 1026, під час здійснення повноважень портативний відеореєстратор закріплюється на форменому одязі поліцейського; його вмикають із початку виконання службових обов`язків, а відеозйомку ведуть безперервно до їх завершення, за винятком обставин особистого приватного характеру, зокрема відвідування вбиральні чи перерви для приймання їжі. Поліцейський забезпечує належні умови експлуатації виданого пристрою та не допускає його розряджання.
Судом з матеріалів службового розслідування встановлено, що під час чергувань 15.02.2026, 16.02.2026, з 27 на 28.02.2026 та з 15 на 16.03.2026 відеозапис із виданих позивачу нагрудних відеореєстраторів здійснювався з тривалими перервами.
За відомостями системи зберігання відеозаписів, у перші три із зазначених чергувань тривалість запису становила відповідно 1 годину 19 хвилин 39 секунд, 1 годину 31 хвилину 13 секунд та 1 годину 39 хвилин 19 секунд за дванадцятигодинної зміни. У даних пристроїв неодноразово зафіксовано подію «STOP BUTTON PRESSED».
Суд враховує сукупність повторюваних припинень запису протягом кількох чергувань, їх загальна тривалість, дані про видачу пристроїв із повним зарядом та відсутність у матеріалах розслідування підтвердження того, що всі ці перерви припадали на передбачені Інструкцією винятки або були наслідком повідомленої керівництву несправності.
Посилання позивача на низький рівень заряду пристроїв наприкінці окремих періодів роботи не спростовує зафіксованих до цього багаторазових припинень запису.
Крім того, обов`язок не допускати розряджання відеореєстратора прямо покладений пунктом 6 розділу II Інструкції № 1026 на поліцейського.
За наведених обставин довід про можливу технічну причину перерв не змінює висновку щодо встановленого розслідуванням систематичного недодержання порядку відеофіксації службової діяльності.
Вимоги щодо безпечного поводження зі зброєю визначені Інструкцією, затвердженою наказом МВС України від 01.02.2016 № 70.
Суд бере до уваги, що висновок службового розслідування ґрунтується на дослідженні записів про видачу й повернення службової зброї у поєднанні з відеоматеріалами чергувань.
Тимчасове зняття позивачем бронежилета суд оцінює у зв`язку з обставинами несення служби та іншими встановленими порушеннями.
Стосовно події 13.03.2026 суд ураховує як відеозапис конфлікту, на який посилається відповідач, так і рапорт поліцейських, які прибули на виклик, які стали підставою оцінки поведінки поліцейського на відповідність вимогам службової дисципліни та професійної етики.
За змістом статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службове розслідування проводиться для своєчасного, повного й об`єктивного з`ясування обставин можливого дисциплінарного проступку, причин і умов його вчинення, вини поліцейського та ступеня тяжкості проступку.
Підставою для його призначення можуть бути, зокрема, рапорти про порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до статей 15 і 19 Статуту результати розслідування оформлюються висновком дисциплінарної комісії, у якому відображаються обставини справи, пояснення поліцейського та інших осіб, докази на підтвердження і спростування проступку, відомості про особу поліцейського, юридична оцінка його дій і запропонований вид стягнення.
Із матеріалів справи вбачається, що службове розслідування щодо ОСОБА_1 призначено наказом від 17.03.2026 № 205 на підставі рапортів щодо виявлених обставин несення ним служби та події 13.03.2026; строк розслідування продовжено наказом від 30.03.2026 № 274, висновок затверджено 15.04.2026.
Отже, перевірені комісією події передували призначенню розслідування.
Як убачається з матеріалів справи, у висновку наведено встановлені комісією обставини, досліджені матеріали та надано оцінку дій позивача.
Згідно зі статтею 21 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення застосовується не пізніше одного місяця з дня виявлення проступку, а в разі проведення службового розслідування таким днем вважається день затвердження його висновку.
Стаття 22 Статуту встановлює строк виконання застосованого стягнення.
Висновок розслідування затверджено 15.04.2026, наказ про застосування стягнення № 333 видано 05.05.2026, а наказ про його реалізацію № 1083 о/с від 26.05.2026, тобто з дотриманням установлених строків.
З урахуванням встановленого систематичного характеру порушень під час служби, характеру обов`язків патрульного поліцейського та оцінки обставин справи в їх сукупності суд доходить висновку, що застосоване дисциплінарне стягнення відповідає меті забезпечення службової дисципліни та критерію пропорційності, визначеному частиною другою статті 2 КАС України.
Підстав вважати наказ Департаменту патрульної поліції від 05.05.2026 № 333 протиправним суд не встановив.
Наказ від 26.05.2026 № 1083 о/с видано на виконання застосованого дисциплінарного стягнення згідно з пунктом 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію».
Суд зазначає, що визначення виду дисциплінарного стягнення належить до повноважень уповноваженого керівника поліції.
Суд перевіряє, чи встановлено дисциплінарний проступок, чи дотримано порядок притягнення поліцейського до відповідальності та чи є обране стягнення пропорційним.
У цій справі суд дійшов висновку, що відповідач довів обставини дисциплінарного проступку та врахував характер установлених порушень при застосуванні стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Порушення порядку проведення службового розслідування чи непропорційності обраного стягнення судом не встановлено.
Оскільки підстави для скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення відсутні, а самостійних порушень під час видання наказу по особовому складу матеріали справи не підтверджують, вимога про його скасування також не підлягає задоволенню.
За відсутності підстав для скасування наказів про дисциплінарне стягнення та звільнення похідні вимоги про поновлення позивача на посаді й стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягають.
З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.
При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999 у справі "Гарсія Руїз проти Іспанії", від 22.02.2007 у справі "Красуля проти Росії", від 05.05.2011 у справі "Ільяді проти Росії", від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України", від 09.12.1994. у справі "Хіро Балані проти Іспанії", від 01.07.2003 у справі "Суомінен проти Фінляндії", від 07.06.2008 у справі "Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії") і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Керуючись ст. 14, 22, 194, 243, 246, 249, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, вул. Федора Ернста, 3, м. Харків, 03048) про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу – відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя Н.А. Полях
Оригінал: reyestr.court.gov.ua