Вирок від 04 жовтня 2026 р. у справі №751/10432/26 — Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/10432/26

Провадження №1-кп/751/457/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2026 року місто Чернігів

Новозаводський районний суд міста Чернігова

у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у порядку спрощеного провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12026275440000927 від 14 вересня 2026 року, за обвинуваченням

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Чернігова, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючого за адресою:

АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 вересня 2026 року приблизно о 20 годині 30 хвилин ОСОБА_3 , діючи умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, через Телеграм-бот під назвою «SPRUT» соціальної мережі «Телеграм» замовив для власного вживання без мети збуту особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – РVР та в подальшому отримав інформацію про місце розташування придбаної психотропної речовини.

14 вересня 2026 року не пізніше 13 години 33 хвилини ОСОБА_3 , перебуваючи на ділянці місцевості, розташованої по раніше отриманих в месенджері «Телеграм» координатах в лісовій місцевості в районі «Забарівки» в м. Чернігові, більш точного місця під час досудового розслідування не встановлено, забрав на землі у вигляді «закладки» полімерний зіп-пакетик з кристалічною речовиною, тим самим незаконно придбав, почав його зберігати в кишені штанів для власного вживання без мети збуту та в подальшому переніс на ділянку місцевості поблизу

буд. № 52 по вул. Степана Носа в м. Чернігові, де був зупинений працівниками Управління патрульної поліції в Чернігівській області Департаменту патрульної поліції.

Того ж дня, в період часу з 14 години 13 хвилин по 14 годину

21 хвилину працівниками поліції в ході проведення огляду місця події на ділянці місцевості поблизу буд. № 52 по вул. Степана Носа в м. Чернігові у ОСОБА_3 , який перебував в стані, викликаному вживанням наркотичних засобів, виявлено та вилучено полімерний зіп-пакетик з

кристалічною речовиною, яка згідно висновку експерта від 18 вересня

2026 року № СЕ-19/125-26/11899-НЗПРАП містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – РVР, масою 0,3820 грама, пристрій для паління у вигляді металевої трубочки та фрагменту металу у вигляді згортку із нашаруванням речовини, яка згідно висновку експерта від 18 вересня 2026 року № СЕ-19/125-26/11899-НЗПРАП містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – РVР, загальною масою 0,0058 грама, які ОСОБА_3 зберігав при собі для власного вживання без мети збуту.

Обвинувальний акт щодо ОСОБА_3 надійшов до суду

01 жовтня 2026 року з клопотанням прокурора в порядку ст. 302 КПК України про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

До обвинувального акту долучено заяву обвинуваченого

ОСОБА_3 від 30 вересня 2026 року, що була складена в присутності його захисника – адвоката ОСОБА_4 , зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, тобто незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженням права апеляційного оскарження відповідно до

ч. 2 ст. 302 КПК України та надав свою згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Відповідно до вимог частин 2, 3 ст. 382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному КПК України, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.

Суд має право призначити розгляд у судовому засіданні обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку та викликати для участі в ньому учасників кримінального провадження, якщо визнає це за необхідне.

Враховуючи викладене, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, заяву обвинуваченого про те, що він не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини та згоден з розглядом обвинувального акту у спрощеному порядку, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд дійшов до висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.

При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального проступку, які підтверджують обставини, встановлені судом.

ОСОБА_3 у поданій заяві зазначені обставини не оспорює, вважає, що органом досудового розслідування вони встановлені в повному обсязі, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззаперечно визнає в повному обсязі, його позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу. Добровільність такої позиції обвинуваченого

ОСОБА_3 також засвідчив його захисник – адвокат ОСОБА_4 .

Суд, вивчивши обвинувальний акт та матеріали кримінального провадження в їх сукупності, перевіривши встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження, вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні незаконного придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту доведена за результатами спрощеного провадження.

Дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 309 КК України.

Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як ОСОБА_3 , так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Європейський Суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях про те, що досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним. Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховує конкретні обставини вчинення кримінального проступку, дані про особу ОСОБА_3 , який раніше не судимий (а.с. 32-33), неодноразово притягувався до адміністративної відповідальності

(а.с. 42), неодружений, офіційно не працевлаштований, 01 листопада

2016 року звертався до дитячого лікаря-психіатра в амбулаторному відділенні ЦМЗ, діагноз: нічний і денний енурез, енкопрез (а.с. 36), згідно виписок неодноразово доставлявся до КМОСС № 358 від 31 травня

2026 року; № 561 від 14 вересня 2026 року з приводу діагнозу: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання (солі), гостра інтоксикація неускладнена, наркотичне сп`яніння; № 166 від 04 березня 2025 року; № 55 від 27 січня 2026 року; № 224 від 11 квітня 2026 року з приводу діагнозу: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання психостимуляторів, гостра інтоксикація неускладнена, наркотичне сп`яніння; № 206 від 03 квітня 2026 року з приводу діагнозу: психічні та поведінкові розлади внаслідок поєднаного вживання алкоголю і стимуляторів, гостра інтоксикація неускладнена, алкогольне та наркотичне сп`яніння; № 741 від 29 серпня 2025 року з приводу діагнозу: психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання алкоголю, гостра інтоксикація неускладнена, алкогольне сп`яніння (а.с. 38).

Відповідно до ст. 66 КК України обставинами, які пом`якшують покарання ОСОБА_3 , суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Відповідно до ст. 67 КК України, обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_3 , суд визнає вчинення кримінального правопорушення у стані, викликаному вживанням наркотичних засобів (а.с. 41).

Санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачають як альтернативні такі види основних покарань: штраф, виправні роботи, пробаційний нагляд та обмеження волі.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання, суд дійшов до висновку про те, що обвинуваченому необхідним та достатнім покаранням для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень буде призначення покарання в межах санкції ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Призначене обвинуваченому покарання, забезпечить дотримання засад призначення покарання, в тому числі його індивідуалізації, буде справедливим, адекватним матеріальному стану засудженого, необхідним і достатнім для його виправлення.

Запобіжний захід ОСОБА_3 під час досудового розслідування не обирався і підстави для його обрання судом до набрання вироком законної сили відсутні.

Процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави (а.с. 52).

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України (а.с. 58).

На підставі викладеного, керуючись статтями 50, 65-67, 309,

статтями 2, 94, 100, 302, 368-371, 373-374, 376, 381-382, 394-395 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого

ч. 1 ст. 309 К України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні за проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів (висновок експерта від 18 вересня 2026 року № СЕ-19/125-26/11899-НЗПРАП) у сумі 2 406 гривень 80 копійок.

Речові докази у кримінальному провадженні, а саме зіп-пакетик із речовиною, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – PVP, та пристрій для паління із нашаруванням речовини, яка містить у своєму складі особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено, – PVP, знищити.

Апеляційні скарги на вирок суду можуть бути подані до Чернігівського апеляційного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України.

У відповідності до ч. 1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.

Суддя ОСОБА_1