Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №592/3357/26 — Сумський апеляційний суд

Справа №592/3357/26Головуючий у суді 1-ї інстанції - Онайко О.А.

Номер провадження 33/816/1545/26Суддя-доповідач Басова В. І.

Категорія 130 КУпАП

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 жовтня 2026 року суддя Сумського апеляційного суду Басова В.І., з участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Осмоловського В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Суми апеляційну скаргу особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.09.2026, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 665 грн. 60 коп.

встановила:

Постановою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.09.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за те, що він 25.02.2026 о 02:46 у м.Суми по вул. Маґістратська (Першотравнева), 49, керуючи т/з Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 відмовився, водій виявив бажання прослідувати до медичного закладу, де згідно висновку №455 від 25.02.2026 від медичного огляду відмовився, чим порушив п.2.5 ПДР.

Не погодившись з вказаним судовим рішенням, ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою та просив скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю складу правопорушення у його діях.

В обґрунтовування апеляційних вимог посилається на те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, судом не було належним чином дотримано вимог ст.ст. 7, 8, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 280, 283 КУпАП, не надано належної оцінки його поясненням та доказам.

Зазначає, що суд поклав в основу висновку про його винуватість висновок лікаря-нарколога № 455 від 25.02.2026 року, зазначивши, що він нібито відмовився від проходження огляду. Однак він не відмовлявся від медичного огляду, був доставлений до закладу охорони здоров`я за власною згодою та бажав пройти огляд.

Під час огляду він не погодився продувати прилад «Драгер», однак запропонував лікарю провести лабораторне дослідження та відібрати біологічні середовища. Лікар ОСОБА_2 самостійно припинив огляд, розцінивши його відмову від продування «Драгеру» як відмову від проходження огляду в цілому.

Вважає таке тлумачення вимог Наказу МОЗ та МВС України № 1452/735 безпідставним. Положення Розділу III Інструкції передбачають проведення огляду в закладі охорони здоров`я, проведення лабораторних досліджень та відбір біологічних зразків. Зокрема, пунктом 6 передбачено обов`язковість проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичних засобів або психотропних речовин, а пунктами 7–12 визначено порядок проведення та відбору біологічних зразків.

При цьому Інструкція не передбачає, що відмова особи продувати «Драгер» автоматично означає відмову від медичного огляду в цілому та надає лікарю право припинити огляд без проведення інших передбачених процедур.

Суд мав надати належну оцінку обставинам проведення огляду та дотриманню лікарем установленого порядку.

Крім того, суд безпідставно критично поставився до висновку лікаря № 460 від 02.03.2026 року, складеного іншим лікарем - ОСОБА_3 . Під час цього огляду були досліджені біологічні середовища, добровільно надані ним, та встановлено відсутність стану сп`яніння. Лікар ОСОБА_3 у судовому засіданні підтвердив, що під час огляду ознак сп`яніння у нього не виявлено.

Таким чином, наявні докази підтверджують, що він не відмовлявся від проходження огляду, а лише не погодився на конкретний спосіб його проведення - продування приладу «Драгер», запропонувавши провести лабораторне дослідження біологічних середовищ.

В судовому засіданні ОСОБА_1 та його захисник Осмоловський В.А. апеляційну скаргу підтримали з підстав, викладених у ній. Просили скасувати постанову судді, а провадження у справі закрити через відсутність складу правопорушення у діях ОСОБА_1 .

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Осмоловського В.А ,перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах поданих доводів, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для її скасування.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Даних вимог закону при винесенні постанови місцевим судом дотримано.

Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність як за керування, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

У відповідності до п. 3 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року № 1413/27858 (далі - Інструкція) ознаками алкогольного сп`яніння є, зокрема: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Згідно п.6 Розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться:

поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів (законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність);

лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря- фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п.7 Розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому законом порядку огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває у стані, зокрема, алкогольного сп`яніння, згідно із ознаками такого стану.

Як убачається з матеріалів справи, постановою Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.09.2026 ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме у відмові водія транспортного засобу від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних і допустимих доказах, яким суд надав оцінку відповідно до вимог ст. 252 КУпАП.

Зокрема, вина ОСОБА_1 підтверджується:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 600205 від 25.02.2026 року у якому зафіксовано, що 25.02.2026 о 02:46 у м.Суми по вул. Маґістратська (Першотравнева), 49, водій ОСОБА_1 керуючи т/з Volkswagen Golf, д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, тремтіння пальців рук, від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510 відмовився, водій виявив бажання прослідувати до медичного закладу, де згідно висновку №455 від 25.02.2026 від медичного огляду відмовився;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд був проведений у зв`язку з виявленими ознаками запах алкоголю з порожнини рота, млява мова, тремтіння пальців рук за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest Drager 7510, результат огляду на стан сп`яніння відмовився. ОСОБА_1 з результатом згоден та підписав акт огляду.

- висновком КНП СОР «ОКМЦСНЗ» № 455 від 25.02.2026 щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно якого ОСОБА_1 від подальшого проходження медичного огляду відмовився ( симулює продування прибору Alcotest-6820 ( «Drager»), на вміст парів алкоголю в видихаємому повітрі). Висновок підписаний лікарем ОСОБА_2

- відеозаписами з відеореєстратора та нагрудних камер поліцейських, переглянутими й апеляційним судом, з яких убачається, що під час несення служби працівниками поліції о 02 год 46 хв було виявлено транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 . Працівниками поліції за допомогою звукового сигналу було подано водієві вимогу про зупинку транспортного засобу, яку ОСОБА_1 виконав, зупинивши керований ним транспортний засіб. Після зупинки транспортного засобу працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням спеціального технічного засобу — газоаналізатора «Drager». Від проходження огляду на місці зупинки за допомогою газоаналізатора «Drager» ОСОБА_1 відмовився. У зв`язку з цим працівниками поліції ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння у відповідному закладі охорони здоров`я. На зазначену пропозицію ОСОБА_1 погодився, у зв`язку з чим працівники поліції доставили його до медичного закладу для проходження огляду на стан сп`яніння. У медичному закладі лікар запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння та з`ясував його згоду на проведення такого огляду. ОСОБА_1 зазначив: «кров брати».

Лікар роз`яснив ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан сп`яніння, а саме необхідність проведення клінічного огляду, дослідження видихуваного повітря за допомогою газоаналізатора «Drager» та, за необхідності, відбору біологічних зразків (крові або сечі) відповідно до встановленого порядку проведення огляду. Після роз`яснення порядку проведення огляду ОСОБА_1 погодився на його проходження. Лікарем було проведено клінічний огляд ОСОБА_1 . Після проведення клінічного огляду лікар запропонував ОСОБА_1 пройти дослідження видихуваного повітря за допомогою газоаналізатора «Drager». На це ОСОБА_1 запитав, чи є таке дослідження обов`язковим. Лікар роз`яснив йому, що проведення відповідного дослідження входить до процедури огляду на стан сп`яніння. Медичною сестрою було підготовлено газоаналізатор «Drager», після чого ОСОБА_1 було роз`яснено порядок проходження дослідження та спосіб здійснення видиху в мундштук приладу. ОСОБА_1 здійснив декілька спроб пройти дослідження за допомогою газоаналізатора «Drager», однак належного результату отримано не було. У зв`язку з характером здійснення видиху лікар звернув увагу ОСОБА_1 на неналежне виконання вимог щодо проходження дослідження та роз`яснив, що невиконання вимоги щодо належного продування газоаналізатора може бути розцінене як відмова від проходження огляду. ОСОБА_1 повідомив, що намагається пройти огляд. Після цього медичною сестрою було встановлено новий мундштук на газоаналізатор «Drager» та повторно запропоновано ОСОБА_1 пройти дослідження. Під час чергової спроби медична сестра зазначила, що замість належного видиху в мундштук ОСОБА_1 здійснює вдих, унаслідок чого належний зразок видихуваного повітря отримати не вдалося. Лікар повторно роз`яснив ОСОБА_1 необхідність належного виконання процедури та, з огляду на неможливість отримати необхідний зразок видихуваного повітря внаслідок неналежного виконання процедури, повідомив його про припинення подальшого проведення огляду. За результатами проведення огляду лікарем було оформлено відповідний висновок, один примірник якого надано ОСОБА_1 . З урахуванням встановлених обставин працівниками поліції щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за ознаками відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння. Копію протоколу про адміністративне правопорушення, а також відповідний акт огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 отримав та підписав, що підтверджується відповідним відеозаписом.

Відеозапис із нагрудних камер інспекторів поліції, який значиться як додаток до протоколу про адміністративне правопорушення, і у відповідності до положень ст.251 КУпАП є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення, не містить ознак монтажу чи інших недоліків, з нього достатньо повно убачаються детальні обставини вчинення ОСОБА_1 даного адміністративного правопорушення, що цілком підставно було ураховано суддею першої інстанції при розгляді справи.

Доводи апеляційної скарги, що апелянт не відмовлявся від медичного огляду в цілому, а лише не погоджувався на проведення дослідження за допомогою «Drager», не спростовує встановлених судом обставин.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 дійсно погодився на доставлення його до закладу охорони здоров`я та первісно висловив згоду на проходження огляду. Разом із тим, сама по собі початкова згода на проходження огляду не звільняє особу від обов`язку виконувати законні вимоги медичного працівника під час його проведення.

У цьому випадку ОСОБА_1 було роз`яснено порядок проходження огляду, у тому числі необхідність проведення дослідження видихуваного повітря за допомогою спеціального технічного засобу. Йому було надано декілька можливостей належним чином пройти зазначене дослідження, однак необхідного зразка видихуваного повітря отримано не було.

За таких обставин апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що поведінка ОСОБА_1 свідчила не про завершене проходження ним медичного огляду з альтернативним вибором іншого способу дослідження, а про фактичне ухилення від проходження огляду у визначеному порядку.

Доводи апелянта про те, що він пропонував провести лабораторне дослідження та відібрати біологічні зразки, не спростовують цього висновку.

Проведення лабораторного дослідження біологічних середовищ не може розглядатися як спосіб односторонньої заміни особою визначеної лікарем послідовності та способу проведення огляду. Особа, яка погодилася на проведення медичного огляду, зобов`язана пройти його відповідно до встановленого порядку, а не визначати на власний розсуд окремі етапи такого огляду.

При цьому апеляційний суд бере до уваги, що як судом першої інстанції так і апеляційним судом досліджено відеозаписи з автомобільного та нагрудних відеореєстраторів працівників поліції. Зазначені відеозаписи фіксують як відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на місці зупинки, так і перебіг його огляду у закладі охорони здоров`я, у тому числі неодноразові спроби пройти дослідження за допомогою «Drager», роз`яснення лікаря та медичної сестри щодо порядку проведення такого дослідження та неможливість отримання належного зразка видихуваного повітря.

Вказані обставини узгоджуються з висновком лікаря № 455 від 25.02.2026, у якому зазначено, що ОСОБА_1 від подальшого проходження медичного огляду відмовився, при цьому вказано на симулювання продування газоаналізатора «Drager».

Сам факт того, що ОСОБА_1 неодноразово намагався здійснити продування приладу, не свідчить автоматично про відсутність складу адміністративного правопорушення. Вирішальним є те, що внаслідок його дій необхідний етап огляду фактично не був проведений, а належного результату дослідження отримано не було.

Доводи апеляційної скарги про неправильне застосування судом першої інстанції положень Інструкції, затвердженої спільним наказом МОЗ України та МВС України від 09.11.2015 № 1452/735, також не дають підстав для скасування постанови.

Положення зазначеної Інструкції визначають порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння та не передбачають можливості для особи, яка проходить огляд, на власний розсуд відмовитися від окремої процедури, що є складовою встановленого порядку проведення огляду, та вимагати продовження огляду виключно у запропонований нею спосіб.

Посилання апелянта на положення Інструкції щодо відбору біологічних зразків не свідчить про те, що лікар був зобов`язаний продовжувати огляд незалежно від фактичного невиконання ОСОБА_1 вимог щодо проведення попереднього етапу дослідження.

Щодо висновку № 460 від 02.03.2026, протоколу медичного огляду від 25.02.2026 та результатів лабораторного дослідження, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у них доказового значення для спростування факту вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, ОСОБА_1 притягується до адміністративної відповідальності не за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, а за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому порядку.

Висновок № 460 складений за результатами іншого медичного огляду, проведеного пізніше, без дотримання умов, за яких проводився первісний огляд, та не може ретроспективно замінити або усунути наслідки відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановлений час та у визначеному законом порядку.

Так само відсутність етилового спирту у біологічному зразку, відібраному під час іншого огляду, не спростовує факту того, що на момент зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 був зобов`язаний пройти огляд у встановленому порядку, однак такого огляду фактично не пройшов.

При цьому апеляційний суд бере до уваги, що відповідно до пункту 9 розділу II Інструкції поліцейський забезпечує доставку особи до закладу охорони здоров`я для проведення огляду у визначений законодавством строк, а положення розділу III Інструкції визначають порядок проведення огляду в закладі охорони здоров`я.

Тому подальше самостійне звернення ОСОБА_1 до закладу охорони здоров`я через декілька годин після первісної події не може розглядатися як належне виконання вимоги працівника поліції про проходження огляду, який мав бути проведений безпосередньо після виявлення відповідних підстав.

Апеляційний суд також враховує, що огляд, результати якого покладені в основу висновку № 460, проводився за відсутності працівника поліції та через значний проміжок часу після зупинки транспортного засобу. За таких обставин результати такого огляду не можуть достовірно відтворити стан особи саме на момент зупинки та не спростовують встановленого факту непроходження ОСОБА_1 первісного огляду.

Посилання апелянта на показання лікаря, який проводив подальший огляд та не виявив у нього ознак сп`яніння, також не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки цей огляд проводився в інший час та за інших обставин.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про те, що лікар безпідставно припинив огляд, апеляційний суд виходить із конкретних обставин справи та встановленої послідовності подій. Лікар не припинив огляд після одноразової невдалої спроби ОСОБА_1 пройти тестування, а надав йому декілька можливостей пройти відповідне дослідження, при цьому роз`яснюючи порядок його проведення та наслідки неналежного виконання відповідних вимог.

За таких обставин твердження апелянта про те, що лікар безпідставно припинив огляд після першої відмови продувати «Drager», не відповідає фактичним обставинам, встановленим судом та зафіксованим на відеозаписі.

Апеляційний суд не вбачає суперечностей між протоколом про адміністративне правопорушення, актом огляду, висновком лікаря, показаннями лікаря та відеозаписами. Навпаки, зазначені докази у своїй сукупності підтверджують послідовність подій: виявлення у водія ознак можливого сп`яніння, відмову від проходження огляду на місці зупинки, згоду на доставлення до медичного закладу, подальше неналежне проходження передбаченого етапу медичного огляду та фактичне припинення огляду через неможливість отримання необхідного зразка.

Враховуючи встановлені обставини, апеляційний суд вважає, що постанова судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.09.2026 ухвалена з додержанням вимог матеріального та процесуального права, є законною й обґрунтованою, а наведені в апеляційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.

Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлені.

Інші доводи апеляційної скарги є формальними та не спростовують висновків суду першої інстанції, який повно, всебічно та об`єктивно дослідив матеріали справи й обґрунтовано дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що полягає у відмові водія транспортного засобу від проходження в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, а під час апеляційного перегляду обставин, за яких дана справа підлягала б закриттю, про що просить апелянт встановлено не було. Невизнання своєї вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, апеляційним судом розцінюється як лінія захисту з метою уникнення адміністративної відповідальності.

Відповідно до вимог ст. 294 КУпАП, за наслідками апеляційного розгляду справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд має право залишити постанову суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу- без задоволення, або скасувати постанову повністю чи частково та ухвалити нову постанову, змінити її чи закрити провадження у справі.

Оцінивши доводи апеляційної скарги та матеріали справи в їх сукупності, апеляційний суд вважає, що вказана справа була розглянута суддею суду першої інстанції повно, всебічно, об`єктивно, з наданням належної правової оцінки зібраним у справі доказам, а висновок щодо винуватості ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є законним та обґрунтованим, тому відсутні підстави для скасування чи зміни оскаржуваної постанови, у зв`язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін

Керуючись статтями 294, 295 КпАП України,

постановила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 вересня 2026 року залишити без задоволення, а постанову судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 04 вересня 2026 року - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СуддяБасова В. І.