Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №500/2912/26 — Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2912/26

05 жовтня 2026 рокум. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якому просить:

визнати дії Головного управління Державної казначейської служби у Тернопільській області з повернення виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4453/25 від 09.02.2026 протиправними,

зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області прийняти виконавчий лист Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4453/25 від 09.02.2026 до виконання та здійснити його виконання відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 №485 (із змінами).

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 18.03.2026 Головним управлінням ДПС у Тернопільській області (далі - позивач) подано до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (далі - відповідач, ГУ ДКСУ у Тернопільській області) заяву про виконання виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4453/25 від 09.02.2026. 19.03.2026 зазначена заява разом із виконавчим документом надійшла до відповідача.

Листом від 30.03.2026 №4-06-06/1709 ГУ ДКСУ у Тернопільській області повернуло виконавчий документ без виконання з підстав, визначених пп.1 п.1 ст.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 №845 (із змінами) (далі - Порядок №845), як такий, що не підлягає виконанню органом Казначейства.

Фактичною підставою повернення слугувало те, що у виконавчому документі міститься формулювання "стягнути з рахунків у банках", Головне управління Державної казначейської служби не є банківською установою, а органом державної влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

За змістом вказаного виконавчого листа, виданого 09.02.2026 Тернопільським окружним адміністративним судом у справі №500/4453/25 за позовом Головного управління ДПС у Тернопільській області до Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" про стягнення податкового боргу необхідно стягнути з рахунків у банках Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" (код ЄДРПОУ: 440036764), що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Тернопільському обласному комунальному лісогосподарському підприємству "Тернопільоблагроліс", кошти у розмірі податкового боргу в сумі 801903 (вісімсот одна тисяча дев`ятсот три) гривні 98 (дев`яносто вісім) копійок, з них: по платежу земельний податок з юридичних осіб - 264864,28 грн; по платежу земельний податок з юридичних осіб - 519,35 грн; по платежу рентна плата за спецвикористання лісових ресурсів - 12423,63 грн; по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати - 412474,58 грн; по платежу податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності - 62346,51 грн; по платежу військовий збір - 28875,63 грн; по платежу адміністративні штрафи та інші санкції - 20400,00 грн.

Ухвалою суду від 12.05.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до статей 162-164 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

У поданому до суду відзиві Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області просить в позові Головного управління ДПС у Тернопільській області відмовити. Зазначає, що стягнення коштів (арешт та списання) з банківських рахунків і за рахунок готівки виконують державні або приватні виконавці в межах виконавчого провадження на підставі виконавчих документів (рішення суду, виконавчого напису нотаріуса). У разі рішення щодо податків стягнення проводить Податкова служба. Таким чином Головне управління не маючи змоги виконати рішення відповідно до Порядку 845 здійснило повернення виконавчого документа без виконання на підставі підпункту 1 пункту 9 Порядку 845, не підлягає виконанню органом Казначейства. Також, Головне управління повідомляє суд, що Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" є одержувачем бюджетних коштів та має відкриті рахунки, кошти та рух по яким наведено в повідомленні, що додається. Отже, Головне управління не наділене повноваженнями щодо виконання судових рішень де передбачено стягнення з рахунків відкритих у банках, а лише вказує про здійснення ними безспірного списання з рахунків боржника відповідно до Постанови 845.

Дослідивши докази та перевіривши доводи, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

Головним управлінням ДПС у Тернопільській області подано до Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області заяву про виконання виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4453/25 від 09.02.2026. 19.03.2026 зазначена заява разом із виконавчим документом надійшла до відповідача.

Листом від 30.03.2026 №4-06-06/1709 ГУ ДКСУ у Тернопільській області повернуло виконавчий документ без виконання з підстав, визначених пп.1 п.1 ст.9 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 №845 (із змінами), як такий, що не підлягає виконанню органом Казначейства.

Позивач вважаючи дії відповідача щодо повернення без виконання виконавчого листа Тернопільського окружного суду у справі № 500/4453/25 від 09.02.2026 року протиправними звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість рішення відповідача на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд виходить з наступного.

Ключовим питанням, яке підлягає з`ясуванню судом у межах даної справи, є правомірність дій Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області щодо повернення виконавчого документу без виконання з наведених відповідачем підстав.

Статтею 129 Конституції України визначено, що основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Згідно з частиною другою статті 6 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII) рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Відповідно до частини першої статі 25 Бюджетного кодексу України казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Згідно з підпунктом 1 пункту 9 Розділу VІ "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.

Пунктом 1 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2015 №215 (далі - Положення №215) Державна казначейська служба України (Казначейство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну політику у сферах казначейського обслуговування бюджетних коштів, коштів клієнтів відповідно до законодавства, бухгалтерського обліку виконання бюджетів.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення №215 Казначейство відповідно до покладених на нього завдань та в установленому законодавством порядку здійснює безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 9 Положення №215 Казначейство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Отже, законодавством наділено органи Казначейства повноваженнями здійснювати безспірне списання коштів державного та місцевого бюджетів або боржників на підставі рішення суду.

Відповідно до пункту 9 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення" Бюджетного кодексу України Кабінет Міністрів України постановою від 3 серпня 2011 року №845 затвердив Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників.

Пунктом 1 Порядку №845 визначено, що цей Порядок визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

У розумінні пункту другого зазначеного Порядку №845 терміни вживаються в такому значенні:

- безспірне списання - операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів (абзац другий);

- боржники - визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання (абзац третій);

- виконавчі документи - оформлені в установленому порядку виконавчі листи судів та накази господарських судів, видані на виконання рішень про стягнення коштів, а також інші документи, визначені Законом України «Про виконавче провадження» (абзац четвертий);

- стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави (абзац шостий).

Згідно з пунктом 3 Порядку №845 рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Відповідно до абзацу 1 пункту 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Пунктом 8 Порядку № 845 передбачено, що органи Казначейства після надходження документів, зазначених у пунктах 6 і 7 цього Порядку: 1) приймають їх до розгляду та реєструють відповідно до вимог організації діловодства. На заяві стягувача про виконання рішення про стягнення коштів (супровідному листі керівника відповідного органу державної виконавчої служби) зазначається дата надходження і вхідний номер; 2) здійснюють попередній розгляд документів, за результатами якого визначають необхідність отримання від стягувача інших відомостей для виконання рішення про стягнення коштів; 3) повідомляють стягувачеві (представникові стягувача) на його письмову вимогу про прийняття, реєстрацію та результати попереднього розгляду документів.

Підстави для повернення виконавчого документа стягувачеві передбачені пунктом 9 Порядку №845.

Орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ не підлягає виконанню органом Казначейства (підпункт 1 пункту 9 Порядку №845).

У контексті зазначеного суд бере до уваги, що відповідно до підпункту 2 пункту 4, підпунктів 2 і 7 пункту 5 Порядку №845 органи Казначейства вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку, і під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право звертатися у передбачених законом випадках до органу, який видав виконавчий документ, щодо роз`яснення рішення про стягнення коштів, порушувати клопотання про встановлення чи зміну порядку і способу виконання такого рішення, а також відстрочку та/або розстрочку його виконання, вживати інших заходів до виконання виконавчих документів.

Тобто навіть відсутність нормативної регламентації порядку виконання судового рішення за фактичних обставин, що склалися між учасниками спору, зумовлює необхідність встановлення та вжиття заходів, необхідних для виконання судового рішення саме компетентним органом, адже ефективна і законодавчо, і практично організація системи виконання рішень є позитивним обов`язком держави.

Натомість, у матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про вчинення скаржником комплексу дій, передбачених Порядком №845, спрямованих на виконання означеного рішення суду.

Разом з тим, визначаючись зі статусом позивача у спірних правовідносинах слід повернутись до тлумачення поняття "стягувач", наданого у пункті першому Порядку №845, згідно якого стягувачі - фізичні та юридичні особи, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів, державні органи (посадові особи) за рішеннями про стягнення коштів в дохід держави.

З аналізу наведеного визначення слідує, що у спірних правовідносинах законодавець розмежовує стягувачів за критерієм предмету стягнення, а саме: у випадку стягнення коштів на користь конкретної фізичної чи юридичної особи стягувачем є відповідна фізична або юридична особа, а у разі стягнення коштів в дохід держави стягувачем є відповідний державний орган (посадова особа).

Судом встановлено, що виконавчий лист Тернопільського окружного адміністративного суду виданий 09.02.2026 у справі №50/4453/25, який є спірним виконавчим документом у даній справі, видано на виконання рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 про стягнення з з рахунків у банках Тернопільського обласного комунального лісогосподарського підприємства "Тернопільоблагроліс" (код ЄДРПОУ440036764), що обслуговують такого платника податків, та за рахунок готівки, що належить Тернопільському обласноому комунальному лісогосподарському підприємству "Тернопільоблагроліс", кошти у розмірі податкового боргу в сумі 801903 (вісімсот одна тисяча дев`ятсот три) гривні 98 (дев`яносто вісім) копійок, з них: по платежу земельний податок з юридичних осіб – 264 864,28грн.; по платежу земельний податок з юридичних осіб – 519,35грн.; по платежу рентна плата за спецвикористання лісових ресурсів – 12 423,63 грн.; по платежу податок на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді зарплати – 412 474,58 грн.; по платежу податок на прибуток підприємств та фінансових установ комунальної власності - 62 346,51 грн.; по платежу військовий збір - 28 875,63грн.; по платежу адміністративні штрафи та інші санкції - 20 400,00 грн.

Водночас, відповідач повернув без виконання вказаний виконавчий лист, як такий, що не підлягає виконанню, оскільки ГУ ДКСУ не є банком. Однак, суд зауважує, що формулювання у рішенні суду та виконавчому листі "з рахунків в банках" не змінює правового статусу боржника в розумінні Порядку №845 та не впливає на порядок виконання рішення суду.

Підсумовуючи викладене, суд доходить переконання, що у межах спірних правовідносин відповідачем допущено протиправну поведінку щодо повернення Головному управлінню ДПС у Тернопільській області виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду Тернопільської області у справі №500/4453/25, а тому з метою захисту та поновлення порушених прав позивача слід зобов`язати відповідача прийняти вказаний виконавчий лист до виконання.

Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).

Відповідно до частин першої - четвертої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина п`ята статті 242 КАС України).

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані.

Згідно з вимогами пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Згідно із частиною першою статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зауважує, що з огляду на предмет та підстави заявленого позову Головне управління ДПС у Тернопільській області звернулося з цим позовом до суду не як суб`єкт владних повноважень під час реалізації ним владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин, а саме як суб`єкт, права якого порушені іншим суб`єктом владних повноважень, який ці функції безпосередньо реалізовував.

При звернення з даним позовом до суду позивачем сплачено 3328,00 грн судового збору, а тому з огляду на задоволення позову у повному обсязі понесені позивачем витрати слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області.

Докази понесення сторонами інших витрат, пов`язаних з розглядом справи, у матеріалах справи відсутні, тому їх розподіл не здійснюється.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати дії Головного управління Державної казначейської служби у Тернопільській області щодо повернення виконавчого листа Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4453/25 від 09.02.2026 протиправними.

Зобов`язати Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області прийняти виконавчий лист Тернопільського окружного адміністративного суду у справі №500/4453/25 від 09.02.2026 до виконання та здійснити його виконання відповідно до Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 03.08.2011 №845.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області на користь Головного управління ДПС у Тернопільській області сплачений судовий збір в сумі 3328,00 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складено і підписано 05 жовтня 2026 року.

Реквізити учасників справи:

позивач:

- Головне управління ДПС у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Білецька, 1, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46003 код ЄДРПОУ: 44143637);

відповідач:

- Головне управління Державної казначейської служби України у Тернопільській області (місцезнаходження: бульвар Шевченка, 39, м. Тернопіль, Тернопільська обл., Тернопільський р-н, 46025, код ЄДРПОУ: 37977599);

третя особа:

- Тернопільське обласне комунальне лісогосподарське підприємство "Тернопільоблагроліс" (місцезнаходження: вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль, Тернопільський р-н, Тернопільська обл., 46021 код ЄДРПОУ: 44036764) .

Головуючий суддя Мартиць О.І.