Постанова від 01 жовтня 2026 р. у справі №484/4479/26 — Миколаївський апеляційний суд

Справа № 484/4479/26

Провадження № 33/812/409/26

Головуючий суддя у першій інстанції Медведєва Н. А.

Суддя-доповідач Темнікова А.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 жовтня 2026 року місто Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі судді Темнікової А.О.,

за участю секретаря судового засідання Гулого С.В.,

захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Вялової І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу адвоката Вялової Ірини Михайлівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , на постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2026 року, якою

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Зміст оскаржуваного судового рішення.

Постановою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2026 року було об`єднано справи про адміністративні правопорушення з номерами №484/4479/26 (провадження №3/484/1148/26), №484/4483/26 (провадження№3/484/1149/26), в одну та присвоєно їй номер №484/4479/26 (провадження №3/484/1148/26); ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн 00 коп. на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік; стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Згідно із постановою суду першої інстанції, 26.06.2026 о 03:20 в м. Первомайську по вул. Дачній ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки "ВАЗ 2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп`яніння та вчинив дорожньо-транспортну пригоду. Огляд на стан алкогольного сп`яніння проводився в медичному закладі КНП «ПЦМБЛ» в м. Первомайськ лікарем ОСОБА_2 , про що свідчить висновок номер №47 від 26.06.2026. Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 а ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність ч.1 ст.130 КУпАП.

Крім того, 26.06.2026 о 03:20 в м. Первомайську по вул. Дачній ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом марки "ВАЗ 2106", державний номерний знак НОМЕР_1 , не вибрав безпечну швидкість руху, не врахував дорожню обстановку заокруглення дороги та допустив занос транспортного засобу з подальшим виїздом транспортного засобу у лівий по ходу руху кювет, в наслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження з матеріальними збитками Отже, ОСОБА_1 порушив вимоги п.12.1 ПДР, тобто вчинив правопорушення, за яке передбачена відповідальність ст.124 КУпАП.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.

В апеляційній скарзі адвокат Вялова І.М., яка діє в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , просить постанову суду скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП.

В обґрунтування своїх доводів вказує на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, істотні порушення вимог процесуального закону та порушення процедури проходження огляду. Зазначає, що в матеріалах справи відсутні належні докази правопорушення, а протокол про адміністративне правопорушення та схема місця події складені з істотними порушеннями, а саме - за відсутності правопорушника.

Вказує про те, що судом першої інстанції в мотивувальній частині постанови не застосовано положень Інструкції, які визначають порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я, внаслідок чого належним чином не було проаналізовано наявні у справі докази та фактичні обставини справи.

Висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 на стан сп`яніння, складений з порушенням вимог Інструкції №1452, а тому вважається недійсним.

Вважає, що судом не враховано об`єктивної та суб`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, причинного зв`язку між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди, які є умовою настання адміністративної відповідальності.

Зазначає, що автомобіль, яким керував ОСОБА_1 , який був пошкоджений в результаті ДТП фактично перебував у його законному володінні. Також вказує про те, що за наявності вказаних недоліків та суперечностей, які містяться в матеріалах справи та є взаємовиключними, суддя першої інстанції необґрунтовано дійшла висновку, що працівником поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення було зібрано достатньо відомостей та доказів про те, що ОСОБА_1 поза розумним сумнівом вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП та безпідставно притягнула останнього до відповідальності.

Позиції учасників апеляційного процесу.

В судовому засіданні адвокат Вялова Ірина Михайлівна, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , підтримала апеляційну скаргу та з підстав, викладених у скарзі просила її задовольнити, постанову суду скасувати та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Мотиви апеляційного суду.

Перевіривши постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, які зводяться до порушення проведення порядку огляду водія на стан сп`яніння, складання відповідальними працівниками протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця дорожньо-транспортної пригоди, апеляційний суд, доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.

Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справі про адміністративне правопорушення є повне, всебічне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП зазначається, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Апеляційний суд вважає, що вищезазначених вимог закону суд першої інстанції дотримався в повній мірі, а викладений в постанові висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, а саме: у керуванні транспортним засобом особою в стані алкогольного сп`яніння, що знижує її увагу та швидкість реакції, а також порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів відповідає фактичним обставинам справи та ґрунтується на доказах, наявних в матеріалах справи.

Щодо доводів апелянта про помилковість та необґрунтованість висновків суду на дотримання процедури огляду, слід зазначити наступне.

Згідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні по справі О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства (O'Halloran and Francis v. The United Kingdom ) [GC] no. 15809/02 і 25624/02ECHR від 29 червня 2007 року, постановлено, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема, проведення в установленому законом порядку огляду для визначення стану алкогольного сп`яніння.

Відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами, далі за текстом - Порядок) передбачено порядок огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, який є спеціальним по відношенню до загальних правил огляду на стан сп`яніння.

Проведення огляду водіїв транспортних засобів - учасників дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі (у даному випадку постраждалий - водій ОСОБА_1 ) - обов`язкове (пункт 9 Порядку).

У разі коли в результаті дорожньо-транспортної пригоди водія доставлено у лікувальний заклад, в обов`язковому порядку проводиться дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції (п. 12 Порядку). Аналогічне правило передбачене п. 8 розділу І «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 9 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 (зі змінами, далі за текстом – Інструкція).

Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, складає за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Висновок складається в трьох примірниках: по одному - для поліцейського та водія транспортного засобу, а третій залишається в закладі охорони здоров`я.

Пункт 8 Інструкції передбачає, що огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров`я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини. У разі позитивного результату тесту обов`язковим є проведення підтверджуючого дослідження — газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.

Отже, передбачено декілька альтернативних способів проведення огляду водія лікарем у медичному закладі: 1) спеціальні технічні засоби; 2) тести (скринінгові лабораторні дослідження.)

Визначення спеціальних технічних засобів наведено у п. 6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735 (зі змінами) за змістом якої це законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, які відповідають вимогам законодавства про метрологію та метрологічну діяльність.

У відповідності до п. 1 Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 січня 2016 р. № 94 (із змінами) технічний регламент встановлює вимоги, яким повинні відповідати засоби вимірювальної техніки, які призначені для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології (далі - засоби вимірювальної техніки), коли вони надаються на ринку та/або вводяться в експлуатацію для виконання завдань, пов`язаних з вимірюваннями.

Пунктом 24 переліку засобів вимірювальної техніки, призначених для застосування у сфері законодавчо регульованої метрології, на які поширюється дія Технічного регламенту законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки (додаток 1 до Технічного регламенту) визначено газоаналізатори (крім аналізаторів вихлопних газів) та газосигналізатори.

До Реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки було внесено газоаналізатори Alcotest, Interlock XT (зокрема, Alcotest 6810, призначений для вимірювання вмісту парів етилового спирту у повітрі, що видихається людиною) виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина. Отже, вказаний технічний засіб дозволений до застосування МОЗ та Держспожистандартом (правонаступником якого є Мінекономрозвитку)

Газоаналізатор (алкотестер) - це прилад для визначення кількості алкоголю в крові (без аналізу крові безпосередньо) шляхом вимірювання концентрації парів спирту у видихуваному повітрі та застосування коефіцієнтів перерахунку, що визначаються експериментально. При вдиху повітря надходить у легені і збагачує кровоносні судини киснем, «відбираючи» з кровоносних судин вуглекислий газ і насичуючись парами спирту.

Згідно довідки, виданої лікарем КНП «ПЦМБЛ» ОСОБА_2 . Первомайському відділу поліції, 26.06.2026 року о 04 годині 15 хвилин до приймального відділення КНП «ПЦМБЛ» бригадою швидкої допомоги було доставлено хворого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з діагнозом: ЗЧМТ, рублена рана правої брови, алконт: 0,95%.

Саме у лікувальному закладі, до якого було невідкладно після ДТП госпіталізовано водія ОСОБА_1 , відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (зі змінами) було проведено дослідження з метою виявлення в його організмі алкоголю, наркотичних чи інших речовин, що знижують увагу та швидкість реакції. Лікар, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, склав за його результатами висновок за формою, яка затверджується МОЗ.

Відповідно до висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 26.06.2026 року, складеного лікарем Комунального некомерційного підприємства «Первомайська центральна міська багатопрофільна лікарня» Первомайської міської ради ОСОБА_2 – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував у стані алкогольного сп`яніння. Зазначене підтверджується долученим до матералів справи результатом тесту Alcotest 6810 виробника Drager Safety AG & Co, який дорівнював на момент обстеження 26.06.2026 року о 04:25 годині - 0,95%.

Отже, відповідно до матеріалів справи огляд ОСОБА_1 , як водія -учасника дорожньо-транспортної пригоди, унаслідок якої є постраждалі, був невідкладно проведений лікарем у закладі охорони здоров`я, до якого його було госпіталізовано, шляхом вимірювання концентрації парів спирту у видихуваному повітрі за допомогою спеціального технічного засобу Alcotest 6810 виробника Drager Safety AG & Co, що відповідає вимогам пункту 8 Інструкції №1103.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що за містом пункту 8 Інструкції, підтверджуюче дослідження шляхом газорідинної хроматографії з полум`яно-іонізаційним детектором є обов`язковим для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі, натомість лікарем проводилось дослідження шляхом вимірювання концентрації парів спирту у видихуваному повітрі.

Жодних даних, які б вказували на те, що на момент проведення алкотесту лікарем ОСОБА_1 перебував без свідомості матеріали справи не містять.

Отже, посилання на постанову Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.06.2026 року у справі №143/612/24, щодо законності відбору зразків крові у непритомного водія, не є релевантним, оскільки висновок у ній зроблено за інших фактичних обставин справи, які не є подібними тим, що переглядаються у даній справі.

Відповідно до долученого до матеріалів справи відеозапису, медичний персонал КНП «ПЦМБЛ» повідомив правників патрульної поліції, які прибули до лікарні, що ОСОБА_1 було обстежено та результат на стан сп`яніння є позитивним.

З зазначеного вбачається, що огляд водія на стан алкогольного сп`яніння було проведено лікарем у лікувальному закладі, у зв`язку з чим дії останнього відповідають вимогам закону та Порядку, а отже доводи апелянта щодо порушення процедури дотримання огляду водія на стан алкогольного сп`яніння є необґрунтованими та спростовуються вищенаведеними положеннями нормативно-правових актів.

Доводи апелянта про складення протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП у відсутність ОСОБА_1 та порушення права на захист апеляційний суд вважає необґрунтованими.

Визначаючи, чи було провадження в цілому справедливим, необхідно враховувати, чи були дотримані права на захист. Зокрема, необхідно перевірити, чи було заявнику надано можливість оскаржити докази та заперечити проти їх використання (див. вищезгадану справу Yьksel Yalзэnkaya, § 303) (п. 37 рішення).

З точки зору права на захист, питання за статтею 6 можуть виникнути щодо того, чи були докази, надані на користь або проти підсудного, представлені таким чином, щоб забезпечити справедливий судовий розгляд, оскільки справедливий судовий розгляд передбачає змагальність сторін та рівність сторін; таким чином, можливі недоліки в процесі розгляду доказів можуть бути розглянуті відповідно до статті 6 § 1 (там само, та Mirilashvili v. Russia, № 6293/04, § 157, 11 грудня 2008 року) (п. 38 рішення).

Відповідно при розгляді загальної справедливості судового розгляду необхідно також оцінити, чи мав заявник можливість оскаржити докази та заперечити проти їх використання в умовах дотримання принципів змагальності судочинства та рівності сторін між обвинуваченням і захистом. Питання про те, чи були заперечення заявника щодо доказів належним чином розглянуті національними судами, тобто чи заявник був дійсно «вислуханий» і чи суди підкріпили свої рішення відповідними та адекватними аргументами, також є факторами, які слід враховувати при проведенні такої оцінки. У цьому зв`язку слід ще раз наголосити, що хоча суди не зобов`язані давати детальну відповідь на кожен висунутий аргумент, з рішення має бути зрозуміло, щоосновні питання справи були розглянуті (див. Yьksel Yalзэnkaya, цитована вище, § 324, з подальшими посиланнями) (п. 39 рішення).

Протоколи про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за адміністративними правопорушеннями, передбаченими ч. 1 ст. 130, ст. 124 КУпАП, та схему місця ДТП від 26.06.2026 року суд першої інстанції ретельно перевірив і обґрунтовано визнав належними та допустимими доказами у справі, зазначивши, що схема місця ДТП була складена працівником поліції безпосередньо за місцем пригоди та містить графічне відображення обстановки ДТП, розташування транспортних засобів, дорожніх умов та інших обставин, зафіксованих працівниками поліції.

Переконливих доводів, які би ставили під сумнів законність і умотивованість наведених висновків суду першої інстанції, апеляційна скарга не містить.

Огляд місця події, а як наслідок, складання схеми місця ДТП було здійснено невідкладно, а та обставина, що її було проведено без участі ОСОБА_1 не дає підстав вважати цей доказ недопустимим, адже ОСОБА_1 в результаті ДТП отримав тілесні ушкодження, у зв`язку з чим був одразу госпіталізований для надання йому невідкладної медичної допомоги.

Зміст інформації, яку містив біологічний зразок, досліджений при обстеженні ОСОБА_1 лікарем, не залежав від волі водія, а присутність чи відсутність захисника у цьому випадку не могла позначитися на змісті цієї інформації, тому висновок суду про допустимість висновків проведеного медичного обстеження є обґрунтованим.

Вручення та роз`яснення змісту протоколів, схеми місця ДТП ОСОБА_1 було фізично неможливо. Разом з цим, останній, будучи обізнаним про складення вказаних матеріалів, звернувся за юридичною допомогою, яка була йому професійно надана, судом першої та апеляційної інстанцій було враховані всі доводи сторони захисту та надана їм належна оцінка, що свідчить про дотримання критерію загальної справедливості судового розгляду.

Щодо доводів апелянта про перебування транспортного засобу у законному володінні ОСОБА_1 апеляційний суд зазначає наступне.

Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом даного проступку є суспільні відносини у сфері забезпечення дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона порушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Суб`єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі умислу або необережності.

Суб`єкт правопорушення загальний.

Дорожньо-транспортна пригода - подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.

Згідно з п. 12.1 Правил дорожнього руху - під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

За змістом частини другої статті 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, підряду, довіреності тощо).

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення та схеми місця ДТП від 26.06.2026 року транспортний засіб ВАЗ -2106, державний номерний знак НОМЕР_2 , номер кузова НОМЕР_3 , який під керуванням ОСОБА_1 був пошкоджений внаслідок ДТП, на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 , належить громадянину ОСОБА_3 . Внаслідок ДТП було пошкоджено переднє ліво крило, дах, передня ліва дверь, заднє ліве крило; розбито лобове скло, решітка радіатора, переднє ліве скло -двері, заднє ліве скло – двері; відірвано заднє ліве колесо.

Умовою відповідальності за ст. 124 КУпАП є сукупність наступних обставин: встановлення факту порушення особою ПДР, наслідки у вигляді пошкодження транспортного засобу (засобів) чи іншого майна, а також причинно-наслідковий зв`язок між порушенням ПДР і виявленими пошкодженнями. Отже, твердження сторони захисту про необхідність закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю інших потерпілих є неспроможним, оскільки ОСОБА_1 не є власником транспортного засобу та жодних документів на підтвердження здійснення експлуатації джерела підвищеної небезпеки в силу права власності в розумінні ст. 1187 ЦК України протягом усього періоду судового провадження не надав.

При розгляді справи судом першої інстанції порушень вимог статей 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП, а всі обставини, що мають значення для вирішення справи, суд першої інстанції, з наведенням відповідних мотивів встановив та правильно кваліфікував вчинене правопорушення.

Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено, а доводи апеляційної скарги за своїм змістом зводяться до незгоди з прийнятим судовим рішенням, власної оцінки доказів справи та положень КУпАП, які він тлумачить на свій розсуд, ігноруючи їх сукупність та об`єктивність.

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд доходить висновку про залишення оскарженої постанови суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Вялової Ірини Михайлівни в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а постанову Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 02 вересня 2026 року – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Суддя А.О. Темнікова