Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №946/6505/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1903/26

Справа № 946/6505/26

Головуючий у першій інстанції Бурнусус О. О.

Доповідач Курбанова А. Р.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

02.10.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Курбанова А.Р., за участю секретаря судового засідання Добряк Н.І., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2026, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, проживаючу за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2026 ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

Судом установлено, що 19.08.2026 року о 06 годині 17 хвилин, 230 км а/д М-15 Одеса-Рені (на Бухарест), водій ОСОБА_1 керувала транспортним засобом Chery Elara, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку відмовилась. Своїми діями ОСОБА_1 порушила п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погодившись з постановою судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2026 ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати постанову, у зв`язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначала, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права та її право на захист, оскільки вона не була належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи. Посилання судді суду першої інстанції на те, що вона підтвердила підписом своє ознайомлення з датою судового засідання 02.09.2026р., не відповідає дійсності, скільки після підписання протоколу вона запитала поліцейського про дату, на що той відповів, що це лише орієнтовний день, а про точний час та дату їй надійде SMS-сповіщення. Водночас жодних сповіщень чи повісток на вказану нею адресу вона не отримувала, внаслідок чого була позбавлена можливості взяти участь у судовому засіданні, надати пояснення, докази та заперечення. Відеозапис обставин складання протоколу є неповним або фрагментарним, на ньому відсутні її заперечення щодо прибуття до суду у вказану в протоколі дату та час. Крім того, зазначала, що в оскаржуваній постанові допущено істотну помилку, а саме зазначено неправильну дату її народження.

Щодо суті правопорушення вказувала, що спиртних напоїв у день зупинки вона не вживала. Напередодні ввечері, за понад 12 годин до зупинки, вона випила лише один келих безалкогольного пива. Перебуваючи в стані сильного стресу та хвилювання через те, що вона поспішала влаштуватися на роботу та боялася не встигнути, вона розгубилася під час спілкування з поліцейськими і помилково відмовилася від проходження огляду, хоча візуально її реакція повністю відповідала обстановці, мова була чіткою, координація не порушена, а ознак сп`яніння не було.

Також апелянт наголошувала, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на припущеннях, оскільки суд посилається на акт огляду на стан сп`яніння, водночас зазначаючи, що ОСОБА_1 відмовилась від проходження медичного огляду. Крім того, суд необґрунтовано зазначив про відсутність у неї посвідчення водія, хоча фактично вона пред`явила своє посвідчення водія через застосунок «Дія», що зафіксовано на відеозаписі.

Таким чином, вважала, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому постанова підлягає скасуванню.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

У судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала доводи апеляційної скарги та просила задовольнити вимоги апеляційної скарги, вказувала, що суд першої інстанції розглянув справу без її участі, не викликав у судове засідання, а тому вона була позбавлена можливості реалізувати право на захист в тому числі шляхом надання відповідних пояснень. Зазначила, що її відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння була викликана її стресовим станом, просила не позбавляти її права керування транспортними засобами, оскільки це унеможливить проходження нею служби у підрозділах Державної прикордонної служби, де вона наразі має намір нести службу.

Мотиви суду.

Апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги (ч. 7 ст. 294 КУпАП).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.

За змістом ч. 2 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, не є обов`язковою.

Визначений ч. 2 ст. 268 КУпАП перелік справ, розгляд яких здійснюється за обов`язкової присутності особи, не включає справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП.

Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

При цьому, ч. 1 ст. 277-2 КУпАП визначено, що повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Водночас ОСОБА_1 шляхом направлення судової повістки не викликалася до суду і не була присутньою в судовому засіданні 02.09.2026 з розгляду справи про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

За таких обставин доводи апелянта про неналежне її повідомлення про розгляд справи судом першої інстанції є слушними, разом з тим апеляційний суд враховує, що в даному випадку ОСОБА_1 була поінформована про дату, час і місце розгляду справи іншим способом. Так, як вбачається з відеозапису з місця зупинки транспортного засобу, о 06:42:20 поліцейський зачитує ОСОБА_1 зміст протоколу та, в тому числі, оголошує, що 02.09.2026 року о 10:00 год. їй необхідно з`явитись до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області для розгляду даної справи, на що ОСОБА_1 чітко зазначає, що згодна з протоколом та ставить підпис, в тому числі, в графі протоколу щодо повідомлення про дату та часу розгляду справи.

Апелянтом не наведено конкретних обставин, які б свідчили про те, що вона була позбавлена можливості повідомити суд про бажання бути присутньою, подати клопотання про відкладення судового засідання або реалізувати інші процесуальні права.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що права, передбачені ст.268 КУпАП, давати пояснення, висловлювати свою правову позицію, подавати докази, приймати участь в їх дослідженні та інше, були відновлені під час апеляційного розгляду справи. ОСОБА_1 була присутня в судовому засіданні апеляційного суду, надавала свої пояснення та заперечення, однак переконливих доводів, які б підтверджували її невинуватість або обставин, які не були предметом розгляду судом першої інстанції, не повідомила.

У цьому контексті слід зазначити, що факт того, що ОСОБА_1 відмовилась пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння, нею в апеляційній скарзі не оспорюється.

Таким чином, підстав вважати, що розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 призвів до істотного порушення її права на захист та неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції не вбачає.

Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП (серії ЕПР1 № 749382) від 19.08.2026 року, в якому чітко зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння відмовилась, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, в якому в графі результати огляду на стан сп`яніння нею зазначено «відмовляюсь», направленням на медичний огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.08.2026 року, в якому аналогічно в графі результати огляду зазначено «відмовилась», відеозаписом фіксування адміністративного правопорушення та іншими матеріалами справи в їх сукупності.

Відповідно до п.2.5 ПДР водій зобов`язаний підтвердити свою добросовісність відповідним медичним оглядом з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції на законну вимогу поліцейського. Разом з тим, ОСОБА_1 цей обов`язок не виконала, що тягне відповідальність за ухилення від огляду на стан сп`яніння, яке виразилось у відмові від такого, та є самостійною ознакою об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

При цьому, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що напередодні вона вживала безалкогольне пиво, а її зовнішній вигляд та реакція не свідчили про сп`яніння, є необґрунтованими, оскільки складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (в частині відмови), як зазначалось вище, є саме відмова водія від проходження огляду на вимогу поліцейського, незалежно від наявності чи відсутності реальних ознак сп`яніння або вживання неалкогольних напоїв.

Доводи апеляційної скарги про те, що відмова від проходження огляду була зумовлена сильним стресом, поспіхом на роботу та переживаннями через відсутність попереднього досвіду спілкування з працівниками поліції, не спростовують факту вчинення інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення. В даному випадку емоційний стан водія чи інші наведені нею причини не можуть бути підставою для відмови від виконання законної вимоги працівника поліції щодо проходження огляду на стан сп`яніння та не звільняють від відповідальності за ст. 130 КУпАП у разі невиконання такої вимоги.

Крім того, невірно зазначена у постанові суду першої інстанції дата народження особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності 19.08.1995 року, замість 25.09.2003 року є очевидною опискою, яка підлягає усуненню судом першої інстанції у порядку ст. 304 КУпАП і сама по собі не свідчить про незаконність судового рішення чи про те, що справа розглядалася щодо іншої особи, оскільки всі інші анкетні дані, номери матеріалів, обставини правопорушення та дані транспортного засобу ідентифіковані правильно.

Твердження ОСОБА_1 про помилкове зазначення судом першої інстанції про відсутність у неї посвідчення водія також не впливають на правильність прийнятого судом першої інстанції рішення.

Таким чином, апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя суду першої інстанції розглянув справу на підставі доказів зібраних особою, уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення, надавши їм відповідну оцінку, визнавши їх достатніми у своїй сукупності і взаємозв`язку для доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, поза розумним сумнівом.

Під час розгляду справи не було встановлено підстав для закриття провадження згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, як просила ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, тому на підставі п. 1 ч. 7 ст. 294 КУпАП постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, без задоволення.

Керуючись ст.ст.7, 280, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 02.09.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.Р. Курбанова