Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №504/3259/26 — Одеський апеляційний суд

Номер провадження: 33/813/1910/26

Справа № 504/3259/26

Головуючий у першій інстанції Якимів А. В.

Доповідач Курбанова А. Р.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

02.10.2026 року м. Одеса

Суддя Одеського апеляційного суду Курбанова А.Р., за участю секретаря судового засідання Добряк Н.І., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Одеса апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Доброславського районного суду Одеської області від 27.08.2026 про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за частиною 1 статті 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлені судом першої інстанції обставини.

Постановою судді Доброславського районного суду Одеської області від 27.08.2026 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави.

Судом встановлено, що 21.06.2026 року о 09.30 год. за адресою: сел. Нові Біляри, траса М28 21 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21065, реєстраційний номер НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.9А Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову судді Доброславського районного суду Одеської області від 27.08.2026 року та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що транспортний засіб під його керуванням був зупинений поліцейськими о 09:30 год., однак процедура огляду за допомогою приладу «Драгер» розпочалася лише о 10:19 год. за участю іншого екіпажу поліції. Наголошує, що 49-хвилинне утримання на місці зупинки суперечить принципу негайності проведення огляду, передбаченому Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі – Інструкція № 1452/735). Крім того, зауважує, що протягом вказаного часу відеофіксація працівниками поліції не здійснювалася, а свідки не залучалися, що вказує на порушення ст. 266 КУпАП та ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».

Апелянт також вказав, що під впливом психологічного тиску та бажаючи дотриматися строків для самостійного звернення до закладу охорони здоров`я, він підписав процесуальні документи та погодився з показниками приладу. Після закінчення оформлення матеріалів о 11:30 год. він самостійно прослідував до лікарні, де о 12:45 год. пройшов огляд, за результатами якого складено висновок про відсутність у нього ознак сп`яніння. Стверджує, що виявлені приладом «Драгер» 0,41 проміле алкоголю не могли повністю вивестися з організму за 2 години 26 хвилин, що свідчить про збій у роботі приладу поліцейських. Вважає висновки суду першої інстанції про можливе природне зниження рівня алкоголю припущенням, що суперечить ст. 62 Конституції України.

Позиція учасників апеляційного розгляду.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав з підстав, викладених у ній.

Мотиви суду.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Висновок судді місцевого суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, ґрунтується на належних та допустимих доказах, досліджених у судовому засіданні, а саме:

- протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 698892 від 21.06.2026 року;

- результату тестування за допомогою приладу Alkotest Drager 6810 (прилад № 0872, тест № 737), відповідно до якого вміст алкоголю у видихуваному ОСОБА_1 повітрі становив 0,41 проміле;

- акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, підписаному ОСОБА_1 без зауважень;

- довідці інспектора САП Одеського РУП № 2 ГУНП в Одеській області щодо видачі посвідчення водія та відсутності повторності вчиненого адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 КУпАП;

- відеозаписах з нагрудних боді-камер поліцейських, долучених до матеріалів справи.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння. п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху імперативно забороняє водієві керувати транспортним засобом у такому стані.

Доводи апеляційної скарги про те, що після самостійного проходження ОСОБА_1 огляду у закладі охорони здоров`я о 12:45 год. за висновком лікаря ознак сп`яніння не виявлено, апеляційний суд вважає такими, що не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 наголосив, що «будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі», а тому водій зобов`язаний був не тільки пройти огляд на стан сп`яніння, але й виключно у передбачені законом порядок і спосіб.

Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів для виявлення ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції врегульована ст. 266 КУпАП та Інструкцією № 1452/735.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 266 КУпАП та норм Інструкції № 1452/735 огляд водія у закладі охорони здоров`я проводиться за наявності незгоди водія з результатами огляду, проведеного поліцейським на місці зупинки, та в присутності поліцейського.

При цьому, як вбачається із ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Судом апеляційної інстанції з відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського встановлено, що перед проведенням тестування на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 стверджував, що востаннє вживав алкогольні напої 19.06.2026 року. У подальшому, після продуття газоаналізатора та фіксації результату в 0,41 проміле, поліцейський о 10:19:34 год. чітко запитав у ОСОБА_1 , чи погоджується він із результатом огляду на місці зупинки, на що ОСОБА_1 знизав плечима та відповів «ну, а що», підтвердивши свою згоду. Жодної незгоди, зауважень чи вимоги про проведення огляду в закладі охорони здоров`я ОСОБА_1 під час спілкування з поліцейськими не висловлював, а також особисто підписав роздруківку приладу «Драгер», не висловлюючи зауважень щодо результатів огляду чи процедури його проведення, а також згоду з результатом тестування в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів.

Апеляційний суд відхиляє доводи про порушення процедури огляду та психологічний тиск, відеозапис фіксує добровільну та послідовну поведінку водія під час проведення огляду поліцейськими.

Зважаючи на те, що ОСОБА_1 на місці зупинки погодився з результатами тестування приладом «Драгер», додаткове доставлення його поліцейськими до медичного закладу передбачена законом процедура огляду не вимагає.

Апеляційний суд зауважує, що наданий стороною захисту висновок закладу охорони здоров`я за результатами огляду, розпочатого о 12:45 год., не спростовує факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, оскільки відображає стан особи за спливом понад двох з половиною годин після проведення первинного тестування, тобто пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для здійснення огляду, що суперечить вимозі ч.4 ст.266 КУпАП. Більше того, зміст вказаного висновку в тому числі містить твердження лікаря про встановлення факту вживання ОСОБА_1 алкоголю, що у сукупності з належно зафіксованими результатами огляду за допомогою приладу «Драгер» послідовно узгоджується з матеріалами справи та додатково підтверджує факт вживання водієм алкогольних напоїв того дня.

У цьому контексті суд апеляційної інстанції наголошує, що закріплення законодавцем чіткого двогодинного часового обмеження для проходження огляду з моменту встановлення підстав для його здійснення спрямоване саме на забезпечення достовірності та об`єктивності результатів обстеження, оскільки сплив більшого проміжку часу нівелює можливість точного встановлення стану сп`яніння особи безпосередньо на момент керування транспортним засобом через природні фізіологічні процеси зниження концентрації алкоголю в організмі.

Що стосується тверджень ОСОБА_1 щодо порушення поліцейськими правил відеофіксації, апеляційний суд зауважує на безпідставності, з огляду на наступні положення законодавства.

Так, ч. 2 ст. 266 КУпАП, п. 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008, а також п. 4 Розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України №1395 від 07.11.2015 передбачено, що під час проведення огляду особи, яка керувала транспортним засобом, на стан алкогольного сп`яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Наявні матеріали відеозапису долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Дійсно, відповідно до п. 5 Розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України №1026 від 18.12.2018, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов`язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов`язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.

В той же час системний аналіз вищевказаних положень нормативних актів свідчить про те, що технічні засоби відеозапису застосовуються співробітниками поліції безпосередньо під час проведення огляду особи на виявлення стану алкогольного сп`яніння, тобто не є обов`язковим фіксування поліцейським виконання всіх службових обов`язків.

Так, з дослідженого відеозапису з нагрудного реєстратора поліцейського вбачається, що ним повністю та безперервно зафіксовано весь процес проведення огляду ОСОБА_1 від його початку і до завершення. Зокрема, на відеозаписі послідовно відображено опитування ОСОБА_1 щодо часу та факту останнього вживання алкогольних напоїв, роз`яснення йому порядку застосування спеціального технічного засобу, надання йому можливості особисто обрати запечатану мундштук-трубку для приладу «Драгер» та переконатися у цілісності її упаковки, безпосередньо сам процес продуття газоаналізатора ОСОБА_1 , а також оголошення та пред`явлення поліцейським зафіксованого приладом результату тестування в 0,41 проміле.

Враховуючи викладене, процедура огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння була проведена з дотриманням усіх установлених вимог та в повній мірі зафіксована технічними засобами відеозапису. Зафіксована процедура огляду навіть за наявності нетривалого переривання між відеозаписами не залишає у суду жодних сумнівів щодо того, що огляд проходив саме ОСОБА_1 , та в повній мірі відображає добровільний характер і правомірність усіх вчинених процесуальних дій.

Доводи апеляційної скарги щодо сумнівності та некоректності показників технічного засобу Alkotest Drager 6810 судом апеляційної інстанції не приймаються з огляду на наступне.

Так, перелік спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ України та Держспоживстандартом для проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан сп`яніння міститься в Державному реєстрі затверджених типів засобів вимірювальної техніки, до яких включено газоаналізатор DragerSafety AG andCo.KgaA (Germany), до яких, в тому числі, належить і «DragerAlcotest 6810».

При цьому, п. 1 ст. 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» встановлено, що законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Законом не встановлено вимог до законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що вже перебувають в експлуатації, пов`язаних з наявністю чинних сертифікатів відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженому типу, які видані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України до 01 січня 2016 року.

Таким чином, газоаналізатори (алкотестери), що вже перебувають в експлуатації, можуть експлуатуватись і надалі за умови своєчасного проведення їх періодичної повірки та повірки після ремонту.

Міжповірочний інтервал для категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки «Вимірювачі вмісту алкоголю в крові та повітрі, що видихається» встановлено наказом Міністерством економічного розвитку і торгівлі України від 13 жовтня 2016 року №1747 і становить 1 рік.

Згідно з наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 1747 від 13 жовтня 2016 року «Про затвердження міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями», із наступними змінами, встановлено, що газоаналізатори підлягають періодичній повірці міжповірочним інтервалом в 1 рік.

ОСОБА_1 проходив огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, згідно з доданою роздруківкою тестування на алкоголь, проведеного газоаналізатором для контролю вмісту алкоголю у видихуваному повітрі «Drager Alcotest 6810», який пройшов останнє калібрування 14.10.2025 року, що свідчить про правомірність його використання під час огляду ОСОБА_1 21.06.2026 року та достовірність отриманих за допомогою цього приладу результатів тестування.

Крім того, відповідно до Інструкції з експлуатації газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» відбір проби повітря, що видихає особа та результат тестування здійснюється даним приладом автоматично, у разі будь-яких порушень під час відбору пристрій зазначає про помилку. Як вбачається із відеозапису подій, ОСОБА_1 було роз`яснено принцип дії приладу та процедуру проходження огляду за його допомогою, будь-яких порушень інструкції допущено не було, газоаналізатор показав результати тестування без будь-яких помилок, які у подальшому були роздруковані поліцейським.

Щодо посилань апелянта на факт 49-хвилинного очікування іншого екіпажу поліції та відсутність безперервної відеофіксації від моменту зупинки (09:30 год.), апеляційний суд зазначає, що очікування протягом певного нетривалого часу доставки на місце події належно повіреного спеціального технічного засобу, як про це зазначав ОСОБА_1 у своїй апеляційній скарзі, за умови підтвердженого факту керування транспортного засобу та відсутності зауважень водія під час самого огляду, не нівелює результатів вимірювання та не свідчить про їх недопустимість, зважаючи на те, що такий огляд був проведений в межах встановленого законом проміжку часу.

Таким чином, підстави для визнання результатів тестування за допомогою приладу «Драгер» недопустимими, а результатів огляду водія на стан алкогольного сп`яніння недійсними у суду відсутні.

Таким чином, апеляційний суд, переглянувши справу в межах апеляційної скарги, дійшов висновку, що суддя першої інстанції розглянув справу на підставі зібраних у встановленому законом порядку доказів, надав їм належну правову оцінку та дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Порушень норм матеріального чи процесуального права, які б слугували підставою для скасування або зміни судового рішення, під час апеляційного розгляду не встановлено. Постанова судді є законною та обґрунтованою, у зв`язку з чим на підставі п. 1 ч. 7 ст. 294 КУпАП вона підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга – без задоволення.

Керуючись ст.ст.7, 280, 283, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Доброславського районного суду Одеської області від 27.08.2026 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя А.Р. Курбанова