Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №748/2148/26 — Чернігівський апеляційний суд

Справа № 748/2148/26Головуючий у 1 інстанції Хоменко Л. В.

Провадження № 33/4823/832/26

Категорія - ч. 1 ст. 130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2026 рокумісто Чернігів

Чернігівський апеляційний суд у складі головуючого судді Гуренка М.О., в порядку дистанційного судового провадження в режимі відеоконференції за участю захисника Трофимової Г.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника Халупка С.В. в інтересах

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

Постановою Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2026 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Місцевим судом встановлено, що 04 липня 2026 року о 08 год. 16 хв. ОСОБА_1 в с. Іванівка Чернігівського району Чернігівської області по вул. Коцюбинського, 54, керував автомобілем марки «ВАЗ 21114», державний номерний знак НОМЕР_2 , у стані алкогольного сп`яніння, згідно Акту огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням технічного засобу приладу «DRAGER» (0,50 % проміле), чим порушив п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погодившись з постановою суду захисник Халупко С.В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить прийняти апеляційну скаргу до розгляду, скасувати постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що суд першої інстанції неналежним чином встановив фактичну підставу первинної зупинки транспортного засобу, оскільки постанова ЕНА № 7487401 була складена вже після зупинки, а суд не встановив, що саме було відомо поліцейському до зупинки та чи зафіксовано порушення до неї. Також захисник вказує на відсутність конкретної нормативної підстави для висновку суду про право поліції в умовах воєнного стану зупиняти «усі транспортні засоби».

Захисник вважає, що суд помилково ототожнив дату калібрування DragerAlcotest 6820 серійний № ARSM-0902 з чинною періодичною повіркою, оскільки не встановив документ про повірку саме конкретного приладу, його реквізити, строк чинності та зв`язок із серійним номером ARSM-0902.

Зазначає, що суд не перевірив вихідний показник приладу 0.00 та повну процедуру підготовки Drager до вимірювання, зокрема використання одноразового мундштука, відсутність помилок чи службових повідомлень, а також відповідність часу тесту даним відеозапису. У зв`язку з цим захисник просить безпосередньо дослідити первинний відеозапис та співвіднести його з чеком Drager.

Захисник наголошує, що погодження ОСОБА_1 з результатом 0,50 ‰, підписання акта та відсутність вимог про надання документів на прилад не замінюють обов`язку держави довести допустимість і достовірність технічного доказу.

Також захисник зазначає, що відеозапис потребує технічної ідентифікації. Вказує на необхідність дослідження первинного носія або первинних файлів, їх технічних властивостей, безперервності та охоплення ними всієї процедури огляду.

Захисник вважає, що факт керування та час події мають бути підтверджені первинними доказами, а суд не встановив конкретний фрагмент відео, на якому безпосередньо до зупинки видно рух автомобіля під керуванням ОСОБА_1 . Постанова ЕНА № 7487401, на думку захисту, не є незалежним доказом факту руху, моменту виявлення порушення та причини зупинки, а тому має бути співвіднесена з первинним відеозаписом.

Крім того, захисник зазначає, що постановою ЕНА № 7487401 не може автоматично підтверджуватися вся послідовність події, оскільки вона складена тим самим органом поліції в межах тієї ж події. Необхідно співвіднести час постанови ЕНА, протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, акта огляду та чека Drager і встановити, чи підтверджуються зазначені документи первинним відеозаписом.

Захисник вказує на сукупність неусунутих сумнівів щодо фактичної підстави зупинки, факту керування, метрологічного статусу Drager Alcotest 6820 ARSM-0902, вихідного показника 0.00, процедури підготовки приладу та технічної ідентифікації відеозапису, які, на його думку, мають тлумачитися на користь ОСОБА_1 . Зазначає, що якщо не буде встановлено чинну повірку саме ARSM-0902, перевірено вихідний нульовий показник та повну відеофіксацію процедури, результат 0,50 ‰ не може бути достатньою підставою для обвинувального висновку.

Перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, вислухавши думку апелянта адвоката Халупка С.В. апеляційний суд доходить висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Ч.7 ст. 294 КУпАП визначено, що апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд виходив з того, що вчинення ним адміністративного правопорушення підтверджується належними та допустимими доказами.

Із зазначеними висновками місцевого суду погоджується суд апеляційної інстанції, вважаючи його правильним, обґрунтованим та таким, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Згідно ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.

Так, відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно з п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Згідно ст.31 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція може застосовувати превентивні заходи серед яких: перевірка документів особи, опитування особи, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки.

Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України за № 1306 від 10 жовтня 2001 року, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ч.ч. 2,3,4 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що посилання захисника на незаконність зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції не знайшли свого підтвердження, виходячи з такого.

Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський має право зупиняти транспортні засоби, якщо водій порушив Правила дорожнього руху та/або є інформація, що свідчить про причетність водія транспортного засобу до вчинення адміністративного правопорушення.

В матеріалах справи наявна копія постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 7487401, відповідно до якої 04 липня 2026 року об 08:16 год. у с. Іванівка Чернігівського району Чернігівської області по вул. Коцюбинського, 54 ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21114, державний номер НОМЕР_2 , з відсутнім заднім правим бризговиком, який передбачений конструкцією транспортного засобу, чим порушив п. 31.4.7 ПДР, за що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн.

Крім того, незгода водія з причинами зупинки або ненадання працівниками поліції доказів вчинення правопорушення не позбавляє водія обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння та не впливає на саму причину зупинки.

Окрім того, відповідно до п. 4 та п. 5 постанови Кабінету Міністрів України № 1456 від 29 грудня 2021 року «Про затвердження Порядку перевірки документів в осіб, огляду речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян під час забезпечення заходів правового режиму воєнного стану» перевірка документів в осіб, огляд речей, транспортних засобів, багажу та вантажів, службових приміщень і житла громадян здійснюється після введення воєнного стану в межах території та у строки, зазначені в указі Президента України про введення воєнного стану, на підставі наказу військового командування разом із військовими адміністраціями (у разі їх утворення). Право на проведення відповідних заходів надано визначеним у наказі коменданта уповноваженим особам, зокрема Національної поліції.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» на території України з 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року введено воєнний стан, строк дії якого надалі продовжувався.

Враховуючи наведене, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність у працівників поліції законних підстав для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , а тому доводи захисника про незаконність такої зупинки є безпідставними.

Доводи захисника щодо недоведеності факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом спростовуються дослідженими судом доказами.

Так, під час перегляду відеозапису «WhatsAppVideo 2026-07-04 at 08.51.11» у часовому проміжку з 00:09 до 00:25 зафіксовано рух автомобіля «ВАЗ 21114», державний номер НОМЕР_2 , а на 00:29 зафіксовано зупинку автомобіля, після чого ОСОБА_1 виходить із транспортного засобу.

Крім того, на відеозаписі «PSS-20260704-081426UTC+0300» на 09 хвилині 04 секунді ОСОБА_1 зазначає, що «заїхав до знайомих», чим фактично підтверджує факт керування транспортним засобом та його прибуття на відповідному автомобілі.

Таким чином, зміст зазначених відеозаписів у сукупності з іншими матеріалами справи підтверджує, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ВАЗ 21114», державний номер НОМЕР_2 , безпосередньо перед його зупинкою працівниками поліції. Підстав для висновку про недоведеність факту керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 апеляційний суд не вбачає.

Доводи захисника щодо проведення огляду ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager Alcotest 6820» з простроченим строком технічного обслуговування (калібрування) апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» експлуатація засобів вимірювальної техніки, які застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, здійснюється з дотриманням правил їх застосування та вимог щодо експлуатації.

Згідно з п. 1 ст. 17 зазначеного Закону законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Статтею 27 цього Закону врегульовано питання калібрування засобів вимірювальної техніки.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року № 1747 для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено міжповірочний інтервал тривалістю 1 рік.

Як убачається з роздрукованого результату приладу «Drager Alcotest 6820» серійний заводський № ARSM-0902, за допомогою якого 04 липня 2026 року проводився огляд ОСОБА_1 , останнє калібрування приладу здійснено 11 листопада 2025 року.

Таким чином, станом на 04 липня 2026 року строк, що обчислюється від дати останнього калібрування приладу «Drager Alcotest 6820» серійний заводський № ARSM-0902, не закінчився, а тому підстав вважати, що на момент проведення огляду прилад мав прострочений строк калібрування, апеляційний суд не вбачає.

При цьому ОСОБА_1 під час проведення огляду не ставив під сумнів законність використання зазначеного приладу, не висловлював незгоди з результатом тестування та не вимагав надання сертифіката чи даних про калібрування приладу.

Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для сумніву в допустимості результату огляду з огляду на строк калібрування приладу «Drager Alcotest 6820» серійний заводський № ARSM-0902.

Відеозаписи відповідають вимогам п.5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18.12.2018 №1026, згідно якого, включення портативного відеореєстратора відбувається з момента початку виконання службових обовязків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, повязаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища.

Відповідно до приписів ст.251 КУпАП, доказами є, в тому числі, показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, тощо.

Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

На відеодоказах зафіксована подія за участі ОСОБА_1 у хронологічній послідовності, що є підставою для висновку про факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Наданий відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Суд зазначає, що відеозаписи є повними та вичерпно інформативними, носять безсторонній характер, позбавлені упередження та суб`єктивного ставлення і надають можливість повно та об`єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Крім того, відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.

Доводи захисника про те, що судом не перевірено вихідний показник 0.00‰, використання одноразового мундштука, відсутність службових повідомлень чи помилок приладу та інші технічні етапи підготовки Drager, апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Матеріали сп рави, зокрема відеозаписи проведення огляду та роздрукований результат тестування, у своїй сукупності підтверджують проведення огляду відповідно до встановленої процедури. При цьому з переглянутого судом відеозапису вбачається, що одноразовий мундштук перед проведенням тестування був герметично запакований та розпакований безпосередньо перед його використанням, що додатково підтверджує належне дотримання процедури проведення огляду.

Водночас захисником не наведено конкретних даних, які б свідчили про наявність технічної несправності приладу, помилки під час проведення тестування або неправильність отриманого результату.

Посилання захисника на те, що погодження ОСОБА_1 з результатом огляду не може замінювати перевірку допустимості та достовірності технічного доказу, апеляційний суд враховує, однак зазначає, що результат огляду оцінюється не ізольовано, а в сукупності з іншими доказами у справі.

Водночас матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 під час проведення огляду не заперечував результат 0,50 ‰, підписав відповідні документи, не висловлював вимог щодо проведення повторного огляду або надання документів на прилад, а згідно з відеозаписом «PSS-20260704-081426UTC+0300» на часових позначках 08:17 та 08:33 чітко погоджується з результатом тестування, проведеного за допомогою приладу «Драгер», у зв`язку з чим зазначені обставини не є самостійною підставою для визнання результату огляду недопустимим чи недостовірним.

Будь-яких даних, які б спростовували обставини, що підтверджуються вказаними вище доказами, які були безпосередньо досліджені в судовому засіданні, суду не надано.

Досліджені докази послідовні і логічні, а тому не викликають сумнівів суду у правильності їхнього розуміння обставин, з приводу яких вони отримані, добровільності та істинності позиції, оскільки вони достатньо вагомі (переконливі), чіткі (точні), узгоджені між собою (без суперечностей), а тому достовірні, і підстав їм не довіряти у суду немає.

Інших переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та були б підставою для скасування або зміни оскаржуваної постанови суду, апелянтом не наведено і під час апеляційного розгляду не встановлено.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм і законів держави.

Відповідно до ст. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Враховуючи ч. 2 ст. 33 та ч. 1 ст. 34 КУпАП, обставин, що пом`якшують відповідальність за адміністративне правопорушення вчинене ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції не встановлено.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про призначення стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк 1 (один) рік, оскільки адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова суду є законною, обґрунтованою, а підстави для її зміни чи скасуваннявідсутні, у зв`язку з чим апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.293, 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу захисника Халупка Сергія В`ячеславовичав інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського районного суду Чернігівської області від 16 вересня 2026 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяМ.О. Гуренко