Постанова від 04 жовтня 2026 р. у справі №947/31802/23 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1933/26

Справа № 947/31802/23

Головуючий у першій інстанції Войтов Г. В.

Доповідач Щербіна А. В.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

05.10.2026 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі: головуючого судді Щербіна А.В., у присутності секретаря судового засідання Чеботар А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Ткач В.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження на постанову Київського районного суду м.Одеси від 24.10.2023 року про накладання стягнення на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

за участю: адвоката Ткач В.О.,

В С Т А Н О В И В:

І. Суть клопотання.

Постановою Київського районного суду м.Одеси від 24.10.2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що дорівнює 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн.

Не погоджуючись із постановою суду першої інстанції, адвокат Ткач В.О. подала на неї апеляційну скаргу та заявила клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

В обґрунтування клопотання зокрема зазначила, що постанова суду першої інстанції була ухвалена 24.10.2023 року, однак її копію ОСОБА_1 не отримував, у зв`язку з чим був позбавлений можливості своєчасно ознайомитися зі змістом судового рішення та реалізувати своє право на його апеляційне оскарження у встановлений законом строк.

Вказувала, що з метою ознайомлення з матеріалами справи та отримання відповідних процесуальних документів адвокат Ткач В.О. 10.09.2026 року направила до Київського районного суду м.Одеси заяву про ознайомлення з матеріалами справи №947/31802/23 в електронному вигляді.

Тож вважала, що пропуск строку на апеляційне оскарження зумовлений об`єктивними обставинами, які не залежали від волі ОСОБА_1 , а саме неотриманням ним копії постанови суду, а зазначені обставини свідчать про наявність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відповідно до статті 289 КУпАП є підставою для його поновлення.

Наголошувала, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини звертав увагу, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права» (рішення від 04.12.1995 року у справі «Белле проти Франції» (Bellet v. France), Series A № 333-B, crop. 42, пункт 36).

Посилаючись на викладене, керуючись ст.289, 294 КУпАП, просила: поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси у справі №947/31802/23 від 24.10.2023 року.

ІІ. Позиції учасників апеляційного розгляду.

В судовому засіданні, адвокат підтримала подане клопотання та просила його задовольнити. Додатково повідомила, що ОСОБА_1 обізнаний про дату та час апеляційного розгляду.

ІІІ. Мотиви та висновки апеляційного суду.

Заслухавши доводи учасників судового провадження, дослідивши матеріали клопотання та судової справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановою Київського районного суду м.Одеси від 24.10.2023 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів громадян, що дорівнює 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, а також стягнуто зі ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 536,80 грн.

Відповідно до ч.2 ст.294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч.5 ст.7 та ч.1 ст.287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів судової справи вбачається, що ОСОБА_1 був присутнім 24.10.2023 року під час розгляду справи судом першої інстанції, тож строк на апеляційне оскарження сплив 02.11.2023 року.

Також з матеріалів судової справи вбачається, що 24.10.2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про отримання копії рішення по справі №947/31802/23, а вже 07.11.2023 року отримав копію цього рішення.

Крім того, з матеріалів судової справи вбачається, що постановою державного виконавця від 15.02.2024 року було закінчене виконавче провадження про стягнення штрафу у сумі 17000 грн. та судового збору у сумі 536,80 грн. на підставі постанови №947/31802/23 від 24.10.2023 року у зв`язку з виконанням вимог виконавчого документа у повному обсязі до відкриття виконавчого провадження.

19.06.2026 року, тобто поза межами строку на апеляційне оскарження, між ОСОБА_1 та адвокатом Ткач В.О. було укладено договір про надання правничої допомоги.

10.09.2026 року, адвокат Ткач В.О. звернулася до суду першої інстанції з клопотанням про ознайомлення з матеріалами судової справи, а 18.09.2026 року адвокат подала апеляційну скаргу та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Таким чином, враховуючи дату укладення договору на участь адвоката в апеляційному суді, адвокат, як захисник у справі про адміністративне правопорушення, набув повноважень після розгляду справи по суті у суді першої інстанції, отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови та її фактичного виконання.

У зв`язку з цим, апеляційний суд визнає необґрунтованими доводи адвоката про існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки вони спростовуються матеріалами судової справи.

Водночас, апеляційний суд звертає увагу, що ОСОБА_1 після отримання копії постанови суду першої інстанції мав достатньо часу, щоб реалізувати своє право на апеляційне оскарження, але з незрозумілих для апеляційного суду причин, скористався цим правом лише через 2 роки 7 місяців 15 днів (виходячи з дати укладання договору про надання правової допомоги).

На думку апеляційного суду, інших доказів, які свідчать про існування поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, та які могли бути підставою для його поновлення, матеріали справи не містять та апелянтом не наведено.

Апеляційний суд вважає, що під поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження необхідно розуміти лише ті обставини, які були чи є об`єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов`язані дійсно з істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду у визначений законом строк та суд у кожній справі має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.

У справах «Пономарьов проти України» (заява №3236/03), «Устименко проти України» (заява № 32053/13), ЄСПЛ зокрема зазначив, що право на справедливий розгляд судом, яке гарантовано п.1 ст.6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип наголошує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків.

Таким чином, апеляційний суд робить висновок, що клопотання адвоката про поновлення строку на апеляційне оскарження задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга підлягає поверненню.

На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

1. У задоволенні клопотання адвоката Ткач В.О. про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Київського районного суду м.Одеси від 24.10.2023 року про накладання стягнення на ОСОБА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч.1 ст.130 КУпАП - відмовити.

2. Копію постанови про відмову у поновленні строку надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.

3. Ця постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.В. Щербіна