Постанова від 27 вересня 2026 р. у справі №522/10697/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1847/26

Номер справи місцевого суду: 522/10697/26

Головуючий у першій інстанції Осіік Д. В.

Доповідач Шаньшина М. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Шаньшиної М.В. за участю секретаря судового засідання – Губаря Д.В., адвоката Сокол Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Сокол Т.В., яка діє в інтересах захисту ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27.08.2026 року, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

- про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП,-

установив

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом 1-ої інстанції.

Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.130 КУпАП України та на нього накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 (три) роки, а також стягнуто судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень, 60 коп.

Судом 1-ої інстанції встановлені наступні обставини:

31.05.2026 року, о 21 годині 40 хвилин, ОСОБА_1 керував електросамокатом Jet 200185, потужністю 700Вт по вул. Європейській, 59 у м. Одесі, у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан алкогольного сп`яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку на місці зупинки із застосуванням Alcotest Drager 7510 ARLM-0409, з результатом 0,42 проміле, чим порушив п.2.9а Правил дорожнього руху.

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

В апеляційній скарзі та доповненнях до неї, адвокат Сокол Т.В., яка діє в інтересах захисту ОСОБА_1 , зазначила, що не погоджується з постановою суду першої інстанції з таких підстав:

- судом першої інстанції не встановлено та не наведено відомостей щодо чинності повірки приладу на момент проведення огляду; відомостей про відповідність використаного технічного засобу встановленим вимогам; обставин проведення огляду до та після вимірювання; повного змісту відеозапису процедури огляду та відсутності будь-яких обставин, які могли вплинути на результат вимірювання. В доповненій апеляційній скарзі адвокат зазначає, що після проходження тесту на алкогольне сп`яніння, ОСОБА_1 вдруге не запропонували пройти цей тест у медичному закладі охорони здоров`я.

Крім того зауважує, що суд проігнорував вимоги КУпАП та розглянув справу без участі ОСОБА_1 ..

Посилаючись на наведені доводи, просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши суддю-доповідача; пояснення захисника, яка підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити; вивчивши матеріали адміністративної справи та долучені до справи докази; апеляційний суд дійшов висновку про таке.

Згідно з вимогами ч.7 ст.294 КпАП України, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.

За відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В апеляційній скарзі, як на одну з підстав для скасування оскарженої постанови захисник посилається на те, що справа розглянута місцевим судом без участі ОСОБА_1 , чим порушені його права, передбачені ст.268 КУпАП.

Апеляційний суд визнає вказані доводи необґрунтованими, оскільки в матеріалах справи міститься довідка про доставку повідомлення у додаток «Viber», з якої вбачається, що судові повістки про виклик в судові засідання, призначені: на 10 годину 10 хвилин01.07.2026 року, була направлена на номер мобільного телефону ОСОБА_1 - « НОМЕР_1 » та отримана ним об 11:47 год 12.06.2026 року (а.с.10); на 10 годину 10 хвилин 16.07.2026 року, була направлена на номер мобільного телефону ОСОБА_1 - « НОМЕР_1 » та отримана ним об 18:02 год 01.07.2026 року (а.с.15); на 10 годину 10 хвилин 27.08.2026 року, була направлена на номер мобільного телефону ОСОБА_1 - « НОМЕР_1 » та отримана ним об 16:55 год 16.07.2026 року (а.с.21 на звороті).

Той факт, що ОСОБА_1 був достеменно обізнаний про дату, час та місце судового засідання в суді першої інстанції, підтверджується і тим, що останній без пропуску строку на апеляційне оскарження звернувся через адвоката до апеляційного суду з апеляційною скаргою.

За таких обставин слід констатувати, що ОСОБА_1 був завчасно належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, проте до суду не з`явився та не повідомив про причини своєї неявки.

Враховуючи вимоги ч.1 ст.277 КУпАП, відповідно до якої справи про адміністративні правопорушення мають скорочений термін розгляду, який становить лише 15 днів, суд першої інстанції 27.08.2026 року на законних підставах розглянув справу за відсутності ОСОБА_1 .

При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що положеннями ч.2 ст.268 КУпАП не передбачена обов`язкова присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.

За таких обставин апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції мав всі передбачені КУпАП підстави розглянути справу без участі ОСОБА_1 , який не з`явившись в судове засідання та за власної волі позбавив себе можливості реалізувати свої процесуальні права, передбачені ст.268 КУпАП у суді першої інстанції та надати пояснення щодо фактичних обставин справи.

Стосовно інших доводів апеляційної скарги суд зазначає наступне.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду..., а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ст.245 КУпАП, провадження по справам про адміністративні правопорушення повинно бути засновано на своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному з`ясуванню обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідно до п.2.9а Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водночас, порушення вказаного пункту Правил передбачає встановлену Кодексом України про адміністративні правопорушення відповідальність за ч.1 ст.130 цього Кодексу.

Порядок проходження огляду на стан сп`яніння встановлений ст.266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» та «Інструкцією про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою спільним наказом МВС та МОЗ України №1452/735 від 09.11.2015 року (далі – Інструкція).

Відповідно до п.7 Розділу ІІ Інструкції, установлення стану алкогольного сп`яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, додержався вимог статей 245 та 252 КУпАП і на підставі аналізу доказів, досліджених під час судового розгляду, з`ясувавши всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, дійшов до обґрунтованих висновків про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, застосувавши до нього адміністративне стягнення, у межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП.

З метою забезпечення виконання завдань провадження у справах про адміністративні правопорушення, передбачених положеннями ст.245 КУпАП, в частині повного і об`єктивного з`ясування обставин даної справи, а також з метою перевірки доводів апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 – адвоката Сокол Т.В., судом повторно досліджені докази, які містяться в матеріалах справи.

Так, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 680597 від 31.05.2026 року, складеним за фактом порушення водієм ОСОБА_1 п.2.9а Правил дорожнього руху України, відповідно до якого 31.05.2026 року, о 21 годині 40 хвилин, він керував електросамокатом Jet 200185, потужністю 700Вт по вул. Європейській, 59 у м. Одесі, у стані алкогольного сп`яніння; квитанцією приладу Alcotest Drager з результатом 0,42 проміле, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння, довідкою інформаційного порталу Національної поліції, з якої вбачається, що ОСОБА_1 постановою Приморського районного суду м. Одеси від 17.04.2026 року притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КупАП.

Відповідно до ч.3 ст.256 КУпАП у разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.

В графі 14.«Пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, по суті порушення» ОСОБА_1 будь-яких зауважень або заперечень щодо обставин, викладених у протоколі не зазначив.

Також в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП.

За наведених обставин, апеляційний суд вважає, що протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст.256 КУпАП, тому визнає його допустимим доказом, який підтверджує винуватість ОСОБА_1 .

Доводи сторони захисту щодо нелегітимності технічного приладу, за допомогою якого проводився огляд на стан алкогольного сп`яніння ОСОБА_1 , з посиланням на те, що зазначений прилад не пройшов відповідне повірку та сертифікацію, суд визнає безпідставними, з огляду на те, що повірка «Alcotest Drager 7510» ARLM-0416 була проведена 10.07.2025 року та відповідно до характеристики даного засобу, яка розміщена в загальнодоступному інтернет-ресурсі, зазначений алкотестер має проходити технічне обслуговування та градуювання один раз на 12 місяців.

Крім того, винуватість ОСОБА_1 підтверджується Актом огляду на стан сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого результат огляду на стан сп`яніння водія склав 0,42 ‰ проміле (а.с.6).

З метою перевірки доводів апеляційної скарги та прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, судом досліджені відеозаписи з нагрудних реєстраторів інспекторів патрульної поліції, які приймали участь в оформленні правопорушення та відеозапис з відеореєстратора, встановленого на службовому автомобілі поліцейських.

Переглядом відеозаписів, встановлено, що на відеозаписі, долученого до матеріалів провадження, зафіксовано події, які відбувались 31.05.2026 року, а саме: з урахуванням існування підстав вважати, що водій перебуває в стані алкогольного сп`яніння, працівники поліції запропонували ОСОБА_1 пройти тест на стан алкогольного сп`яніння за допомогою спеціального технічного приладу, на що останній погодився та результат алкотестеру склав – 0,42 ‰, на чому не заперечував водій.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що долучені до матеріалів справи відеозаписи, беззаперечно та поза розумним сумнівом підтверджують відомості викладені в протоколі та доводять факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння.

Також із зазначеного відеозапису вбачається, що після проходження ОСОБА_1 на місці зупинки тесту на алкогольне сп`яніння, він погодився із його результатами, прокоментував: «…а що я можу зробити, їхати в лікарню та тратити свій час?» (час на відео файлі 21:46:13).

Водночас, водій ОСОБА_1 будь – якої незгоди із тестом не висловлював, всі документи підписав без будь-яких запитань.

Апеляційний суд визнає докази, які були повторно дослідженні в ході апеляційного розгляду справи достовірними з огляду на те, що вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 31.05.2026 року, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Вищевказані докази, поза розумним сумнівом, доводять наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.130 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд визнає доводи апеляційної скарги сторони захисту необґрунтованими та такими, що не знайшли свого підтвердження під час перегляду апеляційним судом постанови суду першої інстанції.

Відповідно до ст.23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Положеннями ст.33 КУпАП передбачено, що при накладені стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують та обтяжують відповідальність.

Апеляційний суд вважає, що адміністративне стягнення ОСОБА_1 було накладене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст.ст. 23, 33 КУпАП та в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП.

Враховуючи викладене суд вважає, що апеляційна скарга адвоката Сокол Т.В. є необґрунтованою та не підлягає задоволенню, а постанова місцевого суду є законною та обґрунтованою, у зв`язку із чим відсутні підстави для її скасування або зміни.

Відповідно до п.1 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

У відповідності до припису п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін.

Отже, за результатами апеляційного розгляду апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та справедливою, тому підстави для задоволення апеляційної скарги, - відсутні.

Керуючись ст.ст. 7, 251, 252, 266, 280, 294 КУпАП, апеляційний суд

постановив

Апеляційну скаргу адвоката Сокол Т.В., яка діє в інтересах захисту ОСОБА_1 – залишити без задоволення.

Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27.08.2026 року, відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про накладення стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя Одеського апеляційного суду М.В. Шаньшина