Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №747/278/26 — Талалаївський районний суд Чернігівської області

Справа № 747/278/26

Провадження № 6/747/18/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

іменем України

05.10.2026 року селище Талалаївка

Талалаївський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючої судді Тіщенко Л.В.

секретаря Зірки В.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Талалаївка заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Предчук Тетяни Василівни про ухвалення додаткового рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Талалаївського районного суду від 04 серпня 2026 року позов ОСОБА_1 до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», третя особа – приватний виконавець виконавчого округу Чернігівської області Коваль В.О. про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та стягнення коштів – задоволено в повному обсязі. Виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Остапенка Є.М. від 29.04.2021 № 24665 визнано таким, що не підлягає виконанню, та стягнуто з відповідача на користь позивачки безпідставно набуті грошові кошти в сумі 21 965, 70 грн. Інтереси позивачки у зазначеній справі представляла адвокат Предчук Т.В., яка брала участь в судовому засіданні 04.08.2026 в режимі відеоконференції, підтримала заявлені вимоги та надала відповідні пояснення суду. При цьому питання про розподіл понесених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу у рішенні суду від 04.08.2026 не вирішено. 11 серпня 2026 року представник позивачки ОСОБА_1 адвокат Предчук Т.В. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат.

В обґрунтування заяви адвокат Предчук Т.В. зазначає, що 12 серпня 2025 року між ОСОБА_1 та адвокатом Предчук Т.В. укладено договір про надання правничої допомоги, за умовами якого адвокат зобов`язалась за завданням клієнта надавати професійну правничу допомогу, а клієнт – оплачувати надані послуги та фактичні витрати адвоката. Договором передбачено, що розмір гонорару та порядок оплати визначаються сторонами у Додатку № 1, де сторони визначили розмір гонорару адвоката саме за надання правничої допомоги у даній справі у суді першої інстанції. Актом уточнення технічної описки від 17.11.2025 сторони уточнили зміст першого виду правничої допомоги та підтвердили, що фактично погодженою і наданою послугою є формування правової позиції у справі, складання заяв по суті справи (позовної заяви, за необхідності її підписання та подання, відповіді на відзив за необхідності її підписання та подання. Вартість послуги залишено незмінною – 8 000 грн. Участь вартості судового засідання – 2 500 грн. На виконання зазначених домовленостей адвокатом виставлено рахунок фактуру № 1 від 10.09.2025 на суму 8 000 грн, яка була фактично та в повному обсязі сплачена клієнтом 10.09.2025. Крім того адвокат безпосередньо брала участь в судовому засіданні 04.08.2026, під час якого справа була розглянута по суті та ухвалено рішення. За участь в судовому засіданні відповідно до погодженого сторонами розміру гонорару виставлено рахунок-фактуру № 8 на суму 2 500 грн, який позивачем оплачений. Таким чином загальний розмір фактично понесених та сплачених позивачкою витрат на професійну правничу допомогу становить 10 500 грн. Крім того, позивачкою при подачі позову до суду сплачувався судовий збір в сумі 2662,40 грн, і оскільки позовні вимоги задоволені, то з відповідача на користь позивача підлягає також і сплачена нею сума судового збору. Разом з тим у рішенні суду від 04.08.2026 питання про розподіл судових витрат не вирішено, тому наявна передбачена п 3 ч. 1ст 270 ЦПК України підстава для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат. Тому представник позивача просить суд стягнути з відповідача судові витрати в загальному розмірі 13 162, 40 грн, з яких 2662, 40 грн витрати зі сплати судового збору, 10 500 грн – витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою від 21 вересня 2026 року відкрито провадження за заявою адвоката Предчук Т.В. про ухвалення додаткового рішення та призначено судове засідання на 05 жовтня 2026 року, про що учасники справи повідомлені належним чином. У судове засідання по винесенню додаткового рішення учасники справи не з`явились. Суд не вбачає необхідності повторно викликати сторони в судове засідання для вирішення питання щодо ухвалення додаткового рішення, оскільки мотиви суду стосовно позовних вимог, підстав та предмету позову у справі наведені у тексті рішення суду, а додаткове рішення стосується виключно розподілу судових витрат, порядок розподілу яких чітко визначений законом. Оскільки учасники справи в судове засідання не з`явились, то у відповідності до ч. 3 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалося.

Розглянувши заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення, суд приходить до наступного висновку.

Згідно зі ст. 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. Статтею 270 ЦПК України передбачено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви у відповідності до частин 2, 3 ст.270 ЦПК України.

Статтею 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16). За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

За змістом ч. 1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору (ч. 2 ст. 134 ЦПК України). Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Так, з матеріалів справи вбачається, що стороною відповідача у позові було зазначено про те, щоб судові витрати суд стягнув з відповідача.

На підтвердження понесених судових витрат представник відповідача надала до суду витяг з Договору про надання правничої допомоги від 12 серпня 2025 року (а.с.6), Додатковий договір № 1 до Договору про надання правничої допомоги від 29.12.2025 (а.с.7), рахунки- фактури № 1, № 8 до договору про надання правничої допомоги від 12.08.2025 року на суму 2 500 грн, 8 000 грн (а.с. 8-9) скріншоти переказів коштів в сумі 2 500 грн та 8 000 за договором про надання правничої допомоги ОСОБА_1 (а.с.182) Крім того, при подачі позову до суду представником позивача сплачено судовий збір 2662, 40 грн згідно платіжної інструкції 25.06.2026 року.

Дослідивши надані представником позивача докази щодо розподілу судових витрат, суд приходить до наступного висновку.

У відповідності до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки в ході судового розгляду суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, тому з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню сума судового збору, що сплачена позивачем при подачі позову до суду в повному обсязі, тобто 2662, 40 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з позивача витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правову допомогу, суд, крім наведених вище положень ЦПК України, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Водночас для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача має бути встановлено, що такі витрати позивача були необхідними, а їх розмір є розумний та виправданий. Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України, заява № 19336/04, п. 269).

З наданих представником позивача документів вбачається, що нею оцінена вартість її представництва інтересів в Талалаївському районному суді у 2 500 грн. Суд вважає за необхідне зазначити, що по даній справі проведено одне судове засідання тривалістю 1 год 20 хв. Представник позивача брала участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів - системи відеоконференцзв`язку EASYCON згідно поданого нею клопотання. На думку суду, вартість послуги щодо представництва в суді – 2 500 грн за 1 год 20 хв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції – не відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості, і приходить до висновку про зменшення суми до 1000 грн. Також суд вважає не виправданою вартість послуг адвоката у 8000 грн, що зазначена в рахунку- фактурі № 1, за формулювання правової позиції у справі, складання заяв по суті справи (відзиву) не виправдовує своєї вартості, оскільки відзив, заперечення на відзив представником у даній справі не подавався, тому не відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості і приходить до висновку про зменшення вартості описаної в рахунку-фактурі послуги до 4 000 грн. Зазначені висновки суду базується на рішенні ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії», де зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд вважає, що послуги представника позивачки в частині його участі в судових засіданнях в Талалаївському районному суді не обґрунтовані, і приходить до висновку, що таким, що відповідає критерію виправданості є загальна сума понесених позивачкою судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідача адвоката Предчук Тетяни Василівни про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІОПЕРАЦІЇ» на користь ОСОБА_1 5 000 (п`ять тисяч) грн судових витрат на професійну правничу допомогу та 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп, всього 7662 (сім тисяч шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. В решті вимог заява задоволенню не підлягає.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного протягом тридцяти днів з дня отримання учасниками справи копії рішення.

Учасники справи :

Стягувач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації – АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )

Боржник - Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ», 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, 27 прим 2, код ЄДРПОУ – 40966896.

Суддя Л.В.Тіщенко