Суд: Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Цивільне
Категорія: споживчого кредиту
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №742/4243/26
Суддя: Павлов В. Г.
Провадження № 2/742/2867/26
Єдиний унікальний № 742/4243/26
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області
в складі: головуючого-судді Павлов В.Г.,
секретаря судового засідання Рубан Ж.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду м. Прилуки цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором –
УСТАНОВИВ:
І. Суть справи.
30 липня 2026 року представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №09999-10/2024 від 08 жовтня 2024 року в розмірі 29 836,00 грн, судового збору в розмірі 2 662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08 жовтня 2024 року між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі було укладено договір про надання фінансового кредиту №09999-10/2024, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 19 000,00 грн строком на 120 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі, визначеному договором, та інших платежів, передбачених договором.
Всупереч умовам укладеного договору відповідач взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, у встановлений договором строк кредит не повернув та проценти за користування ним не сплатив, унаслідок чого виникла заборгованість у розмірі 29 836,00 грн.
24 лютого 2025 року між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24022025, відповідно до умов якого до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» перейшло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №09999-10/2024 від 08 жовтня 2024 року.
Ураховуючи, що відповідач кредитні кошти не повернув та проценти, передбачені умовами договору, не сплатив, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відповідач відзиву на позов не подав.
ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просить справу розглядати без його участі, позовні вимоги підтримує, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, який повернутий до суду із зазначенням причини невручення "адресат відсутній за вказаною адресою".
У постанові Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18 наведено позицію, що у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено поштою у зв`язку з посиланням, зокрема на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 03.08.2026 р. відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Судом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Враховуючи неявку у судове засідання відповідача, який належним чином був повідомленим про дату, час та місце судового засідання, ненадходження від нього відзиву на позовну заяву, суд на підставі ст.280 ЦПК України вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.
08 жовтня 2024 року між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №09999-10/2024, згідно з умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 19 000,00 грн зі сплатою процентів у розмірі 0,88 % шляхом перерахування вказаної суми коштів на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 хх-хххх-5109, строком на 120 днів, тобто до 04 лютого 2025 року /а.с.13-15 зв./.
Зазначений договір підписаний електронним підписом відповідача, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора W2576, який був надісланий на особистий номер телефону останнього, що підтверджується довідкою про ідентифікацію /а.с.17/. Відповідачем також електронним підписом підписано заявку-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту та паспорт споживчого кредиту /а.с.11-12/.
Згідно з роздруківкою сервісу онлайн-платежів iPay.ua вбачається перерахування 08 жовтня 2024 року о 15:25:03 на ім`я відповідача ОСОБА_1 коштів у розмірі 19 000,00 грн на банківську картку № НОМЕР_2 , номер транзакції – НОМЕР_3 /а.с.18/.
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №09999-10/2024 від 08 жовтня 2024 року заборгованість відповідача становить 29 836,00 грн, з яких: 15 960,00 грн – прострочена заборгованість за сумою кредиту, 9 576,00 грн – прострочена заборгованість за процентами, 4 300,00 грн – заборгованість за штрафом /а.с.18-19/.
Згідно з листом АТ «КредіАгріколь Банк» на ім`я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку в період з 08 жовтня 2024 року по 11 жовтня 2024 року зараховано 19 000,00 грн.
24 лютого 2025 року між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24022025 /а.с.20-22/.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за договором про надання фінансового кредиту №09999-10/2024 від 08 жовтня 2024 року в розмірі 29 836,00 грн /а.с.22 зв./.
Позивач 11 травня 2026 року звертався до відповідача з досудовою вимогою щодо погашення заборгованості за кредитним договором та повідомляв про відступлення права вимоги /а.с.23/.
ІV. Оцінка Суду.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Згідно з частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За змістом статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі статтею 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір – домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків та оформлена в електронній формі.
За змістом частини дванадцятої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом прийняття пропозиції (оферти) в електронній формі, має бути підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин підписується, зокрема, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором у випадках та порядку, передбачених законом.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором – дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших даних в електронній формі особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З матеріалів справи вбачається, що договір про надання фінансового кредиту №09999-10/2024 від 08 жовтня 2024 року укладений в електронній формі. При його укладенні відповідач підтвердив прийняття умов договору шляхом його підписання одноразовим ідентифікатором W2576, що підтверджується довідкою про ідентифікацію.
Отже, зазначений електронний договір укладений у передбаченій законом формі та є підставою для виникнення у його сторін відповідних цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
З матеріалів справи встановлено, що ТОВ «СтарФайненс Груп» виконало свої зобов`язання за договором, перерахувавши відповідачу 19 000,00 грн кредитних коштів, що підтверджується роздруківкою сервісу онлайн-платежів iPay.ua та листом АТ «КредіАгріколь Банк».
Відповідач належного виконання своїх зобов`язань за договором, зокрема повернення кредитних коштів та сплати процентів, не довів.
Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
За змістом статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованість відповідача складається з 15 960,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 9 576,00 грн простроченої заборгованості за процентами.Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.
За таких обставин суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 15 960,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту та 9 576,00 грн заборгованості за процентами, всього 25 536,00 грн, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання щодо вимоги про стягнення штрафу в розмірі 4 300,00 грн, суд виходить із такого.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.
Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», на території України введено воєнний стан. У подальшому строк його дії неодноразово продовжувався у встановленому законом порядку.
З огляду на те, що заявлений до стягнення штраф у розмірі 4 300,00 грн пов`язаний із простроченням виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитним договором, позичальник відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України звільняється від обов`язку його сплати.
За таких обставин вимога про стягнення з відповідача 4 300,00 грн штрафу задоволенню не підлягає.
Оцінюючи підстави набуття позивачем права вимоги, суд виходить із того, що за приписами статті 512 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється, зокрема, шляхом відступлення права вимоги на підставі відповідного правочину.
гідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом установлено, що 24 лютого 2025 року між ТОВ «СтарФайненс Груп» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №24022025, за яким право грошової вимоги за договором про надання фінансового кредиту №09999-10/2024 від 08 жовтня 2024 року перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».
На підтвердження переходу права вимоги позивачем надано договір факторингу, акт приймання-передачі реєстру боржників та витяг з реєстру боржників /а.с.20-22/.
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу до складу переданих вимог включено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання фінансового кредиту №09999-10/2024 від 08 жовтня 2024 року.
Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором та має право звертатися до суду з вимогою про стягнення відповідної заборгованості.
З урахуванням установлених обставин справи суд дійшов висновку, що відповідач отримав кредитні кошти, однак належним чином свої зобов`язання за договором не виконав, унаслідок чого виникла заборгованість за сумою кредиту та процентами.
Отже, позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» є частково обґрунтованими та підлягають частковому задоволенню в сумі 25 536,00 грн. У задоволенні вимоги про стягнення штрафу в розмірі 4 300,00 грн слід відмовити.
V. Розподіл судових витрат.
Згідно ч.1 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України у зв`язку із частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволеної частини позовних вимог в сумі 2 279,00 грн (85,6%).
Згідно ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
У позовній заяві зазначено про понесення позивачем витрат на правничу допомогу у розмірі 8 000,00 грн, які представник позивача просив стягнути з відповідача на користь позивача, на підтвердження чого надав копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025 р., Акт №284 наданих послуг (правової (правничої допомоги) від 11.05.2026 р., детальний опис наданих послуг до акту та ордер /а.с.24 зв-25 зв./
Аналіз норм статей 137,141 ЦПК України дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 р. у справі №755/9215/15 зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Ураховуючи предмет і підстави заявленого позову, який розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження, незначну складність справи, усталену судову практику з розгляду даної категорії справи, відсутність необхідності в витребуванні доказів, обсяг виконаних адвокатом робіт, яка полягала у складенні позовної заяви, на підставі поданих позивачем документів, співмірність наданих послуг із складністю справи, суд вважає, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу є завищеним.
Враховуючи принципи розумності і співмірності, складність справи, обсяг фактично наданих адвокатом послуг, обґрунтованість та пропорційність розміру заявлених витрат на правничу допомогу, які позивач поніс до предмета спору, суд дійшов висновку наявність підстав для часткового відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3 000,00 гривень.
Керуючись ст.ст.2,5,10-13,81,141,206,258-259,265,268,273 ЦПК України, суд –
УХВАЛИВ:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання фінансового кредиту №09999-10/2024 від 08.10.2024 р. у розмірі 25 536 (двадцять п`ять тисяч п`ятсот тридцять шість) грн 00 коп.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит Капітал» витрати на оплату судового збору в сумі 2 279 (дві тисячі двісті сімдесят дев`ять) грн. 00 коп. та 3 000 (три тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, 28 корпус, 4-й поверх, м. Львів, Львівська область, 79029.
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Суддя В.Г. Павлов
Оригінал: reyestr.court.gov.ua