Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: дорожнього руху
Дата: 04 жовтня 2026 р.
Справа: №734/3510/26
Суддя: Рахманкулова І. П.
Справа № 734/3510/26
Провадження № 2-а/750/161/26
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2026 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Рахманкулової І.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
в с т а н о в и в:
29 липня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку звернувся до Козелецького районного суду Чернігівської області з позовом до відповідача про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 7602740 від 24 липня 2026 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначав, що вимірювання швидкості руху здійснювалося поліцейським за допомогою приладу TruCam, який не був закріплений на стаціонарному штативі, а утримувався поліцейським у руці, що, на переконання позивача, ставить під сумнів достовірність результатів такого вимірювання. Також стверджує, що відеозапис не дає можливості однозначно встановити, що зафіксована швидкість стосується саме належного йому транспортного засобу, оскільки одночасно в кадрі перебували інші автомобілі, а їх державні номерні знаки неможливо розпізнати.
Ухвалою судді Козелецького районного суду Чернігівської області від 10 серпня 2026 року справу за позовною заявою ОСОБА_1 передано за підсудністю до Деснянського районного суду м. Чернігова за зареєстрованим місцем проживання позивача.
10.09.2026 справа надійшла та зареєстрована канцелярією Деснянського районного суду м. Чернігова і за результатами автоматизованого розподілу визначена до розгляду судді Рахманкуловій І.П.
Ухвалою судді від 14.09.2026 позовну заяву залишено без руху і запропоновано позивачу усунути викладені у ній недоліки.
Після виконання позивачем вимог ухвали судді про усунення недоліків позовної заяви, ухвалою Деснянського районного суду м. Чернігова від 23.09.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
28 вересня 2026 року представник Департаменту патрульної поліції через систему «Електронний суд» надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що поліцейська при винесенні оскаржуваної постанови діяла виключно на підставах, в межах повноважень та у спосіб, що визначений чинним законодавством, а тому постанова є законною та обґрунтованою.
У своєму відзиві представник відповідача зазначає, що швидкість руху транспортного засобу позивача було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номерTC008364).
Вимірювання швидкості руху транспортного засобу під керуванням позивача здійснювалося в с. Сираї, 71 км, Чернігівської області, позначеному дорожнім знаком 5.49 «Початок населеного пункту», в якому діють вимоги Правил, що визначають порядок руху в населених пунктах. Згідно п. 12.4 ПДР, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год. Позивач рухався зі швидкістю 106 км/год, що є перевищенням дозволеної швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР на 56 км/год.
TruCAM – це не радіолокаційний, а лазерний вимірювач, що дозволяє уникнути будь-яких неточностей під час його застосування та здійснити вимірювання швидкості конкретного автомобіля, навіть у щільному потоці транспортних засобів.
Прилад TruCAM автоматично визначає координати кожного вимірювання швидкості, відмітка про що міститься у верхній частині фотографії з приладу, де зазначено, що правопорушення вчинено за адресою: а/д М-01 (Київ-Чернігів- Н.Яриловичі), с. Сираї, 71 км.
Правильність реалізації у приладі TruCam алгоритму AES, визначений п. 5.2 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015, підтверджено експертним висновком виданим Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України № 04/05/02-1179/ВС1 від 15.12.2023 року згідно інструкції по експлуатації та свідоцтва про повірку вимірювач TruCAM ІІ можна використовувати у ручному режимі. Зазначене свідчить, що лазерний вимірювач TruCAM ІІ відноситься до ручних вимірювачів швидкості транспортних засобів, тобто конструктивно створений для утримування в руках під час вимірювань та, відповідно, може розміщуватись безпосередньо в руках поліцейського при використанні по зовнішньому периметрі дороги для виявлення та фіксування правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху щодо перевищень встановлених обмежень швидкості руху транспортними засобами на вулично-шляховій мережі.
Відповідно до Свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 22-01/35133 (копія додається), виданого ДП «Укрметртестстандарт» від 04.11.2025 року та чинного до 04.11.2026 року, лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM ІІ № ТС008364 є придатним до застосування.
Відтак, фіксація поліцейським порушень ПДР приладом, який не був стаціонарно закріпленим, а знаходився в руках інспектора поліції не суперечить приписам ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію».
У зв`язку з викладеним, просить відмовити позивачу у задоволенні позову.
Згідно ч. 1 ст. 269 КАС України, у справах, визначених статтями 273-277, 280-283, 285-289 цього Кодексу, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).
Відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні у справі докази, суд встановив таке.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №7602740 від 24.07.2026, винесеної інспектором Управління патрульної поліції Дриг І.М., 24.07.2026 року в с. Сираї, а/д М-01 Київ-Чернігів-Нові Яриловичі, 71 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки LAND ROVER RANGE ROVER, номерний знак НОМЕР_1 , в населеному пункті с. Сираї, позначеному дорожнім знаком 5.49 на білому фоні, рухався зі швидкістю 106 км/год, чим перевищив встановлене обмеження швидкості руху більше ніж на 50 км/год, чим порушив п. 12.4 ПДР. Швидкість руху транспортного засобу було зафіксовано за допомогою лазерного вимірювача швидкості TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер TC008364). Вказаним порушив п.12.4 ПДР України та притягнутий до відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, накладено штраф 1700 грн. (а.с.9)
У п. 7 постанови зазначено, що до постанови додається відео з реєстратора 470680, відео з приладу TruCam ІІ LTI 20/20 серійний номер TC008364 .
Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 14 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII (далі - Закон № 3353-XII) учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону № 3353-XII встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі - Правила).
Пунктами 1.1, 1.9 Правил встановлено, що ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території, тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Згідно п. 12.4 ПДР України, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.
Позивач рухався зі швидкістю 106 км/год, що є перевищенням дозволеної
швидкості руху в населених пунктах згідно ПДР на 56 км/год.
Таким чином, гр. ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 122 КУпАП, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, – тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення відповідно до статті 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Докази мають бути належними та допустимими. Допустимими є ті докази, які зібрані відповідно до закону, а належними - якщо вони містять інформацію щодо предмету доказування.
Частиною першою статті 40 Закону України «Про національну поліцію» від 02 липня 2015 року № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) передбачено, що поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення, зокрема, фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень.
Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї норми закону, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних літальних апаратах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.
Відповідно до підпункту 9 частини першої статті 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи як застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото-і кінозйомки, відеозапису.
За змістом статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Відповідно до оскаржуваної постанови, позивача притягнуто до адміністративної відповідальності у зв`язку з порушенням Правил за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину в межах населеного пункту. Вказано, що швидкість автомобіля під керуванням позивача вимірювалась приладом TruCam ІІ LTI 20/20 (серійний номер TC008364).
Незгода позивача з оскаржуваною постановою мотивована тим, що використання з руки приладу TruCam, яким здійснено вимірювання швидкості руху автомобіля позивача, є незаконним.
Надаючи оцінку таким доводам позивача, суд враховує таке.
Відповідно до свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №22-01/35133 від 04.11.2025 року лазерний вимірювач швидкості транспортних засобів LTI 20/20 TruCAM ІІ №TC008364 відповідає вимогам технічної документації на вимірювач. Свідоцтво чинне до 04.11.2026 року. Максимальна допустима похибка при вимірюванні швидкості в ручному та автоматичному режимах: «+/-» 2 км/год в діапазоні від 0 км/год до 100 км/год; «+/-» 2% в діапазоні понад 100 км/год до 320 км/год.
Згідно з листом ДП «УКРМЕТРТЕСТСТАНДАРТ», що наданий представником відповідача до відзиву, прилади TruCAM можуть працювати як в ручному режимі, так і в автоматичному. Алгоритм роботи під час вимірювань як в автоматичному режимі (закріплення чи то на тринозі чи іншим способом) так і в ручному режимі (утримання в руках) однакові. В обох режимах неналежні результати вимірювань бракуються.
Виробник приладу TruCam (LTI, США) застосував алгоритм шифрування AES з метою посилення достовірності доказової бази дорожньої поліції в суді в разі оскарження факту порушення. Правильність реалізації у приладі TruCam зазначеного алгоритму AES, визначений п. 5.1 ДСТУ ISO/IEC 18033-3:2015, підтверджено експертним висновком виданим Державною службою спеціального зв`язку та захисту інформації України № 04/05/02-3560 від 24.12.2020 року.
Лазерний вимірювач швидкості LTI 20/20 TruCam ІІ отримав сертифікат відповідності від 23.12.2020 № UA-TR/001 22 054-20 дія цього сертифікату розповсюджується на прилади із заводськими/серійними номерами зазначеними у п. 2 зворотної сторони сертифікату (ТС 008364 в тому числі). Також прилад отримав сертифікат перевірки типу № UA.TR.001 241-18 Rev.0 від 26.12.2018 року.
Таким чином, технічними характеристиками приладу TruCam ІІ LTI 20/20, яким було зафіксовано порушення позивачем швидкісного режиму, передбачено можливість застосування такого приладу в ручному режимі та навіть відведено на це допустиму похибку «+/-» 2 км/год в діапазоні від 0 км/год до 100 км/год; «+/-» 2% в діапазоні понад 100 км/год до 320 км/год.
Відтак, вказане підтверджує факт правомірності використання приладу для вимірювання швидкості та спростовує доводи позивача в цій частині.
Отже, доводи позивача про незаконність використання приладу TruCam у ручному режимі є безпідставними та спростовуються матеріалами справи, зокрема технічною документацією на прилад, свідоцтвом про його повірку, а також офіційними роз`ясненнями компетентних органів, які підтверджують можливість та допустимість його використання саме у ручному режимі.
Суд також відхиляє доводи позивача про неможливість ідентифікувати транспортний засіб, швидкість руху якого зафіксовано приладом TruCam. Як убачається з матеріалів фото- та відеофіксації, позначка оптичного прицілу приладу спрямована на автомобіль позивача, швидкість руху якого зафіксована на рівні 106 км/год, поміряна дистанція 586,7 м. Сам по собі факт перебування в полі огляду інших транспортних засобів не спростовує результатів вимірювання швидкості автомобіля позивача.
З огляду на наявність достатніх доказів, якими доведено факт перевищення позивачем швидкості руху автомобіля більше ніж на 50 км/год у межах населеного пункту, суд приходить до висновку, що позивач обгрунтовано притягутий до адміністратмвної відповідальності за ч.4 ст.122 КУпАП, а тому підстав для скасування постанови немає.
Як вказано у пункті 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 72, 77, 90, 241-246, 255, 286, 292, 295 КАС України, суд, -
в и р і ш и в :
у задоволені позову ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції Національної поліції України про скасування постанови серії ЕНА №7602740 від 24.07.2026 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів після його проголошення.
Повний текст рішення складено 05.10.2026.
Суддя
Оригінал: reyestr.court.gov.ua