Постанова від 29 вересня 2026 р. у справі №729/1568/26 — Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/1568/26

1-кс/729/100/26

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

30 вересня 2026 р. слідчий суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання – ОСОБА_2 , слідчої ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Бобровиця клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Марківці Бобровицького району Чернігівської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Бобровицького районного суду Чернігівської області надійшло клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 , про застосування до підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Клопотання обґрунтоване тим, що слідчим відділенням відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270400000165 від 28.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України. Процесуальне керівництво досудовим розслідуванням здійснюється Ніжинською окружною прокуратурою Чернігівської області.

Як зазначено у клопотанні, досудовим розслідуванням встановлено, що 28.09.2026 близько 08 години, ОСОБА_6 , перебуваючи у будинку за адресою АДРЕСА_2 , разом зі своїм співмешканцем ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з яким проживала однією сім`єю, але не перебувала у шлюбі, на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, діючи, за версією органу досудового розслідування, умисно, з метою протиправного заподіяння смерті іншій людині, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, нанесла ОСОБА_7 один удар ножем у праву верхню частину грудної клітки.

Унаслідок вказаних дій ОСОБА_7 отримав тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення підпахвової лінії в проекції шостого ребра, від чого помер на місці події.

У клопотанні також зазначено, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 спільно проживали однією сім`єю, не перебуваючи у шлюбі. Посилаючись на положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» та Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами, сторона обвинувачення вважає, що інкриміновані ОСОБА_6 дії вчинені у формі фізичного насильства в умовах домашнього насильства.

28.09.2026 о 14 год. 05 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

29.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, а саме в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині – ОСОБА_7 .

На підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри сторона обвинувачення посилається на зібрані під час досудового розслідування докази.

Зокрема, відповідно до протоколу огляду місця події від 28.09.2026, під час огляду домоволодіння за адресою АДРЕСА_2 , у приміщенні житлового будинку виявлено труп ОСОБА_7 з тілесними ушкодженнями, що вказують на ознаки насильницької смерті, а також кухонний ніж із залишками біологічних слідів, схожих на кров.

Згідно з лікарським свідоцтвом про смерть № 116 від 29.09.2026 причиною смерті ОСОБА_7 є гостра крововтрата, відкрита колото-різана рана грудної клітки з ушкодженням правої легені.

Крім того, орган досудового розслідування посилається на показання свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , які проживають по сусідству з ОСОБА_6 та повідомили, що вранці остання приходила до них і повідомила про те, що вбила свого співмешканця ОСОБА_7 . Після цього вони прибули до місця її проживання, де у приміщенні будинку виявили ОСОБА_7 без ознак життя з тілесним ушкодженням, характерним для дії ножа.

Свідок ОСОБА_11 , який працює лікарем виїзної бригади екстреної медичної допомоги, повідомив, що 28.09.2026 о 08 год. 29 хв. надійшов виклик за адресою місця проживання ОСОБА_7 . Прибувши на місце, у приміщенні будинку він виявив останнього без свідомості, а під час проведення реанімаційних заходів було виявлено тілесне ушкодження в області грудної клітки, схоже на ножове поранення, після чого було констатовано біологічну смерть ОСОБА_7 .

Також сторона обвинувачення посилається на показання самої підозрюваної ОСОБА_6 , яка під час допиту 28.09.2026 підтвердила факт нанесення нею удару ножем у грудну клітку ОСОБА_7 під час конфлікту, який виник між ними вранці 28.09.2026 за місцем їх спільного проживання.

Під час проведення 29.09.2026 слідчого експерименту за участю ОСОБА_6 остання відтворила обстановку та обставини події, а також повідомила, що після нанесення удару витерла ніж, намагалася заховати його за диваном у кімнаті та переодягала потерпілого.

Обґрунтовуючи необхідність застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідча посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, а також незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та суду слідча обґрунтовує тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. На думку сторони обвинувачення, усвідомлення тяжкості можливого покарання може спонукати підозрювану до переховування з метою уникнення кримінальної відповідальності. Крім того, у клопотанні зазначено, що після події ОСОБА_6 залишила місце свого проживання та певний час переховувалася від працівників правоохоронного органу.

Ризик незаконного впливу на свідків сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що більшість свідків у кримінальному провадженні є сусідами підозрюваної, у зв`язку з чим застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, на думку слідчої, створює можливість впливу на них, у тому числі шляхом умовлянь, з метою зміни наданих ними показань.

Також у клопотанні зазначено, що при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу необхідно врахувати вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання її винуватою, відсутність у неї офіційного постійного місця роботи та іншого постійного джерела доходу. Відповідно до довідки КНП «Бобровицька опорна лікарня» ОСОБА_6 за станом здоров`я може утримуватися в умовах ізоляції.

Слідча вважає, що застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваної та не зможе запобігти зазначеним у клопотанні ризикам.

З огляду на викладене, слідча просить застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 та слідча ОСОБА_3 підтримали клопотання та просили його задовольнити з підстав, викладених у ньому.

Захисник ОСОБА_5 та підозрювана не заперечували проти задоволення клопотання.

Розглянувши клопотання, дослідивши долучені до нього матеріали та заслухавши учасників кримінального провадження, слідчий суддя дійшов такого висновку.

Судом встановлено, що слідчим відділенням відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12026270400000165 від 28.09.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

28.09.2026 о 14 год. 05 хв. ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення.

29.09.2026 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема, переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

За приписами ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, крім наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, зобов`язаний у сукупності оцінити всі обставини, зокрема вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання винуватою, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків, наявність постійного місця роботи або навчання, репутацію, майновий стан та наявність судимостей у підозрюваного.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами докази наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявність хоча б одного з ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення, та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання таким ризикам.

Досліджені слідчим суддею матеріали на цьому етапі кримінального провадження містять достатню сукупність відомостей, які об`єктивно пов`язують ОСОБА_6 з обставинами кримінального правопорушення, у вчиненні якого їй повідомлено про підозру.

Так, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на цьому етапі підтверджується протоколом огляду місця події від 28.09.2026, під час якого у житловому будинку за адресою АДРЕСА_2 , виявлено труп ОСОБА_7 з ознаками насильницької смерті та кухонний ніж із залишками біологічних слідів, схожих на кров; лікарським свідоцтвом про смерть № 116 від 29.09.2026, відповідно до якого причиною смерті ОСОБА_7 є гостра крововтрата, відкрита колото-різана рана грудної клітки з ушкодженням правої легені; показаннями свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 ; показаннями підозрюваної ОСОБА_6 , яка підтвердила факт нанесення нею удару ножем у грудну клітку ОСОБА_7 , а також протоколом слідчого експерименту за участю підозрюваної від 29.09.2026, під час якого вона відтворила обстановку та обставини події.

При цьому, на стадії розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя не вирішує питання про доведеність вини підозрюваної та не оцінює докази з точки зору їх достатності для постановлення обвинувального вироку. На цій стадії необхідно встановити, чи існують факти та інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

З огляду на сукупність наданих матеріалів, слідчий суддя вважає, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, на цьому етапі досудового розслідування є обґрунтованою.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці виробив чіткі підходи: існує презумпція на користь звільнення, і кожне утримання під вартою має бути обґрунтоване релевантними та достатніми підставами. Тягар доведення необхідності тримати особу під вартою лежить на державі, причому це стосується кожного дня ув`язнення: протягом усього періоду слідства влада зобов`язана доводити, що утримання виправдане. ЄСПЛ визначив легітимні цілі, які можуть виправдати запобіжне ув`язнення: ризик втечі, ризик тиску на свідків чи інше перешкоджання правосуддю, небезпека повторного злочину або загроза громадському порядку у разі звільнення обвинуваченого. Ці чотири критерії були, зокрема, сформульовані в рішенні Смірнова проти росії і фактично відображені в переліку ризиків ст. 177 КПК.

Вирішуючи питання щодо наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що сторона обвинувачення посилається на ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваної переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.

Щодо ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до п`ятнадцяти років. Усвідомлення тяжкості можливого покарання саме по собі не може бути єдиною підставою для висновку про наявність ризику переховування, однак у сукупності з іншими встановленими обставинами має значення для оцінки такого ризику.

При цьому, слідчий суддя бере до уваги доводи сторони обвинувачення про те, що після події ОСОБА_6 залишила місце свого проживання та певний час була відсутня за ним. З урахуванням тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення та можливого покарання, зазначені обставини у своїй сукупності дають достатні підстави вважати ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та суду реальним.

Щодо ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя враховує, що свідки ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , показання яких мають істотне значення для кримінального провадження, проживають по сусідству з підозрюваною. З огляду на це, у разі перебування ОСОБА_6 на волі існуватиме можливість безпосереднього контакту з такими особами та здійснення впливу на їхню процесуальну поведінку, у тому числі з метою зміни раніше наданих показань.

При вирішенні питання про вид запобіжного заходу, слідчий суддя також враховує дані про особу ОСОБА_6 , яка раніше не судима, має постійне зареєстроване та фактичне місце проживання, разом із тим офіційно не працевлаштована та не має постійного джерела доходу. Відповідно до наданої довідки КНП «Бобровицька опорна лікарня» за станом здоров`я вона може утримуватися в умовах ізоляції.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, застосування якого допускається лише за умови доведення прокурором того, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти встановленим ризикам. При вирішенні цього питання слідчий суддя оцінює не лише тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення, а всю сукупність обставин, передбачених ст.ст. 177, 178 КПК України. Такий підхід відповідає і структурі мотивування у наданому вами прикладі.

Оцінюючи наведені обставини в їх сукупності, характер та обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , наявність обґрунтованої підозри, тяжкість можливого покарання, встановлені ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду і незаконного впливу на свідків, а також дані про особу підозрюваної, слідчий суддя доходить висновку, що на цьому етапі кримінального провадження застосування більш м`якого запобіжного заходу не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваної та запобігання встановленим ризикам.

За таких обставин, клопотання слідчої про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Разом із тим, слідчий суддя вважає, що підстави для визначення розміру застави, відсутні, оскільки ОСОБА_6 інкримінується кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 115 КК України, тобто вбивство.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України у випадках, передбачених цією нормою, зокрема, щодо злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право не визначати розмір застави.

Згідно ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Враховуючи, що ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України 28.09.2026 о 14 год. 05 хв., а сторона обвинувачення просить застосувати до неї запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, слідчий суддя вважає за необхідне визначити строк тримання під вартою підозрюваної в межах установленого законом строку, обчислюючи його з моменту фактичного затримання.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин, наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, доведеності ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для їх запобігання, слідчий суддя доходить висновку про задоволення клопотання та застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення розміру застави.

Керуючись ст.ст. 176 - 178, 182 - 184, 193, 194, 196, 376 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчої слідчого відділення відділення поліції № 2 (м. Бобровиця) Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Ніжинської окружної прокуратури Чернігівської області ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_6 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України – задовольнити.

Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с.Марківці Бобровицького району Чернігівської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, зареєстрованої за адресою АДРЕСА_1 , фактично проживаючої за адресою АДРЕСА_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, до 27 листопада 2026 року, без визначення розміру застави.

Визначити строк дії ухвали до 27 листопада 2026 року.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її проголошення безпосередньо до Чернігівського апеляційного суду.

Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення копії ухвали.

Повний текст ухвали складено та проголошено 05.10.2026 року о 14 годині 30 хвилин.

Слідчий суддя ОСОБА_1