Рішення від 04 жовтня 2026 р. у справі №729/1018/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа 729/1018/26

2/729/926/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"05" жовтня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області в складі:

судді Демченко Л.М.,

при секретарі Роєнко А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бобровиця в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

Позивач ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 132303 від 05.03.2025 у розмірі 7 620,80 грн, а також судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 05.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено кредитний договір № 132303 про надання коштів на умовах фінансового кредиту, який підписано за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. За умовами кредитного договору відповідачу надано кредит у розмірі 4 000,00 грн строком на 90 днів зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,72 % на добу.

На виконання умов кредитного договору 05.03.2025 на картковий рахунок відповідача було перераховано кредитні кошти у розмірі 4 000,00 грн, що підтверджується інформаційною довідкою. Відповідач взяті на себе зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, у зв`язку з чим станом на 20.02.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 7 620,80 грн, яка складається з: 4 000,00 грн простроченої заборгованості за сумою кредиту, 2 620,80 грн простроченої заборгованості за процентами та 1 000,00 грн плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, передбаченої пунктом 1.4 договору.

19.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, відповідно до умов якого первісний кредитор відступив позивачу за плату належні йому права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників від 19.12.2025 до договору факторингу № 19122025/2 ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 .

Позивачем на адресу відповідача направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, однак станом на дату звернення до суду зазначена вимога залишена без виконання.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просив справу розглядати без його участі, проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем його реєстрації відповідно до вимог ст. 128 ЦПК України, які повернулися до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою».

Тому суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив, відзиву на позовну заяву не надав, а відтак, враховуючи, що позивач не заперечує проти заочного вирішення справи та враховуючи наявність умов, передбачених ст. 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи з дотриманням вимог, встановлених ст. 281 ЦПК України.

Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з`явилися, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 05.03.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту № 132303, відповідно до умов якого ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» зобов`язалося надати відповідачу кредит у сумі 4 000,00 грн на загальний строк 90 днів, до 02.06.2025 (а.с.16-21).

Відповідно до пункту 1.3 договору за користування кредитом клієнт сплачує 262,8 % річних від суми кредиту, в розрахунку 0,72 % на добу. Тип процентної ставки - фіксована. Без письмової згоди клієнта Товариство не має права збільшувати фіксовану процентну ставку за договором. Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 14 днів.

Пунктом 1.4 договору встановлено плату за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту, у тому числі комісію за обслуговування кредитної заборгованості, надання інформації, довідок, що пов`язані з наданням та обслуговуванням кредиту, юридичне оформлення, у розмірі 25 % від суми фінансового кредиту.

Відповідно до довідки ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп», ОСОБА_1 підписав договір із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором - KL7285, який відправлений позичальнику 05.03.2025 на номер телефону НОМЕР_1 (а.с.13).

Згідно із підтвердженням ТОВ «ПрофітГід» 05.03.2025 здійснено грошовий переказ у сумі 4 000,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_2 , емітентом якої є АТ КБ «ПриватБанк», із призначенням переказу «Выдача кредита #132303» (а.с.30).

19.12.2025 між ТОВ «Фінансова компанія «Авіра Груп» та ТОВ «ФК «Венера Фінанс» укладено договір факторингу № 19122025/2, за умовами якого ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло статусу нового кредитора до боржників, зазначених у реєстрі прав вимог, у тому числі до ОСОБА_1 за кредитним договором № 132303 від 05.03.2025 (а.с.22-24).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 19122025/2 від 19.12.2025, ТОВ «ФК «Венера Фінанс» набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 132303 від 05.03.2025 на суму 7 620,80 грн, яка складається із: 4 000,00 грн заборгованості за тілом кредиту; 2 620,80 грн заборгованості за відсотками; 1 000,00 грн заборгованості за комісією (а.с.11).

Відповідно до виписки з особового рахунка за кредитним договором № 132303 заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «Венера Фінанс» станом на 20.02.2026 становила 7 620,80 грн, з яких: 4 000,00 грн - борг по тілу кредиту, 2 620,80 грн - по процентах, 1 000,00 грн - за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту (а.с.10).

Відповідно до положень ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

В силу статей 525, 526, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в установлений законом чи договором строк, одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Статтею 1082 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Відповідно до ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд вирішує цивільний спір на засадах змагальності із застосуванням принципу диспозитивності в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи.

Як зазначено в ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кредитний договір № 132303 від 05.03.2025 був укладений в електронній формі за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), що відповідає вимогам Закону України «Про електронну комерцію», Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не суперечить приписам ч. 1 ст. 205, ст. 6, 207, 627-628, ч. 2 ст. 639 ЦК України.

При цьому на виконання вимог ч. 1 ст. 638 ЦК України сторони у вказаному договорі досягли згоди щодо всіх істотних умов цього правочину, у зв`язку з чим він в силу положень ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

З позовом про визнання недійсним кредитного договору № 132303 від 05.03.2025 відповідач не звертався.

Зазначений вище договір факторингу є чинним, його дійсність ніким не оспорена, а тому він підлягає виконанню.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Проценти у розмірі 2 620,80 грн нараховані відповідно до умов та строку кредитного договору.

Щодо заявленої до стягнення плати за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 1 000,00 грн суд виходить із того, що пунктом 1.4 кредитного договору сторонами погоджено плату за послуги з надання, обслуговування і повернення кредиту у розмірі 25 % від суми фінансового кредиту. Вказана умова міститься у кредитному договорі, який відповідач підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором, а доказів визнання цієї умови договору недійсною матеріали справи не містять.

Таким чином, ураховуючи, що фактично отримані та використані кредитні кошти відповідачем у добровільному порядку не повернуті, зобов`язання за вказаним договором належним чином не виконані, доказів погашення заявленої до стягнення заборгованості відповідачем не надано, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути сплачений при подачі позову судовий збір у сумі 2 662 гривні 40 копійок.

При визначенні розміру витрат за надану позивачу професійну правничу допомогу адвокатом суд виходить з такого.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За змістом ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) вказано, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Системний аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, підлягають доказуванню в суді.

Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір № 09/04/2026 про надання правової допомоги від 09 квітня 2026 року. Крім того, представником позивача подано заяву про розподіл судових витрат, у якій зазначено, що фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги у межах розгляду даної справи в суді першої інстанції становить 15 500,00 грн, на підтвердження чого надано акт про отримання правової допомоги від 21.09.2026 та квитанцію про оплату правової допомоги від 21.09.2026.

Таким чином, позивачем належними доказами підтверджено понесення витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500,00 грн.

При цьому відповідачем клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу не заявлено, доказів їх неспівмірності зі складністю справи, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт суду не надано.

Враховуючи викладене, предмет та складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, документальне підтвердження понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, а також відсутність клопотання відповідача про зменшення їх розміру, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь ТОВ «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15 500 грн 00 коп.

На підставі викладеного, відповідно до ст.525, 526, 530, 546, 598, 610, 625, 1046-1054 ЦК України, та керуючись ст.4, 12, 13, 28, 76-82, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-273, 280-282, 284, 288, 289, 352, 354-355 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 132303 від 05.03.2025 у сумі 7 620 (сім тисяч шістсот двадцять) гривень 80 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» в повернення судового збору 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 копійок.

Найменування сторін: позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Венера Фінанс» (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 23, офіс 703, код ЄДРПОУ 43561872); відповідач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ). 1

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя Л. М. Демченко