Постанова від 30 вересня 2026 р. у справі №478/190/25 — Миколаївський апеляційний суд

01.10.26

22-ц/812/2027/26

Справа №478/190/25

Провадження № 22-ц/812/2027/26

Доповідач в апеляційній інстанції Яворська Ж.М.

П О С Т А Н О В А

Іменем України

01 жовтня 2026 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючого - Яворської Ж.М.,

суддів: Базовкіної Т.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання - Богуславською О.М.,

за відсутності учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_1 , подану його представником Задерецьким Віталієм Анатолійовичем

на ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2026 року, постановлену у приміщенні цього ж суду головуючим суддею Іщенко Х.В., дата складання повної ухвали не зазначена, у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (відділ державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області), Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 , Веселобалківська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, про звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (відділ державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області), ФОП ОСОБА_3 , Веселобалківська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, про звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки.

Позов мотивовано тим, що він є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4823681100:04:000:0030, яка дісталась йому у спадщину. Суміжним землекористувачем вказаної земельної ділянки є відповідач ОСОБА_1 .

Восени 2024 року йому зі слів сусідів та суміжників спірної земельної ділянки стало відомо, що ОСОБА_1 самовільно, без його повідомлення, змінив межі його земельної ділянки шляхом знищення його межових знаків та встановлення своїх межових знаків, а саме 20 вересня 2024 року без його участі було проведено визначення поворотних точок меж земельної ділянки (встановлення/відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), яке було проведено фізичною особою підприємцем ОСОБА_3 , яке він вважає незаконними, оскільки вказані дії суперечать діючому законодавству.

Самовільне перенесенням меж земельних ділянок фактично призвело до її зменшення на 8 м що відповідає 0,47 га належної йому на праві власності земельної ділянки.

Тобто з боку ОСОБА_1 має місце самовільне зайняття частини належної йому земельної ділянки.

Посилаючись на викладене, просив зобов`язати відповідача повернути самовільно зайняту частину земельної ділянки площею 0,47 га земельної ділянки з кадастровим номером 4823681100:04:000:003, цільове призначення «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва» позивачу, привівши її у придатний для використання стан, шляхом звільнення самовільно зайнятої частини вказаної земельної ділянки.

Позивач ОСОБА_2 надав до суду клопотання про призначення по справі судової земельно-технічної експертизи. В обґрунтування клопотання вказав, що предметом спору у даній справі є звільнення самовільно зайнятої належної йому частини земельної ділянки з кадастровим № 4823681100:04:000:0030, яка розташована на території Весело-Балківської сільської ради, Казанківського ТГ, Баштанського району, Миколаївської області, частиною якої незаконно, без будь-яких законних підстав самовільно заволодів відповідач ОСОБА_1 .

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості), було виявлено перетин (накладання) належної йому земельної ділянки із суміжною земельною ділянкою з кадастровим № 4823681100:04:000:0118, яка належить відповідачу. Перетинання (накладання) за його підрахунками становить 5,3844 %, що складає 0,45 га від площі належної йому земельної ділянки з кадастровим № 4823681100:04:000:0030, розмір якої становить 8,2875 га. Вказане пов`язане із невідповідністю місця розташування (нанесення на кадастрову карту) земельної ділянки з кадастровим №4823681100:04:000:0118 яка належить відповідачу.

На підставі вказаного, з метою з`ясування обставин що мають значення для справи, визначення та доведення факту самовільного заволодіння відповідачем частини належної йому земельної ділянки, визначення та встановлення фактичних розмірів спірної земельної ділянки для чого необхідні спеціальні знання, постала необхідність у проведені судової земельно-технічної експертизи, що буде безспірним та належним доказом у справі в судовому порядку.

За вказаного просив суд призначити по справі судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої запропонував питання.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 серпня 2025 року з врахуванням ухвали цього суду від 29 жовтня 2025 року призначено земельну технічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України, на вирішення якої (в кінцевій редакції) поставлені наступні питання:

1.Чи є накладання (перетин) меж земельних ділянок з кадастровим номером 4823681100:04:000:0118 та № 4823681100:04:000:0030, в яких кутах відбулося накладення та якою площею ?

2. Чи є зміщення меж земельних ділянок з кадастровим № 4823681100:04:000:0118 та № 4823681100:04:000:0030 на даному земельному масиві ?

21 січня 2026 року справа була повернута до суду з висновком експертної установи за № СЕ-19/115-25/15870-ЗТ від 06.01.2026 року.

Згідно з висновками експерта:

1. За умов наведених в дослідницькій частині цього висновку експерта, за результатами проведеного дослідження встановлено, що має місце накладання земельних ділянок з кадастровими номерами 4823681100:04:000:0118 та 4823681100:04:000:0030, площа накладання становить 0,44623 та. Земельна ділянка з кадастровим № 4823681100:04:000:0118 має накладання в номерах кутів, які зазначено в дослідницькій частині даного висновку експерта.

2. За умов наведених в дослідницькій частині цього висновку експерта, за результатами проведеного дослідження встановлено, що фактичне розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4823681100:04:000:0118 не відповідає розробленій технічній документації (в даному випадку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, Веселобалківська сільська рада (за межами населеного пункту) (виготовлена в 2020, ФОП ОСОБА_4 ).

25 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_5 подав до суду клопотання, в якому просив визнати висновок експерта №СЕ-19/115-25/15870-ЗТ від 06 січня 2026 року неналежним та недопустимим доказом у справі №478/190/25; визнати письмові пояснення експерта від 18 травня 2026 року неналежними та недопустимими доказами; виключити зазначені документи з числа доказів у справі; призначити у справі повторну судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити установі Національний науковий центр «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»; на вирішення повторної експертизи поставити питання:

1.Чи мало місце зміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4823681100:04:000:0118, яка належить ОСОБА_2 , під час виготовлення технічної документації із землеустрою, виконаної ФОП ОСОБА_6 , відносно меж та конфігурації земельної ділянки, що раніше належала спадкодавиці ОСОБА_7 , згідно первинної технічної документації із землеустрою та правовстановлюючих документів?

2. Якщо таке зміщення мало місце, то: у чому саме воно полягає; які координати та межі були змінені; на яку площу та в якому напрямку відбулося зміщення; чи призвело таке зміщення до накладення меж земельних ділянок. 1. Чи є накладення (перетин) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 4823681100:04:000:0118 та 4823681100:04:000:0030?

3. Якщо так, то яка площа, конфігурація та координати такого накладення?

4. Чи є зміщення меж земельних ділянок?

5. Які координати поворотних точок відповідають первинній технічній документації та відомостям Державного земельного кадастру?

6. Чи відповідає фактичне розташування земельних ділянок відомостям Державного земельного кадастру та технічній документації із землеустрою?

На дослідження експертам направити виключно оригінали технічної документації відповідача ОСОБА_1 , позивача ОСОБА_8 виконані ФОП ОСОБА_9 , а також оригінали технічної документації спадкодавці ОСОБА_7 попередньо витребувати їх у позивача, та надати відповідачу і його представникам для ознайомлення в оригіналі.

Вирішувати питання про призначення експертизи виключно після надання до суду оригіналів документів для досліджень.

В обґрунтування клопотання вказав, що предметом спору у справі є звільнення самовільно зайнятої належної йому частини земельної ділянки з кадастровим № 4823681100:04:000:0030, яка розташована на території Весело-Балківської сільської ради, Казанківського ТГ, Баштанського району, Миколаївської області, частиною якої незаконно, без будь-яких законних підстав самовільно заволодів відповідач ОСОБА_1 .

Згідно технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж вказаної земельної ділянки в натурі (на місцевості), було виявлено перетин (накладання) належної йому земельної ділянки із суміжної земельною ділянкою з кадастровим № 4823681100:04:000:0118, яка належить відповідачу. Перетинання (накладання) за його підрахунками становить 5,3844 %, що складає 0,45 га від площі належної йому земельної ділянки з кадастровим № 4823681100:04:000:0030, розмір якої становить 8,2875 га. Вказане пов`язане із невідповідністю місця розташування (нанесення на кадастрову карту) земельної ділянки з кадастровим №4823681100:04:000:0118 яка належить відповідачу.

На підставі вказаного, з метою з`ясування обставин що мають значення для справи, визначення та доведення факту самовільного заволодіння відповідачем частини належної йому земельної ділянки, визначення та встановлення фактичних розмірів спірної земельної ділянки для чого необхідні спеціальні знання, постала необхідність у проведені судової земельно-технічної експертизи, що буде безспірним та належним доказом у справі в судовому порядку.

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_5 , підтримане позивачем ОСОБА_2 про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи задоволено.

Призначено у справі повторну судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлені питання:

1. Чи є накладання (перетин) меж земельних ділянок з кадастровим номером 4823681100:04:000:0118 та № 4823681100:04:000:0030, в яких кутах відбулося накладення та якою площею ?

2. Чи є зміщення меж земельних ділянок (чи відповідає фактичне розташування земельних ділянок) з кадастровими номерами 4823681100:04:000:0118 та 4823681100:04:00,0:0.030 на цьому земельному масиві фактичним межам і розмірам земельних ділянок відповідно до їх загальної площі відомостям Державного земельного кадастру, первісним правовстановлюючим документам та технічній документації із землеустрою ?

3. Чи відповідає фактичне розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4823681100:04:000:0118, розробленій технічній документації (в даному випадку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідачу ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою:Миколаївська область, Казанківський район, Веселобалківська сільська рада (за межами населеного пункту), яка виготовлена в 2020 році ФОП ОСОБА_4 .?

4. Чи відповідає фактичне розташування земельної ділянки з кадастровим номером 482368.1100:04:000:0030, розробленій технічній документації (в даному випадку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) позивачу ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, Веселобалківська сільська рада (за межами населеного пункту), яка виготовлена в 2025 році ФОП ОСОБА_10 ?

Проведення експертизи доручити експертам Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса»

У розпорядження експертів надано матеріали цивільної справи № 478/190/25 (провадження № 2/478/20/2026), в якій міститься оригінали та копії Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та інші графічні матеріали:

- копію «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки громадянці ОСОБА_7 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Миколаївська область, Казанківський (Баштанський) район, Веселобалківська сільська рада (за межами населеного пункту)», виконану ПП «Укрприватзем», 2013 р.;

- оригінал «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) громадянину України ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва в межах території Веселобалківської сільської ради Казанківського (Баштанського) району Миколаївської області (за межами населених пунктів)», виконану ФОП ОСОБА_11 , 2018 р.;

- оригінал «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, Веселобалківська сільська рада (за межами населеного пункту)», виконану ФОП ОСОБА_4 , 2020 р.;

- копію «Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,2875 га розташованої за адресою: Миколаївська область, Баштанський (колишній Казанківський) район, Веселобалківська сільська рада, виконану ФОП ОСОБА_10 , 2025 р. (т. 1 арк/справи №136 - 147, 226-230; т. 2 арк/справи № 136 - 148, 226-230);

- копію «Матеріалів дослідження (огляду) натурного обстеження земельних ділянок з кадастровими номерами, проведеного в рамках проведення земельно-технічної експертизи 06.11.2025 року згідно договору про надання послуг із встановлення меж земельної ділянки та кадастрової зйомки земельної ділянки від 05.11.2025 року (т. 3 арк/справи № 51 - 59);

- Висновок експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України № СЕ-19/115-25/15870-ЗТ від 06.01.2026 року (т. 3 арк/справи № 124 - 154).

Провадження у справі зупинено на час проведення експертизи.

Ухвала суду мотивована тим, що у сторони відповідача, висновок експерта № СЕ-19/115-25/15830-ЗТ від 06 січня 2026 року викликає сумніви щодо його однозначності, які на думку представника відповідача не були усунуті шляхом надання письмових пояснень виконавця (експерта), тому з метою постановлення законного та справедливого рішення у справі та усунення будь-яких сумнівів, які можуть негативно вплинути на законність рішення суду вважав за можливе призначити у справі повторну земельну-технічну експертизу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_5 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просив ухвалу суду скасувати, передати питання про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи на новий розгляд до суду першої інстанції. Зобов`язати суд першої інстанції під час нового розгляду питання про призначення експертизи: вирішити клопотання відповідача про витребування доказів; витребувати оригінали письмових доказів відповідно до статті 95 ЦПК України; надати оцінку належності, допустимості, достовірності та достатності письмових доказів відповідно до статті 89 ЦПК України; визначити належні вихідні матеріали для проведення експертизи; вирішити питання щодо включення до предмета експертного дослідження всіх питань, запропонованих відповідачем, у тому числі питання щодо можливості зміни координат (поворотних точок) земельної ділянки кадастровий номер 4823681100:04:000:0030 під час виготовлення нової технічної документації ФОП ОСОБА_9 ;

Вказує, що суд першої інстанції фактично розпочав процес доказування шляхом проведення експертного дослідження до вирішення питання про допустимість, належність, достовірність та достатність вихідних письмових доказів, які мають бути предметом такого дослідження; призначив експертизу до вирішення питання щодо допустимості письмових доказів та без вирішення питання про витребування оригіналів доказів та без встановлення належності вихідних матеріалів.

Суд призначив експертизу до вирішення питання щодо допустимості письмових доказів, без вирішення питання про витребування оригіналів доказів та без встановлення належності вихідних матеріалів. Так, 16 липня 2026 року представником відповідача було подано клопотання про витребування доказів, у якому докладно обґрунтовано необхідність подання саме оригіналів письмових доказів, оскільки всі копії, додані позивачем до позовної заяви та інших процесуальних документів, відповідачем оспорюються.

Незважаючи на це, суд першої інстанції фактично проігнорував заявлені клопотання та не встановив, які саме письмові докази можуть бути покладені в основу експертного висновку при призначені повторної експертизи.

Суд не перевірив походження нової технічної документації, не встановив чи були змінені поворотні точки земельної ділянки позивача.

Також вказує, що судом першої інстанції істотно порушено вимоги статей 103, 104 та 107 ЦПК України при визначенні предмета судової експертизи та формулюванні питань експерту, не поставлені питання запропоновані відповідачем.

Так, відповідач просив поставити перед експертом питання щодо можливості зміни поворотних точок земельної ділянки позивача кадастровий номер 4823681100:04:000:0030 під час виготовлення нової технічної документації ФОП ОСОБА_9 у травні 2025 року.

Необхідність постановки саме такого питання була детально обґрунтована у поданому суду клопотанні, у якому зазначалося, що нова технічна документація була виготовлена вже після звернення позивача до суду, без погодження меж із власниками суміжних земельних ділянок, а тому існують обґрунтовані сумніви щодо незмінності координат поворотних точок земельної ділянки.

Саме ці питання мають визначальне значення для правильного вирішення спору, оскільки у разі встановлення зміни координат поворотних точок після виникнення спору висновки експерта щодо можливого накладення земельних ділянок не можуть свідчити про існування такого накладення станом на момент виникнення спірних правовідносин.

На думку відповідача судом фактично визначено предмет експертизи виключно відповідно до позиції позивача. Зокрема експерту не запропоновано встановити: чи відповідає технічна документація, виготовлена ФОП Жужею у травні 2025 року, технічній документації, яка існувала станом на 22 грудня 2023 року; чи збігаються координати всіх поворотних точок земельної ділянки; чи були змінені координати хоча б однієї поворотної точки; чи могла нова технічна документація бути виготовлена із використанням інших вихідних координат; чи відповідає площа земельної ділянки її конфігурації, яка існувала до виникнення спору.

Проте, суд першої інстанції без будь- яких мотивації не поставив перед експертом питання, запропоновані відповідачем.

Оскаржувана ухвала порушує принципи змагальності сторін, рівності учасників процесу та безпосередності дослідження доказів.

Проте судом першої інстанції не встановлено: чи існують оригінали відповідних документів; чи відповідають їм копії, які містяться в матеріалах справи; чи можуть такі копії бути використані як письмові докази; чи можуть вони бути вихідними матеріалами для проведення судової експертизи.

Зазначає, що позовні вимоги грунтуються на технічній документації щодо земельної ділянки позивача, однак її оригінали суду не надано, навпаки позивачем подано до суду технічну документацію, виготовлену після звернення до суду з позовом, у травні 2025 року.

Відповідач звертав увагу суду, що вказана технічна документація: виготовлена після звернення позивача до суду; вона не існувала на момент виникнення спірних правовідносин; вона виготовлена без погодження меж із власниками суміжних земельних ділянок; відсутні будь-які докази того, що поворотні точки земельної ділянки залишилися незмінними; відсутні докази тотожності нових координат координатам земельної ділянки, що існували станом на день відкриття спадщини та на момент звернення позивача до суду.

На думку відповідача наведені обставини мають істотне значення для правильного вирішення спору, оскільки предметом доказування є саме існування або відсутність накладення земельних ділянок на момент виникнення спірних правовідносин, а не після виготовлення нової технічної документації.

Зазначає, що одним із доводів відповідача було те, що нова технічна документація, виготовлена ФОП Жужею, могла бути створена із зміною координат поворотних точок земельної ділянки позивача. Саме тому відповідач просив суд витребувати первинну технічну документацію, яка існувала станом на 22 грудня 2023 року та станом на день подання позову, а також поставити перед експертом питання щодо можливості зміни поворотних точок земельної ділянки під час виготовлення нової технічної документації. Проте вказане клопотання не було розглянуто судом першої інстанції.

Також суд не забезпечив надання експерту повного комплексу вихідних матеріалів. Зокрема суд не витребував: первинну технічну документацію, яка діяла на момент виникнення спору; оригінали технічної документації; документи, що підтверджують незмінність координат земельної ділянки; документи щодо погодження меж із власниками суміжних земельних ділянок; документи, які були підставою для виготовлення нової технічної документації ФОП ОСОБА_9 .

Вказує, що в оскаржуваній ухвалі суду не мотивовано причин: не витребування оригіналів документів; неврахування клопотання відповідача про оцінку доказів; відмови у постановці перед експертом питання щодо можливості зміни поворотних точок земельної ділянки позивача; використання як вихідних матеріалів технічної документації, виготовленої після звернення до суду; неврахування того, що зазначена документація відповідачем заперечується.

Наголошує, що судом першої інстанції не враховано вимоги статей 89, 95, 102–104 ЦПК України; правові позиції Верховного Суду щодо оцінки письмових доказів та меж судової експертизи; не забезпечено рівність процесуальних прав сторін; не наведено мотивів відхилення істотних клопотань відповідача; призначено експертизу за відсутності належних вихідних матеріалів.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

У судове засідання належним чином повідомлені апеляційним судом про дату, час і місце розгляду справи учасники справи не з`явилися.

Від позивача та представника відповідача надійшли заява про розгляд справи за їх відсутності.

Справу розглянуто за відсутності сторін, що не суперечить приписам частини 2 статті 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Згідно із пунктом 12 частини 1 статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо призначення експертизи.

Зі змісту статті 367 ЦПК України вбачається, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до положень статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно із вимогами частини 1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону оскаржувана ухвала суду першої інстанції в повній мірі не відповідає.

У справі, яка переглядається встановлено, що в провадженні Казанківського районного суду Миколаївської області з 13 травня 2025 року перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних позовних вимог щодо предмету спору: Головне управління Держгеокадастру у Миколаївській області (відділ державної інспекції з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області), ФОП ОСОБА_3 , Веселобалківська сільська рада Баштанського району Миколаївської області, про звільнення самовільно зайнятої частини земельної ділянки.

За клопотанням позивача ОСОБА_2 ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 11 серпня 2025 року, з врахуванням ухвали цього суду від 29 жовтня 2025 року, призначено судову земельно- технічну експертизу, проведення якої було доручено експертам Миколаївського науково - дослідного експертно -криміналістичному центру МВС України, на вирішення якої (в остаточній редакції) поставлені наступні питання:

1. Чи є накладання (перетин) меж земельних ділянок з кадастровим номером 4823681100:04:000:0118 та № 4823681100:04:000:0030, в яких кутах відбулося накладення та якою площею ?

2. Чи є зміщення меж земельних ділянок з кадастровим № 4823681100:04:000:0118 та № 4823681100:04:000:0030 на даному земельному масиві ?

21 січня 2026 року справа була повернута до суду з висновком експертної установи за № СЕ-19/115-25/15870-ЗТ від 06.01.2026 року.

Згідно з висновками Миколаївського науково - дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України № СЕ-19/115-25/15870-ЗТ від 06 січня 2026 року:1. За умов наведених в дослідницькій частині цього висновку експерта, за результатами проведеного дослідження встановлено, що має місце накладання земельних ділянок з кадастровими номерами 4823681100:04:000:0118 та 4823681100:04:000:0030, площа накладання становить 0,44623 та. Земельна ділянка з кадастровим номером 4823681100:04:000:0118 має накладання в номерах кутів, які зазначено в дослідницькій частині даного висновку експерта.

2. За умов наведених в дослідницькій частині цього висновку експерта, за результатами проведеного дослідження встановлено: що фактичне розташування земельної ділянки з кадастровим номером 4823681100:04:000:0118 не відповідає розробленій технічній документації (в даному випадку Технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Миколаївська область, Казанківський район, Веселобалківська сільська рада (за межами населеного пункту) (виготовлена в 2020, ФОП ОСОБА_4 ).

25 травня 2026 року відповідач ОСОБА_1 , діючи через свого представника ОСОБА_5 подав до суду клопотання, в якому просив призначити у справі повторну судову земельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М. С. Бокаріуса».

На вирішення повторної експертизи запропоновано питання:

1. Чи мало місце зміщення меж земельної ділянки з кадастровим номером 4823681100:04:000:0118, яка належить ОСОБА_2 , під час виготовлення технічної документації із землеустрою, виконаної ФОП ОСОБА_6 , відносно меж та конфігурації земельної ділянки, що раніше належала спадкодавиці ОСОБА_12 , згідно первинної технічної документації із землеустрою та правовстановлюючих документів?

2. Якщо таке зміщення мало місце, то: у чому саме воно полягає; які координати та межі були змінені; на яку площу та в якому напрямку відбулося зміщення; чи призвело таке зміщення до накладення меж земельних ділянок. 1. Чи є накладення (перетин) меж земельних ділянок з кадастровими номерами 4823681100:04:000:0118 та 4823681100:04:000:0030?

3. Якщо так, то яка площа, конфігурація та координати такого накладення?

4. Чи є зміщення меж земельних ділянок?

5. Які координати поворотних точок відповідають первинній технічній документації та відомостям Державного земельного кадастру?

6. Чи відповідає фактичне розташування земельних ділянок відомостям Державного земельного кадастру та технічній документації із землеустрою?

Ухвалою Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2026 року клопотання представника відповідача ОСОБА_5 про призначення повторної судової земельно-технічної експертизи задоволено.

На вирішення експертам поставлені питання, які були запропоновані позивачем.

Колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена всупереч вимогам Цивільно-процесуального кодексу України щодо призначення повторної експертизи.

Так, судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду (стаття 1 Закону України "Про судову експертизу").

За змістом частин другої, третьої статті 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

За правилом статті 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу. Крім того, у разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Положеннями статті 113 ЦПК України передбачено, що якщо висновок експерта буде визнано неповним або неясним, судом може бути призначена додаткова експертиза, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

Якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Процесуальним законом передбачено дві підстави для призначення судом повторної експертизи, а саме: у випадку, якщо висновок експерта суперечить іншим матеріалам справи або викликає сумніви в його правильності (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 29 грудня 2022 року у справі № 686/15304/14).

Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 569/4688/15-ц вказав на те, що первинною є експертиза, при проведенні якої об`єкт досліджується вперше. Додаткова експертиза призначається після розгляду судом висновку первинної експертизи, коли з`ясується, що усунути неповноту або неясність висновку шляхом допиту експерта неможливо. Висновок визнається неповним, коли експерт дослідив не всі подані йому об`єкти чи не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання. Неясним вважається висновок, який нечітко викладений або має невизначений, неконкретний характер. В ухвалі про призначення додаткової експертизи суду необхідно зазначати, які висновки експерта суд вважає неповними чи неясними або які обставини зумовили необхідність розширення експертного дослідження. Повторна експертиза призначається, коли є сумніви у правильності висновку експерта, пов`язані з його недостатньою обґрунтованістю чи з тим, що він суперечить іншим матеріалам справи, а також за наявності істотного порушення процесуальних норм, які регламентують порядок призначення і проведення експертизи. Висновок визнається неповним, коли експерт не дав вичерпних відповідей на порушені перед ним питання, у зв`язку з чим суд має обговорити питання про призначення додаткової або повторної експертизи залежно від обставин справи.

У постанові Верховного Суду від 10 травня 2018 року у справі № 387/266/17 зауважено, що при перевірці й оцінці експертного висновку суд повинен з`ясувати: достатність поданих експертові об`єктів дослідження; повноту відповідей на поставлені питання та їх відповідність іншим фактичним даним; узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи.

Відповідно до статті 260 ЦПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з, зокрема, мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.

Клопотання представника відповідача про призначення повторної експертизи грунтувалося виключно на змісті висновку експерта № СЕ-19/115-25/15830-ЗТ від 06 січня 2026 року, аргументи якого неодноразово повторювалися, але в іншій інтерпретації.

Зі змісту оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вбачається, що остання вищевказаним вимогам законодавства не відповідає, оскільки суд в її мотивувальній чистині не оцінив жодну з наведених у законі підстав для її проведення та не навів обґрунтованих мотивів призначення саме повторної експертизи, не вказав, які саме обставини чи суперечності викликають сумніви у правильності попереднього висновку експерта Миколаївського науково-дослідного експертно-криміналістичному центру МВС України № СЕ-19/115-25/15830-ЗТ від 06 січня 2026 року, як і не вказав будь-яких порушень при її проведенні, а також не зазначив що висновок є необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи. А містить лише посилання на те, що у сторони відповідача, висновок експерта № СЕ-19/115-25/15830-ЗТ від 06 січня 2026 року викликає сумніви щодо його однозначності, які на думку представника відповідача не були усунуті шляхом надання письмових пояснень виконавця (експерта).

Отже, суд першої інстанції не з`ясував дійсних підстав для призначення експертизи, не надав належної оцінки вже поданому висновку експерта та не мотивував необхідність проведення саме такого виду експертного дослідження, що свідчить про недотримання вимог статей 103, 104, 110, 113 ЦПК України.

Колегія суддів не надає оцінки правильності чи достовірності наявних у справі висновків експертів, оскільки це належить здійснити суду першої інстанції після їх безпосереднього дослідження у сукупності з іншими доказами. Однак без такого дослідження, без заслухання у судовому засіданні експерта (за необхідності) та мотивованої оцінки призначення ще однієї експертизи є передчасним.

Крім цього, згідно пункту 1.2.14 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом МЮ України за №53/5 від 08.10.1998р, повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об`єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Враховуючи, що оскарженою ухвалою суду першої інстанції від 16 липня 2026 року на вирішення експертизи поставлено два нових питання, вказана експертиза, у розумінні частини 2 статті 113 ЦПК України та пункту 1.2.13 розділу І Інструкції не є повторною, щонайменше в частині нових питань, які поставив перед експертом суд. Відтак аргументи апеляційної скарги про необхідність поставити перед експертом питання, які зазначенні в клопотання про призначення експертизи не заслуговують на увагу.

Аргументи апеляційної скарги щодо не встановлення судом чи були змінені поворотні точки земельної ділянки позивача колегія суддів відхиляє, оскільки таке не входить до повноважень суду при призначенні такого виду експертиз.

Щодо створення для відповідача рівної з позивачем можливості у доступі до суду та захисті його прав, зокрема, можливість надати необхідні, на його думку, докази, то колегія суддів апеляційного суду вважає, що сама по собі незгода відповідача з висновком експерта не може бути підставою для призначення повторної експертизи.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що суд, не встановивши всіх обставини щодо призначення повторної експертизи, не дослідивши форму і зміст наявного попереднього висновку експерта, дійшов передчасного висновку про наявність передбачених законом підстав для призначення повторної земельно-технічної експертизи.

ЄСПЛ наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції" від 16 грудня 1992 року).

Також, колегія суддів наголошує, що формальне та необґрунтоване призначення судом першої інстанції повторної експертизи і її проведення має наслідком затягування судового розгляду і призводить до порушення принципу розумних строків розгляду справи, що суперечить завданням цивільного судочинства та порушує права сторін на своєчасний судовий захист.

Тож, ухвала суду першої інстанції від 16 липня 2026 року підлягає скасуванню як передчасна, а клопотання представника відповідача про призначення повторної судової земельно- технічної експертизи підлягає залишенню без задоволення.

За таких обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги частково заслуговують на увагу, а висновок суду щодо призначення повторної судової земельно-технічної експертизи не відповідає нормам процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Викладене, а також встановлені у цій справі фактичні обставини свідчать, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволені клопотання про призначення експертизи. Проте таке не позбавляє права відповідача на звернення до суду з клопотанням про призначення експертизи повторно.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга не містить доводів щодо незгоди з висновком суду про зупинення провадження у справі, підстави апеляційного провадження обґрунтовано лише доводами про незгоду з підставами призначення у справі повторної судової земельно-технічної експертизи, вказана постанова відповідно до пункту 2 частини 1 статті 389 ЦПК України не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 367, 374, 376, 381, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником Задерецьким Віталієм Анатолійовичем задовольнити частково.

Ухвалу Казанківського районного суду Миколаївської області від 16 липня 2026 року скасувати та постановити нове судове рішення.

У задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_1 , поданого його представником Задерецьким Віталієм Анатолійовичем про призначення у справі повторної судової земельно-технічної експертизи відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня ухвалення і оскарженю у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ж.М. Яворська

Судді Т.М. Базовкіна

Л.М. Царюк

Повний текст постанови складено 05 жовтня 2026 року.