Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №522/12499/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1890/26

Справа № 522/12499/26

Головуючий у першій інстанції Русєва А. С.

Доповідач Маслеников О. А.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Масленикова О.А., за участі секретаря судового засідання Хангельдян К.С., в присутності особи яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 та її представника Новака І.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Новака І.О., в інтересах потерпілої ОСОБА_2 , на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27.08.2026 стосовно:

ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , тимчасово проживаючої за адресою: АДРЕСА_2 ,

- про закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Зазначеною постановою суду першої інстанції від 27.08.2026 провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, закрито у зв`язку із відсутністю в діях останньої складу вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно до вказаної постанови, з протоколу про адміністративне правопорушення, вбачається, що ОСОБА_1 05.06.2026р. о 13:15 год. за адресою: м. Одеса, вул. Літературна, 1а, в приміщенні виражалася нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушила громадський спокій, відповідальність за що передбачена ст.173 КУпАП.

Закриваючи провадження по справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, суд першої інстанції зазначив, що наявність конфлікту між двома конкретними особами сама по собі не свідчить про наявність у діях однієї з них складу дрібного хуліганства. Для кваліфікації дій за статтею 173 КУпАП необхідно встановити саме посягання на громадський порядок, а не лише факт виникнення словесної суперечки, взаємних претензій, образ чи підвищеного емоційного стану учасників конфлікту.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 не погодився із оскаржуваною постановою, вважаючи її незаконною та необґрунтованою, з огляду на наступні обставини:

- у спірних правовідносинах ОСОБА_2 має правовий статус не фізичної особи, яка нібито знаходиться в конфлікті з ОСОБА_1 , а є головою Правління ОСББ «Білий парус» та виконує посадові обов?язки у приміщенні офісу ОСББ «Білий парус». Тобто, між ними відсутній будь-якій особистий конфлікт, а є лише факт невиконання обов?язків з боку ОСОБА_1 щодо неоплати внесків за житлово-комунальні послуги та відповідні, передбачені Статутом ОСББ «Білий парус» та рішеннями Правління ОСББ «Білий парус» дії посадових осіб ОСББ «Білий парус»;

- перешкоджання законній діяльності ОСББ «Білий парус», його органів та посадових осіб є справжньою метою ОСОБА_1 ;

- висловлювання ОСОБА_1 на адресу ОСОБА_2 виклалені у образливій манері та з відвертим цинізмом;

- висловлювання ОСОБА_1 здійснені у публічному місці - офісі ОСББ «Білий парус», що додатково підтверджує порушення громадського порядку, зокрема, численним висловлюванням матерніх слів та образливих виразів;

-суд першої інстанції проігнорував клопотання ОСОБА_2 про допит свідків - заступника голови Правління ОСББ «Білий парус» ОСОБА_4 та члена Правління ОСББ «Білий парус» ОСОБА_5 .

З огляду на викладені обставини, представник ОСОБА_3 просить скасувати винною ОСОБА_1 постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою визнати адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП.

До початку судового засідання від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 надійшли заперечення на апеляційну скаргу представника потерпілої у яких зазначено, що у її діях відсутній склад адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП. Просила апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши пояснення потерпілої ОСОБА_2 та її представника Новака І.О., які підтримали вимоги апеляційної скарги у повному обсязі, думку ОСОБА_1 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та ретельно дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Згідно із ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За приписами ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 05.06.2026р. о 13:15 год. аз адресою: АДРЕСА_1 , в приміщенні виражалася нецензурною лайкою в громадському місці, чим порушила громадський спокій, відповідальність за що передбачена ст.173 КУпАП.

В судовому засіданні суду першої інстанції ОСОБА_1 надала пояснення та зазначила, що 05.06.2026 вона прийшла до офісу ОСББ «Білий Парус» з конкретною метою — подати доповнену заяву щодо протиправного відключення ОСББ водопостачання до її квартири, яке відбулося 01.06.2026. Одночасно вона сама здійснювала відеофіксацію цієї ж події на власний мобільний телефон. Зазначила, умислу в неї порушувати громадський порядок в неї не було, оскільки вона прибула до офісу ОСББ виключно вирішити питання щодо причин відключення її квартири від водопостачання. Вважає, що в її діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП з огляду на: відсутність хуліганського мотиву — конфлікт зумовлений особистою неприязню на ґрунті майнового спору; місце вчинення не є «громадським місцем» у розумінні ст. 173 КУпАП; непропорційність і вирваність цитат заявниці з контексту тривалої, змістовної розмови; її емоційний стан, зумовлений тривалим стресом; відеозапис підтверджує самоправний характер дій посадових осіб ОСББ.

Потерпіла ОСОБА_2 у суді першої інстанції пояснила, що вона є головою правління ОСББ «Білий парус», працює в офісі, який знаходиться в будинку. Вони працюють кожного дня, крім суботи та неділі. Обідня перерва з 13:00 до 14:00. В ОСББ дні прийому не встановлені, їй телефонують мешканці та домовляються про зустріч, якщо потрібно вирішити якісь питання. В той день вона перебувала на лікарняному, однак знаходилася в офісі, бо передавала справи своєму заступнику. ОСОБА_1 прийшла до кабінету із заявою, не спитавши чи можна зайти, чи не зайняті вони. Вона пояснила, що перебуває на лікарняному і порадила звернутись до заступника. В процесі ОСОБА_1 почала питати за що їй відключили воду. Вона стала пояснювати причину. Однак ОСОБА_1 почала погрожувати та ображати її, що було не вперше. І тому їй порадили написати заяву в поліцію за таку поведінку притягуваної.

Відповідно до статті 173 КУпАП адміністративна відповідальність настає за дрібне хуліганство, тобто нецензурну лайку в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Таким чином, об`єктом зазначеного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони громадського порядку та спокою громадян.

Об`єктивна сторона дрібного хуліганства може виражатися у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому чіплянні до громадян або інших подібних діях, однак не будь-яке використання нецензурних висловлювань, конфліктна поведінка чи словесна суперечка автоматично утворюють склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173 КУпАП. Необхідною умовою відповідальності є встановлення того, що відповідними діями фактично порушено громадський порядок і спокій громадян, а також доведення інших обов`язкових ознак складу правопорушення.

Отже, для притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 173 КУпАП необхідно встановити не лише сам факт висловлювання нецензурною лайкою або виникнення конфліктної ситуації, а й конкретні обставини такої поведінки, її характер, спрямованість, місце вчинення, наявність фактичного порушення громадського порядку та спокою громадян, а також вину особи.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що матеріали справи про адміністративне правопорушення не містять жодних доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 дій, що порушують громадський порядок і спокій громадян.

Зазначене у протоколі про адміністративне правопорушення формулювання саме по собі не розкриває конкретного змісту протиправних дій ОСОБА_1 , у чому саме полягало порушення громадського порядку та спокою громадян, а також не містить відомостей про осіб, щодо яких або в присутності яких таке порушення відбулося. Співробітники поліції в графі «потерпілий» лише зазначають ПІБ ОСОБА_2 , однак виклад суті правопорушення взагалі не містить посилання на відповідні обставини за участі потерпілої.

При цьому із пояснень учасників судового розгляду, які були надані в суді першої інстанції, а пізніше і в суді апеляційної інстанції, вбачається, що 05.06.2026 року ОСОБА_1 прийшла до офісу ОСББ «Білий Парус» з конкретного приводу, а саме для встановлення причин відключення водопостачання до її квартири. Зазначені обставини підтверджуються також поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .

Таким чином, виникнення конфліктної ситуації між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було зумовлене конкретним приводом — спором щодо надання комунальної послуги, а не виникло без будь-якої причини у громадському місці.

Сама потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні також підтвердила, що розмова стосувалася саме причин відключення водопостачання, при цьому вказала, що ОСОБА_1 в процесі розмови почала їй погрожувати та ображати.

Водночас належних і достатніх доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 своїми діями вийшла за межі особистого конфлікту та умисно вчинила дії, спрямовані на порушення громадського порядку і спокою громадян, матеріали справи не містять.

Вказані обставини також підтверджуються дослідженим відеозаписом події, з якого вбачається, що у діалозі приймали активну участь обидві сторони конфлікту, тобто як ОСОБА_1 так і ОСОБА_6 . Їх діалог стосувався виключно заборгованості ОСОБА_1 зі сплати комунальних послуг та причин припинення надання таких послуг ОСББ.

Крім того, з метою допиту безпосереднього свідка інкримінованої ОСОБА_1 події, судом апеляційної інстанції була викликана для допиту свідок ОСОБА_4 .

У судовому засіданні свідок ОСОБА_4 апеляційному суду пояснила, що 05.06.2026 вона була разом з ОСОБА_2 у приміщенні ОСББ «Білий парус» та до них зайшла мешканка ОСОБА_1 , яка вимагала підключити її квартиру до комунікацій. Вказані вимоги були поєднані з погрозами та висловлені в образливій формі до ОСОБА_2 .

Апеляційний суд при цьому враховує, що наявність конфлікту між двома конкретними особами сама по собі не свідчить про наявність у діях однієї з них складу дрібного хуліганства. Для кваліфікації дій за статтею 173 КУпАП необхідно встановити саме посягання на громадський порядок, а не лише факт виникнення словесної суперечки, взаємних претензій, образ чи підвищеного емоційного стану учасників конфлікту.

При цьому сам по собі підвищений тон розмови, емоційність її учасників або наявність у ній образливих чи різких висловлювань без встановлення інших обов`язкових ознак складу адміністративного правопорушення не є достатньою підставою для кваліфікації поведінки особи за статтею 173 КУпАП.

Щодо доводу потерпіло про те, що висловлювання ОСОБА_1 здійснені у публічному місці, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до фабули протоколу подія відбулася «у приміщенні» за адресою: АДРЕСА_1 . Водночас матеріали справи не містять належного обґрунтування того, що конкретне приміщення, в якому відбувалася розмова, є громадським місцем у розумінні статті 173 КУпАП, а також не встановлено, що внаслідок поведінки ОСОБА_1 було порушено спокій невизначеного кола осіб.

Крім того, матеріали справи не містять об`єктивних даних про те, що внаслідок дій ОСОБА_1 було порушено нормальну діяльність установи, створено перешкоди для інших громадян, порушено їхній відпочинок, працю або іншим чином порушено громадський порядок чи спокій невизначеного кола осіб.

При вирішенні питання про наявність складу адміністративного правопорушення суд першої інстанції також вірно враховував суб`єктивну сторону діяння. Матеріали справи не містять достатніх доказів того, що ОСОБА_1 діяла з умислом саме на порушення громадського порядку та спокою громадян.

Отже, наведені обставини дають підстави вважати, що поведінка ОСОБА_1 була обумовлена конкретною ситуацією та взаємовідносинами з ОСОБА_2 , а не прагненням продемонструвати явну неповагу до суспільства чи порушити громадський порядок.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд доходить висновку, що суд першої інстанції дослідивши зібрані докази по справі, із дотриманням вимог ст. 245, 251 КУпАП, об`єктивно з`ясував обставини у справі, надав всім зібраним по справі доказам правильну юридичну оцінку, та дійшов правильного та обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП.

Інших істотних та переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції в оскарженій постанові та були підставою для її скасування або зміни представником потерпілої, та під час апеляційного розгляду не встановлено.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Таким чином, враховуючи викладене в своїй сукупності, апеляційний суд вважає необхідним апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 , в інтересах потерпілої ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 283, 294 КУпАП апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу представника Новака І.О., в інтересах потерпілої ОСОБА_2 – залишити без задоволення.

Постанову судді Приморського районного суду м. Одеси від 27.08.2026, якою стосовно ОСОБА_1 було закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення – залишити без змін

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду О.А. Маслеников