Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №521/5186/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 23-з/813/107/26

Номер справи місцевого суду: 521/5186/26

Головуючий у першій інстанції

Доповідач Яковенко І. І.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

05.10.2026 року м. Одеса

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Одеського апеляційного суду Яковенко І.І., розглянувши заяву судді Одеського апеляційного суду Котелевського Р.І. про самовідвід від розгляду клопотання захисника Стецюка С.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.05.2026 (справа №521/5186/26, провадження апеляційного суду №33/813/1854/26), якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 Митного кодексу України (далі – МК),

встановив:

Постановою Хаджибейського районного суду м.Одеси від 05.05.2026 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК, та на нього накладене стягнення у виді штрафу.

Також постановою місцевого суду стягнуто з ОСОБА_1 витрати, понесені митним органом за зберігання предметів правопорушення, вилучених за протоколом №123/UA500000/2026 від 15.02.2026 на загальну суму 3344 (три тисячі триста сорок чотири) гривні 08 (вісім) копійок.

Грошові кошти у сумі 204000 (двісті чотири тисячі) гривень, внесені як грошова застава, визначено зарахувати в рахунок сплати штрафу у сумі 136000 (сто тридцять шість тисяч) гривень та витрат, понесених митним органом за зберігання предметів правопорушення у сумі 3344 (три тисячі триста сорок чотири) гривні 08 (вісім) копійок.

Різницю між внесеною сумою грошової застави, сумою призначеного штрафу та сумою витрат, понесених митним органом у розмірі 64655 (шістдесят чотири тисячі шістсот п`ятдесят п`ять) гривень 92 копійки визначено повернути UA083282090000026207801049271, АТ «Південний», ОСОБА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_1 , у порядку, передбаченому Митним кодексом України.

Автомобіль марки «VOLSKWAGEN PASSAT», країна реєстрації Румунія, державний номер НОМЕР_2 , рік випуску 03.06.2021, VIN-КОД НОМЕР_3 – постановою суду визначено повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , або його уповноваженому представнику.

Стягнуто з громадянина Румунії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Не погоджуючись із постановою місцевого суду, захисник Стецюк С.Б. подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на незаконність та необґрунтованість постанови, просить її скасувати.

Одночасно, в апеляційній скарзі захисник просить поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

08.09.2026 постановою Одеського апеляційного суду (головуючий суддя Котелевський Р.І.) відмовлено захиснику Стецюку С.Б. у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаної постанови місцевого суду (справа №521/5186/26, провадження апеляційного суду 33/813/1472/26, а.с.61-62).

11.09.2026 захисник Стецюк С.Б. повторно подав апеляційну скаргу на вищевказану постанову місцевого суду з повторним клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Постановою Одеського апеляційного суду від 29.09.2026 суддя Котелевський Р.І. заявив самовідвід від розгляду клопотання захисника Стецюка С.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.05.2026 відносно ОСОБА_1 ..

Заява про самовідвід мотивована тим, що суддя постановою від 08.09.2026 вже відмовив в задоволенні клопотання захисника про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.05.2026, що фактично виключає можливість повторної участі судді в даному провадженні, оскільки суддею вже висловлена позиція щодо відсутності підстав для поновлення захиснику строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи від 30.09.2026 заяву про самовідвід судді Одеського апеляційного суду Котелевського Р.І. передано на розгляд судді Яковенку І.І.

Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи викладені в заяві судді Котелевського Р.І. про самовідвід, апеляційний суд дійшов таких висновків.

Чинний КУпАП не містить будь-яких норм, які регулюють питання щодо заявлення відводу чи самовідводу судді, а також порядку розгляду таких заяв.

За таких обставин при вирішенні питання про відвід судді Котелевського Р.І. апеляційний суд вважає необхідним застосувати аналогію права найбільш близької галузі права, тобто кримінального процесуального права, та апеляційному суду необхідно керуватися положеннями 75 – 81 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК), а також практикою Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ч.1 ст.81 КПК, у разі заявлення відводу судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду.

Згідно з ч.2 ст.82 КПК, у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді, який здійснює судове провадження одноособово, справа розглядається в тому самому суді іншим суддею.

Положеннями ст.75 КПК визначений вичерпний перелік підстав за яких суддя не може приймати участь у кримінальному провадженні та з яких сторона провадження може заявити відвід судді.

Пунктом 4 ч.1 ст.75 КПК регламентовано, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною 1 ст.80 КПК встановлено, що за наявності підстав, передбачених статтями 75 – 79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Відповідно до ст.15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція) передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, безсторонність (неупередженість) суду в сенсі пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися згідно з (i) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (ii) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (рішення у справах: «Фей проти Австрії», «Ветштайн проти Швейцарії»).

Проте, між суб`єктивною та об`єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об`єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об`єктивний критерій), а також може бути пов`язана з питанням його або її особистих переконань (суб`єктивний критерій) (рішення у справі «Кіпріану проти Кіпру»).

У деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб`єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об`єктивної безсторонності (рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства»). У цьому відношенні навіть вигляд має певну важливість – іншими словами, «має не лише здійснюватися правосуддя – ще має бути видно, що воно здійснюється». Адже йдеться про довіру, яку в демократичному суспільстві суди повинні вселяти у громадськість (рішення у справі «Де Куббер проти Бельгії»).

Європейський суд з прав людини зазначає у рішеннях «Делкурт проти Бельгії», «Пєрсак проти Бельгії» і «Де Куббер проти Бельгії», що будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід.

Апеляційним судом встановлено, що суддя Котелевський Р.І. вже розглядав клопотання захисника Стецюка С.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження на постанову Хаджибейського районного суду м.Одеси від 05.05.2026, яке було заявлено в первинній апеляційній скарзі від 25.05.2026.

Так, постановою Одеського апеляційного суду від 08.09.2026 (головуючий суддя Котелевський Р.І.) відмовлено захиснику Стецюку С.Б. у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.05.2026 (справа №521/5186/26, провадження апеляційного суду 33/813/1472/26, а.с.61 – 62).

Наведені обставини, зокрема участь судді Котелевського Р.І. під час розгляду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.05.2026, яке було заявлене в апеляційній скарзі від 25.05.2026, фактично виключає можливість повторної участі судді в даному провадженні, оскільки суддею вже була висловлена позиція щодо відсутності підстав для поновлення захиснику строку на апеляційне оскарження постанови місцевого суду.

Враховуючи прецедентну практику Європейського суду з прав людини, з метою недопущення сумнівів у учасників справи, а також безпосередньо у особи, що притягається до адміністративної відповідальності, в безсторонності та неупередженості судді Котелевського Р.І. апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заяву про самовідвід.

Керуючись статтями 7, 8, 294 КУпАП, статтями 75, 81 КПК, апеляційний суд –

постановив:

Задовольнити заяву судді Одеського апеляційного суду Котелевського Р.І. та відвести його від розгляду клопотання захисника Стецюка С.Б. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Хаджибейського районного суду м. Одеси від 05.05.2026 (справа №521/5186/26, провадження апеляційного суду №33/813/1854/26), якою ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.6 ст.481 МК.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч.6 ст.481 МК відносно ОСОБА_1 передати до апарату Одеського апеляційного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу

Постанова оскарженню не підлягає.

СУДДЯ

Одеського апеляційного суду І.І. Яковенко